Рішення

від 05.09.2023 по справі 537/3114/22

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2-др/537/6/23

Справа № 537/3114/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2023 року Крюківський районний суд міста Кременчука у складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі судового засідання Савічевої М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької об`єднаної філії, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

28.07.2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідач ОСОБА_2 4000 грн. 00 коп. витрат на професійну допомогу. Дана вимога була заявлена представником відповідача адвокатом Єгоровим С.А. у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 23.02.2023 року.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Таранковою О.О. до суду подано клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та заперечення щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи клопотання, представник позивача зазначає, що п. 1.1 Договору № 17022023 від 17.02.2023, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Єгоровим С.А. не відповідає розрахунку витрат професійної правничої допомоги від 17.02.2023 та відповідно до акту 18.02.2023. Представник позивача зазначає, що заявлені витрати неспіврозмірні із складністю виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на виконання цих робіт, обсягом надання авдкоатом послуг на виконання робіт тощо. Оскільки підготовка та складання відзиву вже включає в себе вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, а також пошук та вивчення нормативно правових актів. Також, адвокат Таранкова О.О. у своєму клопотанні посилається на майновий стан позивача та зазначає, що остання має низький дохід, який складається лише з пенсії.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялась належним чином про місце, дату та час судового засідання, подала до суду заяву, в якій заперечувала проти ухвалення додаткового рішення та прохала суд відкласти розгляд заяви у зв`язку з хворобою.

У судовомузасіданні відповідач ОСОБА_2 та їїпредставник -адвокат ЄгоровС.А.заяву проухвалення додатковогорішення підтримали,прохали судстягнути зпозивача ОСОБА_1 ,на користьвідповідача судовівитрати урозмірі,зазначеного взаяві.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької об`єднаної філії у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявсь належним чином про місце, дату та час судового засідання, не повідомив суду про причини своєї неявки.

Відповідно до частини 4 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

У провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької об`єднаної філії, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії.

23.06.2023 року рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької об`єднаної філії, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача надано копію Договору про надання правової допомоги № 17022023 від 17.02.2023, копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 17022023 від 17.02.2023, копію розрахунку витрат професійної правничої допомоги від 17.02.2023, копію акта від 18.02.2023 про прийняття передачу наданих послуг до договору № 17022023 від 17.02.2023.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час? стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;? 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого ?2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Однак, представник позивача у своєму клопотанні про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та заперечення щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає про низький дохід позивача, посилаючись на довідку про доходи № 2042 1392 6900 9016, яка була подана разом з позовною заявою від 10.11.2022 (а.с.7).

З наведеної довідки вбачається, що сума пенсії, яку позивач отримує як пенсіонер за віком, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року складає 23827 грн. 82 коп.

Також, підтвердженням наявності у позивача низького доходу є призначення їй адвоката на підставі Закону України « Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до пункту 1 статті 1 статті 14 Закону України « Про безоплатну правничу допомогу», право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України"Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"і"Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбаченихчастиною другоюстатті 13 цього Закону.

Суд, враховуючи майновий стан сторони може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати, що передбачено частиною 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість доводів відповідача щодо понесених судових витрат, з огляду на майновий стан позивача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додатково рішення та стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 ) витрати, понесені нею на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя Діана ЗОРІНА