Рішення

від 07.09.2023 по справі 703/1655/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1655/23

2/703/717/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про визнання права на частину квартири та земельної ділянки в порядку спадкування за законом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на частину квартири та земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №2-1155/2007 року від 25 травня 2007 року, яке набрало законної сили 05 червня 2007 року. Зазначає, що згідно означеного рішення суду за його батьком ОСОБА_4 визнано право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування по закону після смерті батьків останнього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Окрім того, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0,0601 га з кадастровим номером 7123780500:01:001:0126, розташовану за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Балаклеївська сільська рада, садове товариство «Здоров`я», яку ОСОБА_4 прийняв, однак нотаріально не оформив після смерті свого батька ОСОБА_5 . Означена земельна ділянка належала останньому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №181533 від 02 липня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №674.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняв шляхом подачі у встановлений законом шестимісячний строк відповідної заяви про прийняття спадщини до Смілянської державної нотаріальної контори. Також спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла дружина померлого - відповідач по справі ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем та у встановлений законом шестимісячний строк звернулась із заявою про прийняття спадщини до Смілянської державної нотаріальної контори. Інший син померлого ОСОБА_3 звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь позивача по справі ОСОБА_1 .

За вказаних обставин, з урахуванням відсутності інших спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину та звернулися до нотаріальної контори з заявою відповідного змісту, частка позивача ОСОБА_1 у вказаному спадковому нерухомому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 2/3, а частка відповідача ОСОБА_2 - 1/3.

Позивач вказує, що з метою юридичного оформлення своєї частки у спадковому майні та отримання свідоцтва про право на частку у спадщині за законом він звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом.

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори від 01 квітня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на спадкову квартиру знаходиться у відповідача ОСОБА_2 , яка відмовляється його надавати як державному нотаріусу так і позивачу. Крім того, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя належним чином не оформив своє право власності на спірну земельну ділянку, яка була успадкована ним після смерті батька - ОСОБА_5 , відтак позивач також позбавлений об`єктивної можливості оформити свої спадкові права на частку спірної земельної ділянки.

В зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на 2/3 частини вказаного спадкового майна в порядку спадкування по закону, оскільки в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину він позбавлений можливості.

Ухвалою судді від 19 квітня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Правом для надання відповіді на відзив відповідач не скористалась.

Ухвалою суду від 03 серпня 2023 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача, - адвокат Ігнатенко В.М., подав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, однак представник відповідача адвокат Дем`яненко О.А. надіслав до суду заяву в якій справу просить розглядати без участі відповідача та її представника, зазначив, що відповідач проти задоволення позову не заперечує. Крім того, останній звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат понесених позивачем на оплату правничої допомоги та вважає, що достатнім буде відшкодувати позивачу судові витирати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане повторно Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 13 травня 2022 року (а.с.24).

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАЦС Смілянського міськвиконкому Черкаської області 11 березня 1986 року, ОСОБА_4 є батьком позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21).

Також, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Смілянським міським відділом РАЦС Черкаської області 12 серпня 1993 року, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 22).

Крім того, за життя, спадкодавець ОСОБА_1 07 травня 2004 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 20 вересня 2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місті Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, а також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 29 грудня 2022 року за №00037998805. Після реєстрації вказаного шлюбу ОСОБА_7 змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 23, 58).

У статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складав, а тому спадкування належного йому майна повинно відбуватися за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 285/2022, копія якої надана завідувачем Смілянської державної нотаріальної контори на запит суду, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини за законом звернулися його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 ; син померлого ОСОБА_3 , скориставшись своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1274 ЦК України, 20 липня 2022 року звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь сина померлого ОСОБА_1 позивача по справі (а.с. 42,44,48,51).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач та відповідач є спадкоємцям, першої черги по закону, так як, відповідно, є сином та дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та прийняли спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, звернувшись із відповідними заявами про прийняття спадщини до нотаріуса. Відтак, з урахуванням відсутності інших спадкоємців першої черги, які виявили бажання прийняти спадщину та звернулися до нотаріальної контори з заявою відповідного змісту, частка позивача ОСОБА_1 у спадковому майні, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , складає 2/3, а частка відповідача ОСОБА_9 - 1/3.

Відповідно до копії рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2007 року, яке набрало законної сили 05 червня 2007 року, у справі №2-1155/2007 року за позовом ОСОБА_4 до Смілянської міської ради Черкаської області, третя особа ОСОБА_10 , про визнання права власності на спадщину, вирішено визнати за ОСОБА_4 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом (а.с.25). Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 червня 2007 року за №14826470, складаного Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, 07 червня 2007 року, на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2007 року, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 06 березня 2023 року за №324836412, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 (а.с.27).

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №181533 від 02 липня 2004 року, виданого на підставі рішення Балаклеївської сільської ради від 24 грудня 2003 року №11-20, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №674, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є власником земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0601 га з кадастровим номером 7123780500:01:001:0126, що розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Балаклеївська сільська рада, садове товариство «Здоров`я» (а.с.28).

Відповідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 березня 2023 року за №НВ-0000509902023, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:01:001:0126, площею 0,0601 га, для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Балаклеївська сільська рада, на підставі державного акту від 02 липня 2004 року серії ЧР №131533, зареєстроване за ОСОБА_5 (а.с. 29).

Слід зауважити, що вищевказаним рішенням суду від 25 травня 2007 року, згідно з яким за ОСОБА_4 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 також встановлено, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після його смерті шляхом подання до нотаріальної контори заяви відповідного змісту (а.с. 25).

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані Особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, відтак ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_5 , у тому числі і означену земельну ділянку, однак за життя право власності на цю земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформив.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Жодних доказів на спростування факту належності спадкодавцю ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:01:001:0126, площею 0,0601 га, для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Балаклеївська сільська рада, та доказів на спростування факту прийняття спадщини після смерті останнього спадкоємцем ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Судом встановлено, що позивач звертався до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно по закону після смерті батька ОСОБА_4 , однак постановою нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори від 01 квітня 2023 року, йому відмовлено у його видачі, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на спадкову квартиру знаходиться у відповідача ОСОБА_2 , яка відмовляється його надавати як державному нотаріусу так і позивачу.

Враховуючи, що у позивача ОСОБА_1 відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спірну квартиру, яка входить до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_1 , оскільки такий документ перебуває у відповідача ОСОБА_2 , однак не подається нею до нотаріальної контори та не передається позивачу, а також те, що спадкодавцем за життя належним чином не оформлено своє право власності на спірну земельну ділянку, яка була набута ним у власність шляхом прийняття її у спадщину після смерті ОСОБА_5 , за вказаних обставин спадкоємець ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_4 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Таким чином, у стягненні на користь позивача судових витрат за надання правничої допомоги суд вважає за необхідне відмовити, оскільки необхідність їх стягнення не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, відтак відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. за подачу позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392,1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про визнання права на частину квартири та земельної ділянки в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частити квартири АДРЕСА_1 та на 2/3 частини земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0601 га, кадастровий номер 7123780500:01:001:0126, розташованої в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Головуючий: Ю. В. Крива