Рішення

від 06.09.2023 по справі 172/1279/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1279/23

Провадження № 2/172/329/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі: секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, в обґрунтування якого позивач вказує, що у період з 01.10.2012 по 12.05.2023 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Демурінський ГЗК». В день звільнення 12.05.2023 року з ним не було проведено остаточного розрахунку не було виплачено нараховану заробітну плату та суму компенсації за 172 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за вищевказаний період роботи, вихідну допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат. Остаточний розрахунок ТОВ «Демурінський ГЗК» не провело з ним до теперішнього часу. У зв`язку з чим, 15.05.2023 року він звертався до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача сум нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Судовим наказом від 18.05.2023 року його вимоги були задоволені і після набрання судовим наказом законної сили, він був направлений на примусове виконання до Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса). Території, на яких розташовані виробничі потужності ТОВ «Демурінський ГЗК» - Дубовиківської, Межівської селищних територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, не знаходяться в межах зон ведення бойових дій, тому відповідач не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці у зв`язку з веденням бойових дій або дії інших обставин непереборної сили відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Його середньоденна заробітна плата відповідно до розрахункового листка, наданого відповідачем 12.05.2023 року, складає 1661,30 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення включно, а також стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою від 19.07.2023 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вини роботодавця у несвоєчасності розрахунку з працівником немає, тому відсутня і відповідальність роботодавця, передбачена ст. 117 КЗпП України. В трудових відносинах між позивачем та відповідачем виникли обставини, які відповідач не міг передбачити чи відвернути зміна права власності в статутному капіталі та керівництва відповідача, вилучення майна в дохід держави, накладення арешту на майно, знищення бухгалтерського обліку тощо, та в період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання щодо виплати заробітної плати та виплаті належних позивачу при звільненні сум, у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України. При цьому, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання щодо виплати належних позивачу при звільненні сум, у строки зазначені ст. 116 КЗпП України. Крім того, з відповідача ТОВ «Демурінський ГЗК» на підставі судового наказу № 172/785/23 від 08.06.23, виданого Васильківським районним судом Дніпропетровської області в рамках виконавчого провадження № 72091467 були стягнуті всі суми, що належали позивачу при звільненні 333027,09 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 72091467 від 18.07.2023 року. Постановою державного виконавця Синельниківського відділу ДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса) від 21.07.2023 року виконавче провадження закінчене у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Позивач надав суду відповідь на відзив.

Крім того, до початку розгляду справи представник відповідача надав суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Суд, ознайомившись з вказаним клопотанням, звертає увагу на ту обставину, що цивільна справа № 172/1279/23 розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів - позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив. Судове ж засідання у таких справах може бути проведене лише за клопотанням сторони, поданого в порядку та строки, передбачені положеннями статті 279 ЦПК України.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача та вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Відповідно до копії трудової книжки наданої позивачем, ОСОБА_1 з 01.10.2012 року прийнятий на посаду юрисконсульта ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат». В подальшому був переведений на посаду начальника юридичного відділу на цьому ж підприємстві.

Згідно з наказом ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» № 247к ОСОБА_1 звільнено з 12.05.2023 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням законодавства про працю.

У вказаному вище наказі зазначено про виплату компенсації за 172 календарних дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01.10.2014 по 12.05.2023 року та виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України).

З розрахункового листка за лютий-травень 2023 року вбачається, що ТОВ «Демурінський ГЗК» має заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 333027,09 грн.

18.05.2023 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області видеаний судовий наказ № 172/785/23 про стягнення з ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.02.2023 по 12.05.2023 року в сумі 333027,09 грн.

Постановою державного виконавця Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.07.2023 року закінчене виконавче провадження № 72091467 з примусового виконання судового наказу № 172/785/23 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Згідно з платіжною інструкцією № 72091467 від 18.07.2023 року ТОВ «Демурінський ГЗК» сплатив на рахунок Синельниківського ВДВС стягнення за виконавчим провадженням № 72091467 суму коштів 366633,29 грн.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Положеннями частини 1 статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював в ТОВ «Демурінський ГЗК», був звільнений з підприємства за власним бажанням у травні 2023 року, відповідачем виданий розрахунковий листок, згідно з яким ТОВ «Демурінський ГЗК» дійсно станом на день звільнення 12.05.2023 року, має заборгованість з виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 в сумі 333027,09 грн. В подальшому, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав і Васильківським районним судом Дніпропетровської області 18.05.2023 року виданий судовий наказ про стягнення з ТОВ «Демурінський ГЗК» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 333027,09 грн. Відповідачем фактично у повному обсязі виконане судове рішення судовий наказ № 172/785/23, що підтверджується платіжною інструкцією та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 72091467.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими матеріалами, наявними у справі та доводами сторін, викладених у заявах по суті справи.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву наведені об`єктивні обставини, що унеможливили здійснення своєчасного розрахунку з працівником ОСОБА_1 при звільненні останнього з ТОВ «Демурінський ГЗК» та надані письмові докази на підтвердження вказаного. Зокрема, у період який передував звільненню позивача, на підприємстві відбулися зміни форми власності держава в особі Фонду державного майна України встановила повний контроль на ТОВ «Демурінський ГЗК» і стала власником 100% частки в статутному капіталі відповідача, в дохід держави було стягнуто майно товариства, яке є необхідним для використання у виробництві в процесі господарської діяльності підприємства, також на майно товариства було накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, який лише 08.06.2023 року було скасовано. Крім того, на підприємстві відбулися кадрові зміни, зокрема, припинено повноваження генерального директора ОСОБА_3 та призначено нового керівника підприємства ОСОБА_4 . Також з товариства звільнилися головний бухгалтер та всі працівники бухгалтерії, після звільнення яких було виявлено, що бухгалтерський облік по підприємству знищено, що підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення, поданою до правоохоронних органів та ухвалою слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 року, з якої вбачається, що слідчим відділом Відділення поліції № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 27.07.2023 року відкрите кримінальне провадження за фактом знищення первісної бухгалтерської документації та бухгалтерської бази даних ТОВ «Демурінський ГЗК» за період з 2020 по 05.06.2023 року.

Позивач у відповіді на відзив фактично визнав вказані обставини, однак вважав, що він надав достатньо доказів та копій первинних документів відповідачу, які беззаперечно підтверджують наявність заборгованості по виплаті заробітної плати на дату звільнення і факту несвоєчасності виплати заробітної плати.

За змістом статей12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки хоча факт несвоєчасності здійснення розрахунку при звільненні позивача мав місце, але існували об`єктивні обставини, за яких ТОВ «Демурінськимй ГЗК» не мало можливості розрахуватися зі звільненим працівником ОСОБА_1 у встановлені законом строки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, 12, 13, 81, 89, 258, 263-265, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк