Постанова

від 07.09.2023 по справі 626/1359/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 626/1359/22

Номер провадження 22-ц/818/1547/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Пилипчук Н.П.. Тичкової О.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2023 року, у справі № 626/1359/22 за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Красноградський РВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ) (м. Харків)), боржник ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що 07 лютого 2019 року Красноградським РВ ДВС СМУ МЮ (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 5832233346 з виконання виконавчого листа по справі № 626/1417/18 від 26 вересня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу у розмірі 75000 грн та 750 грн судового збору.

В межах виконавчого провадження оцінювачу ФОП ОСОБА_3 ним було сплачено 2500 грн на проведення робот з оцінки арештованого майна боржника у зв`язку з необхідністю провести експертну оцінку арештованого майна боржника.

Проте в порушення вимог ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» питання про стягнення вказаних коштів з боржника державним виконавцем не вирішено.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Красноградського РВ ДВС СМУ МУЮ в Харківській області Косенко О.Є. через неправомірне не виконання вимог ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" по відшкодуванню коштів, витрачених на виконавче провадження.

Красноградським РВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) подано відзив, в якому скаргу просили залишити без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що на виконанні Красноградського РВ ДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ) (м. Харків) перебувало зведене виконавче провадження № 58343590 з примусового виконання: виконавчих листів № 626/1417/18 від 29 жовтня 2018 року, виданого Красноградським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 75000,00 грн та 750 грн судового збору, вимоги просплату боргу(недоїмки)№ ф-3810-52-увід 06листопада 2018року,виданої ГУДФСу Харківськійобласті,про стягненняз ОСОБА_2 на користьдержави недоїмкив розмірі 15819,54грн, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-3810-52-у від 08 травня 2019 року, виданої ГУДФС у Харківській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави недоїмки в розмірі - 5211,36 грн.

В межах вказаного виконавчого провадження здійснювались заходи з розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ і організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна. Згідно з відповідями Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України боржник ніде не працює, пенсію не отримує. При неодноразових виїздах та складених державним виконавцем актів встановлено, що боржник за адресою село Володимирівка, Красноградського району Харківської області не мешкає, майна на яке можливо було звернути стягнення не виявлено. Зі слів батька ОСОБА_4 його син разом зі сім`єю протягом приблизно 10 років мешкає у м. Харкові.

07 жовтня 2020 року державним виконавцем описано та арештовано майно боржника - земельна ділянка, кадастровий номер: 6323380500:08:000:0167, площею 1,68720 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на території Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

29 січня 2021 року стягувачем ОСОБА_1 на рахунок суб`єкта оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_3 сплачено витрати пов`язані з проведенням оцінки арештованого майна та відповідний звіт складено 12 лютого 2021 року.

Належну ОСОБА_2 земельну ділянку було реалізовано на прилюдних торгах та кошти від реалізації в розмірі 67 450,00 грн розподілено відповідно ст. 46 Закону України « Про виконавче провадження». Після розподілу вказаних коштів по чотирьом виконавчим провадженням які знаходилися в зведеному виконавчому провадженні № 5833590, державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження » в зв`язку з фактичним виконанням. На виконанні у відділі ДВС знаходилося одне виконавче провадження АСВП № 58323346 з примусового виконання виконавчого листа № 626/1417/18 від 29 жовтня 2018 року, виданого Красноградським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 75000, 00 грн. ( часткове погашення від реалізації майна 22 011,65 грн). 30 червня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з зазначенням розміру залишку заборгованості в розмірі 52 988,35 грн та що іншого рухомого та нерухомого майна належного боржнику на праві власності та на яке може бути звернуто стягнення не виявлено.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірним невиконання головним державним виконавцем Красноградського РВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Косенко О.Є., в провадженнях якого знаходилось та/або знаходиться ВП № 58343590 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 75 000,00 грн, вимог ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження".

В іншій частині скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 29 січня 2021 року ОСОБА_1 сплачено вартість послуги з оцінки арештованого майна в сумі 2500 грн, однак при здійсненні виконавчих дій та при закінченні виконавчого провадження питання про відшкодування вказаних витрат державним виконавцем вирішено не було.

Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ на вказане судове рішення подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права відділ просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою залишити скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована, що вимогами Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження віднесено не будь-які кошти, а виключно кошти визначені ст. 42 Закону: авансовий внесок, сплачений стягувачем; витрати органів ДВС, здійснені за рахунок Державного бюджету України; виконавчий збір, в подальшому стягнений з боржника. На виконання ст. 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 авансовий внесок не вносився, додаткове авансування витрат виконавчого провадження стягувачем не здійснювалося. Стягувачем на власний розсуд реалізовано цивільні права у виконавчому провадженні. Так, кошти витрачені заявником при реалізації ним цивільних прав у виконавчому провадженні, відповідно до ст. 42, 43 ЗУ «Про виконавче провадження» та Постанови № 554, не відносяться до витрат виконавчого провадження, оскільки не акумулювалися на рахунку відповідних надходжень та не витрачалися держаним виконавцем, при здійсненні виконавчих дій, а отже не є коштами (витратами) виконавчого провадження, що позбавляє можливості державного виконавця здійснити примусове стягнення 2500 грн на користь стягувача.

Боржником у зведеному виконавчому провадженні № 58343590 з примусового виконання виконавчого листа 626/1417/18 від 29 жовтня 2018 року Красноградського районного суду Харківської області добровільно внесено грошові кошти в сумі - 2569,00 грн на казначейський рахунок Красноградського ВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як компенсацію вартості експертної оцінки майна на суму 2500,00 грн та витрати АС IM І- 69,00 грн (всього -2569,00 грн)

У зв`язку з тим, що відкритих та прийнятих до виконання виконавчих проваджень про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відділі немає, то вищезазначені грошові кошти 23 червня 2023 року перераховані на рахунок Холодногірсько-Новобарського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції де на виконанні знаходиться відкрите виконавче провадження про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

30 червня 2023 року кошти в розмірі 2500 грн повернуто стягувачу ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в установі АТ КБ «Приватбанк».

У судове засідання представник Красноградського ВДВС не з`явився.

Красноградський ВДВС повідомлений про розгляд справи 07 вересня 2023 року шляхом направлення повістки на електронну пошту (а.с.202), а також із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.203).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасника справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 , який проти апеляційної скарги заперечував, просив судове рішення залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що в провадженні Красноградського ДВС СМУ (м. Харків) перебувало зведене виконавче провадження № 58343590 з виконання таких документів:

- виконавчий лист № 626/1417/18 від 29 жовтня 2018 року, виданий Красноградським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 75000, 00 грн (а.с. 35),

- виконавчий лист № 626/1417/18 від 29 жовтня 2018 року, виданий Красноградським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 750 грн.,

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № ф-3810-52-у від 06 листопада 2018 року, видана ГУДФС у Харківській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави недоїмки в розмірі 15819,54 грн,

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № ф-3810-52-у від 08 травня 2019 року, видана ГУДФС у Харківській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави недоїмки в розмірі 5211,36 грн (а.с. 43).

07 жовтня 2020 року державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, яке належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 - земельна ділянка кадастровий номер: 6323380500:08:000:0167, площею 1,68720 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства на території Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області (а.с. 37).

Відповідно до постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 11 грудня 2020 року визначено суб`єкта оціночної діяльності у вказаному виконавчому провадженні ОСОБА_3 (а.с. 39).

Згідно з калькуляцією вартості проведення оцінки арештованого майна ФОП ОСОБА_3 , вартість послуг з оцінки арештованого майна складає 2500 грн (а.с. 42).

Вказана сума була сплачена ОСОБА_6 29 січня 2021 року (а.с. 44).

09 лютого 2021 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір № 50/1/20 на проведення робіт з оцінки арештованого майна, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 6323380500:08:000:0167, площею 1,68720 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства на території Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області (а.с. 46).

На виконання вказаного договору 11 лютого 2021 року складено акт прийому-передачі робіт з оцінки арештовано майна, за яким ФОП ОСОБА_3 роботи за договором виконано в повному обсязі, вартість по проведенню робіт з оцінки арештованого майна 2500 грн сплачено в повному обсязі (а.с. 47).

Згідно із частиною 1 статі 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами

За статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов`язковим лише на вимогу приватного виконавця.

З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов`язкового авансування стягувачем.

Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно із частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19), а також у постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 361/1222/20, від 09 квітня 2020 року у справі № 758/6070/19.

З урахуванням зазначених норм права та релевантної судової практики, вимоги скарги щодо визнання неправомірним невиконання державним виконавцем Красноградського РВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вимог статті 42 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, нестягнення витрат виконавчого провадження, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Між тим, суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвала Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2023 року підлягає скасуванню з закриттям провадження у цій справі.

На виконання вимог частини 1 статті 256 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Матеріали справи свідчать, що за подання апеляційної скарги Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУЮ (м. Харків) сплачено 2684 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. За таких обставин судова колегія вважає за необхідне повернути апелянту сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369, п. 4 ч. 1 ст.374, ч. 1, 2 ст. 377, ст. 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задовольнити частково.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Основ`янському районі міста Харкова повернути Красноградському відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 4058 від 05 липня 2023 року, що внесений на номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA39899998031316120608 0020661, отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХарОснов"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова