Ухвала

від 04.09.2023 по справі 372/2762/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2762/23

Провадження 2-1102/23

ухвала

Іменем України

04 вересня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сікорській М.А.,

за участю представника позивача Бойка Ю.А.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги із вивозу побутових відходів,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.

19.06.2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01.08.2023 року позовну заяву приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги із вивозу побутових відходів, залишено без руху, надавши позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Копію ухвали 01.08.2023 року після завершення судового засідання вручена представнику позивачка ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи від 01.08.2023 року.

04.08.2023 року на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 01.08.2023 року про залишення позову без руху для усунення недоліків надано позовну заяву з додатками для суду та для відповідача.

Таким чином, станом на 04.09.2023 року на виконання ухвали суду від 01.08.2023 року зазначені в ухвалі недоліки були усунуті лише частково, зокрема представником позивача на виконання ухвали суду було подано позовну заяву з додатками для суду та для відповідача, однак позивачем до позовної заяви не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, натомість суду подано ксерокопії платіжних інструкцій, які не є оригіналами та не засвідчені належним чином, зокрема не містять підпису уповноваженої посадової особи банку і не скріплені печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжних доручень. Також із доданих ксерокопій платіжних інструкцій вбачається відсутність відомостей про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір, зокрема не зазначено відомості про відповідача або інші ідентифікуючі спір дані, що у сукупності із відсутністю оригіналів не виключає можливості використання копій одних і тих же платіжних документів у декількох справах за позовом цього ж позивача, хоч з моменту постановлення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків минув місяць.

Щодо виявлення факту підписання позовної заяви факсиміле під час судового розгляду справи слід зазначити наступне.

Усунення позивачем недоліків позовної заяви шляхом подання примірника позову оформленого (підписаного представником чи позивачем) з дотриманням вимог процесуального законодавства не може вважатись усуненням недоліку, який підлягає виправленню в розумінні процесуального законодавства. Справжня воля позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом, що підтверджується власним підписом цієї особи (її представника) у позовній заяві, має значення та підлягає з`ясуванню судом саме станом на час звернення до суду з таким позовом, а не підтвердження цієї обставини безумовно матиме наслідком повернення позову або залишення такого без розгляду.

Вказана позиція судів підкріплюється правовими висновками Верховного Суду. В своєму рішенні по справі №916/3209/20 від 08 липня 2021 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам процесуального законодавства та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа (близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11).

Наведене вище узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішеннями у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 та у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 у яких суд зауважив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Тому, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.

За таких обставин, подання нової редакції позовної заяви в межах виконання ухвали про залишення позову без руху не може вважатись належним усуненням зазначеного в ухвалі недоліку позовної заяви у виді відсутності власноручного підпису особи, не є підтвердженням волі позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом саме станом на час ініціювання його судового розгляду.

При цьому, заперечення представника позивача нічим не вмотивовані, є необґрунтованими і юридично неспроможними.

Отже, підписання позовної заяви шляхом факсимільного відтворення підпису не є власноручним підписом цієї особи в розумінні приписів процесуального законодавства України та не є підтвердженням волі позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом саме станом на час ініціювання його судового розгляду, та тягне за собою повернення позовної заяви або ж залишення позову без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає можливим залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 83, 95, 175, 177, 185, 255, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги із вивозу побутових відходів, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко