Постанова

від 07.09.2023 по справі 567/1387/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/1387/22

Провадження № 22-ц/4815/893/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання Мороз А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича

компанія",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро",

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 29травня 2023року (ухвалене у складі судді Венгерчук А.О.; повний текст рішення виготовлено 05 червня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Плакса В.А. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимогиобґрунтовано тим,що ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкиз кадастровиминомерами 5624287100:06:001:0064 площею 2,24га, яка розташована на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області.

У серпні2022року з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що щодо належної йому земельної ділянки було зареєстровано право оренди за ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" на підставі додаткової угоди б/н до договору оренди землі б/н від 10.03.2014 року, якою змінено орендаря ТзОВ "Захід Агро" на ТзОВ "Західна Агровиробнича Компанія", а також строк дії договору змінено на 7 років.

Вищевказаної додаткової угоди щодо передачі земельної ділянки він не підписував, її умови не погоджував та на укладення такої угоди нікого не уповноважував, з ним не узгоджувалися умови вказаної угоди, а тому вона є неукладеною.

Зазначає, що наразі ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" користується належною йому земельною ділянкою без відповідної правової підстави, чим порушує його права на користування та розпорядження належним йому майном.

Просив суд: скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенка В.І., індексний номер рішення: 38819923 від 19.12.2017, номер запису про інше речове право №7877874 від 28.11.2014 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:001:0064 площею 2,24 га;

усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624287100:06:001:0064 площею 2,24 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 травня 2023 року позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до "ТзОВ "Захід Агро" (місце знаходження: с. Тесів Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 32843893), ТОВ "Західна агровиробнича компанія" (місце знаходження: м. Дубно пров. Центральний,1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127) про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенка В.І., індексний номер рішення: 38819923 від 19.12.2017, номер запису про інше речове право №7877874 від 28.11.2014 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:001:0064 площею 2,24 га.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624287100:06:001:0064 площею 2,24 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Стягнуто з ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 1240,50 грн., 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ТзОВ "Захід Агро" на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 1240,50 грн., 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що спірна додаткова угода до договору оренди позивачем не підписувалася, тобто не є укладеною, а тому власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення правочину в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що матеріали справи містять докази наявності волевиявлення позивача на укладення спірних договорів.

Протягом дії договору оренди землі із змінами внесеними додатковою угодою від 21.09.2017 року, вони фактично виконувалися, зокрема орендар належним чином сплачував орендодавцю орендну плату за вказаними договорами, а орендодавець приймав таку орендну плату.

До відзиву відповідач надав докази сплати орендної плати позивачу, а саме:

-відомість № 00000001100 від 26.04.2018 року;

-копію відомості № 00000002264 від 11.11.2019 року;

-копію платіжного доручення від 20.11.2020 року;

-копію платіжного доручення від 03.02.2022 року.

Позивач факту отримання орендної плати не заперечував та не спростовував доводів відповідача, що орендна плата ним отримана на виконання спірного правочину.

Зазначені докази вказують на те, що між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на укладення спірної додаткової угоди від 21.09.2017 року до договору оренди землі.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 року по справі №530/130/21 наголошує на тому, що для встановлення факту укладення чи неукладення договорів оренди землі є важливим не тільки і не стільки встановлення відповідності підпису позивача на тексті договору, а важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитися різними доказами, в тому числі доказами, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору.

Оскільки умови додаткових угод фактично виконувалися, то вказані правочини не можуть бути неукладеними, відтак позовні вимоги є необґрунтованими, а у задоволенні позову слід відмовити.

Просить суд скасувати оскражуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною позивача не подано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровим номером 5624287100:06:001:0064, площею 2,24 га, що знаходяться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Сіянцівська сільська рада Острозького району Рівненської області), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2022 року (а.с. 11).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.08.2022 вбачається, що державним реєстратором КП "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Рівненської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2017, індексний номер рішення 38819923, зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", орендодавцем якої вказано позивача ОСОБА_1 , та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено додаткову угоду до договору оренди землі. (а.с.10-12)

20 квітня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТзОВ "Захід Агро" (орендар) укладено договір оренди землі, за яким в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:001:0064, площею 2,24 га, що знаходяться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Сіянцівська сільська рада Острозького району Рівненської області).

21 вересня 2017 року укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору від 20 квітня 2014 року, яким замінено орендаря ТзОВ "Захід-Агро" на нового орендаря ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", а також викладено п. 5, п. 8, п. 9 в новій редакції (а.с. 50).

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації за відповідачем їх оренди, позивач обґрунтовував заявлені позовні вимоги тим, що він не підписував та не укладав додаткового договору оренди землі з новим орендарем, а тому вважав, що не було його волевиявлення на укладення цього договору.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі"

(тут і далі у редакції, чинній на дати, зазначені в спірних договорах)договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 46, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зазначає, що: "увипадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством".

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не укладав та не підписував додаткову угоду до договору оренди землі, істотні та інші умови вищевказаної угоди з ним, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались, а відповідачем вищевказані доводи позивача не спростовано.

Водночас, стверджуючи, що додатковий договір між сторонами не укладався та не підписувався, суд мав врахувати, що позивач повинен доводити не лише те, що він не підписував додатковий договір (як окремий документ), а й не укладав такий договір (тобто тут двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків ), відповідно що між сторонами не виникли правові відносини з договору оренди землі, оскільки позивач не виявив своєї волі на укладення таких правочинів. Натомість, відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин з договору оренди землі, виконання такого договору сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельними ділянками орендодавців.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21.

На спростування доводів ОСОБА_1 про те, що додатковий договір з ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" від 21 вересня 2017 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) він не укладав, відповідач надав до суду першої інстанції докази визнання позивачем факту укладення договору:

-копію відомості на виплату готівки № 00000001100 від 26.04.2018 року, за якою ОСОБА_1 отримав орендну плату у розмірі 7514,52 грн (а.с. 51);

-копію відомості на виплату готівки № 00000002264 від 11.11.2019 року, за якою ОСОБА_1 отримав орендну плату у розмірі 10019,35 грн (а.с. 54);

-копію платіжного доручення від 20.11.2020 року № 9999547320, за яким ОСОБА_1 отримав орендну плату у розмірі 10019,34 грн (а.с. 57);

-копію платіжного доручення від 03.02.2022 року № 1259211708, за яким ОСОБА_1 отримав орендну плату у розмірі 10019,35 грн (а.с. 58).

Оскільки ОСОБА_1 отримував від нового орендаря ТзОВ "Західнаагровиробнича компанія"орендну платуто фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним висновок суду першої інстанції про неукладеність між сторонами додаткової угоди до договору оренди землі та, як наслідок, наявність підстав для повернення земельної ділянки є помилковим.

Зробивши висновок про неукладеність додаткової угоди до договору оренди землі, врахувавши, що позивач як власник земельної ділянки не підписував таку угоду, суд першої інстанції обмежив предмет доказування у справі лише встановленнямфакту непідписання договору.

Такі висновки суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

Неможливість проведення експертизи у справі для встановлення факту підписання чи не підписання ОСОБА_1 додаткової угоди від 21 вересня 2017 року не є обставиною, що має вирішальне значення для задоволення позовних вимог, оскільки висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

На підставі ст.ст. 6, 15, 16, 202, ч. 3 ст. 203, 205, 207, 218 ЦК України, ст.ст. 14,15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 76, 102 ЦПК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" задовольнити.

Рішення Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 29травня 2023року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" 2977,20 грн судові витрати сплачені за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2023 року.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.