Постанова

від 06.09.2023 по справі 369/4195/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7301/2023

Справа 369/4195/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 вересня 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Терновою Вікторією Олександрівною , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, постановлену у складі судді Дубас Т.В. в м. Київ 20 лютого 2023 року у справі за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тернової Вікторії Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 18 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову до його пред`явлення,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В січні 2023 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника Тернової В.О. звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, просила скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_3 , поданого до Києво-Святошинського районного суду Київської області 02 травня 2018 року, а саме скасувати арешт земельної ділянки площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та земельної ділянки площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , нежитлового приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду від 18 квітня 2018 р. по справі №369/4195/18, винесеної на підставі заяви ОСОБА_3 , поданої до подання позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника Тернової В.О. , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити її клопотання та скасувати заходи забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що суд відмовив в скасуванні заходів забезпечення позову, посилаючись на їх актуальність, оскільки в Ірпінському міському суді розглядається справа № 369/4896/18. При цьому суд не намагався дослідити докази, додані до клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки до справи № 369/4896/18 арешт, який просила скасувати відповідач в клопотанні, не мають жодного відношення.

Зазначала, що 02 травня 2018 року до Києво-Святошинського районного суду надійшов тільки один позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання і поділ майна, і цей позов зареєстрований за № 369/4828/18. Відповідні докази були додані до клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Більше того, суд був обізнаний про вказаний факт, оскільки 03 травня 2018 року ним постановлено ухвалу про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову з тієї причини, що саме 02 травня 2018 року до суду надійшов такий позов. Справа № 369/4896/18 відкрита Києво-Святошинським районним судом і досі розглядається в Ірпінському міському суді, куди була передана за підсудністю, за іншим поданим на наступний день 03 травня 2018 року позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту і поділ майна, і по цій справі № 369/4896/18 ОСОБА_3 вже двічі було відмовлено в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову в зв`язку з необґрунтованістю заяви.

Наголошувала, що 5 років її майно арештовано незаконно, оскільки 29 травня 2018 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду по справі № 369/4828/18 єдиний поданий ОСОБА_3 позов до відповідача ОСОБА_1 про встановлення факту та поділ майна був повернутий ОСОБА_3 в зв`язку з неусуненням недоліків та вважається неподаним.

Зауважувала, що 03 травня 2018 року суддя Дубас Т.В., відмовляючи в скасуванні заходів забезпечення позову, в своїй ухвалі встановила факт та погодилась з тим, що заходи забезпечення позову на підставі ухвали від 18 квітня 2018 року були застосовані саме на забезпечення позову, поданого ОСОБА_3 до Києво-Святошинського районного суду 02 травня 2018 року.

Вказувала, що в разі дотримання судом при постановленні ухвали від 20 лютого 2023 року положень п. 2 ч. 13 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову мало бути задоволене.

Зазначала, що суд при постановленні ухвали, діючи в порушення положень ст. 178, 180 ЦПК України, заснував свої висновки на запереченнях позивача та доданих до заперечення доказів, які позивач та суд приховали від відповідача, оскільки до заперечень не додані докази надсилання їх іншій стороні, тобто Терновій В.О. як представнику відповідача. Відповідно, вона була позбавлена можливості спростувати ці заперечення.

Повідомляла, що справу розглянуто без належного повідомлення її про дату і час розгляду справи.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні 06 вересня 2023 року брала участь представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тернова В.О., яка підтримала апеляційну скаргу, повідомила суд, що заходи забезпечення скасовані в зв`язку із поданням нею ще однієї заяви про скасування заходів забезпечення позову ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року, про яку вона нещодавно дізналась, просила скасувати ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду для з`ясування цих обставин.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Також від адвоката Перемежка А.О. в електронній формі надійшло повідомлення, що в зв`язку зі станом здоров`я він не може на даний час приймати участь в судових засіданнях, про що ним було повідомлено свого клієнта ОСОБА_3 і між ними досягнута домовленість про те, що правнича допомога з боку адвоката на даний час обмежується лише поданням від його імені процесуальних документів в електронній формі. Повідомляв, що копії апеляційної скарги він та ОСОБА_3 не отримували.

Оцінюючи обґрунтованість наданих стороною позивача заяв, апеляційний суд виходить із того, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на а. с. 129, позивачем ОСОБА_3 отримано копію ухвали про відкриття провадження та апеляційної скарги 28 квітня 2023 року, а до його заяви про відкладення розгляду справи в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю не надано доказів, якими підтверджуються зазначені обставини.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки позивач належним чином обізнаний про рух справи, отримав копію апеляційної скарги та повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, його неявка не перешкоджає розгляду справи, з урахуванням необхідності розгляду справи в передбачений законом строк.

В зв`язку з вищевикладеним апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності нез`явившихся учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Порядок повідомлення учасників справи про судове засідання та вручення судових повісток про виклик регулюється ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, параграф 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення відповідача та її представника про розгляд справи в суді 20 лютого 2023 року, і що заява представника відповідача про розгляд справи у її відсутності подана лише щодо судового засідання, призначеного на 01 лютого 2023 року, в зв`язку з неможливістю бути присутньою на цьому конкретному засіданні (а. с. 62).

В матеріалах відсутні докази повідомлення відповідача та її представника про дату, час і місце розгляду справи 20 лютого 2023 року шляхом направлення та вручення судових повісток або шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки судом першої інстанції не було виконано процесуальний обов`язок щодо здійснення такого повідомлення, і оскільки відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу розглядом судом справи за її відсутності без повідомлення належним чином, ухвала підлягає скасуванню відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову, накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та земельну ділянку площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 9 - 10, 21 - 24).

Згідно описової частини ухвали, 16 квітня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до суду, яка була мотивована тим, що з кінця 1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та поділяли побут, разом відпочивали, ходили на дні народження до знайомих та родичів, вели спільний бюджет. Протягом спільного проживання із ОСОБА_1 ними спільно було набуто та зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 нерухоме майно, на яке він просив накласти арешт. На даний момент заявник та ОСОБА_1 , у зареєстрованому шлюбі між собою не перебувають, проживають окремо, не ведуть спільного побуту та господарства, сімейні стосунки між нами припинено, права заявника на частку у спільно нажитому майні ОСОБА_1 не визнає. У зв`язку із цим, заявник має намір у порядку ст. 4 ЦПК України звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області за захистом своїх законних прав та інтересів шляхом подачі позову про встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції в ухвалі від 18 квітня 2018 року виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, вказаний вид забезпечення є співмірним із позовними вимогами, що будуть заявлятись заявником, що стосуються встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року в справі № 369/4195/18 клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення з тих підстав, що згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судова влада України встановлено, що 02 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю. Таким чином, на виконання вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України ОСОБА_3 повинен був пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто до 28 квітня 2018 року. Разом з тим, в частині 3 ст. 124 ЦПК України зазначено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Тож, строк звернення ОСОБА_3 до суду із позовом закінчується 02 травня 2018 року. На підставі вищенаведеного, суд вважав клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню (а. с. 11 - 12).

Згідно інформації щодо стадій розгляду судових справ, розміщеної на офіційному сайті Києво-Святошинського районного суду Київської області, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю надійшов до суду 02 травня 2018 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4828/18 (а. с. 13).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року у справі № 369/4828/18 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, а ухвалою від 29 травня 2018 року - визнано неподаною та повернуто позивачу в зв`язку з неусуненням недоліків (а. с. 14).

Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2018 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4896/18 (а. с. 37).

В подальшому справа була передана за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області (а. с. 39 - 41).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року в справі № 369/4896/18 залишено без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Тернової В.О. про скасування заходів забезпечення позову, оскільки забезпечення позову в цивільній справі № 369/4896/18 не було задоволено (а. с. 45 - 47).

Крім того, до апеляційної скарги надано нові докази, а саме: роздруківка з сайту Судової влади України про подання 03 травня 2018 року позову ОСОБА_3 , справа № 369/4896/18, копія обкладинки справи № 369/4896/18, копія позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 зі штампом суду про реєстрацію 03 травня 2018 року, копія заяви про забезпечення позову від 04 травня 2018 року, копії ухвал від 15 травня 2018 року та від 26 січня 2023 року про відмову в забезпеченні позову.

Надаючи нові докази, відповідач посилалася на те, що надає їх у спростування доводів ОСОБА_3 щодо подання іншого позову 02 травня 2018 року та наданих ним доказів, поданих разом із запереченням від 15 січня 2023 року, копія яких їй не направлялася і докази направлення яких на адресу відповідача в матеріалах справи відсутня, однак судом таке заперечення було прийнято і враховано при постановленні ухвали. Відтак, вона надає докази, які спростовують приховані від сторони відповідача заперечення та ухвалу суду, засновану виключно на цих запереченнях.

Також 26 червня 2023 року відповідачем в особі представника Тернової В.О. подано клопотання про долучення доказів, зокрема копії ухвали від 29 травня 2018 року по справі № 369/4828/18 про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_3 , копії клопотання адвоката Тернової В.О. про скасування арешту, накладеного на земельні ділянки, від 11 жовтня 2021 року в справі № 369/4896/18, копії ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року в справі № 369/4896/18, якою відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки по справі № 369/4896/18 арешт на підставі ухвали від 18 квітня 2018 року не застосовувався, копію ухвали від 04 травня 2018 року про відкриття провадження по справі № 369/4896/18.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 ЦПК України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу, якими передбачено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України).

Враховуючи, що в матеріалах справи дійсно відсутні документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову і доданих до нього доказів відповідачеві, відтак про надходження цих доказів відповідач не була обізнана, проте судом першої інстанції таке заперечення і докази до нього були враховані в ухвалі, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем доведено неможливість подання вказаних доказів до суду першої інстанції, а також з метою дотримання принципу рівності учасників справи та принципу змагальності цивільного процесу, такі докази приймаються апеляційним судом і їм надається оцінка в мотивувальній частині цієї постанови.

Також в судовому засіданні 06 вересня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - Терновою В.О. було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року, якою скасовано заходи забезпечення позову, щоб були вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року, дане клопотання судом було задоволено.

Так, згідно відомостей з сайту Судової влади України, 03 травня 2018 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4896/18 (а. с. 95).

На а. с. 96 - 106 знаходиться копія обкладинки справи № 369/4896/18 та копія позову ОСОБА_3 в цій справі, з відомостями про дату надходження позову на обкладинці 03 травня 2018 року, а також з проставленням штампу отримання на першій сторінці позову 03 травня 2018 року.

04 травня 2018 року ОСОБА_3 в межах справи № 369/4896/18 подав заяву про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та земельну ділянку площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 107 - 109).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року в справі № 369/4896/18 в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено, оскільки на теперішній час відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (а. с. 110 - 111).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16 лютого 2023 року) в справі № 369/4896/18 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, а саме накладення арешту на зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер: 167790332108, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0975 га, кадастровий номер 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , залишено без задоволення. Постановлюючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того заявник не довів намірів відповідача, як власника спірного нерухомого майна, відчужити належне йому майно або чинити перешкоди у виконанні ймовірного рішення суду. Крім того, позивачем не надано даних кому належить спірне житлове приміщення станом на час подачі заяви про забезпечення позову (а. с. 112 - 114).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 13 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Разом із тим судом першої інстанції під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову не надано належної оцінки тому, що позовну заяву ОСОБА_3 , подану 02 травня 2018 року, заходи забезпечення позову у якій вжито ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18, було визнано неподаною та повернуто позивачу в зв`язку із неусуненням недоліків.

Також судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року в справі № 369/4195/18 встановлено, що згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судова влада України, 02 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, і строк звернення ОСОБА_3 до суду із позовом закінчується 02 травня 2018 року.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року в справі № 369/4896/18, яким залишено без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Тернової В.О. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 18 квітня 2018 року, встановлено, що заяву про забезпечення позову в цивільній справі № 369/4896/18 не було задоволено (а. с. 45 - 47).

Матеріалами справи підтверджується, що вдруге ОСОБА_3 подав позов 03 травня 2018 року поза межами десятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 152 ЦПК України, та із заявою про поновлення даного процесуального строку не звернувся.

Наведене дає підстави для висновку, що провадження у справі № 369/4896/18 відкрите за іншим позовом ОСОБА_3 , ніж за тим, який було забезпечено Києво-Святошинським районним судом Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18.

Судом першої інстанції не враховано, що сама по собі пов`язаність майна, на яке накладено арешт, із судовим спором у певній справі, не є передбаченою законом підставою для невирішення цим судом питань про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у інших справах, оскільки позов забезпечується в межах однієї справи в кожному конкретному випадку.

Наведені обставини не позбавляють ОСОБА_3 можливості звернутися із новою заявою про забезпечення позову у відкритому провадженні відповідно до загальних положень ст. 149 ЦПК України.

Із цих же підстав апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_3 у запереченні на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заходи забезпечення позову залишаються актуальними, оскільки справа № 369/4896/18 на даний час перебуває на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області, заходи забезпечення є співрозмірними із розміром позовних вимог, а у випадку відсутності заборони на відчуження спірного нерухомого майна воно буде відчужене.

За таких обставин суд першої інстанції мав діяти щодо заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18, відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 13 ст. 158 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив доводи заявника щодо скасування заходів забезпечення позову, неповно з`ясував обставини справи, не застосував норми процесуального права, які підлягають застосуванню, та дійшов передчасного висновку про залишення заяви без задоволення.

Крім того, судом було встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року, доказів набрання чинності ухвалою суду не надано.

Виходячи з наведеного, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року не може вважатися законною та обґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суду першої інстанції перевірити та встановити актуальність заходів забезпечення позову, враховуючи наявність ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року в справі № 369/4195/18 про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Терновою Вікторією Олександрівною , задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2023 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.