Постанова

від 25.10.2023 по справі 369/4195/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7301/2023

Справа № 369/4195/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 жовтня 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, постановлену у складі судді Волчка А.Я. в м. Київ 24 липня 2023 року щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року по справі № 369/4195/18 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В березні 2023 року відповідач ОСОБА_3 в особі представника Тернової В.О. звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, просила скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , поданого до Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року, а саме скасувати арешт земельної ділянки площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 та земельної ділянки площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , нежитлового приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , накладений на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду від 18 квітня 2018 р. по справі №369/4195/18, винесеної на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої до подання позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року, шляхом зняття арешту з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер: 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, прийняття її всупереч правовим висновкам Верховного Суду, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - Тернової В.О. про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначав наступне.

Посилання суду на те, що ОСОБА_1 нібито двічі 02 травня 2018 року та 03 травня 2018 року звертався до Києво-Святошинського районного суду Київської області з двома позовами до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна не підтверджене належними доказами, зокрема суду не надана копія позовної заяви ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року і така заява ОСОБА_1 ніколи не подавалась.

Вказував, що 02 травня 2018 року подав до суду позовну заяву від 02 травня 2018 року до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, саме вказана позовна заява розглядається в даний час Ірпінським міським судом Київської області в справі № 369/4896/18.

За позовною заявою ОСОБА_1 від 02 травня 2018 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2018 року відкрито провадження в справі № 369/4896/18. 05 грудня 2018 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. справу прийнято до свого провадження. 28 січня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справу передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області. Ухвалою вказаного суду від 13 липня 2020 року справу прийнято до провадження з призначенням підготовчого засідання на 08 вересня 2020 року.

Вказував, що позовна заява ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року ніколи не існувала. Що стосується двох заяв ОСОБА_1 від 02 травня 2018 року, то не виключається, що одна позовна заява, яка подана в декількох примірниках, була помилково роз`єднана і помилково зареєстрована як дві різні позовні заяви. При цьому позовна заява ОСОБА_1 від 02 травня 2018 року в даний час розглядається Ірпінським міським судом Київської області у справі № 369/4896/18, а інша позовна заява від 02 травня 2018 року, яка фактично була лише іншим примірником попередньої заяви, повернута без розгляду ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року в справі № 369/4828/18.

Зазначав, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року в справі № 369/4896/18 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, однак в мотивувальній частині ухвали міститься висновок, який зводиться до того, що позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній справі не були забезпечені на підставі його заяви до подання позову. На вказану ухвалу ним була подана апеляційна скарга, в якій він просив виключити ці висновки з мотивувальної частини, на даний час справу призначено до розгляду в апеляційному суді.

Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року в справі № 369/4896/18 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишена без задоволення. Основною підставою постанови Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в справі № 369/4896/18 є те, що у вказаній справі заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року в справі № 369/4195/18, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення.

Вказана обставина, встановлена постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в справі № 369/4896/18, Києво-Святошинським районним судом Київської області при постановленні ухвали від 24 липня 2023 року в справі № 369/4195/18 не врахована.

Крім того, судом першої інстанції не враховані обставини, які вказують на необхідність забезпечення позову, оскільки у випадку відсутності заборони на відчуження спірного нерухомого майна воно буде відчужене ОСОБА_3 під час її приїздів до України або через уповноваженого представника. Відповідач чітко, всупереч дійсним обставинам набуття житлового приміщення за особисті кошти ОСОБА_1 заявила про те, що вважає приміщення лише своєю особистою власністю. При цьому на депозитний рахунок Ірпінського суду ОСОБА_1 внесена сума 53985,38 грн., яка відповідає вартості частки відповідача в спірному нежитловому приміщенні. За поясненням ОСОБА_1 , ця сума збільшена до 180484,23 грн.

Вказував, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року забезпечення позову ОСОБА_1 здійснене відповідно до чинного законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, і передбачені ч. 13 ст. 158 ЦПК України підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, відсутні.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце судового засідання належним чином повідомлені шляхом направлення судових повісток-повідомлень на поштові та електронні адреси, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Тернової В.О. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності та відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, від яких не надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 13 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер: 3222480805:05:008:5008, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , та земельну ділянку площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер: 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 (а. с. 8 - 9).

Згідно описової частини цієї ухвали, 16 квітня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до суду, яка була мотивована тим, що з кінця 1997 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та поділяли побут, разом відпочивали, ходили на дні народження до знайомих та родичів, вели спільний бюджет. Протягом спільного проживання із ОСОБА_3 , для поліпшення сімейно-житлових умов, ними спільно було набуто та зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 нерухоме майно, на яке він просив накласти арешт. На даний момент заявник та ОСОБА_3 , у зареєстрованому шлюбі між собою не перебувають, проживають окремо, не ведуть спільного побуту та господарства, сімейні стосунки між нами припинено. Права заявника на частку у спільно нажитому майні ОСОБА_3 не визнає. У зв`язку із цим, заявник має намір у порядку ст. 4 ЦПК України звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області за захистом своїх законних прав та інтересів шляхом подачі позову про встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, вказаний вид забезпечення є співмірним із позовними вимогами, що будуть заявлятись заявником що стосуються встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року в справі № 369/4195/18 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову з тих підстав, що згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судова влада України встановлено, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю. Таким чином, на виконання вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України ОСОБА_1 повинен був пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто до 28 квітня 2018 року. Разом з тим, в частині 3 ст. 124 ЦПК України зазначено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Тож, строк звернення ОСОБА_1 до суду із позовом закінчується 02 травня 2018 року. На підставі вищенаведеного, суд вважав клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню (а. с. 10 - 12).

Згідно інформації щодо стадій розгляду судових справ, розміщеної на офіційному сайті Києво-Святошинського районного суду Київської області, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю надійшов до суду 02 травня 2018 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4828/18 (а. с. 14).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року у справі № 369/4828/18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 29 травня 2018 року - визнано неподаною та повернуто позивачу в зв`язку з неусуненням недоліків (а. с. 15 - 18).

Крім того, 03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4896/18 (а. с. 22 - 35).

В подальшому справа була передана за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року в справі № 369/4896/18 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, а саме накладення арешту на зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв.м., реєстраційний номер: 167790332108, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0975 га, кадастровий номер 3222480805:05:013:5001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 38 - 41). Постановлюючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того заявник не довів намірів відповідача, як власника спірного нерухомого майна, відчужити належне йому майно або чинити перешкоди у виконанні ймовірного рішення суду. Крім того, позивачем не надано даних, кому належить спірне житлове приміщення станом на час подачі заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року справу було передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області, в зв`язку з тим, що питання про скасування заходів забезпечення позову вправі вирішувати суд, в провадженні якого знаходиться відповідна цивільна справа, оскільки питання про скасування заходів забезпечення позову безпосередньо пов`язане з майном, яке є предметом спору у розгляді цивільної справи № 369/4896/18, яка перебуває у провадженні Ірпінського міського суду Київської області, то заяву про скасування заходів забезпечення позову слід направити до цього суду (а. с. 53 - 55).

Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2023 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Направляючи справу для продовження розгляду, Київський апеляційний суд зазначив, що поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що позовну заяву ОСОБА_1 , подану 02 травня 2018 року, заходи забезпечення позову у якій вжито ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4828/18, було визнано неподаною та повернуто позивачу в зв`язку із неусуненням недоліків.

Судом першої інстанції також не було враховано, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року в справі № 369/4195/18 встановлено, що згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судова влада України, 02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, і строк звернення ОСОБА_1 до суду із позовом закінчується 02 травня 2018 року.

Крім того, вдруге ОСОБА_1 подав позов про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна 03 травня 2018 року поза межами десятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 152 ЦПК України, що підтверджується витягом з веб-порталу Судової влади України (а. с. 21), і матеріали справи не містять відомостей, що позивач звернувся до суду із заявою про поновлення даного процесуального строку.

Доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що позов у справі № 369/4896/18 ним подано 02 травня 2018 року, не підтверджені належними та допустимими доказами та відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин суду першої інстанції необхідно було надати оцінку процесуальним діям ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, однак суд безпідставно усунувся від цього.

Апеляційний суд в постанові від 16 червня 2023 року також не погодився з висновками суду першої інстанції, що питання про скасування заходів забезпечення позову вправі вирішувати суд, в провадженні якого знаходиться відповідна цивільна справа, оскільки питання про скасування заходів забезпечення позову безпосередньо пов`язане з майном, яке є предметом спору у розгляді цивільної справи № 369/4896/18, яка перебуває у провадженні Ірпінського міського суду Київської області, з огляду на те, що провадження у справі № 369/4896/18 відкрите за іншим позовом ОСОБА_1 , ніж за тим, який було забезпечено Києво-Святошинським районним судом Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18.

Апеляційний суд в постанові від 16 червня 2023 року врахував, що сама по собі пов`язаність майна, на яке накладено арешт, із судовим спором у певній справі, не є передбаченою законом підставою для вирішення цим судом питань про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у інших справах, оскільки позов забезпечується в межах однієї справи в кожному конкретному випадку (а. с. 88 - 91).

Задовольняючи заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Тернової В.О. про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, врахувавши обставини, встановлені Київським апеляційним судом в постанові від 16 червня 2023 року в даній справі, обґрунтовано виходив із того, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року (справа № 369/4828/18, провадження № 2/369/2362/18) про повернення позовної заяви заявнику не оскаржувалася в апеляційному порядку та набрала законної сили, тобто провадження, в межах якого було накладено арешт, судом не відкривалося.

Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24 липня 2023 року дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що підстав для подальшого вжиття заходів забезпечення вказаного позову немає, а в межах нового позову, поданого ОСОБА_1 (справа № 369/4896/18, провадження № 2/369/1165/19), що передана на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області, позивачем було подано нову заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву від 02 травня 2018 року до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, саме вказана позовна заява розглядається в даний час Ірпінським міським судом Київської області в справі № 369/4896/18, позовна заява ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року ніколи не існувала, а позовна заява, яка була повернута без розгляду ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року в справі № 369/4828/18, фактично була лише іншим примірником попередньої заяви, відхиляються апеляційним судом як припущення, не підтверджені будь-якими доказами, і які суперечать вищезазначеним обставинам, встановленим судом.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року в справі № 369/4896/18 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишена без задоволення, і основною підставою постанови Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в справі № 369/4896/18 є те, що у вказаній справі заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року в справі № 369/4195/18, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення.

Наведені доводи перекручують дійсні висновки судів, оскільки зі змісту ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2023 року в справі № 369/4896/18 вбачається, що підставою для відмови в забезпеченні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав те, що безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову; також, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того заявник не довів намірів відповідача, як власника спірного нерухомого майна, відчужити належне йому майно або чинити перешкоди у виконанні ймовірного рішення суду; крім того, позивачем не надано даних кому належить спірне житлове приміщення станом на час подачі заяви про забезпечення позову.

Погоджуючись з висновками Ірпінського міського суду Київської області в ухвалі від 26 січня 2023 року в справі № 369/4896/18, Київський апеляційний суд в постанові від 21 червня 2023 року вказав, що з обставин даної справи достовірно не вбачається, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, який заявник пред`явив до суду, а запропоновані заходи забезпечення позову за наявності чинних обтяжень спірного майна не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову і жодним чином не впливають на ефективний захист або поновлення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 24 липня 2023 року не враховані обставини, які вказують на необхідність забезпечення позову, зокрема, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно існує спір, заходи забезпечення позову є співмірними з розміром позовних вимог, не є непомірно обтяжливими чи несправедливими для відповідача, носять тимчасовий характер, а у разі скасування заходів забезпечення позову існує ризик відчуження спірного майна, з огляду на те, що сама по собі пов`язаність майна, на яке накладено арешт, із судовим спором у певній справі, не є передбаченою законом підставою для вирішення цим судом питань про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у інших справах, оскільки позов забезпечується в межах однієї справи в кожному конкретному випадку.

Наведені обставини не позбавляють ОСОБА_1 можливості звернутися з обґрунтованою заявою про забезпечення позову в межах справи № 369/4896/18, яка розглядається Ірпінським міським судом Київської області.

Доводи апеляційної скарги, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року забезпечення позову ОСОБА_1 здійснене відповідно до чинного законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, не відносяться до предмету даного апеляційного перегляду, яким є ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову та відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Апеляційний суд враховує, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України, розглядається в судовому засіданні, в той час як судом першої інстанції розглянуто відповідне клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Тернової В.О. без проведення судового засідання за матеріалами справи.

Разом із тим, частиною 2 ст. 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Зважаючи на те, що недотримання судом першої інстанції порядку розгляду процесуального питання щодо скасування заходів забезпечення позову не призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 такою підставою не обґрунтована, в той час як відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вказане порушення норм процесуального права не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яким правильно вирішено клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належної правової оцінки, та не можуть бути підставою для її скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.