Постанова

від 30.08.2023 по справі 380/14285/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14285/22 пров. № А/857/2823/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

представника позивача Владики В. В.,

представника відповідача Холявки І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року (прийняте в місті Львові суддею Лунь З. І.; складене в повному обсязі 11 січня 2023 року) в адміністративній справі № 380/14285/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрейдинг ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтрейдинг ЛТД» (далі також - ТОВ «Будтрейдинг ЛТД», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області за формою «ВЗ» від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07.

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 14000000,00 грн.

Позивач вважає, що він у січні 2022 року ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» правомірно задекларувало до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість в сумі 14 000 000,00 грн, що виникла за рахунок від`ємного значення ПДВ у листопаді 2021 року на підставі виписаної та зареєстрованої податкової накладної від 08 листопада 2021 року № 1576 на суму ПДВ 14 000 000,00 грн.

Тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним з тих підстав, що він виконав всі передбачені Податковим кодексом України умови щодо звернення із заявою про відшкодування податку на додану вартість, право на що він має.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено відсутність податкового зобов`язання при формуванні позивачем від`ємного значення за результатами проведення господарської операції щодо купівлі-продажу між позивачем та його контрагентом. Як зазначено в акті перевірки, відповідно до Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток Д3 Декларації від 21.02.2022 № 9036959766) за січень 2022, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, сформована за рахунок операцій з постачальником ІПН 416921810135 (сума від`ємного значення ПДВ у розмірі 14 000 000,00 грн виникла у листопаді 2021). Проте згідно з даними декларації за листопад 2021 в податковому кредиті в додатку 1 до декларації не відображено податкову накладну на придбання товарів/послуг у контрагента позивача на суму ПДВ 14 000 000,00 грн. Податкова декларація з ПДВ за грудень також відсутня.

Згідно з додатком 1, поданим до декларації з ПДВ за січень 2022, позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 14 000 000,00 грн по податковій накладній, виписаній та зареєстрованій в листопаді 2021. Згідно з актом перевірки сума від`ємного значення, яка вказана в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д №) (14 000 000,00 грн за листопад 2021) не відповідає періоду виникнення від`ємного значення, відповідно до поданого додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за звітний місяць, оскільки податкова накладна за листопад 2021 включена у податковий кредит за січень 2022, то від`ємне значення ПДВ по даній податковій накладній виникло в січні 2022 і в додатку Д3 мав би бути період січень 2022 в сумі 14 000 000,00 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необґрунтованими та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 08.11.2021 між ТОВ «КФ «Альянс Україна» та ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» укладено договір купівлі-продажу будівлі, що був нотаріально посвідчений 08.11.2021.

На виконання умов Договору між ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» та ТОВ «КФ «Альянс Україна» було підписано акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу будівлі від 08.11.2021 та видаткову накладну № 4 від 08.11.2021.

На підтвердженням здійснення повного розрахунку в листопаді 2021 року між позивачем та його контрагентом за Договором було подано платіжні доручення на загальну суму 84 000000 грн.

Розрахунки з ТОВ «КФ «Альянс Україна» відображені в обороно-сальдовій відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Замовлення; Контрагенти: Альянс України КФ ТОВ за 01.11.21 - 31.01.22 та картці рахунку: 631 Контрагенти: Альянс України КФ ТОВ: Замовлення: Прих. накл. ПН-0000001 (08.11.21) за 01.11.21 - 31.01.22 (копії надано контролюючому органу під час проведення перевірки, скан-копії додаються).

На виконання умов Договору ТОВ «КФ Альянс України» як продавцем відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України було виписано та зареєстровано податкову накладну № 1576 від 08.11.2021 на суму 84 000 000,00 грн у т. ч. ПДВ 14 000 000,00 грн.

У січні 2022 року ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» задекларувало до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість в сумі 14 000 000,00 грн, що виник за рахунок від`ємного значення ПДВ у листопаді 2021 року на підставі виписаної та зареєстрованої податкової накладної від 08 листопада 2021 року № 1576 на суму ПДВ 14 000 000,00 грн.

ГУ ДПС у Львівській області провело перевірку та зробило висновки, викладені в акті від 27.06.2022 № 4476/13-01-07-07/44249473 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Будтрейдинг ЛТД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». Відповідно до висновків відповідача підприємством порушено вимоги п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3) р. 20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року в сумі 14 000 000,00 гривень.

На підставі цього акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення за формою «ВЗ» від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07, у якому зазначив про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 14000 000 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач відповідно до вимог ст. 200 ПК України правильно заповнив податкову декларацію з ПДВ та додатки до неї, подав заяву платника на повернення суми ПДВ, в якій вказав спосіб такого повернення, сума ПДВ по податковому кредиту сплачена контрагентом позивача, а тому він має право на бюджетне відшкодування в сумі 14000 000,00 грн.

З урахуванням суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкового повідомлення-рішення, тому таке підлягає скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. б) п. 200.4 ст. 204 Податкового кодексу України підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. ґ) п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення».

Згідно з п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 21).

У складі Податкової декларації з податку на додану вартість подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації з податку на додану вартість) (пункт 9 розділу III Порядку № 21).

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 платники податку, які відповідно до статті 200 ПК України мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до Декларації з податку на додану вартість Додаток 3 та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Розшифрування суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (сума рядка 2 таблиці 1 додатка 3), здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації з податку на додану вартість.

У таблиці 2 додатка 3 до Декларації з податку на додану вартість зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

У графі 5 таблиці 2 додатка 3 до Декларації з податку на додану вартість відображаються суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст. 2001 ПК України на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації з податку на додану вартість).

Так, у графі 7 таблиці 2 додатка 3 до Декларації з податку на додану вартість відображаються суми від`ємного значення, що є фактично сплачені у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а у разі відсутності оплати проставляється прочерк.

Як видно з акта перевірки та відзиву відповідач встановив, що відповідно до Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток Д3 Декларації від 21.02.2022 № 9036959766 за січень 2022 року, далі - Декларації) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, сформована за рахунок операцій з постачальником ІПН 416921810135 (сума від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 14 000 000 грн виникла у листопаді 2021 року).

Проте, згідно з даними декларації за листопад 2021 року в податковому кредиті в додатку № 1 до декларації не відображено податкову накладну на придбання товарів/ послуг у вищевказаного постачальника на суму ПДВ 14 000 000 гривень.

Згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ за грудень 2021 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), у розмірі 14 000 000 грн теж відсутня.

Згідно з додатком № 1, поданим до декларації з ПДВ за січень 2022 року, ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» включило до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 14 000 000 грн по податковій накладній, виписаній та зареєстрованій в листопаді 2021 року в сумі 14000 000 грн в податковому кредиті в січні 2022 року (відповідно в листопаді 2021 року не відображена вказана сума у додатку № 1).

Згідно з актом перевірки, сума від`ємного значення, яка вказана в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) (14 000 000 грн за листопад 2021 року) не відповідає періоду виникнення від`ємного значення, відповідно до поданого додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за звітній місяць, оскільки податкова накладна за листопад 2021 року включена в податковий кредит по ПДВ за січень 2022 року, то від`ємне значення ПДВ по цій податковій накладній виникло в січні 2022 року і в додатку Д3 період мав би бути січень 2022 року в сумі 14000 000 грн.

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» ведення податкового обліку, а саме порушення вимог п. п. 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України, ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3) (р. 20.2.1 Декларації) за січень 2022 року в сумі 14 000 000 грн».

Разом з тим, судом встановлено, що позивач у січні 2022 року задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 14 000 000,00 грн, що виникла за рахунок від`ємного значення ПДВ у листопаді 2021 року на підставі виписаної та зареєстрованої податкової накладної № 1576 від 08.11.2021.

При цьому, ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» у графі 3 таблиці 2 додатку № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року по взаєморозрахунках із постачальником, індивідуальний податковий номер якого 416921810135, зазначено звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення: листопад 2021 року на загальну суму 14 000 000,00 грн

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки дані, вказані позивачем у графі 3 таблиці 2 додатку № 3 до Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року є достовірними та відповідно у зв`язку з відсутністю у позивача порушень п. п. 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України, то відсутні підстави для висновку про наведення недостовірної інформації в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.

Те, що на виконання умов договору купівлі-продажу будівлі від 08.11.21, ТОВ «КФ «Альянс Україна» (Продавцем) відповідно до ст. 201 п.201.1 ПК України було виписано та зареєстровано податкову накладну від 08.11.2021 № 1576 на загальну суму 84 000 000,00 грн у т. ч. ПДВ 14 000 000,00 грн та здійснення повного розрахунку позивача з його контрагентом у період з 10 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року на загальну суму 84 000 000,00 грн у т. ч. ПДВ 14 000 000,00 грн, визнаються сторонами у цій справі.

З матеріалів справи також видно, що податкову накладну від 08.11.2021 № 1576 на суму 84 000 000,00 грн у т. ч. ПДВ 14 000 000,00 грн, було зареєстровано контрагентом Позивача - ТОВ «КФ «Альянс Україна» в листопаді 2021 року (відповідно до квитанції № 1 від 24.11.2021 до податкової накладної від 08.11.2021 № 1576, реєстраційний номер документа 9356418087).

Сумнівів щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у відповідача при перевірці не виникало.

Також відповідач не зазначив, яку саме норму наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» позивач порушив при заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ, при тому, що ні Податковий кодекс України, ні Порядок № 21 не визначає особливостей заповнення Додатка 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, а також не визначає черговості щодо заявлення податкового кредиту до бюджетного відшкодування, при тому, що податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2022 року заповнена Товариством з дотриманням норм законодавства.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, відповідно до вимог ст. 200 ПК України, правильно заповнив податкову декларацію з ПДВ та додатки до неї, подав заяву платника на повернення суми ПДВ, в якій вказано спосіб такого повернення, сума ПДВ по податковому кредиту сплачена контрагентом позивача, а тому позивач має право на бюджетне відшкодування в розмірі 14 000 000,00 грн, який розрахований згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України; вказана сума фактично була сплачена отримувачем товару до Державного бюджету України.

А відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкового повідомлення-рішення.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року в адміністративній справі № 380/14285/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 08 вересня 2023 року.