Рішення

від 08.09.2023 по справі 915/826/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року Справа № 915/826/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою приватного підприємства Агрофірма-Додола, код 35907907 (74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Бериславська, буд. 9), яка пред`явлена до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Прометей-Топ, код 44575226 (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 114) про стягнення 67342,01 грн.

Рух справи.

29.05.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

16.06.2023 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою суду від 20.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Зазначену ухвалу суду відповідач отримав 27.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5400501579129, яке міститься у матеріалах справи.

Заяви по суті.

Позивач просить суд вирішити спір з приводу стягнення з відповідача господарських санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару за договором №79931 від 17.03.2023 року. На підтвердження зазначених у позові обставин позивач послався на договір поставки сільськогосподарської продукції №79931 від 17.03.2023 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписку з банківського рахунку та претензію.

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Дослідженими доказами судом встановлено наступне.

Предметом даного спору є господарські санкції у вигляді пені, яку відповідач має сплатити по причині неналежного виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції № 79931, укладеного між сторонами 17.03.2023 року у розмірі 67342,01 грн., що виразилося у простроченні оплати товару.

Наявність зобов`язання по оплаті товару та встановленої відповідальності за його неналежне виконання позивач підтвердив договором поставки сільськогосподарської продукції №79931 від 17.03.2023 року.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію.

Порядок оплати поставленого товару визначений п. 5.1 договору.

Відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені передбачена п. 6.5 договору.

Дослідженням примірнику договору №79931 від 17.03.2023 року встановлено, що договір відповідачем не підписаний.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Отже, позивачем не доведено, що позивачем та відповідачем було узгоджено відповідний порядок оплати товару (п. 5.1 примірника договору) та відповідальність за неналежне виконання відповідного зобов`язання (п. 6.5 примірника договору).

Інших письмових доказів взаємного узгодження сторонами (досягнення домовленості) порядку оплати товару та відповідальності за неналежне виконання цього зобов`язання матеріали справи не містять.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Таким чином, суд не може застосувати до відповідача господарські санкції у вигляді пені з огляду на те, що сторонами ця відповідальність не передбачена, а також судом не встановлено порушення відповідачем порядку оплати товару. Такий порядок сторонами не погоджений.

З огляду на предмет спору та не підтвердження позивачем підстав для стягнення пені судом не досліджувалися обставини поставки товару та його оплати.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, в зв`язку із чим у позові слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяА.П. Алексєєв