Ухвала

від 06.09.2023 по справі 923/938/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/938/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі

за позовом першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради

до відповідача ОСОБА_1

про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників

від прокуратури - Волкова Н.М.

від позивача - не прибули

від відповідача - Войченко С.В., Кучеренко О.В.

встановив:

Господарським судом Одеської області розглядається справа за позовом першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради до відповідача - ОСОБА_1 , яким прокурор просить, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 10.06.2021 № 52-1417вих21 та від 13.04.2023 № 52-112-23:

- визнати недійсним договір оренди розташованої на території Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області земельної ділянки загальною площею 7,6913га, кадастровий номер 6523586000:09:020:0002, укладений 25.09.2017 Чорнянською сільською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований 17.10.2017 за №22910051;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 7,6913 га (кадастровий номер 6523586000:09:020:0002), номер запису про речове право 22910051.

Чергове підготовче засідання у справі призначено на 06.09.2023.

В засіданні відповідачем заявлено клопотання про призначення земельно-технічної експертизи в справі, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Смоленська, 6, Київ, 03057).На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Який фактичний порядок користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 ?

- Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002 та з кадастровим номером 6523586000:09:020:0003 відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

- Чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- Чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002, правовстановлювальним документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування?

- Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок, з кадастровим номером 6523586000:09:020:0002 та з кадастровим номером 6523586000:09:020:0003 правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд зауважує, що позовна заява у цій справі була подана до суду ще у вересні 2020 року, але відповідач не надав суду з того часу і до вересня 2023 року ні висновку експерта, ні заявляв раніше клопотання про призначення експертизи.

Крім того, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги прокурора:

- визнати недійсним договір оренди розташованої на території Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області земельної ділянки загальною площею 7,6913га, кадастровий номер 6523586000:09:020:0002, укладений 25.09.2017 Чорнянською сільською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований 17.10.2017 за №22910051;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 7,6913 га (кадастровий номер 6523586000:09:020:0002), номер запису про речове право 22910051.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки його укладено з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України, враховуючи перебування на земельній ділянці водного об`єкту.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, до предмету доказування у даній справі належить встановлення чи не суперечить зміст договору оренди земельної ділянки Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

А за положеннями п. 5 Постанови № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 26.07.2018 у справі "Вартая проти Грузії" зазначив, що учасникові судочинства повинна бути дана можливість представити свою справу в умовах, які не призводять до "істотної незручності" порівняно з його опонентом. Право на справедливий судовий розгляд, серед іншого, включає право сторін висловлювати зауваження, які вони вважають такими, що стосуються справи. Причому це повинне бути не ілюзорне, а практичне й ефективне право. Таким воно може вважатися тільки в тому випадку, якщо суд фактично "чує" сторону, тобто її твердження належним чином аналізує.

Згідно ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Прокурором до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав позову, які в силу вимог ст. 86 ГПК України мають бути оцінені судом, а результат такої оцінки має бути викладений у мотивувальній частині рішення суду (ст. 238 ГПК України), як і наданим відповідачем, на спростування доводів позивачів, доказам.

Суд зауважує, що згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 4 якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19).

Однак, суд не вбачає наявності в матеріалах справи будь-яких взаємно суперечливих доказів, що спонукало б суд призначити експертизу.

Крім того, суд дійшов висновку, що призначення експертизи не з`ясує обставин, що мають значення для справи (входять до предмету доказування у даній справі).

З огляду на викладене, розглянувши клопотання про призначення експертизи, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи містятья докази, яким суд надасть правову оцінку, що не потребує спеціальних знань у іншій сфері. При цьому, суд враховує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Отже, клопотання відповідача про призначення земельно-технічної експертизи є необґрунтованим.

Керуючись ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 228, ст. 234, 235 ГПК України,

постановив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення земельно-технічної експертизи.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення 06.09.2023 та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення.

Повний текс ухвали складено та підписано 08.09.2023.

Суддя В.В. Литвинова