Рішення

від 05.09.2023 по справі 348/1784/22

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1784/22

Номер провадження 2/348/140/23

05 вересня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

У с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29.12.2006. Наразі судом розглядається справа про розірвання шлюбу між ними (Справа № 348/1306/22). За час подружнього життя сторони разом за спільні кошти придбали наступне майно: автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску, колір чорний, тип загальний легковий пасажирський-В, об`єм двигуна 1896 см3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за відповідачем, та майнові права на квартиру за будівельним АДРЕСА_1 , на підставі договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та Обслуговуючий кооператив «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність. Оскільки сторони добровільно майно поділити не можуть, після збільшення та уточнення позовних вимог позивач просить: визнати зазначене майно спільною сумісною власністю подружжя; припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль та виділити його відповідачу, стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію в розмірі 1/2 частки ринкової вартості автомобіля в сумі 108938 грн; визнати за позивачем та відповідачем право вимоги по 1/2 частині квартири та за кожним з них майнові права по 1/2 частині зазначеної квартири, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явилася.

Представник позивача адвокат Капак В.М. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача адвокат Долинка О.А. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача, рішення ухвалити на підставі наявних у справі доказів і матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріли справи, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.12.2006 (а.с.11). Рішення Надвірнянського районного суду від 22.11.2022 шлюб між сторонами розірвано (Справа № 348/1306/22).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 22.11.2017 за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску, колір чорний, тип загальний легковий пасажирський-В, об`єм двигуна 1896 см3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.15-16). Згідно висновку експерта середня ринкова вартість аналогічного автомобіля станом на 07.11.2022 становить 217876 грн (а.с.78-84).

Як вбачається з договору № ЖРК/28/30 від 05.08.2021 про цільовий внесок у діяльність, укладеного між Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 23" (Виконавець) та ОСОБА_2 (замовник), виконавець зобов`язується з рахунок цільового внеску замовника здійснити будівництво і передати замовнику обумовлений даним договором об`єкт, а замовник, на підставі повного визнання ним Статуту Кооперативу зобов`язується забезпечити вчасне внесення цільового внеску, цим самим забезпечивши відповідне фінансове забезпечення об`єкту будівництва та прийняти об`єкт у свою власність на виконання статутних вимог Кооперативу, умов даного договору та для задоволення потреб у житлі. Цільовим внеском являються грошові кошти в розмірі 544700 грн. Об`єкт: будівельна адреса: АДРЕСА_2 , з наступними характеристиками: квартира, будівельний № 30, 1 кімната, загальна площа 41,9 кв.м, поверх дев`ятий, під`їзд 1, дана площа проектна (а.с. 109-110).

05.08.2021 ОСОБА_2 вніс цільовий внесок в сумі 544700 грн (а.с.108).

За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

Відповідно до п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Предметом спору в даній справі є автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску та майнові права на квартиру.

Рівність часток у спільній сумісній власності подружжя презюмується відповідно до ст. 70 СК України і у даному спорі сторонами не заперечується.

Як вбачається з ч. 1, 2 ст. 71 СК України Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У даній справі неподільною річчю є автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску.

Під час розгляду справи було встановлено, що зазначений автомобіль перебуває у користуванні відповідача. У зв`язку із чим, на підставі частин першої та другої статті 71 СК України суд вважає за необхідне присудити неподільну річ відповідачеві, а позивачці на підставі частини другої статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - грошову компенсацію вартості її частки у праві спільної сумісної власності на це майно.

Одержати таку компенсацію позивачка погодилася, що прямо випливає з її позовних вимог (цей підхід узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульованим у постанові від 25 травня 2020 року у справі № 347/955/16).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2022 по справі № 209/3085/20 зазначила, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Позивачка звернулася до суду з метою поділу неподільної речі - автомобіля, що перебуває у спільній сумісній власності, бо набутий за час перебування у шлюбі з відповідачем. Єдиним варіантом вирішення такого спору бачила відмову від її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль і отримання від відповідача грошової компенсації за цю частку.

Вирішення спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 СК України).

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з`ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вже звертав увагу на те, що загальні засади (принципи) цивільного права є фундаментальними, й інші джерела правового регулювання, насамперед акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту цих засад (принципів). Останні мають пряму дію, а тому їх слід ураховувати, здійснюючи, зокрема, тлумачення приписів актів цивільного законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц).

Позивачка не претендує на те, щоби автомобіль залишити собі, припинивши право відповідача на частку у праві спільної сумісної власності з компенсацією йому за цю частку. Вона навпаки дала згоду на те, щоби отримати грошову компенсацію за її частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль від відповідача.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки висловлені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від3 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19).

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо розподілу автомобіля марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску шляхом його виділення відповідачу з припиненням права спільної сумісної власності подружжя та стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частини вартості даного автомобіля в сумі 108938 грн підлягає задоволенню.

Майнове право можна визначити як «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Вказане підтверджують висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16.

Як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 520/1740/15-ц Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Оскільки договір № ЖРК/28/30 від 05.08.2021 про цільовий внесок у діяльність укладений в період шлюбу сторін та в інтересах сім`ї, суд вважає можливим в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за сторонами право вимоги передачі майнового права на 1/2 частину квартири за будівельним АДРЕСА_3 за кожним та визнати за ними майнові права на 1/2 частину квартири за будівельним АДРЕСА_3 за кожним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку із чим витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в сумі 2723,50 грн (а.с.10) та витрат на правову допомогу в розмірі 3500 грн (а.с.24)підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач не заявляв.

На підставівикладеного такеруючись ст.41Конституції України,постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від21грудня 2007року №11«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя»,ст.60,61,63,65,69,70, 71 СК України, ст. 183, 319, 364, 365, 368 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя:

- автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску, колір чорний, тип загальний легковий пасажирський-В, об`єм двигуна 1896 см3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- майнові права на квартиру за будівельним АДРЕСА_1 , на підставі договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску, колір чорний, тип загальний легковий пасажирський-В, об`єм двигуна 1896 см3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_4 , грошову компенсаціюв розмірі108938(стовісім тисячдев`ятсоттридцять вісім)грн за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen модель САDDY 2007 року випуску, колір чорний, тип загальний легковий пасажирський-В, об`єм двигуна 1896 см3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на 1/2 частину квартири за будівельним АДРЕСА_1 , на підставі договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року, укладеному між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на 1/2 частину квартири за будівельним АДРЕСА_1 , на підставі договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року, укладеному між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , майнові права на 1/2 частину однокімнатної квартири за будівельним АДРЕСА_1 , згідно до умов Договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , майнові права на 1/2 частину однокімнатної квартири за будівельним АДРЕСА_1 , згідно до умов Договору № ЖРК/28/30 від 05 серпня 2021 року укладеним між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Спілка забудівників 23» про цільовий внесок у діяльність.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_4 , судові витрати, понесені позивачем: на оплату судового збору в сумі 2723,50 грн та на правову допомогу в сумі 3500 грн, а разом 6223 (шість тисяч двісті двадцять три) грн 50 коп..

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Надвірнянським РВ УМВС в Івано-Франківській області 27.04.2007, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: Капак Віталій Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 694 від 12.06.2009, адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Надвірнянським РВ УМВС в Івано-Франківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Представник відповідача: Долинка Орест Антонович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001022 від 30.06.2015, адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко