Постанова

від 31.08.2023 по справі 914/673/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2023 р. Справа №914/673/23

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

представники не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю

«Медкосвісс (Україна)» б/н від 29.06.2023 (вх.ЗАГС №0105/2094/23 від 30.06.2023)

на ухвалуГосподарського суду Львівської області

від 06.06.2023 (повний текст 07.06.2023, суддя Козак І.Б)

у справі№914/673/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Медкосвісс (Україна)», м.Львів

до відповідачів:1) Товариства з обмеженою відповідальністю

«БМДЦ», м.Кривий Ріг

2) Приватного підприємства «Тектоніка-Львів»,

м.Львів

простягнення 492 674,59 грн штрафу

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В лютому 2023 року на розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву ТОВ «Медкосвісс (Україна)» до ТОВ «БМДЦ», ПП «Тектоніка-Львів» про стягнення 492674,59 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2023 у справі №914/673/23 позов залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована, зокрема тим, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача не з`явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки, при цьому заява про розгляд справи без його участі до суду не подавалася, а неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, тому суд вирішив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивач не погодився із постановленою ухвалою та подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що 06.06.2023 представник апелянта не з`явився в судове засідання до суду першої інстанції у цій справі, оскільки в цей день на 10 год 00 хв було призначене судове засідання у справі №450/303/16-ц в Пустомитівському районному суді Львівської області, в якій представник апелянта представляв інтереси позивача. Представник апелянта планував встигнути на 10 год 30 хв у судове засідання в цій справі до Господарського суду Львівської області, але судове засідання у вказаній справі в Пустомитівському районному суді Львівської області було розпочате із запізненням о 10 год 28 хв, що підтверджується протоколом судового засідання та на думку апелянта спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність поважних причин неявки. Окрім цього, вважає необгрунтованим висновок суду, що неявка представника позивача перешкоджала розгляду цієї справи, адже предметом позову є майнова вимога на підставі безспірних умов договору поставки, який міститься в матеріалах справи.

10.08.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача-1. Проте, відповідно до довідки відділу документального забезпечення Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 електронний лист, в якому надійшов відзив на апеляційну скаргу не містить файлів з кваліфікованим електронним підписом.

Судова колегія зазначає, що ч. 1 ст.169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Статтею 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв і клопотань. Так, частина 2 зазначеної статті передбачає, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 8 статті 42 ГПК України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 вказаного Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частина 4 ст. 170 ГПК України регламентує, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої чи другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про залишення вказаного відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, оскільки без такого реквізиту як електронний підпис вважається, що електронний документ не створений, а також відсутня можливість здійснити ідентифікацію автора відповідного електронного документа.

Інших клопотань та заяв, в порядку статті 207 ГПК України у справі подано не було.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи ухвалою суду (суддя М.Юркевич) від 27.02.2023 відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2023. Ухвалою суду від 21.03.2023 підготовче засідання відкладено на 25.04.2023 на 09:45 год.

У зв`язку зі звільненням з посади судді М.Юркевича (подання заяви про відставку) на підставі розпорядження керівника апарату суду проведено повторний автоматизований розподіл і справу №914/673/23 передано для розгляду судді першої інстанції Козак І.Б.

Ухвалою суду дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 09.05.2023.

Представник позивача - адвокат Ориник А.Р подав заяву про відмову від представництва інтересів позивача у зв`язку зі сімейними обставинами, підготовче засідання відкладено на 23.05.2023.

У судове засідання 23.05.2023 до місцевого господарського суду, з`явився інший представник позивача - адвокат Карзов О.М., у цьому судовому засіданні оголошено перерву на 06.06.2023.

У судове засідання 06.06.2023 до місцевого господарського суду представник позивача не з`явився, причин неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У ч. 4 ст. 236 ГПК України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у розумінні наведених положень законодавства обов`язковими умовами для застосування передбачених у ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст.і 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абз. 11 п. 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 910/11119/17).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Проте наведене, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

У цій же постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Матеріалами справи підтверджується та апелянтом не заперечується, що представник позивача (адвокат Карзов О.М.) був присутній в судовому засіданні 23.05.2023, в якому суд оголосив перерву на 06.06.2023. При цьому, апелянт не заперечує, що його представник не повідомляв суд першої інстанції про його неявку в наступне судове засідання чи можливість настання обставин, за яких він не зможе прибути в наступне судове засідання 06.06.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач в особі уповноваженого представника був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у наступному судовому засіданні 06.06.2023. Проте, не повідомив суд першої інстанції про зайнятість його уповноваженого представника в іншій справі.

Водночас, доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують, а навпаки підтверджують, що представник позивача планував бути присутнім, як в судовому засіданні, призначеному на 06.06.2023 о 10 год 00 хв у справі №450/303/16-ц в Пустомитівському районному суді Львівської області, а також і в судовому засіданні, призначеному на 06.06.2023 о 10 год 30 хв у цій справі в Господарському суді Львівської області, однак не зміг цього зробити, з причин його затримки в судовому засіданні у вказаній справі в Пустомитівському районному суді Львівської області.

Зважаючи на відстань від м.Пустомити до місцезнаходження Господарського суду Львівської області та час призначених до розгляду справ, наведене очевидно свідчить про неможливість адвоката бути присутнім в обох судових засіданнях навіть незважаючи на мінімальний час тривалості судового засідання у Пустомитівському районному суді Львівської області.

Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи №914/673/23, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі позивача чи його представника до Господарського суду Львівської області ні позивач, ні його представник, не подавали.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції міг розглянути справу по суті за наявними матеріалами, а неявка позивача чи його представника в судове засідання не перешкоджала розгляду справи, судова колегія вважає безпідставними, оскільки вирішення питання про можливість розгляду справи по суті без участі позивача належить до дискреційних повноважень суду за наслідками прийняття до розгляду поданої позовної заяви, у разі подання позивачем чи його представником заяви про розгляд справи без участі позивача, чого в даному випадку зроблено не було. Подібний за змістом правовий висновок викладено у ще одній постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, якими обґрунтована оскаржувана ухвала, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269- 271, 275, 276, 280 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкосвісс (Україна)» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.06.2023 у справі №914/673/23 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08.09.2023.

Головуючий суддяО.І МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК