Рішення

від 31.08.2023 по справі 686/10701/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10701/23

Провадження № 2/686/3629/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі судового засідання Цибульській Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Хмельницького професійного ліцею електроніки до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житла,

встановив:

02 травня 2023 року Хмельницький професійний ліцей електроніки звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_1 з кімнати № 520 учнівського гуртожитку Хмельницького професійного ліцею електроніки по АДРЕСА_1 , без надання іншого житла. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач проживає у вказаній кімнаті учнівського гуртожитку, який знаходиться на балансі навчального закладу. Відповідач не пов`язаний із позивачем трудовими відносинами, раніше ніколи не був працівником училища. Проживав в гуртожитку на підставі цивільно-правового договору на один рік і термін дії договору закінчився. За період проживання в гуртожитку відповідач систематично порушував правила громадського порядку і спокій сусідів, за що притягувався до адміністративної відповідальності, порушував правила техніки безпеки, за що отримував попередження. Тобто, відповідач зловживає правом, користуючись житлом без будь-яких правових підстав, адже договір дію закінчив і навчальний заклад його не переукладав. Так, позивачем зазначено, що кімната необхідна навчальному закладу для покращення умов проживання учнів. Відповідачу пропонувалось добровільно звільнити кімнату в гуртожитку, але він відмовився. А тому, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 04 травня 2023 року у справі відкрите провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 червня 2022 року до суду надійшла заява відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позивач не врахував, що кімната в гуртожитку є постійним місцем проживання відповідача, є його житлом з часу прописки (23.04.1999 року), він там постійно проживає, здійснює усі належні платежі, виконує необхідні ремонтні роботи. Оскільки, строковий договір оренди, який був укладений між позивачем та відповідачем закінчив термін дії, а строк позовної давності розпочався з 23.09.2012 року, тобто з наступного дня після закінчення дії договору № 1311 від 22.09.2011 року і до дати звернення до суду із даним позовом пройшло 10 років 7 місяців 18 днів та є таким, що сплинув більше як три рази. А тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, позицію щодо позову виклав у заяві, яка долучена до матеріалів справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що гуртожиток в АДРЕСА_2 , належить на праві власності Міністерству освіти та науки України, перебуває на балансі Хмельницького професійного ліцею електроніки та має статус учнівського, що підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.6.10 Статуту Хмельницького професійного ліцею електроніки об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у користуванні ліцею. Функції управління закріплені за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України

У кімнаті № 520 зазначеного гуртожитку проживає та зареєстрований відповідач ОСОБА_1 , який у трудових відносинах з балансоутримувачем гуртожитку не перебуває і не перебував.

Згідно з ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК Української РСР, ч. 1 п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

22 вересня 2011 року між Хмельницьким професійним ліцеєм електроніки та ОСОБА_1 укладено договір № 3/11 найму житлових приміщень гуртожитку Хмельницького професійного ліцею електроніки, згідно умов якого останній був заселений в кімнату 520 гуртожитку по АДРЕСА_1 , термін дії договору 22.09.2012 року (п. 1.1, 1.4 вказаного договору найму).

Пунктом 6.2 вказаного договору передбачено, що у випадку, якщо сторони виявлять бажання продовжити термін найму житла, або внести зміни у договір, складається новий договір.

Відомостей, що такий договір було укладено, сторонами суду не надано.

Відповідно до нормстатті 129 Житлового кодексу Української РСР, єдиною підставою за якої дозволяється користуватися жилим приміщенням у гуртожитку, є ордер на жилу площу, та Договір найму житлового приміщення - (статті 61 Житлового кодексу Української РСР).

Отже, на даний час відсутні будь-які цивільно-правові угоди на зайняття кімнат у гуртожитку, строк дії яких закінчився і які не було продовжено у встановленому законом порядку, а також, проживання в гуртожитку відповідача не пов`язано з навчанням чи виконанням трудових обов`язків.

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом особою, яка володіє таким приміщенням незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року №14-181 цс18 (справа № 653/1096/16-ц), постанові КЦС від 8 липня 2020 року у справі № 686/16196/15-ц.

Так, відповідачем подано до суду заяву про застосування позовної давності до вимог про виселення.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Аналогічна правова норма містилася і в статті 71 ЦК Української РСР.

ЖК Української РСР не містить окремих положень про строки позовної давності, проте, як передбачено статтею 62 цього Кодексу, при розгляді спорів, що випливають з договору найму жилого приміщення, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особи довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проте, право позивача на звернення до суду із зазначеним позовом про виселення, не може бути обмежене позовною давністю з огляду на таке.

Для вирішення питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин позовної давності, необхідно з`ясувати, до якого різновиду позовів - віндикаційного чи негаторного - належить позов про виселення особи з належного позивачу гуртожитку.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність у особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним.

Згідно з правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (пункт 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-181цс18 відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-2913цс15, і зазначила таке.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

Одна з особливостей найму житла полягає, зокрема, у тому, що наймач має право тимчасового володіння ним. Право володіння житлом залишається в його власника, який не втрачає це право навіть тоді, коли інша особа використовує таке майно протиправно.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. Тому, негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Отже, до даних позовних вимог не застосовуються положення законодавства щодо позовної давності.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушувався громадський порядок та спокій громадян, порушував Правила проживання в учнівському гуртожитку Хмельницького професійного ліцею електроніки, що підтверджується копіями письмових доказів, долучених до матеріалів справи: постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП , попередженням про порушення правил проживання в гуртожитку від 23.02.2023 року, заявою мешканців гуртожитку про вирішення питання щодо правомірності проживання ОСОБА_1 в гуртожитку від 11.11.2022 року, заявою мешканки гуртожитку ОСОБА_3 від 17.02.2023 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Хмельницького професійного ліцею електроніки до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення - задоволити.

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кімнати АДРЕСА_3 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Хмельницького професійного ліцею електроніки (ЄРДПОУ 05395374) судові витрати в розмірі 2684 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення суду 04 вересня 2023 року.

Суддя: О.М. Палінчак