Ухвала

від 11.09.2023 по справі 917/1197/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду

11 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/1197/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1428 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., повний текст складено 23.03.2023,

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", м.Решетилівка, Полтавська область,

до Решетилівської міської ради, м.Решетилівка, Полтавська область,

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі №917/1197/22 позов задоволено. Визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ 03769882) право власності на земельну ділянку площею 0,2880 га з кадастровим номером 5324255100:30:004:0229, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Джерельна, 41, з цільовим призначенням: для іншого сільськогосподарського призначення.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, тим, що у Витягу з Державного земельного кадастру від 04.07.2022 №НВ-5300639722022 міститься інформація про те, що власником земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5324255100:30:004:0229 загальною площею 0,2880 га є Решетилівська селищна рада. Посилаючись на ст. 117 ЗК України суд зазначив, що рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Проте відповідачем не доведено на підставі чого Решетилівською міською(селищною) радою набуто у комунальну власність зазначену земельну ділянку. Викладені у відзиві на позовну заяву аргументи відповідача не спростовують законність та правомірність набуття у власність СТОВ «Хлібороб» земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:30:004:0229 загальною площею 0,2880 га як законного правонаступника КСП ім. Енгельса та власника нерухомого майна, яке на цій земельній ділянці розташоване.

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури направив засобами поштового зв`язку 12.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі №917/1197/22 (вх.№1428 П/2 від 18.07.2023), в якій прокурор просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність будь-яких доказів, які б вказували на те, що нинішній склад засновників (учасників) СТОВ "Хлібороб" складається з колишніх членів КСП ім. Енгельса або їх правонаступників. Отже, перетворення КСП ім. Енгельса у СТОВ «Хлібороб» не відбулося, подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №907/525/18. З урахуванням зазначеного СТОВ «Хлібороб» не є правонаступниками КСП ім. Енгельса. Додатково слід вказати, що у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СТОВ «Хлібороб» відсутні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є позивач. Водночас, судом не надано оцінку та не обґрунтовано підстави, з яких землі колишнього КСП, що перебували у колективній власності, мають перейти саме у приватну власність СТОВ «Хлібороб». Також в апеляційній скарзі зазначено про відсутність дослідження судом першої інстанції вимог частини 4 статті 7 та частини 7 статті 14- Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», з яких можна зробити висновок, що землі КСП ім. Енгельса, які не підлягали паюванню, перейшли до комунальної власності. Прокурор послався на незаконне скасування права комунальної власності на землю. Крім того, судом не надано оцінку тому, що СТОВ «Хлібороб» з 27.03.2008 року перебуває в договірних відносинах з відповідачем. Відповідно до указаного договору Решетилівська селищна рада передає СТОВ «Хлібороб» в оренду земельну ділянку площею 0,2880 га під будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: вуф. Петровського, 41, смт. Решетилівка.

Водночас прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та поновити пропущений строк відповідно ст. 256 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1197/22.

26.07.2023 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (вх.№8693), в яких позивач вказав, що Решетилівська міська рада наділена відповідними процесуальними правами та брала участь у справі, відтак мала право скористатись процесуальним правом на оскарження рішення в апеляційному порядку. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. При цьому оскільки Полтавська обласна прокуратура не була учасником зазначеної справи, положення щодо наявності підстав для подання апеляційної скарги в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради є передчасними, не узгоджуються із положеннями чинного процесуального законодавства та суперечить сутності господарського процесу. Згідно ч. 1 та 2 ст. 256 ГПК України саме учасник справи має право на поновлення строків звернення до суду.

10.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1197/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 залишено без руху апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1428 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням п.2,3 ч. 3 ст. 258 ГПК України за відсутності доказів сплати судового збору та документів на підтвердження повноважень на підписання апеляційної скарги; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

05.09.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023, у межах встановленого судом строку, до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку від прокурора надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 10626), до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги та копію службового посвідчення заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на підтвердження повноважень на підписання апеляційної скарги.

Отже, скаржником у строк, визначений судом, усунуті недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 119, не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Колегією суддів встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 23.03.2023, отже, останнім днем встановленого ч.1 ст.256 ГПК України строку його апеляційного оскарження є 12.04.2023.

12.07.2023, тобто після закінчення вказаного строку, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури направив засобами поштового зв`язку до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі №917/1197/22.

Під час дослідження матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що Полтавська обласна прокуратура не приймала участі під час розгляду справи в суді першої інстанції, отже повний текст оскаржуваного рішення судом першої інстанції прокуратурі в порядку ст. 242 ГПК України не надсилався.

Звернувшись із апеляційною скаргою, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури зазначив, що на виконання вимог пунктів 3-4, 8.1-8.3 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», прокурором здійснювався моніторинг рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, під час якого було виявлено рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі №917/1197/22.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.05.2023 Полтавською обласною прокуратурою було подано до суду першої інстанції клопотання про ознайомлення та 17.05.2023 прокурор ознайомився із матеріалами справи №917/1197/22.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду із апеляційною скаргою, прокурор стверджував, що після ознайомлення із матеріалами справи, було встановлено незаконність рішення суду першої інстанції, у зв`язку із недотриманням при ухвалені рішення вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок набуття права приватної власності на землю. Неправомірним рішенням суду порушено інтереси територіальної громади у сфері земельних відносин, що, у свою чергу, суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в статтями 13, 14 Конституції України, статтею 5 Земельного кодексу України, що очевидно становить інтереси держави.

Прокурор визначив органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Решетилівську міську раду, яка є відповідачем у справі.

25.05.2023 прокуратурою направлено до Решетилівської міської ради лист №15/1-515вих-23, в якому зазначено про наявність (на думку прокуратури) підстав для оскарження судового рішення.

Листом від 19.06.2023 № 01-41/2619, який отримано прокуратурою 26.06.2023, Решетилівська міська рада повідомила, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб - до 18.08.2023 та враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» встановлена черговість здійснення платежів за дорученням клієнтів, серед яких відсутній перерахунок судового збору, що унеможливлює звернення Решетилівської міської ради до суду з метою перегляду судового рішення. Решетилівська міська рада, у зазначеному листі просила Полтавську обласну прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування у справі №917/1197/22.

Полтавська обласна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 11.07.2023 №15/1-668ВИХ-23 повідомила Решетилівську міську раду про падання апеляційної скарги на рішення у справі №917/1197/22.

В якості обґрунтування підстав для поновлення строків звернення до суду, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури вказав, що апеляційна скарга подана в межах двадцятиденного строку, з моменту, коли до прокуратури надійшов лист Решетилівської міської ради від 19.06.2023 №01-41/2619 про неможливість оскарження вказаного рішення (дата отримання листа прокуратурою - 26.06.2023, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції, проставлена на листі вх.№16059-23). Також посилався на обставини вторгнення Російської Федерації на територію України та введення воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2012 року № 11 - рп/2012).

Так, відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зазначена норма кореспондується із вимогами частини 4 статті 53 ГПК України, де також зазначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 15.02.2021 по справі №914/1248/20, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначає неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів, прокурор повинен довести, а суд перевірити дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (попереднє повідомлення компетентного органу про намір звернутись до суду). У такому випадку прокурор набуває процесуального статусу сторони.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор не приймав участі під час розгляду справи в суді першої інстанції, про результат розгляду справи №917/1197/22 в порядку ст. 242 ГПК України не був обізнаний, подав апеляційну скаргу на рішення суду після ознайомлення із матеріалами справи та із дотриманням законодавчо визначеної процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому колегія суддів зазначає, що в даному конкретному випадку введення в країні воєнного стану не може бути поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.

Судова колегія враховує, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Тому, зважаючи на положення ч. 3 статті 256 ГПК України, а також на недопущення порушення права на доступ до правосуддя, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 254 ГПК України, зважаючи на те, що прокурор не приймав участі у справі у суді першої інстанції, отже не мав змоги звернутись із апеляційною скаргою згідно ч. 1, або 2 ст. 256 ГПК України, враховуючи дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та звернення до суду в достатньо короткі строки після отримання листа від відповідача про відсутність вчинених дій з подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає можливим поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Вказане спростовує зазначені у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження у справі послання позивачем на неповажність причин пропуску прокурором строків звернення до суду. Суд апеляційної інстанції вважає, що відмова у відновленні строку на апеляційне оскарження, навпаки мала б наслідком порушення права доступу до правосуддя, визначеного ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України та ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи відсутність порушень процесуальних норм, які б унеможливили відкриття апеляційного провадження, апеляційний господарський суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1428 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22 та призначити її до розгляду.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.262 ГПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 256, 262, 268 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Поновити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1428 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22.

3. Зупинити дію рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 у справі № 917/1197/22.

4. Повідомити учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "17" жовтня 2023 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

5. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 29.09.2023. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Встановити учасникам справи строк до 02.10.2023 для подання заяв, клопотань, тощо. Відзив, заяви та клопотання можуть бути надіслані на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи.

7. Запропонувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд". Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

8. Звернути увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

9. Роз`яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

10. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду (inbox@eag.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

11. Запропонувати учасникам справи завчасно повідомити суд про намір взяти участь у судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду або про розгляд справи без участі представників сторін засобами поштового зв`язку або в електронному вигляді на електронну адресу суду (inbox@eag.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Шевель