Рішення

від 11.09.2023 по справі 922/2349/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2349/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2349/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СК ЕНЕРДЖІ ГРУП (адреса: 01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 30-А, офіс 23; ідентифікаційний код юридичної особи - 43801489)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ (адреса: 61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 23; ідентифікаційний код юридичної особи 43216735)

про стягнення грошових коштів на суму 19492,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП звернулося до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд з позовною заявою (вх. № 2349/23 від 05.06.2023) до відповідача ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19492,00 грн заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за період з липня 2022 року по квітень 2023 року за договором про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 № 10, а також просить стягнути сплачену суму судового збору та 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 № 10, укладеним між позивачем та відповідачем, щодо внесення оплати за спожиту електричну енергію за вказаним договором за період з липня 2022 року по квітень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області після усунення позивачем недоліків, допущених при поданні позовної заяви до суду, було відкрито провадження у справі № 922/2349/23 за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України позивачу направлено в електронному вигляді до його особистого електронного кабінету в системі Електронний Суд, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, та відповідачу направлено в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272457971.

Будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідач - ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ в установлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/2349/23, направлена листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272457971 на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 23) відповідачу не вручена та повернута за зворотною адресою до суду 06.07.2023 з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: адресат відсутній за вказаною адресою, що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

В системі Електронний Суд відповідач станом на момент прийняття судом даного рішення не зареєстрований. За номером телефону, який вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості засобу зв`язку з відповідачем (+380668120514), не відповідають, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою. Інші засоби зв`язку з відповідачем суду не відомі.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у справі у справі № 922/2349/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, судом вчинено можливих та необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених до нього позовних вимог, подати до суду заяви по суті справи та інші заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Проте, станом на день винесення судом даного рішення від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань, на адресу суду не надходило.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 та ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2021 між ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП (Постачальником) та ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 10 (далі за текстом - Договір), згідно з умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього Договору.

20.08.2021 Споживач - ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ підписав Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою визначено початок постачання електричної енергії з 01.09.2021.

З вказаної Заяви-приєднання вбачається, що Споживач, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу приєднався до умов Договору на умовах Комерційної пропозиції Постачальника № 3.

Відповідно до зазначеної Заяви-приєднання, Споживач, погодившись з цією завою-приєднанням (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (пп. 1 п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 5.7 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції № 3, яка є Додатком № 2 до Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі оплати, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

За умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 3, рахунок на проведення розрахунку надається Постачальником до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки до 15 числа місця наступного за розрахунковим.

Згідно з пп. 1, 2 п. 7.2 Договору, Постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору; нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Споживач має право вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта (пп. 8, 9 п. 6.1 Договору).

Позивачем протягом дії Договору відповідно до умов п 2 п. 7.2 Договору та п. 5 Комерційної пропозиції № 3 (Додатку № 2 до Договору) були сформовані та виставлені Споживачу - ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ рахунки на оплату за спожиту електричну енергію за Договором за період з липня 2022 року по квітень 2023 року на загальну суму 20045,32 грн, а саме:

-рахунок № 196 від 31.07.2022 за електроенергію обсягом 0,59 МВт*год на суму 2151,54 грн, в т.ч. ПДВ 358,59 грн;

-рахунок № 249 від 31.08.2022 за електроенергію обсягом 0,15 МВт*год на суму 611,85 грн, в т.ч. ПДВ 101,98 грн;

-рахунок № 274 від 30.09.2022 за електроенергію обсягом 0,039 МВт*год на суму 182,59 грн, в т.ч. ПДВ 30,43 грн;

-рахунок № 393 від 31.10.2022 за електроенергію обсягом 0,426 МВт*год на суму 2020,05 грн, в т.ч. ПДВ 336,68 грн;

-рахунок № 444 від 30.11.2022 за електроенергію обсягом 0,485 МВт*год на суму 2383,66 грн, в т.ч. ПДВ 397,28 грн;

-рахунок № 502 від 31.12.2022 за електроенергію обсягом 0,635 МВт*год на суму 2966,85 грн, в т.ч. ПДВ 494,48 грн;

-рахунок № 85 від 31.01.2023 за електроенергію обсягом 707 кВт*год на суму 3351,18 грн, в т.ч. ПДВ 558,53 грн;

-рахунок № 270 від 28.02.2023 за електроенергію обсягом 710 кВт*год на суму 3203,45 грн, в т.ч. ПДВ 533,91 грн;

-рахунок № 347 від 31.03.2023 за електроенергію обсягом 593 кВт*год на суму 2621,77 грн, в т.ч. ПДВ 436,96 грн;

-рахунок № 245 від 30.04.2023 за електроенергію обсягом 137 кВт*год на суму 552,38 грн, в т.ч. ПДВ 92,06 грн.

Відповідач не виконував свої зобов`язання щодо здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію за Договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по оплаті наданих послуг з постачання електричної енергії за Договором.

21.03.2023 позивач - ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП направив на

адресу відповідача - ТОВ «КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ» претензію від 16.03.2023 за вих. № 16/01 з вимогою погасити наявну у відповідача заборгованість по Договору, яка станом на 16.03.2023 становила 13667,62 грн.

Вказану претензію відповідачем отримано 24.03.2023, що підтверджується наданими до позовної заяви поштовою накладною та описом вкладення до цінного листа від 21.03.2023 № 0102418548174, а також довідкою з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового листа № 0102418548174, однак відповіді на претензію позивача не надав, заборгованість за спожиту електричну енергію не сплатив, будь-яких заперечень позивачу не направив.

10.05.2023 позивач - ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП направив на

адресу відповідача - ТОВ «КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ» рахунки на оплату за спожиту електричну енергію за Договором за період з липня 2022 року по квітень 2023 року, які відповідач отримав 15.05.2023, що підтверджується наданими до позовної заяви поштовою накладною та описом вкладення до цінного листа від 10.05.2023 № 0504567610010, а також довідкою з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового листа № 0504567610010.

Проте заборгованість за спожиту електричну енергію не була погашена відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 19492,00 грн заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за період з липня 2022 року по квітень 2023 року за договором про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 № 10.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 3.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила) передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил, електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до п. 3.2.5 Правил, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Згідно з п. 3.2.10 Правил, за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП (позивачем) та ТОВ КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ (відповідачем) на підставі укладеного між ними договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 № 10 та Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021, якою відповідач приєднався до умов вищезазначеного договору на умовах Комерційної пропозиції Постачальника № 3, яка є Додатком № 2 та являється невід`ємною частиною цього договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки електричної енергії та відповідає вимогам чинного законодавства, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку з чим зазначений договір з огляду на положення ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання обома сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії).

Підпунктом 1 пункту 6.2 договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 сторони передбачили обов`язок позивача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції № 3 (Додатку № 2 до зазначеного договору), оплата виставленого Постачальником рахунку на оплату за спожиту електричну енергію за відповідний місяць має бути здійснена Споживачем у строк до 15 числа місця, наступного за розрахунковим.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оплату відповідачем в строки, передбачені Договором, виставлених позивачем рахунків на оплату за спожиту електричну енергію за період з липня 2022 року по квітень 2023 року на загальну суму 20045,32 грн. Станом на момент прийняття судом даного рішення такі докази в матеріалах справи також відсутні. Відповідачем не надано суду відповідно до вимог ст. 73, 74 ГПК України жодного доказу, який би міг спростувати наявність у нього заборгованості з оплати вищезазначених рахунків.

На підставі викладеного, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19492,00 грн заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за період з липня 2022 року по квітень 2023 року за договором про постачання електричної енергії споживачу від 20.08.2021 № 10 є доведеними та обґрунтованими, тому задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позивач - ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП у червні 20234 року звернувся до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд з позовом майнового характеру на суму 19492,00 грн та сплатив судовий збір за подання позову в сумі 2147,20 грн, тобто в розмірі, встановленому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені судом в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву (вх. № 2349/23 від 05.06.2023) та заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 162 від 23.06.2023) від позивача - ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП було підписано та подано до суду через систему Електронний суд із застосуванням особистого електронного підпису адвокатом Коломійцевим А.Ю., який діє на підставі Ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1147376, з якого вбачається, що вказаний Ордер був виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01.12.2022 № б/н.

Втім, позивачем не надано до суду відповідно до вимог ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України вищезазначеного договору про надання правової допомоги від 01.12.2022 № б/н, укладеного між ТОВ СК ЕНЕРДЖІ ГРУП (позивачем) та адвокатом Коломійцевим А.Ю., як не надано і детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, або інших документів, які б дали змогу суду з метою розподілу судових витрат у даній справі визначити реально понесений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, тому у суду відсутні підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, у зв`язку з чим суд відмовляє у стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, ст. 126, 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЄДИНОБОРСТВ» (код ЄДРПОУ 43216735, адреса: Україна, 61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 23) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43801489, адреса: Україна, 01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 30-А, офіс 23, на п/р НОМЕР_1 у банку ПАТ "УКРГАЗБАНК", м. Київ) 19492 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за період з липня 2022 року по квітень 2023 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 10 від 20.08.2021; а також судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

3. Відмовити у стягненні 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 11.09.2023.

СуддяН.А. Новікова