Постанова

від 30.08.2023 по справі 916/2581/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2581/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретар судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

позивача - Петрова А.М. (адвокат),

відповідача - Чукітова В.В. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цели"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цели"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Морський 1"

про стягнення 1 937 637,95 грн та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цели" (далі - Позивач, ТОВ "Цели") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Морський 1" (далі - ОК "ЖБК "Морський 1") про стягнення заборгованості у розмірі 1 937 637,95 грн та розірвання договору.

1.2. Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем грошових зобов`язань за Додатковим договором №2 до договору будівельного підряду №БП-15 від 31.08.2015.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 у справі №916/2581/20 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1937637,95 грн заборгованості та 31 166,57 грн витрат зі сплати судового збору. Розірвано Додатковий договір №2 до Договору будівельного підряду №БП-15 від 31.08.2016 від 26.05.2016, укладений між сторонами.

2.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Відповідачем не заперечується факт виконання Позивачем робіт на Об`єкті у період березень-квітень 2020 року, та не доведено неналежне виконання таких робіт у вказаний період.

При цьому судом встановлено, що мотивована відмова з витребуванням документів не містить конкретних та чітких, індивідуально-визначених причин відмови від приймання робіт за березень та квітень 2020 року і пропозицій по усуненню виявлених недоліків зазначених робіт.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що роботи, зазначені в Актах за березень та квітень 2020 у відповідності до вимог пункту 8.5. Додаткового договору №2 прийняті Замовником, а Відповідач не скористався своїм правом на доведення неналежного виконання робіт у спірний період, належними та допустимими доказами, зокрема, шляхом проведення експертизи.

Крім того, з огляду на те, що Замовником не сплачено у повному обсязі виконані роботи за лютий 2020 року, а також повністю не сплачено роботи, виконані у березні та квітні 2020 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання Додаткового договору №2.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 у справі №916/2581/20 скасовано частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 у справі №916/2581/20 викладено в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЛИ" до Обслуговуючого Кооперативу "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "МОРСЬКИЙ 1" про стягнення 1 937 637,95 грн та розірвання договору задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого Кооперативу "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "МОРСЬКИЙ 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЛИ" 319779,01 грн заборгованості.

В решті позову відмовити.".

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав оцінки змісту заперечень Відповідача, зокрема щодо фактичного невиконання підрядником всього обсягу робіт, наявності недоліків робіт.

При цьому проаналізувавши матеріали справи та висновки експертизи, апеляційна інстанція вказала на те, що визначити відповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт ТОВ "Цели" за березень та квітень 2020 року, обсягам та вартості робіт, наведеним у Актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року та квітень 2020 року та Довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ3 за березень 2020 року та квітень 2020 року за Додатковим договором №2 від 26.05.2016 до Договору будівельного підряду №БП-15 від 31.08.2015 не надається можливим.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Цели" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 25.05.2021 у справі №906/764/20 (щодо підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору) та від 23.12.2021 у справі №5015/45/11(914/1919/20) (щодо застосування стандартів доказування та положень статей 79,86, 99 Господарського процесуального кодексу України).

3.3. Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані докази у справі і не встановив обставини, які мають значення для розгляду справи.

3.5. ОК "ЖБК "Морський 1" у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою, оскільки заявником було наведено нерелевантну практику Верховного Суду.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4.2. З урахуванням усунення скаржником недоліків у встановлений Судом строк, ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Цели" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №916/2581/20 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 16.08.2023.

4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.2-02/1878 від 31.07.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №916/2581/20 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 про відставку судді ОСОБА_1 .

4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду вищезазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.

4.5. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 відкладено розгляд вищезазначеної касаційної скарги на 30.08.2023.

4.6. Ухвалами Верховного Суду від 23.08.2023 та від 25.08.2023 задоволено клопотання ОК "ЖБК "Морський 1" та заяву ТОВ "Цели" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

5. Обставини встановлені судами

5.1. 31.08.2015 між ОК "ЖБК "Морський 1" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югстрой-СУ-1" (Генпідрядник) укладено Договір будівельного підряду №БП-15 (далі - Основний договір).

5.2. В основному договорі зазначено, що терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

Об`єкт - багатофункціональний громадсько-житлово-будівельний комплекс "Південний" по вул. Фонтанська дорога, 118-а у м. Одесі (буд.);

Роботи - Будівельні роботи, роботи щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту та інші роботи.

5.3. Відповідно до пункту 8.6. Основного договору Замовник має право залучати підрядні організації для виконання Робіт (частини Робіт) за Договором за узгодженням з Генпідрядником, при цьому Замовник зобов`язаний забезпечити виконання Робіт підрядниками, які мають право на їх (робіт) виконання згідно чинного законодавства України та за наявністю відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів тощо на виконання Робіт у відповідності до вимог діючого законодавства України.

5.4. 26.05.2016 між Замовником, Генпідрядником та ТОВ "Цели" (Підрядник, Підрядник 2) укладений Додатковий договір №1, відповідно до якого сторони, керуючись пунктом 8.6 Основного договору, домовились про те, що Фронт будівельних робіт або Фронт робіт - частина Комплексу, яка надається відповідному Підряднику для виконання доручених йому Будівельних робіт і є придатною за обсягами та умовами праці.

5.5. Пунктом 2.1. Додаткового договору №1 визначено, що координація дій Генпідрядника та Підрядника при провадженні (виконанні) будівельних робіт з будівництва Комплексу здійснюється Замовником та є його обов`язком та відповідальністю. Замовник зобов`язаний негайно повідомляти Генерального підрядника про зміну Фронту робіт Підрядника 2, а також надавати інші відомості, що є суттєвими для виконання Генеральним підрядником доручених йому будівельних робіт.

5.6. Згідно з пунктом 2.2. Додаткового договору №1 Замовник зобов`язаний координувати дії Генерального підрядника, Підрядника 2 та інших учасників будівництва Комплексу між собою, в тому числі технологічно відокремити Фронт Робіт кожного з учасників будівництва Комплексу один від одного для запобігання суперечок, а також для дотримання та унеможливлення порушень державних будівельних норм, стандартів та правил, вимог щодо технічної і пожежної безпеки, вимог щодо цілісності огорожі, санітарних вимог, вимог щодо складування будівельних матеріалів і розташування техніки та інших вимог, виконання яких необхідно на будівельному майданчику Комплексу. Для виконання цього зобов`язання Замовник, в тому числі, зобов`язаний забезпечити коригування Фронту Робіт, складу, об`єму, порядку та строків виконання будівельних робіт відповідних учасників будівництва Комплексу на будівельному майданчику Комплексу.

5.7. Правовідношення між Генеральним підрядником та Підрядником 2 з питань будівництва Комплексу не встановлюються та не регулюються Основним договором та цим Договором (пункт 2.3.).

5.8. Зобов`язання, що виникають з Основного договору для Підрядника 1 та Замовника цим Договором змінюються (зменшуються) в частині, що стосується Робіт, які виконує Підрядник 2 (в тому числі в частині зміни обсягу, складу, вартості, строків тощо, у зв`язку із виконанням частини Робіт Підрядником 2). Зобов`язання, що виникли з Основного договору для Замовника та Підрядника 1, які не врегульовані цим Договором, не породжують зобов`язань та відповідальності Підрядника 2 ані перед Замовником, ані перед Підрядником, ані перед третіми особами (пункт 2.4.).

5.9. Згідно з пунктом 2.5. Додаткового договору №1 зобов`язання, що виникають між Замовником та Підрядником 2 із Основного договору з приводу виконання та оплати будівельних робіт, що виконуються Підрядником 2, в тому числі Фронт Робіт, склад, об`єм, порядок та строки їх виконання встановлюються та регулюються додатковими договорами до Основного договору, що укладаються між Замовником та Підрядником 2 без участі Генерального підрядника, але з його обов`язковим негайним повідомленням.

5.10. 26.05.2016 між Замовником та Підрядником укладений Додатковий договір №2 до Договору будівельного підряду №БП-15 від 31.08.2015 (далі - Додатковий договір №2).

Вказаним Додатковим договором №2 визначено, що Роботи - частина будівельних робіт, необхідних для будівництва Комплексу, що включає будівельні роботи за Будинком №1 Комплексу, склад, об`єм, порядок та строки виконання яких визначений додатками до цього Договору. Фронтом робіт для Підрядника за цим Договором є Будинок №1 Комплексу та територія будівельного майданчику Комплексу, необхідна для виконання Підрядником відповідних робіт.

5.11. Згідно з пунктом 2.1. Додаткового договору №2 Підрядник зобов`язується в порядку та строки, передбачені цим Договором, відповідно до документації, що є невід`ємною частиною цього Договору, виконати Роботи, а Замовник зобов`язується в порядку та строки, передбачені цим Договором надати Підряднику Фронт Робіт, здійснювати всі залежні від нього організаційні та правові дії, необхідні для виконання Робіт, приймати виконані Роботи та оплачувати Роботи у встановлені строки.

5.12. Договірна ціна за Договором (Вартість робіт) визначається Сторонами на підставі кошторисної документації на Роботи, є приблизною (динамічною) та викладена Сторонами у додатку до цього Договору "Договірна ціна" (пункт 3.1.).

5.13. Пунктом 3.2. Додаткового договору №2 встановлено, що остаточна Договірна ціна (Вартість Робіт) за Договором визначається по сукупності вартості всіх Робіт, виконаних відповідно до цього Договору та відповідно до Актів приймання виконаних робіт, оформлених відповідно до вимог цього Договору.

5.14. Сторони домовились, що приблизна (динамічна) Договірна ціна, встановлена Сторонами в додатку до Договору, підлягає уточненню за домовленістю (пункт 3.3. Додаткового договору №2).

5.15. Згідно з пунктом 5.1. Додаткового договору №2 в загальному випадку розрахунки за цим Договором здійснюються Замовником в грошовій формі протягом п`яти робочих днів від дати підписання акту приймання виконаних робіт. Допускається передплата Робіт або розстрочення платежів за виконані Роботи, в тому числі без письмового узгодження умов попередньої оплати.

5.16. Відповідно до пункту 6.1. Додаткового договору №2 Замовник надає Підряднику на період Робіт придатний для виконання Робіт Фронт Робіт з документами, необхідними для виконання таких Робіт. Фронт Робіт повинен бути технологічно відокремлений Замовником від інших частин Комплексу для запобігання будь-яких суперечок, що можуть виникнути з приводу будівництва Комплексу між Генеральним підрядником, Підрядником та іншими учасниками будівництва Комплексу в цілому.

5.17. Підрядник несе відповідальність за події та обставини, що знаходяться в межах його контролю, відповідно до законодавства України, в тому числі: дотримання технічної і пожежної безпеки, цілісність огорожі, дотримання санітарних та інших вимог, складування будівельних матеріалів і розташування техніки (пункт 6.2.).

5.18. Пунктом 7.1. Додаткового договору №2 встановлено, що Підрядник виконує Роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами, відповідно до умов цього Договору та додатків до нього.

5.19. Підрядник має право залучати субпідрядні організації для виконання Робіт (частини Робіт) за Договором без узгодження із Замовником, при цьому Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання Робіт особами (субпідрядниками), які мають право на їх виконання згідно чинного законодавства України та за наявністю відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів, тощо на виконання Робіт у відповідності до вимог діючого законодавства України (п.7.3.). Підрядник самостійно забезпечує координацію діяльності субпідрядників та несе відповідальність перед Замовником за неналежне виконання Робіт з даного Договору. Приймання та оплату Робіт за договорами субпідряду здійснює Підрядник (пункт 7.4.).

5.20. Згідно з пунктом 7.11. Додаткового договору №2 Підрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам. Підрядник разом з Замовником здійснюють періодичні перевірки і випробування якості робіт, матеріалів і конструкцій. Результати перевірок і випробувань оформлюються відповідними актами, підписаними з обох Сторін, які зберігаються у Сторін. Сертифікати якості на матеріали, які використовувалися при Роботах, Підрядник передає Замовнику після завершення Робіт або за його вимогою в період виконання Робіт.

5.21. Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення документів про виконання Договору (пункт 7.15).

5.22. Приймання Робіт (частини Робіт) Замовником від Підрядника здійснюється на підставі окремих Актів приймання виконаних робіт, підписаних й наданих Підрядником (пункт 8.2.).

5.23. У загальному випадку, якщо Замовник не ухиляється від приймання Робіт, факт приймання або відмовлення від приймання виконаних Робіт (або їхньої частини) підтверджується Актом приймання виконаних робіт, підписаним Замовником та Підрядником, або мотивованою відмовою від прийняття Робіт (пункт 8.3.).

5.24. Відповідно до пункту 8.4. Додаткового договору №2 приймання Робіт повинне бути зроблене Замовником протягом п`яти робочих днів від дати отримання від Підрядника підписаного з його боку Акта приймання виконаних робіт. Акт приймання виконаних робіт направляється Замовнику цінним листом з повідомленням або вручається під розписку. Відмова від прийняття Робіт або підписання Акта приймання виконаних робіт з боку Замовника оформляється в письмовому виді з мотивуванням причин відмовлення і вказівкою пропозицій по їхньому усуненню. Відмова вручається Підряднику виключно нарочним, або відправляється телеграмою з повідомленням про вручення чи цінним листом у строк п`яти робочих днів з моменту одержання Акта приймання виконаних робіт Замовником від Підрядника.

5.25. Згідно з пунктом 8.5. Додаткового договору №2 якщо протягом зазначеного терміну Замовник не забезпечить приймання Робіт, підписання Акту приймання виконаних робіт або не надасть Підряднику мотивоване відмовлення, то вважається, що Роботи, зазначені в Акті приймання виконаних робіт, підписаному Підрядником, прийняті Замовником у повному обсязі і без зауважень у день надання Акта приймання виконаних робіт Замовнику Підрядником.

5.26. 26.05.2016 між Замовником та Підрядником підписано Акт приймання-передачі фронту робіт.

5.27. Також 26.05.2016 між Генпідрядником та Підрядником було підписано Договір про співробітництво, відповідно до умов якого сторони встановили, що за своїм правовим змістом цей Договір є договором про спільну діяльність без створення юридичної особи для досягнення мети, що зазначена в цьому Договорі та не суперечить законові. Метою спільної діяльності Сторін відповідно до цього Договору є сумісно скоординоване здійснення будівельних робіт на Об`єкті, як підрядників будівельних робіт.

5.28. Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що Позивачем у лютому 2020 року виконані роботи на суму 982 147,12 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2020 року (КБ-3) від 29.02.2020 та Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 року (форма КБ-2в), які підписані сторонами без зауважень.

Однак роботи за лютий 2020 року були оплачені Відповідачем частково та на момент звернення до суду заборгованість складала 319 779,01 грн, що не заперечується сторонами.

5.29. Також у матеріалах справи міститься довідка (форма КБ-3) про вартість виконаних робіт та витрати за березень 2020 року та копія Акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року (форма КБ-2в) на суму 959 172,08 грн, які підписані лише Підрядником. На підтвердження фактичного виконання робіт Підрядником також надано копію відомостей витрачених ресурсів витрат підрядника за березень 2020 року.

5.30. Крім того, Позивачем разом із позовом надано копію Акту приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за квітень 2020 року на суму 658 686,86 грн, які також підписані лише Підрядником.

5.31. Між сторонами велось численне листування з приводу виконання умов договору, зокрема, листом від 10.06.2020 за вих. №40 Підрядник надіслав Замовнику Акти приймання виконаних робіт за березень та квітень 2020 року, що не заперечується сторонами.

5.32. Однак, 17.06.2020 за вих. №90 Відповідач направив на адресу Позивача "Мотивовану відмову" із вказівкою на те, що з боку Підрядника не були виконані його прохання та вимоги щодо надання відомостей та документації, що позбавляє останнього можливості оцінити в повній мірі достовірність відомостей, зазначених Підрядником в Актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 та квітень 2020 року і підписати їх.

Також у вказаному листі Відповідач вимагав у строк до 25.06.2020 надати йому виконавчу документацію відповідно до переліку, зазначеному у листі вих. №73 від 25.05.2020 та вважати цей лист письмовою відповіддю з мотивуванням причин відмови від підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт за березень та квітень 2020 року з вказівкою пропозицій по їхньому усуненню.

5.33. Як стверджував Позивач, на порушення умов договору Відповідач не здійснив оплату заборгованості за виконані Позивачем роботи, не підписав акти приймання виконаних будівельних робіт за березень та квітень 2020 року і не надав мотивованої відмови від їх підписання, що, у свою чергу, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

6.2. Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

6.3. Згідно з частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

6.4. За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

6.5. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.6. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

6.7. Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

6.8. Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19.

6.9. Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

6.10. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Цивільного кодексу України).

6.11. Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

6.12. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

6.13. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

6.14. Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

6.15. Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

6.16. При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

При цьому враховуючи характер правовідносин між сторонами Суд зазначає, що в даному випадку йдеться про дотримання сторонами договору загальних засад цивільного законодавства щодо меж здійснення цивільних прав. Так, відповідно до частин першої-третьої статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

6.17. Отже якщо підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання -виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №910/18384/20.

Водночас в контексті надання мотивованої відмови від підписання акта судам необхідно встановлювати не тільки формальний факт наявності такої відмови, а і її обґрунтованості її доводів, знаходження їх у причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю здійснити приймання робіт повністю або частково, їх конкретності, достатності та об`єктивної необхідності.

6.18. За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова замовника від підписання актів та прийняття робіт є необґрунтованою, що є безумовною підставою для стягнення оплати за виконані роботи на підставі підписаних підрядником актів.

Таку оцінку відмови Відповідача у підписанні актів місцевий суд надав на підставі того, що мотивована відмова від 17.06.2020 з витребуванням документів за об`єктом, не містить конкретних та чітких, індивідуально-визначених причин відмови від приймання робіт за березень 2020 року та квітень 2020 року та пропозицій по усуненню виявлених недоліків зазначених робіт. Таким чином, на думку суду першої інстанції, зазначений лист від 17.06.2020 не може вважатися таким, що відповідає вимогам пункту 8.4. Додаткового договору №2.

Також суд встановив, що відомості витрачених ресурсів витрат підрядника за березень 2020, підписані інженером з технічного нагляду, відомості обсягів виконаних робіт за березень та квітень 2020, серед іншого, підтверджують те, що роботи за Договором підряду у спірний період виконувались.

При цьому судом першої інстанції зауважено, що надані відомості обсягів виконаних робіт не можуть вважатися підтвердженням виконання робіт, і також не можуть слугувати первинними документами у розумінні договірних відносин сторін.

Разом з тим, місцевий господарський суд зазначив, що вказані відомості слугують доказом наявності технічного нагляду зі сторони Замовника при виконанні договору підряду і не спростовують виконання робіт Підрядником, а оцінюються судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення вірогідності наданих Позивачем доказів.

6.19. Натомість, суд апеляційної інстанції скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду та покладаючи в основу свого рішення висновок проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи вказав на те, що визначити відповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт ТОВ "Цели" за березень 2020 року та квітень 2020 року, обсягам та вартості робіт, наведеним у Актах приймання виконаних будівельних робіт та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ3 за березень 2020 року та квітень 2020 року за Додатковим договором №2 від 26.05.2016 до договору будівельного підряду №БП-15 від 31.08.2015 не надається можливим.

6.20. В контексті зазначеного Верховний Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду самим судом зазначено, що з урахуванням визнання відповідачем заборгованості за договором підряду за виконані роботи у лютому 2020 року у розмірі 319 779,01 грн, зважаючи на наявність також у матеріалах справи документів, які підтверджують виконання та прийняття будівельних робіт у лютому 2020 року, предметом апеляційного розгляду є з`ясування наявності факту виконаних робіт підрядником за період березень-квітень 2020 року.

Водночас, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що визначити відповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕЛИ за березень 2020 року та квітень 2020 року, обсягам та вартості робіт, наведеним у Актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року та квітень 2020 року та Довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ3 за березень 2020 року та квітень 2020 року за Додатковим договором №2 від 26.05.2016 до Договору будівельного підряду №БП-15 від 31 серпня 2015 року не надається можливим.

В такий спосіб суд апеляційної інстанції відпочатку правильно визначивши предмет апеляційного розгляду в подальшому скасував рішення суду першої інстанції з посиланням на неможливість такого визначення.

6.21. У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.22. За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

6.23. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

6.24. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

6.25. Принцип змагальності (статті 13 Господарського процесуального кодексу України) і принцип рівності сторін (статті 7 Господарського процесуального кодексу України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

6.26. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, згідно з частинами першою, другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зазначені норми процесуального законодавства свідчать про те, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими долученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як вбачається із судових рішень, у матеріалах справи наявна значна кількість інших доказів, які з дотриманням стандартів вірогідністі доказів можуть свідчити про фактичне виконання або невиконання робіт, витрати матеріалів, перебування технологічних процесів під контролем, використання обладнання тощо з урахуванням відповідних темпорально-часових показників.

В свою чергу, неможливість експерта надати висновки щодо тих чи інших питань (зокрема, в контексті цієї справи встановити обсяги виконаних Позивачем робіт) не повинна впливати на можливість суду вирішити спір з урахуванням наведених вище норм господарського процесуального законодавства.

Крім того, статтею 107 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку, коли висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та вирішив спір на підставі висновку експертизи без урахування обставини його неповноти та належної оцінки такого доказу в сукупності з іншими. Наведене свідчить, що посилання на відповідний висновок в якості підстави для відмови у задоволенні позову не може вважатись достатньо обґрунтованим.

6.27. Таким чином, вирішуючи спір у справі, що розглядається, зважаючи на вищезазначений стандарт доказування, концепцію негативного доказу, приписи частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України та інші положення господарського процесуального законодавства, суд повинен був не тільки встановити факт непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року та квітень 2020 року, але й встановити з яких причин вони не були ним підписані, які роботи були фактично виконані підрядником і коли вони виконувалися на підставі наданих сторонами доказів, які наявні у справі, дотримання порядку їх надання, визнання або невизнання сторонами певних фактів та подій з урахуванням позиції сторін протягом розгляду справи.

6.28. Водночас, апеляційним судом не було спростовано факту, встановленого судом першої інстанції щодо виконання робіт за укладеним між сторонами договором, а він лише послався на неможливість визначити чи виконані ці роботи саме Позивачем. При цьому апеляційним судом не враховано, що сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних Позивачем робіт, тоді як, нездійснення оплати таких робіт, строк виконання за якими настав, є порушенням умов договору і положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

6.29. Отже, апеляційний суд не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив достатньо повно фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема в частині того чи відповідає відмова від підписання актів, зокрема, критеріям вмотивованості, обґрунтованості, необхідності, а також встановлення того чи виконані спірні роботи взагалі (повністю або частково) та ким саме вони виконані (Позивачем чи іншою особою).

6.30. Зазначене призвело до неправильного застосування апеляційним судом положень, що регулюють правовідносини підряду, зокрема, статей 837, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, з правового аналізу яких можливо зробити висновок, що договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

6.31. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.32. За змістом частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

6.33. У зв`язку з наведеним, постановлене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення суду апеляційної інстанцій не можна визнати законним і обґрунтованим.

6.34. Порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

6.35. При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене у мотивувальній частині цієї постанови, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, якими вони обґрунтовували свої доводи і заперечення під час розгляду справи, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.2. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.3. Згідно з частиною четвертою статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а також те, що порушення правових норм було допущено судом апеляційної інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цели" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №916/2581/20 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко