Ухвала

від 11.09.2023 по справі 289/545/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 вересня 2023року

м. Київ

справа № 289/545/21

провадження № 61-12852ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області, у складі судді Кириленка О. О., від 25 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М., від 17 липня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 липня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - служба у справах дітей Потіївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області

від 21 липня 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25 травня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2021 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд рішення Радомишльського районного суду Житомирської області

від 21 липня 2021 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області

від 25 травня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення цього ж суду від 21 липня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Виправлено допущені описки в рішенні суду Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 липня

2021 року.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишено без змін.

23 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 липня 2023 року (повний текст складено 24 липня 2023 року) у справі № 289/545/21.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, не перевірили наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не надали належної оцінки наведеним обставинам, з урахуванням положень статті 423 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі

№ 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи

(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не можна розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Як на нововиявлені обставини заявник посилався на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2016 року у справі №289/272/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей: дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн на кожну дитину щомісячно починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття кожного з дітей, а також на утримання ОСОБА_3 в розмірі 200 грн щомісячно до 29 травня 2018 року. Стверджував, що відбувається подвійне стягнення з нього аліментів за двома рішеннями суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 липня 2021 року, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

З урахуванням положень частини четвертої статті 273 ЦПК України ОСОБА_1 не позбавлений права звернення до суду для вирішення питання про припинення стягнення з нього аліментів на утримання дітей за рішенням суду від 02 грудня 2016 року в справі № 289/272/16-ц.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у цивільній справі № 289/545/21.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников