Ухвала

від 11.09.2023 по справі 160/18840/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2023 рокуСправа №160/18840/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. у справі №160/18840/22, -

УСТАНОВИВ:

25.11.2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» ДО Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, а саме: № 7517530/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації вкладної № 153 від 28.02.2022 року; № 7517534/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 154 від 28.02.2022 року; № 7517527/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 155 від 28.02 2022 року; № 7517528/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 156 від 28.02.2022 року; № 7517529/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 157 від 28.02.2022 року; № 7517532/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 158 від 28.02.2022 року; № 7517531/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 159 від 28.02.2022 року; № 7517525/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 160 від 28.02.2022 року; № 7517526/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 161 від 28.02.2022 року; № 517533/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 162 від 28.02.2022 року; № 7517523/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 174 від 28.02.2022 року; N° 7517522/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 178 від 28.02.2022 року; № 7517524/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №241 від 28.02.2022 року; зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 153 від 28.02.2022 року, № 154 від 28.02.2022 року, № 155 від 28.02.2022 року, № 156 від 28.02.2022 року, №157 від 28.02.2022 року, № 158 від 28.02.2022 року, № 159 від 28.02.2022 року, № 160 від 28.02.2022 року, № 161 від 28.02.2022 року, № 162 від 28.02.2022 року, № 174 від 28.02.2022 року, № 178 від 28.02.2022 року, № 241 від 28.02.2022 року датою їх фактичного отримання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. у справі №160/18840/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, а саме: № 7517530/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації вкладної № 153 від 28.02.2022 року; № 7517534/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 154 від 28.02.2022 року; № 7517527/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 155 від 28.02 2022 року; № 7517528/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 156 від 28.02.2022 року; № 7517529/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 157 від 28.02.2022 року; № 7517532/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 158 від 28.02.2022 року; № 7517531/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 159 від 28.02.2022 року; № 7517525/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 160 від 28.02.2022 року; № 7517526/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 161 від 28.02.2022 року; № 517533/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 162 від 28.02.2022 року; № 7517523/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 174 від 28.02.2022 року; N° 7517522/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 178 від 28.02.2022 року; № 7517524/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №241 від 28.02.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 153 від 28.02.2022 року, № 154 від 28.02.2022 року, № 155 від 28.02.2022 року, № 156 від 28.02.2022 року, №157 від 28.02.2022 року, № 158 від 28.02.2022 року, № 159 від 28.02.2022 року, № 160 від 28.02.2022 року, № 161 від 28.02.2022 року, № 162 від 28.02.2022 року, № 174 від 28.02.2022 року, № 178 від 28.02.2022 року, № 241 від 28.02.2022 року, у відповідності до норм чинного податкового законодавства.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» витрати з оплати судового збору у розмірі 16126,50 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять шість грн., 50 коп.); за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» витрати з оплати судового збору у розмірі 16126,50 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять шість грн., 50 коп.).

Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року залишено без змін.

28.07.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» подано заяву про встановлення судового контролю за невиконанням судового рішення, в обґрунтування якого зазначено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року в справі №160/18840/22 залишається невиконаним. В даному випадку невиконання судового рішення є відвертим ігноруванням принципу обов`язковості судового рішення, грубим порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства України, призводить до неправомірного втручання у господарську діяльність підприємства, створює перешкоди здійсненню підприємницької діяльності, призводить до матеріальних збитків та негативно впливає на ділову репутацію підприємства.

Відповідно до довідки від 04.07.2023 р. №111, складеною начальником відділу управління персоналу Аліною Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна з 12.07.2023 р. по 09.09.2023 р. перебуватиме у творчій відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану.

Отже, дана заява вирішується в перші робочого дні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни, тобто 11.09.2022 р.

Дослідивши надані документи на підтвердження поданого клопотання, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. у справі №160/18840/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, а саме: № 7517530/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації вкладної № 153 від 28.02.2022 року; № 7517534/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 154 від 28.02.2022 року; № 7517527/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 155 від 28.02 2022 року; № 7517528/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 156 від 28.02.2022 року; № 7517529/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації накладної № 157 від 28.02.2022 року; № 7517532/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 158 від 28.02.2022 року; № 7517531/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 159 від 28.02.2022 року; № 7517525/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 160 від 28.02.2022 року; № 7517526/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 161 від 28.02.2022 року; № 517533/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 162 від 28.02.2022 року; № 7517523/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 174 від 28.02.2022 року; N° 7517522/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 178 від 28.02.2022 року; № 7517524/43744274 від 27.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №241 від 28.02.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 153 від 28.02.2022 року, № 154 від 28.02.2022 року, № 155 від 28.02.2022 року, № 156 від 28.02.2022 року, №157 від 28.02.2022 року, № 158 від 28.02.2022 року, № 159 від 28.02.2022 року, № 160 від 28.02.2022 року, № 161 від 28.02.2022 року, № 162 від 28.02.2022 року, № 174 від 28.02.2022 року, № 178 від 28.02.2022 року, № 241 від 28.02.2022 року, у відповідності до норм чинного податкового законодавства.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» витрати з оплати судового збору у розмірі 16126,50 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять шість грн., 50 коп.); за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» витрати з оплати судового збору у розмірі 16126,50 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять шість грн., 50 коп.).

Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року залишено без змін.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо отримання позивачем виконавчих листів у даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказане спростовує доводи представника відповідача про неможливість встановлення судового контролю за виконання рішення суду на стадії після прийняття рішення судом.

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження, зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак, станом на день подання позивачем клопотання, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання Державної податкової служби України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили ухвали суду подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. у справі №160/18840/22, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідною заявою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 243, 248, 382 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. у справі №160/18840/22, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова