Рішення

від 20.09.2010 по справі 2-1153-10

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                       Справа№ 2-1153

                                                                                                                                                                       2010 р.                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20.09.2010 р.                                                                                                                                          смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Веселівського районного суду Запорізької області позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області, у якому зазначила, що вона має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення Веселівської райдержадміністрації у пенсійному посвідченні. Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006, 2007 р.р. не нараховував і не виплачував, а за 2008, 2009, 2010 роки нараховував в розмірі, меншому ніж передбачено законом. Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком постійно, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги за 2006-2009 роки.

Позивач в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про слухання справи за його відсутності, а також письмове заперечення на позов, згідно якого він позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000 р., пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Веселівському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус "дитина війни", що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 р.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, що діяла до набрання сили Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 р.), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, згідно п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 р., дію ст.6 Закону  України  "Про  соціальний  захист дітей війни" зупинено на 2007 рік. Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено,  що  у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 р., стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім  тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Законами України "Про державний бюджет на 2009 рік" №835-VI від 26.12.2008 р., "Про державний бюджет на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 р. дія статті 6 Закону України "Про  соціальний  захист дітей війни" не зупинялася і зміни до зазначеної статті не вносилися.

З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону  України  "Про  соціальний  захист дітей війни", п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 р. внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу, згідно з вищезазначеним порядком та розміром.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, при розрахунку розміру підвищення пенсії дитині війни за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та починаючи з 01.01.2010 р. по день звернення до суду слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.

Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області.    

Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області  проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області нарахувати і виплатити позивачу пенсію за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік включно та за 2010 рік по день звернення  до суду суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.

Позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку за 2006 рік не підлягають задоволенню так як, відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 20.12.2005 р. (із змінами, внесеними 19.01.2006 р.), зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

        Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.  

На підставі ст.ст.6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р., рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 р., Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 р., Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" №835-VI від 26.12.2008 р., Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 р., Закону України "Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000 р., керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 131, 208-209, 212-215, 218  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання зробити перерахунок пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області з перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 р. включно, та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. включно, за 2009 рік включно, та 2010 рік по день звернення до суду, тобто до 17.08 .2010 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. включно, за 2009 рік включно та 2010 рік по день звернення до суду тобто до 17.08 .2010 р.

В іншій частині позову – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня  отримання  копії  цього рішення.

Рішення суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку   для  апеляційної  скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним  судом.

Суддя                                                                                                             А.О. Нагорний