Ухвала

від 11.09.2023 по справі 640/21282/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа №640/21282/18

адміністративне провадження № К/9901/17456/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київ-Лада" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 (колегія суддів: Ганечко О.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №640/21282/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київ-Лада" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування витягу,-

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Публічне акціонерне товариство «Київ-Лада» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ «Київ-Лада» зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2;

- скасувати витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ «Київ-Лада» зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для розрахунку орендної плати за Договором земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 є дані нормативної грошової оцінки землі, що затверджені рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 за №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва». 17.11.2015 позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №7777-26-7777.5-655/30-15, згідно якого коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф- має змішане значення: 2,5 та 1,2, що відповідає значенню функціонального використання землі - землі, комерційного використання (Кф-2,5) та землі виробництва (Кф-1,2).

У зв`язку зі змінами до затвердженого рішення Київської міської ради від 03.07.2014 за №23/23 додатка 3 (том І «Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місцезнаходження земельних ділянок міста Києва»), внесеними рішенням Київської міської ради №217/217 від 10.03.2016, 27.06.2018 позивач повторно звернувся до відповідача для отримання нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, зі зміненим значенням локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Однак, відповідач сформував новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2018, в якому було змінено значення змішаного коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) з 1,2 та 2,5 на 2. При цьому, як наголошує позивач, жодних змін щодо коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, рішенням Київської міської ради №217/217 та будь-якими іншими рішеннями Київської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалося.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Не погодившись з судовими рішеннями, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2020 справу № 640/21282/18 визначено колегію суддів: Желєзний І.В. - головуючий, Коваленко Н.В., Берназюк Я.О.

6. Ухвалою Верховного Cуду від 13.08.2020 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.12.2021 №2254/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.

8. Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_1- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

9. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи.

10. Протоколом розподілу справи від 14.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Бучик А.Ю. - головуючий суддя, судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, просить залишити судові рішення без змін.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами встановлено, що між ПАТ «Київ-Лада» і Київською міською радою 15.12.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачу надано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташовану по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва, терміном на 25 років.

17.11.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві позивачу виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 за № 7777-26-7777.5-655/30-15, в якому функціональне використання ділянки визначено як «землі змішаного використання: - землі комерційного використання: 9445 кв.м., - землі промисловості: 43704 кв.м.». У вказаному витязі зафіксовано коефіцієнт на функціональне використання землі: 2,50 і 1,20.

27.06.2018 відповідачем сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за тим же кадастровим номером, в якому категорія земель встановлена як «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», а цільове призначення земельної ділянки: «Іншої комерційної діяльності», а коефіцієнт (Кф) - 2.

10.07.2018 ПАТ «Київ-Лада» звернулось до ГУ Держгеокадастру в м. Києві з листом № 18/66 з проханням повідомити, на підставі яких документів, нормативних актів підприємству було видано витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 із значенням Кф-2, а також, видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 зі змішаним значенням, відповідний раніше виданому витягу від 17.11 2015.

У відповіді від 31.07.2018 № 19-26-0.10-4034/2-18, ГУ Держгеокадастру в м. Києві повідомило позивача про те, що з 01.01.2017 введено в дію Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (із змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777 і у відповідності до пункту 5 цього Порядку, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306. Згідно з примітками до додатку -1 Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0 (до 17.07.2018 коефіцієнт (Кф) застосовувався із значенням 2,0). Враховуючи вищезазначене, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 від 27.06.2018 підготовлено в порядку, визначеному законодавством.

Вважаючи протиправними дії відповідача по визначенню коефіцієнта функціонального призначення « 2» у спірному витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства, визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Зважаючи на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 2, що відповідає вимогам статей 18, 20 Закону України «Про оцінку земель» та наведеним вище положенням законодавства, що діяли на момент формування оскаржуваного витягу.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга обгрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 та Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №826/14200/17, від 05.02.2019 у справі №804/6692/17, від 03.10.2019 у справі №815/1116/15 та від 30.01.2020 у справі №820/1804/16.

В касаційній скарзі вказує, що підставою для розрахунку орендної плати за Договором земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 є дані нормативної грошової оцінки землі, що затверджені рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 за №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва». 17.11.2015 позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №7777-26-7777.5-655/30-15, згідно якого коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф- має змішане значення: 2,5 та 1,2, що відповідає значенню функціонального використання землі - землі, комерційного використання (Кф-2,5) та землі виробництва (Кф-1,2).

Вважає, що Порядок № 489 не може застосовуватись при видачі спірного витягу, адже нормативна грошова оцінка земель м. Києва була розроблена у відповідності з попереднім порядком, а тому застосуванню підлягає Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Також вважає, що відповідачем застосовано недостовірні відомості Державного земельного кадастру відносно ділянки позивача. Апелянт наголошує на тому, що жодних змін щодо коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, будь-якими рішеннями Київської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалось.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

17. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

18. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. Отже, законодавець чітко визначив, які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

20. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

21. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

22. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

23. В касаційній скарзі відповідач вказує, що судами не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 та Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №826/14200/17, від 05.02.2019 у справі №804/6692/17, від 03.10.2019 у справі №815/1116/15 та від 30.01.2020 у справі №820/1804/16.

24. Предметом касаційного перегляду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 823/902/17 була ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, якими провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування витягу Держгеокадастру закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 чинного на той час Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом, а не цивільним, що стало підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на продовження розгляду.

Водночас у справі, що розглядається відсутній спір про предметну підсудність, справу розглянуто у порядку адміністративного судочинства, що відповідає висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 823/902/17.

25. У справі №826/14200/17 (постанова Верховного Суду від 31.01.2019, в касаційній скарзі на яку, позивач посилається, як на приклад іншого правозастосування) позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 1,3964 га, за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 9 з кадастровим номером 8000000000:79:027:0002 та її кадастровий номер 8000000000:79:027:0002;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 1,3964 га за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 9 з кадастровим номером 8000000000:79:027:0002;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук К.С. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-8000097112017 від 11 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Градобуд» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (реєстраційний номер ЗВ-8000389212016 від 13 вересня 2016 року);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві вжити дії щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 5270 кв.м., що розташована по вул. Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:79:027:0012 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Градобуд».

Натомість у справі, що розглядається предметом спору є дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ «Київ-Лада» зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2 та безпосередньо витяг, що є абсолютно відмінним від предмету спору у справі № 826/14200/17.

26. У справі № 804/6692/17 предметом спору були, зокрема, дії відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У постанові від 05.02.2019 у справі № 804/6692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам, що були наявній у цій справі, зокрема повідомленням Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську про неможливість надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок орендованих позивачем в зв`язку з тим, що до управління на дату звернення не надходили значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, повідомленням відповідача про те, що в Державному земельному кадастрі відсутні об`єкти земельних відносин щодо запитуваних земельних ділянок орендованих позивачем.

Також Верховний Суд вказав на помилкову позицію суду апеляційної інстанції про те, що витяг з технічної документації за своєю правовою природою є документом інформаційного характеру, в якому зазначаються певні показники земельної ділянки з технічної документації, у тому числі, про нормативну грошову оцінку. Відтак не надав оцінки висновкам землевпорядної документації, іншим документам, які враховуються про формуванні витягу про нормативно-грошову оцінку, зокрема при встановленні зонального коефіцієнта Км2, локального коефіцієнта КмЗ, тощо.

Відтак Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 804/6692/17 скасував постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд, а тому не сформував відповідних висновків щодо застосування норм матеріального права, які суди могли б врахувати при вирішенні цієї справи.

27. У справі №815/1116/15 (постанова Верховного Суду від 03.10.2019) позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, третя особа - Одеська міська рада, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 24875 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, результати якої відображені у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 27 січня 2014 року № 15/М та визнати зазначений витяг недійсним.

У цій справі встановлено, що технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси станом на 2008 рік, яка в подальшому була затверджена рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI, експертним шляхом визначено середню вартість одного квадратного метра земельної ділянки в м. Одесі у розмірі 248,56 грн при тому, що у 1999 році середня вартість одного квадратного метра земельної ділянки у м. Одесі складала 92,58 грн.

Водночас постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 по справі № 522/11050/14-а визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради від 28 грудня 2010 року № 41-VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», на підставі якого було сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 27 січня 2014 року № 15/М.

Відтак підставою для скасування витягу про нормативно-грошову оцінку землі стало скасування в судовому порядку рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».

28. У справі №820/1804/16 (постанова Верховного Суду від 30.01.2020) підставою для скасування витягу Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 14.11.2013 № 8 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки стало те, що відповідачем в оскаржуваному витязі встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 вищі, ніж максимальні граничні розміри, визначені Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262.

29. Haтомість, на відміну від наведених справ №815/1116/15 та №820/1804/16, у справі, що розглядається підставами позову є протиправне, на думку позивача, формування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2018, в якому було змінено значення змішаного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) з 1,2 та 2,5 на 2. При цьому, як вважає позивач, жодних змін щодо коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, рішенням Київської міської ради №217/217 та будь-якими іншими рішеннями Київської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалося. Також вважає, що відповідачем при формуванні оскаржуваного витягу протиправно застосовано Порядок № 489, так як нормативна грошова оцінка земель м. Києва була розроблена у відповідності з попереднім порядком, а тому застосуванню підлягає Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Відтак фактичні обставини справи, що розглядається та підстави позову відрізняються від наведених у справах № 815/1116/15 та №820/1804/16.

30. Аналіз постанов Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 та Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №826/14200/17, від 05.02.2019 у справі №804/6692/17, від 03.10.2019 у справі №815/1116/15 та від 30.01.2020 у справі №820/1804/16, на які зроблено посилання у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваного судового рішення не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

31. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Київ-Лада" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

Т.Г. Стрелець