Постанова

від 24.06.2020 по справі 640/21282/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21282/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Київ-Лада на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Київ-Лада до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування витягу,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київ-Лада звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ Київ-Лада зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2;

- скасувати витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ Київ-Лада зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

24.06.2020 до суду від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з неможливістю забезпечити присутність у судовому засіданні уповноважених представників, оскільки вони прийматимуть участь у іншому (кримінальному) процесі поза межами м. Києва.

Колегія суддів вважає подане стороною апелянта клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги необгрунтованим, оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження поважності (неможливості) неприбуття у судове засідання по цій справі. Крім того, суд враховує, що представником апелянта були надані пояснення, а також, надіслано до суду додаткові письмові пояснення. Явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ Київ-Лада і Київською міською радою 15.12.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, позивачу надано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташовану по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва , терміном на 25 років.

17.11.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві позивачу виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 за № 7777-26-7777.5-655/30-15, в якому функціональне використання ділянки визначено як землі змішаного використання: - землі комерційного використання: 9445 кв.м., - землі промисловості: 43704 кв.м. . У вказаному витязі зафіксовано коефіцієнт на функціональне використання землі: 2,50 і 1,20.

27.06.2018 відповідачем сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за тим же кадастровим номером, в якому категорія земель встановлена як Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення , а цільове призначення земельної ділянки: Іншої комерційної діяльності , а коефіцієнт (Кф) - 2.

10.07.2018 ПАТ Київ-Лада звернулось до ГУ Держгеокадастру в м. Києві з листом № 18/66 з проханням повідомити на підставі яких документів, нормативних актів підприємству було видано витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 із значенням Кф-2, а також, видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 зі змішаним значенням який би відповідав раніше виданому витягу від 17.11 2015.

У відповіді від 31.07.2018 № 19-26-0.10-4034/2-18, ГУ Держгеокадастру в м. Києві повідомило позивача про те, що з 01.01.2017 введено в дію Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (із змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777 і у відповідності до пункту 5 цього Порядку, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306. Згідно з примітками до додатку -1 Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0 (до 17.07.2018 коефіцієнт (Кф) застосовувався із значенням 2,0). Враховуючи вищезазначене, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 від 27.06.2018 підготовлено в порядку, визначеному законодавством.

Наполягаючи на протиправності дій відповідача по визначенню коефіцієнта функціонального призначення 2 у спірному витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:

- ГУ Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру;

- Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства, визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів;

- зважаючи на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 2, що відповідає вимогам статей 18, 20 Закону України Про оцінку земель та наведеним вище положенням законодавства, що діяли на момент формування оскаржуваного витягу.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про оцінку земель , Законом України Про Державний земельний кадастр , нормами Податкового кодексу України та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Положеннями ст. 20 Закону України Про оцінку земель , передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Так, згідно з ч. 1 ст. 20 та ч. 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Нормативна грошова оцінка у місті Києві проведена, а Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва , яке введено в дію 1 липня 2015 року.

Так, п. д ч. 1 ст. 25 Закону України Про Державний земельний кадастр , визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. При цьому, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як зазначає апелянт, ГУ Держгеокадастру у м. Києві, під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, було неправомірно застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та недостовірність відомостей в Державному земельному кадастрі відносно ділянки позивача. Апелянт наголошує на тому, що жодних змін щодо коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, будь-якими рішеннями Київської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалось.

Варто звернути увагу на те, що з 01.01.2017 вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, та яким визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. (п. п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку)

Тож, відомості, які містяться в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру, з огляду на що, формування відповідних витягів здійснюється автоматично, на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку. З наведеного слідує, що територіальний орган Держгуокадастру не має змоги самостійно вносити будь-які зміни до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до положень наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також, зі змісту вищевказаного наказу вбачається, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру, а тому, зазначене вище спростовує твердження апелянта та доводи позовної заяви в цій частині.

Необхідно зауважити, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, набрав чинності з 01.01.2017, а тому, Порядок є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є необхідним для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Отже, твердження апелянта про відсутність у відповідача правових підстав для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів під час формування оскаржуваного витягу з технічної документації є необґрунтованими. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр . Забороняється здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що з 01.01.2017 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, з урахуванням чого, ані програмним забезпечення, ані чинним законодавством України не передбачено можливості та порядку скасування в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про дату видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташовану по вул . Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м . Києва .

У частині висновків окружного суду щодо правомірності дій відповідача під час формування за допомогою автоматизованої системи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме із зазначенням коефіцієнту 2 , колегія суддів зважає на таке.

Згідно п. 5 розділу 11 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 № 1011/18306.

Відповідно до примітки № 2 до Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яким передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Тобто, законодавством чітко регламентовано питання застосування починаючи з 01.01.2017 року при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 Кф із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Колегія суддів враховує те, що станом на момент формування витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, у ГУ Держгеокадастру у м. Києві була відсутня інформація щодо коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки позивача - землі змішаного використання, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, був виданий товариству витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 2,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 вищезазначеного Закону № 1378-IV, пунктів 3 та 5 розділу ІІ, п. 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489.

Крім того, зі змісту пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, статтею 23 Закону України Про державний земельний кадастр , слідує, що внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо кодів цільового призначення можливе при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель. Однак, у даному випадку, заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від користувача земельної ділянки не надходила, на що, цілком обгрунтовано було звернуто судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

При визначенні нормативної грошової оцінки земель застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0, відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Крім того, надання відповідачем витягу від 27.06.2018 є одним із видів надання адміністративних послуг, а тому, державним кадастровим реєстратором було правомірно, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у режимі реального часу , в автоматичному режимі, сформовано витяг із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-2, який відповідає вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 року № 213, пункту 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 року № 489.

Щодо доводів апелянта про те, що Порядок № 489 не може застосовуватись при видачі спірного витягу, адже нормативна грошова оцінка земель м. Києва була розроблена у відповідності з попереднім порядком, колегія суддів зазначає, що Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 є чинним нормативно-правовим актом, не визнаний у встановленому законодавством порядку нечинним та не скасований, його застосування є обов`язковим для відповідача при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а попередній Порядок від 27.01.2006 № 18/15/21/11, на який посилається апелянт, втратив чинність, у силу наказу від 30.12.2016 № 592/341/428, згідно з п. 1 якого, наказано визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за № 388/12262. Тож, застосування приписів Порядку 2006 року, на чому наполягає позивач, при видачі витягів після 01.01.2017, є неможливим, адже на цей час спірні правовідносини вже врегульовано Порядком № 489.

Згідно норм ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Київ-Лада .

Оскаржувані дії та рішення відповідача відповідають чинному на момент видачі витягу та зазначення в ньому Кф-2 законодавству.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, тобто, оскаржуване рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Київ-Лада - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 24.06.2020.