Рішення

від 04.12.2019 по справі 640/21282/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2019 року № 640/21282/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників:

від позивача - Яндян О.А.,

від відповідача - Задорожка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Київ-Лада доГоловного управління Держгеокадастру в м. Києві провизнання протиправними дій та скасування витягу, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Київ-Лада (далі - ПАТ Київ-Лада , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві (далі - ГУ Держгеокадастру в м. Києві, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ Київ-Лада зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2;

- скасувати витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 ПАТ Київ-Лада зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що підставою для розрахунку орендної плати за Договором земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 є данні нормативної грошової оцінки землі, що затвердженні рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 за №23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва . 17.11.2015 позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №7777-26-7777.5-655/30-15, згідно якого коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф- має змішане значення: 2,5 та 1,2, що відповідає значенню функціонального використання землі - землі, комерційного використання (Кф-2,5) та землі виробництва (Кф-1,2).

У зв`язку зі змінами до затвердженого рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 за №23/23 додатка 3 (том І Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місцезнаходження земельних ділянок міста Києва ), внесеними рішенням Київської міської ради №217/217, 27.06.2018 позивач повторно звернувся до відповідача для отримання нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, зі зміненим значенням локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Однак, відповідач сформував новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2018, в якому було змінено значення змішаного коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) з 1,2 та 2,5 на 2. При цьому, як наголошує позивач, жодних змін щодо коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, рішенням Київської міської ради №217/217 та будь-якими іншими рішеннями Київської міської ради щодо нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалося.

У своєму листі від 31.07.2018 відповідач повідомив про те, що новий коефіцієнт був присвоєний на підставі нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України вад 25.11.2016 №489. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, вчиненими всупереч чинного законодавства України, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві відповідач просить у задоволені позову відмовити з огляду на безпідставність наведених у ньому доводів. Зокрема, відповідач зазначає, що згідно з переданою інформацією Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 16.10.2012 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, площею 5,3149 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, р-н Святошинський, вулиця Сім`ї Сосніних, 17 на праві оренди за ПАТ Київ-Лада , дата реєстрації речового права - 16.10.2012, строк дії речового права - 25 років. Цільове призначення - іншої комерційної діяльності . Вид використання - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Тобто, інформація, яка була внесена Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Киівради (КМДА) до Державного земельного кадастру 16.10.2012 під час реєстрації вищевказаної земельної ділянки була передана Головному управлінню Держземагентства у м. Києві в 2013 році без внесення будь-яких змін, у зв`язку з чим, станом на момент видачі оскаржуваного витягу цільове призначення земельної ділянки позивача в державному земельному кадастрі іншої комерційну діяльності , без присвоєного числового коду цільового використання. Зазначене підтверджується офіційною інформацією автоматизованої системи Державного земельного кадастру, яка міститься на публічній кадастровій карті, що розмішена на офіційному сайті Держгеокадастру http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta. Відповідач наголошує на тому, що з 01.01.2013 набрали чинності Закон України Про Державний земельний кадастр та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051, якими визначено правові основи внесення відомостей (змін до них) про земельні ділянки до Державного земельного кадастру та згідно яких з 01.01.2013 ведення Державного земельного кадастру покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи. Так, чинним законодавством встановлено, що з 01.01.2013 внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку щодо цільового призначення за кодом класифікації видів цільового призначення земель здійснюється Державними кадастровими реєстраторами виключно за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей. Внесення державним кадастровим реєстратором відомостей про земельну ділянку (в тому числі і про код цільового використання) за власною ініціативою без заяви власника або користувача жодним нормативно-правовим актом не передбачено (стаття 5 Закону України Про Державний земельний кадастр містить пряму заборону щодо здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом), що спростовує доводи позивача про будь-яку бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Порядок здійснення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 за №489, що визначає процедуру формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель з 01.01.2017 є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідач заперечує проти тверджень позивача про відсутність правових підстав для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики №489 під час формування оскаржуваного витягу та про те, що зазначений Порядок застосовується лише юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій є законодавчо необґрунтованими.

Також відповідач наголошує на тому, що чинним законодавством чітко регламентовано питання застосування з 01.01.2017 при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнта функціонального використання (Кф) із значенням - 2, у випадках, коли у відомостях Державного земельного кадастру з будь-яких причин відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, затверджений наказом Держкомзему України від 23.07.2010 за №548.

Оскільки у відомостях про земельну ділянку позивача (кадастровий номер 8000000000:75:325:0003), які містилися в Державному земельному кадастрі на момент видачі оскаржуваного витягу була відсутня інформація щодо числового коду цільового призначення зазначеної земельної білянки, то державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві правомірно за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у режимі реального часу в автоматичному режимі сформовано та роздруковано витяг із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,0.

24.01.2019 за результатами розгляду поданих учасниками справи документів та оцінинки доводів учасників справи, судом постановлена ухвала про призначення справи до розгляду за позовними загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 25.03.2019 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі.

У вказаному засіданні судом було вирішено питання щодо порядку вирішення клопотання про витребування доказів у справі, а саме, вирішити по суті вказане клопотання після заслуховування пояснень учасників процесу та дослідження доказів.

25.03.2019 у підготовчому засіданні постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження у справі та призначення її до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.06.2019, враховуючи зміст клопотання представника позивача про витребування доказів у справі, а також за наслідками розгляду документів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо необхідності витребування у Київської міської ради належним чином завіреної копії технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, яка була затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23.

При цьому, зважаючи на надання представником позивача для приєднання до матеріалів справи тих документів, про яке було заявлено відповідне клопотання, суд не встановив підстав для повторного витребування документів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових пояснень до нього.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні з урахуванням викладених у відзиві та у запереченнях на відповідь позивача.

У судовому засіданні 04.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Так, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, ознайомившись із письмово викладеними позиціями учасників справи, судом встановлено наступне.

Між ПАТ Київ-Лада і Київською міською радою 15.12.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачу надано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташовану по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва, терміном на 25 років.

17.11.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві позивачу виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 за №7777-26-7777.5-655/30-15, в якому функціональне використання ділянки визначено як землі змішаного використання: - землі комерційного використання: 9445 кв.м., - землі промисловості: 43704 кв.м. . У вказаному витязі зафіксовано коефіцієнт на функціональне використання землі: 2,50 і 1,20.

27.06.2018 відповідачем сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за тим же кадастровим номером, в якому категорія земель встановлена як Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення , а цільове призначення земельної ділянки: Іншої комерційної діяльності , а коефіцієнт (Кф) - 2.

10.07.2018 ПАТ Київ-Лада звернулось до ГУ Держгеокадастру в м. Києві з листом вих.№18/66 з проханням повідомити на підставі яких документів, нормативних актів підприємству було видано витяг від 27.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 із значенням Кф-2, а також видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:325:0003 зі змішаним значенням який би відповідав раніше виданому витягу від 17.11 2015.

У відповіді від 31.07.2018 за №19-26-0.10-4034/2-18 ГУ Держгеокадастру в м. Києві повідомило позивача про те, що з 01.01.2017 введено в дію Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (із змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за №1647/29777 і у відповідності до пункту 5 цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306. Згідно з примітками до додатку -1 Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0 (до 17.07.2018 коефіцієнт (Кф) застосовувався із значенням 2,0). Враховуючи вищезазначене, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003 від 27.06.2018 підготовлено в порядку, визначеному законодавством.

Наполягаючи на протиправності дій відповідача по визначенню коефіцієнта функціонального призначення 2 у спірному витязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно статті 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Статтею 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Положеннями частини першої статті 20 та частини першої статті 23 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Нормативна грошова оцінка у місті Києві проведена, а Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва , яке введено в дію 01.07.2015.

Статтею 25 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Положеннями статей 1, 20 Закону України Про Державний земельний кадастр та пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 встановлено, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Разом з тим, статтею 20 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною третьою статті 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач стверджує, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, було неправомірно застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489.

Оцінюючи доводи позивача суд зазначає наступне.

У 2017 році вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Відомості, які містяться в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Тобто, формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично, на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку. При цьому, ГУ Держгеокадастру в м. Києві до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Київської області не має можливості вносити самостійно будь-які зміни.

Суд зазначає, що відповідно до положень наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Аналіз змісту вказаного наказу свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

Щодо правомірності застосування відповідачем Порядку нормативної грошової оцінки земель №489, суд погоджується із доводами відповідача та звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління у своїй діяльності керується, зокрема Конституцією України та Законами України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно пунктів 1 та 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1119 Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 набрав чинності з 01.01.2017.

Таким чином, в даному випадку Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості застосування з 01.01.2017 року Порядку №489 при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №826/2254/18, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 826/11270/18, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 у справі № 826/7265/17, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019 у справі №640/13150/19, а також у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №826/13259/18.

Таким чином, твердження позивача про відсутність у ГУ Держгеокадастру у м. Києві правових підстав для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів під час формування оскаржуваного витягу з технічної документації та про те, що зазначений Порядок застосовується лише юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, є незаконними та необґрунтованими.

Щодо правомірності дій ГУ Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту 2 , суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Як визначено у примітці №2 до Додатку №1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (у редакції на день формування витягу) у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Тобто, законодавством чітко регламентовано питання застосування з 01.01.2017 при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Станом на 27.06.2018, тобто на момент формування оскаржуваного витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Держкомзему України від 23.07.2010 №548 такий вид цільовою призначення земельної ділянки як землі змішаного використання відсутній, у зв`язку з чим в силу вимог пункту 3 розділу І та пунктів 2, 5 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів не може бути застосований автоматизованою системою Державного земельного кадастру під час формування витягів з технічної Документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Отже, зважаючи на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 2, що відповідає вимогам статей 18, 20 Закону України Про оцінку земель та наведеним вище положенням законодавства, що діяли на момент формування оскаржуваного витягу.

Окрім того, суд зазначає, що зі змісту пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, статтею 23 Закону України Про державний земельний кадастр , слідує, що внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо кодів цільового призначення можливе при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель.

Однак, така заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від користувача земельної ділянки не надходила, що не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у нього законодавчо закріплених повноважень самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, тому дії відповідача щодо застосування у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у значенні 2 (2,0) є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів правомірність вчинених ним дій, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

З огляду на висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Київ-Лада відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська

Дата складення повного судового рішення - 16.12.2019