Постанова

від 12.09.2023 по справі 1-735/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

12.09.2023

Справа № 1-735/11

Провадження № 1/331/7/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальні провадження з обвинувальними актами у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, працює АБ "Полтава банк", яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364 КК України.

Органами досудового розслідування підсудній ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочинів за таких обставин.

Відповідно до наказу № 644 від 17.04.2008 р. щодо АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу по роботі з фізичними особами відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк».

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 17.04.2008 р. керуючим відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_8 , на ОСОБА_3 покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій, у зв`язку з чим вона є посадовою особою.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_3 , зокрема, покладено обов`язки щодо оформлення кредитів, моніторингу виданих кредитів, а також організації кредитного моніторингу.

У період часу з 17.06.2008 р. по 07.10.2008 р. ОСОБА_3 , будучи посадовою особою начальником відділу роботи з фізичними особами відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», діючи умисно, використовуючи своє службове положення всупереч інтересам служби, на користь третіх осіб, порушуючи вимоги п.п.2.1-2.3 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р., а також п.п.3.5-3.9 Положення про кредитування фізичних осіб, затвердженого рішенням засідання наглядової ради АБ «Полтава-Банк» від 14.01.2008 р. за вказівкою заступника керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , не проводячи ідентифікацію позичальників банку при оформленні документів, необхідних для укладання кредитних договорів, без їхньої особистої участі, здійснювала оформлення зазначених документів для розгляду їх кредитною комісією відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», в якій сама брала участь . Після позитивного рішення кредитної комісії банку, ОСОБА_3 складала кредитні договори з позичальниками банку, а після їх підписання самими позичальниками, за їх відсутності, ставила свій підпис, а також штамп на заявах на видачу готівки, які також були підписані від імені позичальників банку.

Так, 29.07.2008 р. до відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» надійшла заява ОСОБА_9 про видачу кредиту у сумі 5000 грн. При оформленні документів, переданих їй заступником керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , необхідних для укладання кредитного договору із зазначеною особою, ОСОБА_3 , будуи посадовою особою начальником відділу роботи з фізичними особами відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, на користь третіх осіб, порушуючи вимоги п.п.2.1-2.3 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р., а також п.п.3.5-3.9 Положення про кредитування фізичних осіб, затвердженого рішенням засідання наглядової ради АБ «Полтава -Банк» від 14.01.2008 р. перед розглядом їх кредитною комісією відділення банку, не проводячи ідентифікацію особи позичальника, винесла зазначені документи на розгляд кредитної комісії відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк». Після ухвалення кредитною комісією відділення банку позитивного рішення про видачу ОСОБА_9 кредиту на суму 5000 грн., ОСОБА_3 склала кредитний договір № 22 від 30.07.2008 р., після чого, за відсутності позичальника банку, підписала його, а також склала заяву про видачу готівкових коштів № 58 від 30.07.2008 р., яку власноручно підписала та поставила на ньому свою печатку , після чого віддала зазначені документи заступнику керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_7 надала заяву на видачу готівкових коштів № 58 від 30.07.2008 р., а також заяву на перерахування готівкових коштів № 1 від 30.07.2008 р. від імені ОСОБА_10 завідувачкою касою відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_6 , внаслідок чого нею за вказівкою ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_10 , відкритий у відділенні «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_10 було перераховано кошти у сумі 4354, 17 грн. (з урахуванням комісії банку), які насправді мала отримати ОСОБА_9 .

Не зупиняючись на скоєному, у серпні 2008 року ОСОБА_3 , діючи за вказівкою заступника керівника відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , не проводячи ідентифікацію особи позичальників відділення банку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , винесла документи, передані їй ОСОБА_7 та необхідні для укладання кредитних договорів із зазначеними особами, на розгляд кредитної комісії відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк». Після ухвалення позитивного рішення про видачу кредитів зазначеним особам, ОСОБА_3 склала кредитні договори № 29 від 08.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_11 та № 30 від 08.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_12 , а також заяви на видачу готівкових коштів від їх імені № 69 від 08.08.2008 р. та № 70 від 08.08.2008 р., які власноручно підписала та поставила на них свою печатку, після чого передала зазначені документи заступнику керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ Полтава-Банк» ОСОБА_7 .

Після цього заяви на видачу готівкових коштів № 69 від 08.08.2008 р. від імені ОСОБА_11 та № 70 від 08.08.2008 р. від імені ОСОБА_12 , а також заяву на перерахування готівкових коштів № 2 від 08.08.2008 р. від імені ОСОБА_10 були надані ОСОБА_7 завідувачкою касою ОСОБА_6 , внаслідок чого останньою за вказівкою ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_13 були перераховані кошти у сумі 11734, 18 грн. (з урахуванням комісії банку), які насправді мали отримати позичальники банку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Також, 08.09.2008 р. до відділення «Запорізьке регіональне управління АБ Полтава-Банк» надійшла заява ОСОБА_14 про видачу кредиту у сумі 10000 грн. При оформленні документів, переданих їй заступником керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , необхідних для укладання кредитного договору із зазначеною особою, ОСОБА_3 , діючи умисно, за вказівкою заступника керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , використовуючи своє службове положення всупереч інтересам служби, на користь третіх осіб, не проводячи ідентифікацію особи позичальника банку, винесла зазначені документи на розгляд кредитної комісії відділення «Запорізьке регіональне управління АБ « Полтава-Банк». Після ухвалення кредитною комісією відділення банку позитивного рішення про видачу ОСОБА_14 кредиту на суму 10000 грн., ОСОБА_3 склала кредитний договір № 53 від 09.09.2008 р., після чого, за відсутності позичальника банку, підписала його, а також склала заяву про видачу готівкових коштів № 97 від 09.09.2008 р., яку власноручно підписала та поставила на ньому свою печатку , після чого віддала зазначені документи заступнику керуючого відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_7 надала заяву на видачу готівки № 97 від 09.09.2008 р. завідувачкою касою відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_6 , внаслідок чого за вказівкою ОСОБА_7 нею ОСОБА_13 було видано кошти у сумі 8705, 10 грн. (з урахуванням комісії банку), які насправді мала отримати позичальник банку ОСОБА_14 .

Аналогічно начальником відділу роботи з фізичними особами відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_3 були оформлені кредитні договори №9 від 17.06.2008 р. на ім`я ОСОБА_15 , №31 від 12.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_16 , №39 від 21.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_17 , № 40 від 21.08.2008 р. на ім. ОСОБА_18 , № 45 від 28.08.2008 р. на ім. ОСОБА_19 , № 66 від 07.10.2008 р. на ім. ОСОБА_20 , та № 67 від 07.10.2008 р. на ім`я ОСОБА_21 , в результаті чого на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_13 завідувачкою касою ОСОБА_6 за вказівкою заступника управителя відділенням банку ОСОБА_7 було перераховано кошти у сумі 15872,87 грн., а також з каси відділення банку ОСОБА_22 , ОСОБА_13 було видано готівкою кошти у сумі 12984,69 грн. Крім того, ОСОБА_13 незаконно заволодів грошима у сумі 3000 грн. за допомогою пластикової платіжної картки ОСОБА_15 , виданої згідно з кредитним договором № 9 від 17.06.2008 року, шляхом зняття їх через мережу банкоматів.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 АБ «Полтава-Банк» в особі відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» було завдано матеріальних збитків на загальну суму 56 651, 01 грн.

Дії підсудної ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.364 оскількивонавчинилаумиснідії,яківиразилисяу зловживанні службовим становищем, тобто умисному, на користь третіх осіб, використанні посадовою особою службового положення всупереч інтересам служби, які завдали істотної шкоди інтересам юридичної особи.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.При цьому зазначила, що свою провину не визнає, однак не бажає продовження судового розгляду її справи.

Захисник ОСОБА_5 клопотання підсудної підтримав, просив закрити кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_4 у суді вказала, що строк притягнення особи до відповідальності дійсно сплив, факт невизнання нею своєї провини не є перешкодою для закриття кримінального провадження з цих підстав, тому проти задоволення клопотання підсудної не заперечувала.

Заслухавши думку прокурора, підсудного та його захисника, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 11 розділу XI КПК України (в редакції 2012 року) дана кримінальна справа підлягає розгляду за правилами Кримінально-процесуальним кодексом України (в редакції 1960 року).

Пунктом 5 частини 1 статті 7-1 КПК України, передбачено, що провадження в кримінальній справі може бути закрито судом зокрема із закінченням строків давності.

Згідно ч.2 ст. 11- 1 КПК України, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ст. 248 КПК України при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою ст. 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 12, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2 - 4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що підсудна ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченогоч.1 ст. 364 КК України.

Санкцією частини першої статті 364 Кримінального кодексу України в редакції Закону України на момент вчинення злочину передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином відповідно до положень ст. 12 КК України в редакції закону, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.364 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості (в редакції закону на час вчинення злочину).

У тойже час, санкцією частини першої статті 364 Кримінального кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття рішення судом,передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином відповідно до положень ст. 12 КК України, в редакції, чинній на момент прийняття рішення судом, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.364 КК України, відносить до категорії нетяжких злочинів.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно дост.49ККУкраїни(вредакціїзаконуна часвчиненнязлочину)особазвільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщоз днявчиненнянеюзлочину ідоднянабрання вирокомзаконноїсили минулитакістроки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2)трироки-уразівчинення злочинуневеликоїтяжкості,за якийпередбаченепокаранняу видіобмеженняабопозбавлення волі; 3)п`ятьроків-уразівчинення злочинусередньоїтяжкості; 4)десятьроків-уразівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Судом роз`яснено підсудній наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином судом встановлено, що з моменту вчинення злочину минуло чотирнадцять років, що свідчить про те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України закінчився.

Крім того суд бере до уваги, те що нових кримінальних правопорушень підсудна не вчинила, повідомлення про підозру у зв`язку із вчиненням будь-якого іншого кримінального правопорушення ОСОБА_3 не вручалось, у розшуку підсудна не перебувала, тому строк давності не переривався, за таких обставин суд вважає за можливе звільнити підсудну ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п.5 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо її обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України, ст. 49 КК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, - закрити у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянку України, від кримінальної відповідальності за вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364КК України, у зв`язку закінченням строку давності притягнення до відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Запобіжний західу видіпідписки проневиїзд щодо ОСОБА_3 -скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скаргидо Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти діб з дня оголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1