Постанова

від 20.09.2023 по справі 1-735/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

20.09.2023

Справа № 1-735/11

Провадження № 1/331/7/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальні провадження з обвинувальними актами у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, яка має незакінчену вищу освіту, вдови, працевлаштованої бухгалтером в ТОВ «УКРТОРГТАРА», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст. 191 КК України та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364 КК України.

Органами досудового розслідування підсудній ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочинів за таких обставин.

Відповідно до наказу № 520 від 02.04.2008 р. по АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_3 призначена на посаду завідувачки касою відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк».

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 02.04.2008 р. керуючим відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_7 , на ОСОБА_3 покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій, у зв`язку з чим вона є посадовою особою.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_3 покладено обов`язки щодо видачі готівкових коштів у національній та іноземній валютах юридичним та фізичним особам, а також готівкових коштів фізичним особам за платіжними картками по POS-терміналу.

У період часу з 30.07.2008 р. по 07.10.2008 р. ОСОБА_3 , будучи посадовою особою завідувачкою касою відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», діючи навмисне, використовуючи своє службове становище всупереч на користь третіх осіб, порушуючи вимоги пункту 5 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції у банках України, затверджену постановою Правління Національного банку України № 337 від 14.08.2003 р., не проводячи ідентифікацію клієнтів банку при видачі готівки з каси банку, приймала від заступника керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_6 заяви на видачу готівкових коштів, підписані позичальниками банку, після чого, за відсутності особи позичальника банку, відповідно до заяв на перерахування готівкових коштів за вказівкою ОСОБА_6 перераховувала дані кошти, які відповідно до укладених кредитних договорів мали отримати фізичні особи позичальники банку, на розрахунковий рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», а частину коштів також за вказівкою ОСОБА_6 видавала готівкою ОСОБА_8 .

Так, 30.07.2008 р. ОСОБА_3 , будучи посадовою особою завідувачкою касою відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, на користь третіх осіб, порушуючи вимоги пункту 5 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції у банках України, затверджену постановою Правління Національного банку України № 337 від 14.08.2003 року, не проводячи ідентифікацію клієнтів банку при видачі готівкових коштів з каси відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», прийняла від заступника керуючої зазначеного відділення банку ОСОБА_6 заяву на видачу готівки № 58 від 30.07.2008 р. на суму 5000 грн. за кредитним договором № 22 від 30.07.2008 р., укладеним між АБ «Полтава-Банк» в особі керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», з одного боку, та ОСОБА_9 , з іншого, а також заяву на перерахування готівкових коштів № 1 від 30.07.2008 р. від імені ОСОБА_10 , внаслідок чого ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_6 на вказаний розрахунковий рахунок ОСОБА_10 були перераховані кошти у сумі 4344, 17 грн. (з урахуванням комісії банку), які насправді мала отримати ОСОБА_9 .

Не зупиняючись на скоєному, 08.08.2008 р. ОСОБА_3 , прийняла від ОСОБА_6 заяву на видачу готівки № 69 від 08.08.2008 р. на суму 7100 грн. за кредитним договором № 29 від 08.08.2008 р., укладеним між АБ «Полтава-Банк» в особі керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», з одного боку, та ОСОБА_11 , з іншого, та заяву на видачу готівки № 70 від 08.08.2008 р. на суму 6350 грн. за кредитним договором № 30 від 08.08.2008 року, укладеним між АБ «Полтава-Банк» в особі керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», з одного боку, та ОСОБА_12 , з іншого, а також заяву на перерахування готівкових коштів № 2 від 08.08.2008 р. від імені ОСОБА_10 , внаслідок чого на розрахунковий рахунок останнього ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_6 було перераховано кошти на суму 11714, 18 грн. (з урахуванням комісії банку), які насправді мали отримати позичальники банку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Далі, 09.09.2008 р. ОСОБА_3 прийняла від ОСОБА_6 заяву на видачу готівкових коштів № 97 від 09.09.2008 р. у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 53 від 09.09.2008 р., укладеним між АБ «Полтава-Банк» в особі керуючого відділенням «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» ОСОБА_13 , з одного боку, та ОСОБА_14 , з іншого, у результаті за вказівкою ОСОБА_6 нею ОСОБА_8 з каси відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» було видано кошти у сумі 8705, 10 грн. (з урахуванням комісії банку).

Аналогічними діями ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ОСОБА_10 № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк», на підставі наданих їй ОСОБА_6 заяв на видачу готівки № 71 від 12.08.2008 р. у розмірі 5000 грн. (кредитний договір №31 від 12.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_15 ), №118 від 07.10.2008 р. на суму 7300 грн. та № 119 від 07.10.2008 р. у розмірі 5144, 57 грн. (кредитні договори № 66 від 07.10.2008 р. на ім`я ОСОБА_16 та № 67 від 07.10.2008 р. на ім`я ОСОБА_17 ), а також на підставі наданих ОСОБА_6 заяв на перерахування готівкових коштів № 3 від 12.08.2008 р. та № 5 від 07.10.2008 р. від імені ОСОБА_10 , було перераховано кошти на загальну суму 15458, 23 грн. (з урахуванням комісії банку).

Також на підставі прийнятих від ОСОБА_6 заяв на видачу готівкових коштів № 79 від 21.08.2008 р. у сумі 4600 грн., № 80 від 21.08.2008 р. у сумі 2800 грн., та № 85 від 28.08.2008 р. у сумі 7500 грн. за кредитними договорами № 39 від 21.08.2008 року на ім`я ОСОБА_18 , № 40 від 21.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_19 та № 45 від 28.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_20 , за вказівкою ОСОБА_6 завідувачкою касою ОСОБА_3 були видані грошові кошти ОСОБА_8 на загальну суму 12 984, 69 грн. (з урахуванням комісії банку).

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 АБ «Полтава-Банк» в особі відділення «Запорізьке регіональне управління АБ «Полтава-Банк» було завдано матеріальних збитків на загальну суму 53 196, 37 грн.

Дії підсудної ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.364 оскількивонавчинилаумиснідії,яківиразилисяу зловживанні службовим становищем, тобто умисному, на користь третіх осіб, використанні посадовою особою службового положення всупереч інтересам служби, які завдали істотної шкоди інтересам юридичної особи.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.При цьому зазначила, що свою провину не визнає, однак не бажає продовження судового розгляду її справи.

Прокурор ОСОБА_4 у суді вказала, що строк притягнення особи до відповідальності дійсно сплив, факт невизнання нею своєї провини не є перешкодою для закриття кримінального провадження з цих підстав, тому проти задоволення клопотання підсудної не заперечувала.

Заслухавши думку прокурора, підсудної та інших учасників провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 11 розділу XI КПК України (в редакції 2012 року) дана кримінальна справа підлягає розгляду за правилами Кримінально-процесуальним кодексом України (в редакції 1960 року).

Пунктом 5 частини 1 статті 7-1 КПК України, передбачено, що провадження в кримінальній справі може бути закрито судом зокрема із закінченням строків давності.

Згідно ч.2 ст. 11- 1 КПК України, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ст. 248 КПК України при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою ст. 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 12, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2 - 4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що підсудна ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченогоч.1 ст. 364 КК України.

Санкцією частини першої статті 364 Кримінального кодексу України в редакції Закону України на момент вчинення злочину передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином відповідно до положень ст. 12 КК України в редакції закону, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.364 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості (в редакції закону на час вчинення злочину).

У тойже час, санкцією частини першої статті 364 Кримінального кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття рішення судом,передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином відповідно до положень ст. 12 КК України, в редакції, чинній на момент прийняття рішення судом, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.364 КК України, відносить до категорії нетяжких злочинів.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно дост.49ККУкраїни(вредакціїзаконуначас вчиненнязлочину)особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо зднявчиненнянеюзлочину ідоднянабраннявирокомзаконноїсили минулитакістроки: 1)два роки-у разівчинення злочинуневеликої тяжкості,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)трироки-уразівчиненнязлочинуневеликоїтяжкості,заякийпередбаченепокаранняу видіобмеженняабопозбавленняволі; 3)п`ятьроків-уразівчиненнязлочинусередньоїтяжкості; 4)десятьроків-уразівчиненнятяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Судом роз`яснено підсудній наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином судом встановлено, що з моменту вчинення злочину минуло чотирнадцять років, що свідчить про те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України закінчився.

Крім того суд бере до уваги, те що нових кримінальних правопорушень підсудна не вчинила, повідомлення про підозру у зв`язку із вчиненням будь-якого іншого кримінального правопорушення ОСОБА_3 не вручалось, у розшуку підсудна не перебувала, тому строк давності не переривався, за таких обставин суд вважає за можливе звільнити підсудну ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п.5 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо її обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України, ст. 49 КК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, - закрити у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянку України, від кримінальної відповідальності за вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364КК України, у зв`язку закінченням строку давності притягнення до відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Запобіжний західу видіпідписки проневиїзд щодо ОСОБА_3 -скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скаргидо Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти діб з дня оголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1