Вирок

від 12.09.2023 по справі 357/14410/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14410/21

1-кп/357/287/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду № 1 об`єднане кримінальне провадження з розгляду обвинувального акту № 12021111030002837 від 17.11.2021 та обвинувального акту № 12022111030002027 від 25.08.2022 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області,

громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою,

не депутат, не одруженого, ' зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-11.10.2013 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-16.04.2015 Печерським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнений 18.09.2019 року за відбуттям строку покарання;

-14.09.2020 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. Звільнений 18.02.2021 року за відбуттям строку покарання;

-25.11.2021 Сквирським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі с. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік,

-28.07.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю учасників кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Так, 22.08.2021, близько 19.00 години ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 , скориставшись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна з полиці, яка знаходиться біля столу в спальній кімнаті даного будинку викрав грошові кошти в сумі 29500 гривень та 200 доларів США, які станом на 22.08.2021 року, відповідно до курсу Національного Банку України становить 5330 гривень.

Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 34500 гривень.

Крім того, 23 серпня 2022 року близько 14 год. 30 хв. маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, проходячи поблизу входу до дендропарку «Олександрія», що по бульвару Олександрійський в м. Біла Церква Київської області, помітив пункт прийому та видачі в оренду велосипедів та електричних самокатів, який належить ФОП ОСОБА_7 , де вирішив протиправно заволодіти чужим майном.

У подальшому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення майнового злочину, повторно з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна, з використанням умов воєнного стану в Україні, розуміючи, що такий стан, введено відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (з врахуванням зміни, відповідно до указу Президента України за № 133/2022 від 14.03.2022) та продовжено строк дії воєнного стану в Україні, востаннє відповідно до Закону України від 23 серпня 2022 року № 2500-IX з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року, ОСОБА_3 зайшов на територію даного пункту, де побачив ОСОБА_8 , який знаходився на даній території та є працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 ..

У подальшому ОСОБА_3 з метою заволодіння велосипедом марки «Kinetic» моделі «Storm 29», належного ОСОБА_7 , ввів в оману ОСОБА_8 , а саме під виглядом договору прокату взяв в орендувелосипед марки «Kinetic» моделі «Storm 29», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, вартістю 13 467 гривень 00 копійок, при цьому не маючи на меті його повертати. На що ОСОБА_8 погодився надати в оренду велосипед марки «Kinetic» моделі «Storm 29», чорного кольору, ОСОБА_3 , на що останній надав сфотографувати паспорт громадянина України, таким чином уклали усний договір прокату.

У подальшому ОСОБА_3 сів на велосипед марки «Kinetic» моделі «Storm 29», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору та покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме заклав вказане майно під заставу до ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , за що отримав грошові кошти у сумі 3500 гривень, чим спричинив ФОП ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 13 467 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам. Запевнив суд, що зробив для себе належні висновки.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскількиучасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор не заперечують, суд визнав недоцільнимдослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будутьпозбавлені права оскаржитиці обставини в апеляційному порядку.

Зогляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

- за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив закінчені умисні злочини проти власності. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення у виді майнової шкоди, та те, що шкода не відшкодована обвинуваченим потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись ст. ст. 50, 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини, які пом`якшують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, та з урахуванням усіх зазначених обставин, вважає, що мірою покарання, необхідною для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є позбавлення волі.

З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого в суді, який негативно поставився до своїх вчинків, суд визнає вказану в обвинувальному акті обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Статтею 50 ч. 1, 2 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а йвиправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд вважає, що необхідно призначити покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження новихзлочинів (кримінальних правопорушень).

Адже, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «СтівенВілкокс та Скотт Херфорд проти СполученогоКоролівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, яка передбачає, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, у вигляді позбавлення волі.

Суд враховує, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.07.2023, визнано винним та засуджено до позбавлення волі. Кримінальні правопорушення, які передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений вчинив 22.08.2021, 23.08.2022, тобто до постановлення попередніх вироків, а саме що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими частинами першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши в строк відбуття покарання часткове відбуте покарання за попереднім вироком з 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Судові витрати відсутні.

Що стосується цивільного позову потерпілого суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 3500 гривень 00 копійок.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 19 500 грн. та 10 000 моральної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов ОСОБА_7 визнав, не заперечуючи проти стягнення на користь потерпілого суми матеріальних збитків у відшкодування заподіяної ним шкоди в сумі 3500 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов ОСОБА_6 визнав, не заперечуючи проти стягнення на користь потерпілого суми матеріальних збитків у відшкодування заподіяної ним шкоди в сумі 19 500 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

Приписами ст. 1166 ч. 1 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження як вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних злочинів, так і розмір зазначеного цивільного позову, проти якого останній не заперечує в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 3500 гривень 00 копійок.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу з метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі, останній відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.07.2023, а тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопрушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначити шляхом часткового складання призначених покарань у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеного за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 28.07.2023 у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не обирався, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 31 травня 2023 року взятий під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 28.07.2023 , тобто з 31 травня 2023 року по день проголошення вироку, тобто 12.09.2023.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3500 грн. ( вартість викупу велосипеда з ломбарду) задоволити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 3500 грн. на користь потерпілого ОСОБА_7 ..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 19 500 грн. та 10 000 моральної шкоди задоволити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 29 500 грн. на користь потерпілого ОСОБА_6 ..

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме:

- медаль круглої форми, жовтого кольору з написами «1945-1985» та з малюнком зірки та трьох осіб, зі стрічкою зі смужками червоного кольору з жовтими та чорними вставками;

- значок округлої форми у вигляді квітки жовтого кольору зі вставками синього кольору, з малюнком, на якому зображено двоє осіб, та з написом «1945-1985 Празник духовок музыки и марш парады духовных оркестров»

- значок округлої форми жовтого кольору по середині знаходиться зірка черевного кольору з написами «9 мая 1945-1990», по середині мається прапор СРСР;

- значок округлої форми жовтого кольору з написами жовтого кольору начервовому фоні «Победительсоцсоревнования 1978»;

- медаль круглої форми жовтого кольору, по середині мається малюнок військового та написи «1918-1978». Стрічка сірого кольору з вставками жовтого та червоного кольору - які переданіи на відповідальне потерпілому ОСОБА_6 -вважати повернутими власнику;

- велосипед марки «KINETIC» моделі «STORM-29» чорного кольору, номер рами НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - вважати повернутими власнику;

-документи, відеозаписи на DVD-R диск з камер внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Ломбадр «Бичков і Шешуков» ломбарду за адресою: АДРЕСА_1 , від 23.08.2022 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

-документ, специфікацію ломбарду № 00249 від 23.08.2022 «Ломбард Бичков і Шешуков » (Код ЄДРПОУ 34402830), яка підтверджує заклад велосипеду «KINETICSTORM-29» до ломбарду за адресою: АДРЕСА_4 , зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суду Київської області шляхом подачіапеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: ОСОБА_1