Рішення

від 08.09.2010 по справі 2-5467

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-5467/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И  

08.09.2010 року                         Хортицький районний суд  м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

                при секретарі         – Жолкевській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання протиправною відмову відповідача щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час зазначена надбавка у вказаному розмірі до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. За наведених обставин просить зобов'язати відповідача– Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії, оскільки вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.  

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону' підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо   визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»    вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.       З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням .  

Згідно довідці Управління Пенсійного фонду позивачу виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року – по 47,00 грн. щомісячно, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року – по 48,10 грн. щомісячно, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року – по 48,20 грн. щомісячно, з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року – по 49,80 грн. щомісячно .  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.  

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.  

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.  

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Статтею 257 ЦК КАС України встановлено загальну позовну давність для звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу особи тривалістю у три роки, яка, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Наслідки спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін згідно ст. 267 ЦК України.

    Представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропуску позовної давності.

В позовній заяві позивачем причини пропуску позовної давності не зазначені, поважність зазначених причин не обгрунтовано. Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007 року.

    Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 року.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 07.09.2010  року, суд вважає що позовні вимоги про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги з 09.07.2007 р. внаслідку пропущення строків не підлягають задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № Ю-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року.  

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен був сплатити позивачу 715,20 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри, х 3 х 10%).  

Відносно вимог позивача щодо стягнення з Управління Пенсійного Фонду України Хортицького району м.Запоріжжя несплаченої  позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 р.  по теперішній час, суд зазначає наступне.  

Відповідно до ст. 54 ч.2  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009р. № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.  

            Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.  

             Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Тому дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії як дитині війни є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, в наслідок чого є  підстави для задоволення вимог позивача  про стягнення несплаченої  позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 р. по 07.09.2010  року (день звернення до суду).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст . 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 88, 208-209, 212-218, 257, 267 ЦПК   України, суд,  

В И Р І Ш И В:   

  Позовні вимоги задовольнити частково.  

       Визнати протиправними дії  Управління Пенсійного фонду України Хортицького району м.Запоріжжя щодо відмови у виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни, за період з 07.09. 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 07.09.2010 року , виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 07.09. 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 07.09.2010  року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя:                                 Л.Г. Салтан