Постанова

від 07.09.2023 по справі 924/505/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року Справа № 924/505/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Крейбух О.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шипленд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 у справі № 924/505/23 (суддя Заверуха С.В., повний текст рішення складено 11.07.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФО Фармер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шипленд"

про стягнення 968 876, 60 грн основного боргу, 275 132, 27 грн пені, 118 576, 38 грн інфляційних втрат, 22 613, 61 грн 3 % річних

за участю представників сторін:

позивача - Бойко Р.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФО Фармер" (далі - позивач, ТОВ "ФО Фармер") звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шипленд" (далі - відповідач, ТОВ "Шипленд") 968 876, 60 грн основного боргу, 275 132, 27 грн пені, 118 576, 38 грн інфляційних втрат, 22 613, 61 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 03/05/2022 від 03.05.2022 в частині оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 968 876, 60 грн основного боргу, 264 436,50 грн пені, 21 966, 43 грн 3 % річних, 102 040,19 грн інфляційних втрат та 20 359, 80 витрат по оплаті судового збору. У задоволенні 10 695, 77 грн пені, 647,18 грн 3 % річних та 16 536, 19 грн інфляційних втрат відмовлено.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог та наявністю підстав для часткового задоволення вимог про стягнення заборгованості за договором.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Шипленд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 у даній справі, в якій апелянт просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- суд першої інстанції, всупереч наполяганням представника відповідача про надання можливості представнику оглянути витребувані судом докази, які представником позивача були проігноровані, відмовив у даному клопотанні з тих мотивів, що у відповідача ніби мали б бути ті ж самі документи, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. А суд обмежився лише оглядом витребуваних документів, з чого зробив хибний висновок про відповідність підпису у договорі поставки та видаткових накладних власноручному підпису директора відповідача та приналежність відтиску печатки відповідачу;

- представником відповідача заявлялось заперечення щодо закриття підготовчого засідання у даній справі з мотивів не вчинення всіх дій, передбачених ст. 182 ГПК України та необхідністю призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи на предмет встановлення виконання підпису у договорі поставки та спірних видаткових накладних особисто директором відповідача чи іншою особою, а також відповідність відтиску печатки на спірних документах відтиску печатки товариства.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/505/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В.

Листом від 03.08.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

09.08.2023 матеріали справи надійшли до суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.08.2023 № 01-05/575 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді по справі - Філіпової Т.Л., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10.08.2023 № 01-05/590 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів-учасників колегії суддів - Бучинської Г.Б. та Розізнаної І.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - учасників колегії суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Крейбух О.Г., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Шипленд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 у даній справі. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.09.2023 об 15:15 год.

ТОВ "ФО Фармер" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначає наступне:

- відповідачем у клопотанні про призначення у справі судової експертизи не наведено обґрунтованих мотивів необхідності призначення такої експертизи, призначення якої зумовило б зупинення провадження у даній справі, при цьому суд не знайшов необхідності у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, та без яких встановити відповідні обставини неможливо. Разом з тим, судом враховано всі надані сторонами докази у справі у їх сукупності;

- більше того, клопотання про проведення експертизи було заявлено відповідачем уже після закриття підготовчого провадження у даній справі та переходу до розгляду справи по суті, що суперечить вимогам п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України. Зважаючи на все вищезазначене, вважає законною та обґрунтованою відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2023 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 07.09.2023, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Натомість, представник відповідача надіслав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, оскільки він не зможе з`явитися в судове засідання через хворобу. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просить відмовити в його задоволенні.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач (його представник) жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення, з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання. Одночасно, відповідач (його представник) мав достатньо часу для подання до суду всіх необхідних доказів та пояснень для спростування доводів позивача.

Відповідач (його представник) також не надав суду апеляційної інстанції доказів, відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи щодо тимчасової непрацездатності.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь-яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання відповідача (його представника) про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 03.05.2022 між ТОВ "ФО Фармер" (постачальник) та ТОВ "Шипленд" (покупець) укладено договір поставки № 03/05/2022, відповідно до п. 1.1. якого в терміни, визначені цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору за даним договором постачається виключно товар, дозволений до використання на території України. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються додатками та накладними, що оформляються (складаються) в період дії цього договору і які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.2. договору орієнтовні ціни товарів в національній валюті та фактичні їх ціни виражені у доларах США або євро, в залежності від умов придбання товару постачальником за відповідними контрактами, зазначаються у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті, сформована на момент його поставки, вказується у видаткових накладних на поставку товарів покупцю та/або виставлених покупцеві рахунках.

У відповідності до п. 2.4. договору загальна сума цього договору визначається додатками та накладними.

Як передбачено п. 2.5. договору, у випадку розбіжностей даних у додатках до цього договору щодо кількості і ціни товару, в порівнянні з даними у відповідних видаткових накладних, сторони при розрахунках застосовують дані з видаткових накладних. Видаткова накладна підписується з боку покупця особою, яка уповноважена на здійснення такої господарської операції відповідно до законодавства чи довіреності (іншого акту виконавчого органу покупця).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору з врахуванням умов, визначених цим договором.

У п. 3.2. договору сторонами погоджено, що визначення ціни та загальної вартості товарів, придбаних на умовах цього договору та додатків до нього, якими є Засоби захисту рослин (ЗЗР), Насіння та Мікродобрива, проводяться сторонами в національній валюті України (гривнях), виходячи з курсу продажу долару США або євро до гривні, встановленому на Приватбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення будь-якої операції між сторонами по договору ("курс Міжбанку").

Поставка товару здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору перехід права власності здійснюється в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною, датою передачі є дата оформлення видаткової накладної.

Згідно п. 6.3. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в видатковій накладній; по якості відповідно до показників та характеристик, зазначених в додатках до цього договору.

У відповідності до п. 7.1.1. договору покупець за несвоєчасну оплату поставленої продукції сплачує пеню в розмірі 0,1 від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У п. 7.3. договору сторони погодили, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України становить 1 рік.

Як передбачено п. 10.3. договору, підписанням цього договору постачальник підтверджує своє зобов`язання надавати згідно з чинним законодавством України податкові накладні без окремої письмової вимоги покупця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 11.2. договору).

Відповідно до п. 11.4. договору цей договір, включаючи додатки до нього, складає повний обсяг домовленостей сторін та змінює собою всі попередні усні або письмові проекти, договори, домовленості та угоди, усні або письмові, укладені між сторонами щодо предмету цього договору. У разі виникнення розбіжностей або суперечностей у тексті цього договору, перевага в застосуванні встановлюється в такому порядку: 1) основний текст цього договору; 2) додатки до нього.

Сторонами укладено специфікацію № 1 від 13.05.2022, відповідно до якої вартість товару (насіння гарбуза для сівби) складає 430 080,60 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 30.06.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 11 від 13.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння гарбуза для сівби) на суму 440 758, 80 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 2 від 13.05.2022, відповідно до якої вартість товару (добрива гранульовані (біг-бег)) складає 952 020 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 27.05.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 12 від 16.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (добрива гранульовані (біг-бег)) на суму 597 780 грн. Згідно видаткової накладної № 15 від 25.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (добрива гранульовані (біг-бег)) на суму 354 240 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 3 від 13.05.2022, відповідно до якої вартість товару (гербіцид Клаттер (5л)) складає 35 334 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 26.05.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 13 від 16.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (гербіцид Клаттер (5л)) на суму 35 334 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 4 від 17.05.2022, відповідно до якої вартість товару (гербіцид Екстрабіт, КЕ) складає 369 600 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 26.05.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 14 від 16.06.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (гербіцид Екстрабіт, КЕ) на суму 369 600 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 5 від 06.06.2022, відповідно до якої вартість товару (гербіцид Клаттер (5л)) складає 2 718 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 30.06.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 52 від 27.06.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (гербіцид Клаттер (5л)) на суму 38 052 грн.

Згідно коригування вартісних показників № 4 від 28.12.2022 до накладної № 52 від 27.06.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (гербіцид Клаттер (5л)) на суму 19 607, 36 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 8 від 04.08.2022, відповідно до якої вартість товару (фунгіцид ДОТ к.е (5л)) складає 194 400 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 26.08.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 53 від 04.08.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (фунгіцид ДОТ к.е (5л)) на суму 194 400 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 9 від 01.09.2022, відповідно до якої вартість товару (екстракт біогумусу 10л) складає 232 500 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 31.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 72 від 01.09.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (екстракт біогумусу 10л) на суму 232 500 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 10 від 01.09.2022, відповідно до якої вартість товару (інсектицид Тор БТ КЕ) складає 23 133, 60 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 31.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 66 від 01.09.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (інсектицид Тор БТ КЕ) на суму 23 133, 60 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 11 від 01.09.2022, відповідно до якої вартість товару (мікродобриво Гідроферт 11.38) складає 58 375, 80 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 31.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 68 від 01.09.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (мікродобриво Гідроферт 11.38) на суму 58 375, 80 грн.

Сторонами укладено специфікацію № 12 від 01.09.2022, відповідно до якої вартість товару (мікродобриво Нановіт Мікро) складає 54 743, 04 грн; оплата вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника до 31.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 67 від 01.09.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (мікродобриво Нановіт Мікро) на суму 54 743, 04 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 21 від 06.06.2022 позивачем поставлено відповідачу товар (гербіцид дабл трай з антидотом, к.е. (20 л)) на суму 10 686 грн.

ТОВ "ФО Фармер" було поставлено ТОВ "Шипленд" товар згідно наступних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних: № 11 від 13.05.2022 на суму 440 758, 80 грн, № 4 від 16.05.2022 на суму 597 780 грн, № 16 від 18.05.2022 на суму 35 334 грн, № 21 від 25.05.2022 на суму 354 240 грн, № 10 від 06.06.2022 на суму 10686 грн, № 7 від 16.06.2022 на суму 369 600 грн, № 17 від 27.06.2022 на суму 38052 грн, № 171 від 28.12.2022 на суму 19 607, 36 грн, № 7 від 04.08.2022 на суму 194 400 грн, № 5 від 01.09.2022 на суму 58375,80 грн, № 6 від 01.09.2022 на суму 54 743, 04 грн, № 7 від 01.09.2022 на суму 23 133, 60 грн, № 10 від 01.09.2022 на суму 232 500 грн.

Згідно банківської виписки від 24.04.2023 ТОВ "Шипленд" сплачено для ТОВ "ФО Фармер" 1460334,00 грн за поставлений товар згідно договору № 03/05/2022 від 03.05.2022, а саме: 02.08.2022 50000 грн, 25.07.2022 100 000 грн, 07.07.2022 100 000 грн, 22.06.2022 200 000 грн, 14.06.2022 100 000 грн, 13.06.2022 100 000 грн, 07.06.2022 200 000 грн, 02.06.2022 200 000 грн, 31.05.2022 200 000 грн, 25.05.2022 35 334 грн, 25.05.2022 175 000 грн.

У вимозі від 24.04.2023 ТОВ "ФО Фармер" просило ТОВ "Шипленд" сплатити заборгованість у розмірі 1368467,28 грн.

Згідно нотаріально завіреної заяви свідка від 01.06.2023, ОСОБА_1 повідомив, що за час перебування на посаді директора ТОВ "Шипленд" з 09.03.2021 до 14.04.2023 не підписував договір поставки від 03.05.2022 № 03/05/2022, специфікації № 1 від 13.05.2022, № 2 від 13.05.2022, № 3 від 13.05.2022, № 4 від 17.05.2022, № 5 від 06.06.2022, № 8 від 04.08.2022, № 9 від 01.09.2022, № 10 від 01.09.2022, № 11 від 01.09.2022, № 12 від 01.09.2022, № 14 від 16.06.2022, видаткові накладні № 14 від 16.06.2022, № 52 від 27.06.2022, № 53 від 04.08.2022, № 66 від 01.09.2022, № 67 від 01.09.2022, № 68 від 01.09.2022, № 72 від 01.09.2022, коригування вартісних показників № 4 від 28.12.2022.

В матеріалах справи наявні копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2022; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2023; рішення № 11/05/2023 від 11.05.2023 учасника ТОВ "ФО Фармер" про звернення до суду з позовом до ТОВ "Шипленд" про стягнення заборгованості.

Предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення із відповідача 968 876, 60 грн основного боргу, 275 132, 27 грн пені, 118 576, 38 грн інфляційних втрат, 22 613, 61 грн 3 % річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 03/05/2022 від 03.05.2022 в частині оплати поставленого товару.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору № 03/05/2022 від 03.05.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як встановлено апеляційним судом, сторони п. 3.1. договору від 03.05.2022 № 03/05/2022 обумовили, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору з врахуванням умов, визначених цим договором.

У п. 2 додатках до договору від 03.05.2022 № 03/05/2022 (специфікаціях), сторонами погоджено строк оплати вартості товару у розмірі 100 % згідно виставленого рахунку постачальника.

Матеріалами справи стверджується, що позивач на підставі видаткових накладних (а. с. 21-33), які підписані сторонами, поставив відповідачу товар на загальну суму 2 429 210, 60 грн.

Однак, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар згідно видаткових накладних в загальній сумі 1 460 334 грн, що підтверджується банківською випискою від 24.04.2023. Таким чином, сума боргу за поставлений товар складає 968 876, 60 грн.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за договором поставки від 03.05.2022 № 03/05/2022 в розмірі 968 876, 60 грн, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в даному розмірі.

Щодо доводів відповідача про непідписання останнім (колишнім директором товариства) договору поставки, накладних та специфікацій, то суд вказує, що оскільки оригінали вищевказаних документів були оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні 20.06.2023, реквізити вказаних документів містять підписи та відтиски печаток сторін, а відтак вказані доводи відповідача судом не приймаються до уваги.

Суд також звертає увагу на те, що печатка належить до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Відповідач не надає суду належних доказів щодо протиправності використання своєї печатки або ж доказів її втрати, так само і не подає доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки іншими особами, що свідчить про відсутність підстав вважати, що печатка відповідача використовувалась проти волі вказаної юридичної особи.

Також жодних зауважень зі сторони відповідача в спірних накладних не зазначено.

Отже, підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вищенаведеним також спростовуються обставини, викладені у заяві свідка від 01.06.2023. Пояснення ОСОБА_1 , які викладені в заяві свідка ,судом не приймаються, адже позивач надав суду першої інстанції оригінали первинних бухгалтерських документів, підписані представниками обох сторін правочину. Твердження ОСОБА_1 в сукупності із здійсненими оплатами отриманого товару лише підтверджують факт неналежного зберігання (обліку) первинних бухгалтерських документів в ТОВ "Шипленд".

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Зважаючи на це, заява свідка ОСОБА_1 не приймається судом, оскільки факт наявності господарських правовідносин між сторонами підтверджується первинними бухгалтерськими документами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними, фактом здійснення часткового розрахунку).

Також позивачем, на підтвердження виконаної господарської операції з реалізації товару, надано копії податкових накладних, що зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджує фактичне здійснення господарської операції.

У постанові від 29.06.2021 по справі №910/23097/17 (провадження №12-3гс21), Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 275 132, 27 грн пені, 118 576, 38 грн інфляційних втрат та 22613, 61 грн 3 % річних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. п. 7.1.1., 7.3 договору сторонами погоджено, що покупець за несвоєчасну оплату поставленої продукції сплачує пеню в розмірі 0,1 від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України становить 1 рік.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку здійснених позивачем розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 264 436, 50 грн пені, 21 966, 43 грн 3 % річних та 102 040, 19 грн інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про призначення у справі судової експертизи, то суд вказує наступне.

За змістом ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.

У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Відповідач у клопотанні про призначення у справі судової експертизи не наводить обґрунтованого мотивування необхідності призначення експертизи у справі, а суд не встановив необхідності у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, та без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому, суд враховує всі надані сторонами докази у справі у їх сукупності.

Більше того, клопотання про проведення експертизи було заявлено відповідачем уже після закриття підготовчого провадження у даній справі та переходу до розгляду справи по суті, що суперечить п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Отже, зважаючи на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідач, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростував, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 у справі № 924/505/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Шипленд" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шипленд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 у справі № 924/505/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Гудак А.В.