Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/6711/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/6711/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/6711/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a>;

до Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення";

про стягнення 110 969,60 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a> звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" борг за електричну енергію у розмірі 110 969,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a> залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

На адресу суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6711/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.05.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим представникам сторін.

15.06.2023 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що об`єкт знаходиться на лінії розмежування окремих районів Донецької та Луганської областей та з 24.02.2022 перебуває в районі проведення бойових дій, тимчасовій окупації, а тому відповідач втратив доступ до КПВВ «Мар`їнка» та не споживав електричну енергію у березні 2022 року. Крім того, не надано належних доказів на підтвердження розподілу електричної енергії, а лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не є таким доказом.

23.06.2023 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.07.2023 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (далі також - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Реінтеграція та відновлення" (далі також - відповідач, споживач) було укладено договір постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора К 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. (п.1.2 договору)

У пункті 1.3 договору зазначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: лютий - липень 2022 року становить 176 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Строк (термін) поставки товару: лютий-липень 2022 року (п. 2.1 договору).

Місце поставки (передачі) товару: згідно з додатком 1 до договору (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 4,48 грн з ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг за цим договором. У випадках застосування до споживача, диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 4.2 договору).

Згідно із п. 4.6. договору, розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться шляхом безготівкового переказу коштів виключно в грошовій формі та здійснюються на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду та у відповідності до частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 4.8 договору, у разі порушення споживачем отроків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов?язання, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 11.3. договору, строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства (п. 11.4 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2022 року, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 12.1 договору).

Додатком №1 до договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 сторони узгодили вид й адресу об`єкта: контрольний пункт в`їзду- виїзду за адресою: траса Донецьк - Запоріжжя, Донецька область, розташований на території Мар`їнської територіальної громади за межами населених пунктів Покровського району Донецької області, КПВВ «Мар`їнка».

Як зазначає позивач, на виконання умов договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 він продав електричну енергію відповідачу у березні 2022 в обсязі 24770 кВт*год на суму 110 969,60 грн, що підтверджується актом приймання - передачі електричної енергії №В0020722031 від 31.03.2022, який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий адресу відповідача 15.12.2022, 17.04.2023, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 15.12.2022, 17.04.2023, накладних, фіскальних чеків, роздруківками з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" становить 110 969 грн 60 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що об`єкт знаходиться на лінії розмежування окремих районів Донецької та Луганської областей та з 24.02.2022 перебуває в районі проведення бойових дій, тимчасовій окупації, а тому відповідач втратив доступ до КПВВ «Мар`їнка» та не споживав електричну енергію у березні 2022 року. Крім того, не надано належних доказів на підтвердження розподілу електричної енергії, а лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не є таким доказом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 він продав електричну енергію відповідачу у березні 2022 року в обсязі 24770 кВт*год на суму 110969,60 грн, що підтверджується актом приймання - передачі електричної енергії №В0020722031 від 31.03.2022, який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий адресу відповідача 15.12.2022, 17.04.2023, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 15.12.2022, 17.04.2023, накладних, фіскальних чеків, роздруківками з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг за цим Договором. У випадках застосування до споживача, диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 4.2 договору).

Відповідно до постанови НКРЕКП №1532 від 27.11.2018 Акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі» було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Маріупольського, Нікольського, Мангушського, Авдіївського, Олександрівського, Волноваського, Мар?їнського, Покровського, Селидівського, Великоновоселівського, Горецького, Дружківського, Слов`янського, Костянтинівського, Добропільського, Криворізького, Лиманського, Бахмутського та Краматорського районів Донецької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

06.09.2021 між Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №665.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу: забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу зобов?язаний: надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з п.8.6.1 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку (п. 8.6.7 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Відповідно до пункту 8.6.8 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Згідно з п. 8.6.9 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо) (п. 8.6.10 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» у листі №67/11910 від 13.09.2022 надано позивачу інформацію про фактичні обсяги споживання по точках комерційного обліку споживача - Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" (постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a>) за березень 2022 в обсязі 24770 кВт*год.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині неспоживання електричної енергії у березні 2022 року, оскільки вказане спростовується вищенаведеними та оціненими судом доказами.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання мотивованої відмови від підписання акту приймання - передачі електричної енергії №В0020722031 від 31.03.2022.

Таким чином, на виконання умов договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 позивач продав електричну енергію відповідачу у березні 2022 в обсязі 24770 кВт*год на суму 110969,60 грн, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актом приймання - передачі електричної енергії №В0020722031 від 31.03.2022.

Згідно із п.4.6. договору, розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться шляхом безготівкового переказу коштів виключно в грошовій формі та здійснюються на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду та у відповідності до частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови договору постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 обов`язок відповідача по оплаті отриманого товару у березні 2022 на загальну суму в розмірі 110 969,60 грн на момент розгляду даної справи настав.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.11.1 договору).

Відповідно до п.11.3. договору, строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства (п.11.4 договору).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Так, відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Наразі Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов`язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Таким чином, сам по собі лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими відповідачем, може їх підтверджувати.

В той же час, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання з оплати товару за укладеним договором постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення відповідачем Позивача про настання форс - мажорних обставин, як це передбачено п.11.4 договору, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача в цій частині.

Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" за договором постачання (закупівлю) електричної енергії № 05/02-22 від 03.02.2022 становить 110 969 грн 60 коп.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a> в розмірі 110 969 грн 60 коп..

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 110 969 грн 60 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26 літ. "А", ідентифікаційний код юридичної особи 43600078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА"</a> (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 42468262) заборгованість у розмірі 110 969 (сто десять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко