Рішення

від 11.09.2023 по справі 922/2900/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2900/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2900/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІГО (код 38632218, юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 11; адреса для листування: 61097, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 190, кв. 94)

до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (код 02146239, 63700, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, буд. 2)

про стягнення 48442,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ТРІГО звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 48442,61 грн, а саме: основний борг - 32400,00 грн; пеня - 5814,25 грн; 3% річних - 1278,25 грн; інфляційні нарахування - 8950,11 грн; а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару, поставленого на підставі договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, укладеного з переможцем електронних торгів, проведених в електронній системі публічних закупівель «Prozorro».

Ухвалою Господарського суду Харківської області було відкрито провадження у справі № 922/2900/23 за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк на подання заперечення на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України позивачу направлено в паперовому вигляді листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а відповідачу направлено в електронному вигляді до його Електронного кабінету в системі Електронний Суд.

Позивач - ТОВ ТРІГО копію ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/2900/23 отримав 13.07.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272454700.

Відповідач - Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області копію ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/2900/23 отримав 07.07.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Проте своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, в установлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, про причини неподання відзиву суду не повідомив.

Будь-яких інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже відсутність у матеріалах справи відзиву відповідача не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» було розміщено оголошення UA-2022-01-2 l-015926-b про закупівлю товарів ДК 021:2015: 15110000-2 «М`ясо» (Філе куряче охолоджене - ДК 021:2015: 15112130-6, свинина нежирна охолоджена - ДК 021:2015: 15113000-3, яловичина охолоджена ДК 021:2015: 15111100-0).

02.02.2022 між Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРІГО (Постачальником) укладено договір про закупівлю товару № 35, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався поставити товар філе куряче охолоджене, свинина нежирна охолоджена, яловичина охолоджена; Код державного класифікатора - Код ДК 021:2015: 15110000-2 М`ясо; Кількість товарів: Філе куряче охолоджене (Код ДК 021:2015: 15112130-6 Курятина) - 17000 кг; Свинина нежирна охолоджена (Код ДК 021:2015: 15113000-3 Свинина) - 1888,8 кг; Яловичина охолоджена (Код ДК 021:2015: 15111100-0 Яловичина) 203,7 кг.

Вказаний Договір був укладений відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України « Про публічні закупівлі» із змінами та доповненнями (п. 12. 3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, сума цього Договору становить 2 859 987,00 грн, у тому числі ПДВ 476 664,50 грн. Сума договору формується виходячи з ціни за одиницю товару, яка відображена в Додатку № 1 «Специфікація», що є його невід`ємною частиною.

Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) сторони визначили кількість та вартість товару, який має поставити позивача за вказаним Договором, а саме: Філе куряче охолоджене - 17000 кг на суму 2 550 000,00 грн по 150 грн/кг; Свинина нежирна охолоджена - 1888,8 кг на суму 254 988,0 грн по 135,00 грн/кг; Яловичина охолоджена 203,7 кг на суму 54 999,00 грн по 270 грн/кг.

Згідно п. 5.1 Договору, строк поставки товарів: до 31.12.2022 на вимогу Замовника.

Відповідно до п. 5.2 Договору, місцем поставки товарів є: Україна, 63701, Харківська область, м. Куп`янськ, Куп`янські заклади дошкільної та загальної середньої освіти Куп`янської міської ради Харківської області (згідно Дислокації).

Датою поставки є дата, вказана в товарно-транспортній накладній, підписаній представниками Постачальника і Замовника, несвоєчасна поставка товару Постачальником тягне за собою відповідальність та розірвання договору (п. 5.3 Договору).

Графіком та маршрутом постачання (Додаток № 2 до Договору) сторони визначили графік поставки товару за Договором до закладів освіти Куп`янської міської ради Харківської області.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом його постачання на підставі видаткових накладних протягом 7-ми банківських днів; джерелом фінансування є місцевий бюджет; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору).

В разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Згідно з п. 11.1 договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 або до повного виконання Сторонами грошових зобов`язань за цим Договором.

Всі доповнення або зміни до Договору повинні бути складені у вигляді Додаткової угоди, підписаної Сторонами. Додаткові угоди є невід`ємною частиною цього Договору (п. 11.4 Договору).

Як вбачається з договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений відтисками печаток сторін.

У матеріалах справи відсутні докази про внесення сторонами змін у Договір щодо строку дії Договору або про дострокове розірвання зазначеного Договору, а також відсутні докази визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку.

На виконання умов зазначеного Договору позивач 23.02.2022 поставив відповідачу товар (Філе куряче охолоджене) на загальну суму 32400,00 грн по таким видатковим накладним: № 1372 на суму 3600,00 грн; № 1375 на суму 600,00 грн; № 1376 на суму 600,00 грн; № 1377 на суму 9000,00 грн; № 1378 на суму 6600,00 грн; № 1379 на суму 3000,00 грн; № 1380 на суму 1200,00 грн; № 1381 на суму 1800,00 грн; № 1382 на суму 3600,00 грн; № 1384 на суму 600,00 грн; № 1385 на суму 1800,00 грн, що підтверджується на наданими позивачем до позову копіями вищезазначених видаткових накладних, які підписані представниками сторін.

28.03.2023 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар позивач - ТОВ ТРІГО звернувся до відповідача - Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області з Вимогою про сплату заборгованості від 28.03.2023 за вих. № 13/23, в якій вимагав погасити наявну у відповідача заборгованість по договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35.

Відповідач заборгованість перед позивачем по договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35 не погасив. У відповідь на Вимогу позивача від 28.03.2023 за вих. № 13/23 листом від 11.04.2023 № 121 відповідач повідомив, що керівництво Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, з яким був укладений договір про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, під час перебування м. Куп`янська в тимчасовій окупації ворожими військами пішло на співпрацю з країною агресором, здійснивши тим самим державну зраду, у зв`язку з чим в червні 2022 року були звільнені працівники централізованої бухгалтерії відділу освіти, якими здійснювались функції щодо проведення оплат по платіжним інструкціям. На сьогоднішній момент кредиторська заборгованості в казначействі на заявлену позивачем суму відсутня. Водночас, внаслідок бойових дій в будівлі Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області була частково втрачена або пошкоджена документація, тому відповідач звернувся до позивача з проханням надіслати Акти звірки для встановлення заборгованості та її підтвердження за договором про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35 за період з 01.01.2022 по 31.03.2022.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено за поставлений товар по видатковим накладним від 23.02.2022 на загальну суму 32400,00 грн, позивач - ТОВ ТРІГО звернувся до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача - Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області основного боргу в розмірі 32400,00 грн, пені в розмірі 5814,25 грн, 3% річних в розмірі 1278,25 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 8950,11 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За приписами ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - ТОВ ТРІГО (Постачальником) та відповідачем - Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області (Замовником) на підставі укладеного між ними договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку з чим зазначений договір, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач належно виконав умови договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, поставив 23.02.2022 відповідачу на адреси закладів освіти Куп`янської міської ради Харківської області згідно переліку, визначеного Графіком та маршрутом постачання (Додатком № 2 до Договору), товар - Філе куряче охолоджене на загальну суму 32400,00 грн.

Факт здійснення поставки Товару відповідачу підтверджується наданими позивачем до позову копіями видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками відповідача без зауважень та заперечень, а саме: № 1372 на суму 3600,00 грн; № 1375 на суму 600,00 грн; № 1376 на суму 600,00 грн; № 1377 на суму 9000,00 грн; № 1378 на суму 6600,00 грн; № 1379 на суму 3000,00 грн; № 1380 на суму 1200,00 грн; № 1381 на суму 1800,00 грн; № 1382 на суму 3600,00 грн; № 1384 на суму 600,00 грн; № 1385 на суму 1800,00 грн.

Умовами п. 4.1 Договору сторони передбачили обов`язок Замовника (відповідача у даній справі) здійснювати розрахунки за поставлений товар за фактом його постачання на підставі видаткових накладних протягом 7-ми банківських днів; джерелом фінансування є місцевий бюджет; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Відповідно до умов пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно з пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору, сторони передбачили право Постачальника (позивача у даній справі) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари за цим Договором.

В разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Отже, враховуючи, що Товар по вищевказаним видатковим накладним був поставлений 23.02.2022, кінцевий термін оплати відповідачем - Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області за цей Товар сплинув 04.03.2022.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оплату відповідачем товару, отриманого ним по видатковим накладним від 23.02.2022 на загальну суму 32400,00 грн, в строки, передбачені Договором. Станом на момент прийняття судом даного рішення такі докази в матеріалах справи також відсутні. Відповідачем не надано суду відповідно до вимог ст. 73, 74 ГПК України жодного доказу, який би міг спростувати наявність у нього заборгованості з оплати вищезазначених рахунків.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області не надано доказів, які б які б свідчили про здійснення з позивачем розрахунків за товар, поставлений по видатковим накладним від 23.02.2022 на загальну суму 32400,00 грн, або доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості з оплати вищезазначеного товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32400,00 грн основного боргу є доведеними та обґрунтованими, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 5814,25 грн, нарахованої за загальний період прострочення з 05.03.2022 по 05.09.2023, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Кінцем відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою - тобто день погашення визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 251 ЦК України. Отже, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову особою, право якої порушене.

Якщо стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, господарським судом визнано позовні вимоги обґрунтованими, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом у червні 2023 року, вимоги в частині стягнення пені в розмірі 5814,25 грн, нарахованої за загальний період прострочення з 05.03.2022 по 05.09.2023, заявлені позивачем з порушенням 1-річного строку спеціальної позовної давності, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас, враховуючи, що відповідач не звертався до суду до винесення ним даного рішення із заявою про застосування строків позовної давності, з огляду на вимоги ст. 267 ЦК України, у суду відсутні підстави для відмовити в позові у цій частині у зв`язку зі спливом позовної давності.

Разом з тим, положеннями ст. 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначеної норми, розмір пені (відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання) має бути визначений сторонами в укладеному між ними договорі.

Втім, як вбачається з тексту договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, укладеного між позивачем та відповідачем, Сторонами в Договорі не було визначено розмір неустойки (пені) за невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов`язань за Договором.

Так, відповідно пункту 7.1 зазначеного Договору, Сторони домовились, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно з п. 7.2 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі:

-за порушення Постачальником умов зобов`язань щодо якості товару, визначених Договором, з Постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів, при цьому Постачальник» не звільняється від обов`язку замінити негайно неякісний товар;

-за несвоєчасне постачання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 7.3 Договору, Постачальник у разі невиконання умов договору сплачує всі зобов`язання, зазначені у розділі VII цього Договору.

Будь-якої іншої відповідальності Сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором, зокрема відповідальності Замовника у вигляді сплати пені за неналежне виконання своїх зобов`язань з оплати за товар, поставлений по цьому Договору, умовами договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35 не передбачено.

А відтак, враховуючи, що сторонами в договорі про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35 не було визначено розмір пені (відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання) за невиконання або неналежне виконання Замовником своїх зобов`язань з оплати за товар, поставлений по цьому Договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5814,25 грн є безпідставними та необґрунтованими, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за поставлений Товар позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1278,25 грн та інфляційні нарахування в розмірі 8950,11 грн.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", сукупний коефіцієнт інфляції за певний період визначається шляхом перемноження місячних індексів інфляції цього періоду.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації в межах визначеного з урахуванням пп. а) та б) проміжку часу (перемноження яких між собою утворюють сукупний коефіцієнт - другий множник), визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеним відповідна сума грошового зобов`язання тобто починаючи з наступного, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, в якому відбулося погашення. При цьому, принциповим є врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007, однозначно випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові № 910/9938/17 від 10.10.2018.

Зважаючи на викладене, перевіривши викладений у позовній заяви розрахунок 3% річних, з огляду положення ст. 625 ЦК України та враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1278,25 грн є доведеними та обґрунтованими, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 8950,11 грн, нарахованих на прострочену заборгованість в розмірі 32400,00 грн за період прострочення з березня 2022 року по червень 2023 року, суд, перевіривши викладений у позовній заяви розрахунок інфляційних нарахувань, встановив, що при здійсненні розрахунку інфляційних позивачем не враховано вимоги п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007, щодо здійснення інфляційних нарахувань на заборгованість, прострочення якої тривало не менше повного місяця із застосуванням індексу інфляції такого місяця, а відтак, здійснивши власний перерахунок сум інфляційних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань частково на суму 7486,03 грн, нарахованих за період з квітня 2022 року по червень 2023 року. Вимоги в частині стягнення інфляційних на суму 1464,08 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на загальну суму 41164,28 грн (32400,00 грн основного боргу + 1278,25 грн 3% річних + 7486,03 грн інфляційних нарахувань), у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2280,74 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (код 02146239, юридична адреса: 63700, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІГО (код 38632218, юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 11/ адреса для листування: 61097, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 190, кв. 94, р/р НОМЕР_1 в AT "СЕНС БАНК") 41164,28 грн, а саме: основний борг - 32400,00 грн; 3% річних - 1278,25 грн; інфляційні нарахування 7486,03 грн; а також 2280,74 грн судового збору.

3. Відмовити у стягненні пені в розмірі 5814,25 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 1464,08 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 11.09.2023.

СуддяН.А. Новікова