Постанова

від 09.01.2024 по справі 922/2900/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/2900/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (вх.№2428Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2023 (суддя Н.А.Новікова, повний текст рішення складено 11.09.2023) у справі №922/2900/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІГО", м. Харків;

до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, Харківська область, м. Куп`янськ;

про стягнення 48442,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТРІГО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 48442,61 грн, а саме: основний борг - 32400,00 грн; пеня - 5814,25 грн; 3% річних - 1278,25 грн; інфляційні нарахування - 8950,11 грн; а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару, поставленого на підставі договору про закупівлю товару від 02.02.2022 №35, укладеного з переможцем електронних торгів, проведених в електронній системі публічних закупівель "Prozorro".

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23 (суддя Н.А.Новікова) позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІГО" 41164,28 грн, а саме: основний борг - 32400,00 грн; 3% річних - 1278,25 грн; інфляційні нарахування - 7486,03 грн; а також 2280,74 грн судового збору. Відмовлено у стягненні пені в розмірі 5814,25 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 1464,08 грн.

Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в просить прийняти апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23 та ухвалити нове рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Апелянт зазначає, що з даним рішенням відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області не погоджується в частині стягнення з відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області 3% річних у розмірі 1278,25 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7486,03 грн. Вказує, що визнає основну суму боргу у розмірі 32400,00 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що починаючи з 24 лютого 2022 року місто Куп`янськ та Куп`янський район перебували під окупацією збройних сил Російської Федерації (наказ від 22.12.2022 року №309), що фактично не уможливлює виконання договірних зобов`язання згідно Договору № 6 від 06.01.2022 року та Договору № 32 від року. Розпорядженням Куп`янського міського голови від 24 лютого 2022 року № 42 "Про встановлення простою" всі виконавчі органи Куп`янської міської ради були відправлені в простій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.05.2022 року в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17 листопада 2022 року №273 Куп`янський район Харківської області включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08 листопада 2023 року.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно розділу IV п. 4.1. вищевказаних Договорів, розрахунок за поставлений товар здійснюється за фактом його постачання на підставі видаткових накладних протягом 7-ми банківських днів. Заборгованість виникла по тим видатковим накладним, де дата поставки товару відбулася 23 лютого 2022 року, а 24 лютого 2022 року громада міста Куп`янськ та район вже перебували під окупацією країни-агресора та було оголошено простій о роботі виконавчих органів Куп`янської міської ради Харківської області.

В лютому 2022 року керівництво відділу освіти з відомих причин не зареєструвало в органах казначейства зобов`язання стосовно Договору № 39 від року відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732, визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, але не пізніше останнього робочого дня місяця, подають до відповідного органу Казначейства України Реєстр фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання. Строк на оплату заборгованості у розмірі 32400,00 грн., яка виникла 23 лютого 2022 року, сплив 04 березня 2022 року, а з 05 березня 2022 року почалось прострочення заборгованості по сплаті за поставлений товар. Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області не погоджується з періодом простроченої заборгованості, тому що період з 24 лютого 2022 року по 01 грудня 2022 рокувсецільно попадає під дію форс-мажорних обставин.

01 грудня 2022 року розпорядженням начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області було припинено простій у Куп`янській міській раді Харківської області та її виконавчих органів, відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області (відповідач) є самостійним виконавчим органом Куп`янської міської ради Харківської області, який утворений Куп`янською міською радою Харківської області (Положення про відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області затвердженого 26.07.2019р.).

З вищенаведених підстав, відділ освіти Куп`янської міської Харківської області (відповідач) вважає, що прострочення заборгованості по сплаті за поставлений товар по Договору № 35 від 02.02.2022 року повинен починатися з 01 грудня 2022 року.

Апелянт вказує, що здійснив власний арифметичний розрахунок інфляційних втрат позивача у зв`язку із простроченням відповідачем в оплаті за поставлений товар (лютий 2022 року) за період з грудня 2022 року по червень 2023 року, який складає 1684,80 грн., а 3% річних у розмірі 564,56 грн., які нараховано на суму основного боргу у розмірі 32400,00 грн. відповідача за кожен місяць прострочення за вирахуванням періоду перебування Куп`янської громади в окупації та поновлення роботи виконавчих органів Куп`янської міської ради.

Вказує, що Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду.

Апелянт вважає, що суд не взяв до уваги те, що починаючи з 24 лютого 2022 року громада міста Куп`янська та Куп`янського району перебували під окупацією збройних сил Російської Федерації і тому відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області (відповідач) не мав , змоги здійснити договірні зобов`язання.

Скаржник вважає, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 для розгляду справи №922/2900/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 у справі №922/2900/23 апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі; докази на підтвердження повноважень представника Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області Тетяни Глушко; уточнення прохальної частини апеляційної скарги.

27.11.2023 від Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2023. До вказаного клопотання апелянт додав фіскальний чек Укрпошти на суму 4026.00 грн. та докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу, докази на підтвердження повноважень представника Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області Тетяни Глушко та уточнення прохальної частини апеляційної скарги, в яких просить суд: скасувати рішення господарського суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №922/2900/23 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2900/23.

Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 2511.09.2023 у справі №922/2900/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

01.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2900/23.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІГО" надіслало відзив на апеляційну скаргу (вх.№15321 від 11.12.2023), в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" було розміщено оголошення UA-2022-01-2 l-015926-b про закупівлю товарів ДК 021:2015: 15110000-2 "М`ясо" (Філе куряче охолоджене - ДК 021:2015: 15112130-6, свинина нежирна охолоджена - ДК 021:2015: 15113000-3, яловичина охолоджена - ДК 021:2015: 15111100-0).

02.02.2022 між Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІГО" (Постачальником) укладено договір про закупівлю товару № 35, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався поставити товар філе куряче охолоджене, свинина нежирна охолоджена, яловичина охолоджена; Код державного класифікатора - Код ДК 021:2015: 15110000-2 М`ясо; Кількість товарів: Філе куряче охолоджене (Код ДК 021:2015: 15112130-6 Курятина) - 17000 кг; Свинина нежирна охолоджена (Код ДК 021:2015: 15113000-3 Свинина) - 1888,8 кг; Яловичина охолоджена (Код ДК 021:2015: 15111100-0 Яловичина) - 203,7 кг.

Вказаний Договір був укладений відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України " Про публічні закупівлі" із змінами та доповненнями (п. 12. 3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, сума цього Договору становить 2 859 987,00 грн, у тому числі ПДВ 476 664,50 грн. Сума договору формується виходячи з ціни за одиницю товару, яка відображена в Додатку № 1 "Специфікація", що є його невід`ємною частиною.

Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) сторони визначили кількість та вартість товару, який має поставити позивача за вказаним Договором, а саме: Філе куряче охолоджене - 17000 кг на суму 2 550 000,00 грн по 150 грн/кг; Свинина нежирна охолоджена - 1888,8 кг на суму 254 988,0 грн по 135,00 грн/кг; Яловичина охолоджена - 203,7 кг на суму 54 999,00 грн по 270 грн/кг.

Згідно п. 5.1 Договору, строк поставки товарів: до 31.12.2022 на вимогу Замовника.

Відповідно до п. 5.2 Договору, місцем поставки товарів є: Україна, 63701, Харківська область, м. Куп`янськ, Куп`янські заклади дошкільної та загальної середньої освіти Куп`янської міської ради Харківської області (згідно Дислокації).

Датою поставки є дата, вказана в товарно-транспортній накладній, підписаній представниками Постачальника і Замовника, несвоєчасна поставка товару Постачальником тягне за собою відповідальність та розірвання договору (п. 5.3 Договору).

Графіком та маршрутом постачання (Додаток № 2 до Договору) сторони визначили графік поставки товару за Договором до закладів освіти Куп`янської міської ради Харківської області.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом його постачання на підставі видаткових накладних протягом 7-ми банківських днів; джерелом фінансування є місцевий бюджет; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору).

В разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Згідно з п. 11.1 договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 або до повного виконання Сторонами грошових зобов`язань за цим Договором.

Всі доповнення або зміни до Договору повинні бути складені у вигляді Додаткової угоди, підписаної Сторонами. Додаткові угоди є невід`ємною частиною цього Договору (п. 11.4 Договору).

Як вбачається з договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35, вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений відтисками печаток сторін.

У матеріалах справи відсутні докази про внесення сторонами змін у Договір щодо строку дії Договору або про дострокове розірвання зазначеного Договору, а також відсутні докази визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку.

На виконання умов зазначеного Договору позивач 23.02.2022 поставив відповідачу товар (Філе куряче охолоджене) на загальну суму 32400,00 грн по таким видатковим накладним: № 1372 на суму 3600,00 грн; № 1375 на суму 600,00 грн; № 1376 на суму 600,00 грн; № 1377 на суму 9000,00 грн; № 1378 на суму 6600,00 грн; № 1379 на суму 3000,00 грн; № 1380 на суму 1200,00 грн; № 1381 на суму 1800,00 грн; № 1382 на суму 3600,00 грн; № 1384 на суму 600,00 грн; № 1385 на суму 1800,00 грн, що підтверджується на наданими позивачем до позову копіями вищезазначених видаткових накладних, які підписані представниками сторін.

28.03.2023 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар позивач - ТОВ "ТРІГО" звернувся до відповідача - Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області з Вимогою про сплату заборгованості від 28.03.2023 за вих.№13/23, в якій вимагав погасити наявну у відповідача заборгованість по договору про закупівлю товару від 02.02.2022 № 35.

Відповідач заборгованість перед позивачем по договору про закупівлю товару від 02.02.2022 №35 не погасив. У відповідь на Вимогу позивача від 28.03.2023 за вих.№13/23 листом від 11.04.2023 №121 відповідач повідомив, що керівництво Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, з яким був укладений договір про закупівлю товару від 02.02.2022 №35, під час перебування м. Куп`янська в тимчасовій окупації ворожими військами пішло на співпрацю з країною агресором, здійснивши тим самим державну зраду, у зв`язку з чим в червні 2022 року були звільнені працівники централізованої бухгалтерії відділу освіти, якими здійснювались функції щодо проведення оплат по платіжним інструкціям. На сьогоднішній момент кредиторська заборгованості в казначействі на заявлену позивачем суму відсутня. Водночас, внаслідок бойових дій в будівлі Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області була частково втрачена або пошкоджена документація, тому відповідач звернувся до позивача з проханням надіслати Акти звірки для встановлення заборгованості та її підтвердження за договором про закупівлю товару від 02.02.2022 №35 за період з 01.01.2022 по 31.03.2022.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено за поставлений товар по видатковим накладним від 23.02.2022 на загальну суму 32400,00 грн, позивач - ТОВ "ТРІГО" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача - Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області основного боргу в розмірі 32400,00 грн, пені в розмірі 5814,25 грн, 3% річних в розмірі 1278,25 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 8950,11 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 32400,00 грн основного боргу,1278,25 грн 3% річних та 7486,03 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1278,25 грн та інфляційні нарахування в розмірі 8950,11 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", сукупний коефіцієнт інфляції за певний період визначається шляхом перемноження місячних індексів інфляції цього періоду.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації в межах визначеного з урахуванням пп. а) та б) проміжку часу (перемноження яких між собою утворюють сукупний коефіцієнт - другий множник), визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеним відповідна сума грошового зобов`язання тобто починаючи з наступного, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, в якому відбулося погашення. При цьому, принциповим є врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007, однозначно випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові №910/9938/17 від 10.10.2018.

Зважаючи на викладене, перевіривши викладений у позовній заяви розрахунок 3% річних, з огляду положення ст. 625 ЦК України та враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1278,25 грн є доведеними та обґрунтованими, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 8950,11 грн, нарахованих на прострочену заборгованість в розмірі 32400,00 грн за період прострочення з березня 2022 року по червень 2023 року, суд першої інстанції, перевіривши викладений у позовній заяви розрахунок інфляційних нарахувань, встановив, що при здійсненні розрахунку інфляційних позивачем не враховано вимоги п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007, щодо здійснення інфляційних нарахувань на заборгованість, прострочення якої тривало не менше повного місяця із застосуванням індексу інфляції такого місяця, а відтак, здійснивши власний перерахунок сум інфляційних, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань частково на суму 7486,03 грн, нарахованих за період з квітня 2022 року по червень 2023 року. Вимоги в частині стягнення інфляційних на суму 1464,08 грн задоволенню не підлягають.

Щодо доводів скаржника про настання форс-мажорних обставин колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п.3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно п.п.6.1., 6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже, з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено до теперішнього часу.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за спірним Договором №35від 02.02.2022 про закупівлю товару.

Так, згідно з п.8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п`яти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п.8.2.Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються територіальними органами Торгово-промислової палати або іншими уповноваженими органами (п.8.3.Договору).

Доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини та надання останньому протягом п`яти днів доказів про неможливість виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №35 від 02.02.2022 про закупівлю товару у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.

При цьому суд зазначає, що в силу положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином відповідач, уклавши Договір №35 від 02.02.2022 про закупівлю товару з позивачем, добровільно став стороною вказаного Договору, а відтак на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Як уже було зазначено судом, відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати за товар.

При цьому, ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, сам лише факт введення воєнного стану в Україні не звільняє відповідача від виконання ним відповідних зобов`язань перед позивачем взятих на себе на підставі Договору №35 від 02.02.2022 про закупівлю товару.

Крім того, апелянт посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних, при цьому взагалі не посилається на дату ухвалення відповідної постанови та номер справи.

Щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до висновків Великої Палати, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно із якими Велика Палата Верховного Суду вказала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені, штрафу та відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, у справі №902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду не було викладено висновків щодо можливості зменшення розміру інфляційних втрат.

Отже, справа №902/417/18 не є подібною з даною справою, оскільки в зазначених справах суди виходили з різних фактичних обставин.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо наявності підстав для зменшення розміру інфляційних втрат.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судова колегія зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень суду на зменшення розміру інфляційних втрат.

Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, судова колегія дійшла висновку, що зменшення розміру інфляційних втрат порушує права кредитора та робить його уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.

За обставинами означеної справи №902/417/18, розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, сторони встановили в розмірі 48%, заборгованість за договором поставки, яка станом на момент звернення з позовом складала 98 381 грн 92 коп., сплачена відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, позивач нарахував 40 306,19 грн. пені, 30 830,83 грн. штрафу, 110 887,30 грн. відсотків річних, що разом складає 182 024,32 грн, перевищуючи майже в два рази суму прострочення.

Дані обставини є відмінними від обставин справи №922/2900/23, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 32400,00 грн. основної заборгованості, 3% річних у розмірі 1278,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 8950,11 грн., що є співмірним до заявлених позовних вимог, а тому відсутні підстави зменшувати розмір 3% річних та інфляційних.

Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України", згідно якого п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №922/2900/23 в частині стягнення з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІГО" 3% річних в сумі 1278,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 7486,03 грн. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко