Постанова

від 06.09.2023 по справі 902/710/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/710/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - не з`явились,

відповідача - Мельничука Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 (головуючий суддя - Петухов М.Г., судді: Василишин А.Р., Олексюк Г.Є)

у справі №902/710/16

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"

про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (далі також - ТОВ "Едельвейс", Товариство) про стягнення вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс".

1.2.В обґрунтування вимог позивач послався на те, що після його виходу з ТОВ "Едельвейс", йому не була виплачена вартість його частки у статутному капіталі цього товариства.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.14.02.1998 на загальних зборах Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат Тульчинський" було прийняте рішення, оформлене протоколом від 14.02.1998, про створення ТОВ "Едельвейс" зі статутним капіталом у розмірі 34 375,00 грн. Засновниками Товариства були: ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 80 % та Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат Тульчинський" з часткою 20 %.

2.2.16.03.1998 рішенням засновників ТОВ "Едельвейс", оформленим протоколом №12 від 16.03.1998 був затверджений статут ТОВ "Едельвейс," за змістом пунктів 3.1, 5.3 якого статутний фонд Товариства утворюється за рахунок внесків учасників. Розмір статутного фонду складає 34 375,00 грн. Власниками (засновниками) Товариства є ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного капіталу Товариства 27 500,00 грн, що складає 80 % статутного капіталу Товариства, та Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат Тульчинський" з розміром внеску до статутного капіталу 6 875,00 грн, що складає 20 % статутного капіталу товариства.

2.3.У червні 2001 року ОСОБА_2 викупив у Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат Тульчинський" частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 20 %.

2.4.12.06.2001 на загальних зборах засновників ТОВ "Едельвейс" було вирішено: 1) виключити Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат Тульчинський", 2) прийняти до складу засновників ОСОБА_3 , 3) здійснити новий розподіл часток статутного капіталу наступним чином: ОСОБА_3 належить 80 % статутного капіталу товариства, що складає 27 500, 00 грн; ОСОБА_2 належить 20 % відсотків статутного капіталу, що складає 6 875, 00 грн.

2.5.02.02.2003 ОСОБА_2 вийшов зі складу учасників товариства та передав свої корпоративні права ОСОБА_4 , отримавши при цьому від Товариства свою частку у грошовому еквіваленті, що підтверджується його письмовою нотаріально посвідченою заявою від 06.03.2003.

2.6.25.04.2005 відбулися загальні збори засновників ТОВ "Едельвейс", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №18 від 25.04.2005, про: 1) включення до складу засновників Товариства нових засновників: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , 2) вихід зі складу учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 3) внесення відповідних змін до статуту Товариства та його реєстрацію.

2.7.Відповідно до нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вони вийшли зі складу учасників Товариства, передавши свої частки у наступному співвідношенні: ОСОБА_3 передав 50 % частки ОСОБА_5 , а 30 % - ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 передала 20 % своєї частки ОСОБА_1 .

2.8.Згідно з пунктами 1.2, 5.1, 5.3, 5.7 статуту ТОВ "Едельвейс" (у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом від 25.04.2005, зареєстрованій державним реєстратором 06.05.2005 за №11681050001000142) Товариство засноване фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; для забезпечення діяльності Товариства учасники створюють за рахунок своїх майнових та грошових внесків статутний капітал Товариства у розмірі 34 375,00 гривень; розмір частки та вкладу учасників у статутному капіталі Товариства складає: ОСОБА_5 - 17 187,50 грн або 50% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 17 187,50 грн або 50% статутного капіталу.

2.9.Відповідно до пунктів 5.7, 7.1.1, 8.2 статуту ТОВ "Едельвейс" (у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом від 25.04.2005, зареєстрованій державним реєстратором 06.05.2005 за №11681050001000142) учасники Товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку або її частину як одному чи кільком учасникам Товариства, так і третім особам; власністю Товариства є, окрім іншого, кошти і майно, що передані йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу; уступка частки (її частини) третім особам можлива тільки після внесення внеску учасником. Під час передачі частки (її частини) третій особі здійснюється одночасний перехід до нього сукупності прав та обов`язків, що належать учаснику, який вибув із Товариства.

2.10.08.02.2006 відбулися загальні збори засновників ТОВ "Едельвейс", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №10 від 08.02.2006, про: 1) вихід ОСОБА_5 зі складу засновників Товариства, 2) прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_6 із розміром частки в статутному капіталі Товариства 61 %, якому ОСОБА_1 передав 11 % зі своєї частки; 3) про затвердження нової редакції статуту Товариства.

2.11.Відповідно до пунктів 1.2, 5.3 статуту ТОВ "Едельвейс" (у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол №10 від 08.02.2006), зареєстрованій державним реєстратором 10.02.2006 за №11681050004000142) засновниками Товариства є фізичні особи: ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі в розмірі 20 968,75 грн або 61 % та ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі в розмірі 13 406,25 грн або 39 %.

2.12.23.08.2013 ОСОБА_1 подав до ТОВ "Едельвейс" нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників Товариства, в якій просив виплатити йому вартість майна Товариства пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства, що складає 39 %, та виплатити належну частину прибутку Товариства за увесь період перебування його у складі учасників Товариства.

2.13.10.09.2013 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ "Едельвейс", оформлені протоколом №62, на яких були прийняті рішення:

- відмовити ОСОБА_1 у розгляді його питання про вихід зі складу учасників Товариства;

- зобов`язати директора ТОВ "Едельвейс" повідомити ОСОБА_1 про це рішення;

- призначити загальні збори учасників ТОВ "Едельвейс" на 08.10.2013 та зобов`язати директора Товариства повідомити ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників.

2.14.08.10.2013 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ "Едельвейс", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №63, про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 про вихід із складу учасників Товариства на 12.11.2013 у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 .

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 17.10.2016 у справі №902/710/16 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Едельвейс" про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства відмовив.

3.2.Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що частка позивача у статутному капіталі товариства є неоплаченою, що позбавляє позивача права на отримання при виході з товариства вартості частини майна та частини прибутку товариства пропорційно його частці, яку він фактично не вніс.

3.3.Суд апеляційної інстанції погодився з ухваленим судом першої інстанції, рішенням, однак залишив його без змін з інших підстав. За висновком суду апеляційної інстанції несплата позивачем свого внеску до статутного капіталу товариства не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право на частку в статутному капіталі товариства позивач набув у зв`язку з укладенням договору з попереднім учасником товариства та був прийнятий до товариства на підставі рішення загальних зборів, станом на дату вступу позивача до товариства статутний капітал товариства був сформований та участь ОСОБА_1 не пов`язана з внесенням частки до статутного фонду товариства. Проте, суд відмовив у задоволенні позову з підстав неможливості визначення дійсної вартості майна товариства.

3.4.Верховний Суд постановою від 06.03.2018 скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, а справу №902/710/16 передав на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

3.5.Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції не визначив вартість частини майна товариства, що є пропорційною частці позивача у статутному капіталі товариства та підлягає виплаті позивачу, не вчинив усіх необхідних дій відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), направлених на встановлення цієї обставини.

3.6.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 23.12.2020, ухваленою за результатом нового розгляду справи, скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ТОВ "Едельвейс" на користь ОСОБА_1 розмір частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційний частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, за період до дати подання ОСОБА_1 заяви про вихід з товариства в сумі 45 240,00 грн. Стягнув з ТОВ "Едельвейс" на користь ОСОБА_1 вартість проведених у справі експертиз у розмірі 85 449,60 грн, 1 378,00 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 2 067,00 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.7.Суд апеляційної інстанції встановив вартість частини майна товариства, що є пропорційною частці позивача у статутному капіталі товариства та підлягає виплаті позивачу на підставі висновку проведеної у справі комплексної судово-економічної експертизи №5304/18-21 від 29.10.2019, який визнав належним та допустимим доказом у справі, а також на підставі наявного в матеріалах справи фінансового звіту Товариства станом на 31.12.2013, врахувавши відсутність у матеріалах справи інших доказів дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна Товариства. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не навів у позовній заяві розрахунки цих нарахувань, а суд у межах своєї компетенції не здійснює нарахування сум, а лише перевіряє правильність та обґрунтованість проведених позивачем розрахунків.

3.8.Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

3.9.Верховний Суд встановив, що позивач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання суду апеляційної інстанції, в якому була ухвалена оспорювана постанова. Північно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні, яке відбулося 23.12.2020, розглянув цю справу за відсутності позивача та/або його представника, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної позивачем постанови суду апеляційної інстанції. Крім того, Верховний Суд зазначив, що встановлення судом апеляційної інстанції обставин розміру вартості частини майна ТОВ "Едельвейс" пропорційно частці учасника позивача у статутному капіталі Товариства станом на дату його виходу з Товариства на підставі недопустимого доказу є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови, що передбачена пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК. Так, Верховний Суд врахував, що Північно-західний апеляційний господарський суд у своїй ухвалі від 17.03.2020 фактично визнав висновок комплексної судово-економічної експертизи №5304/18-21 від 29.10.2019 неналежним доказом у справі. Проте, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції визнав цей документ належним доказом у справі та на підставі нього встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

3.10.Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі №902/710/16 залишено без змін.

3.11.Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи відповідні докази, з урахуванням висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022 за результатами проведення комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночної-будівельної експертизи у господарській справі №902/710/16, на підтвердження ринкової вартості майна ТОВ "Едельвейс" для визначення частки, що належить до сплати позивачу, а також висновки Верховного Суду у цій справі, враховуючи те, що предметом позову є стягнення вартості частки учасника господарського товариства та в предмет доказування входить, в тому числі, визначення вартості частки, яка повинна бути актуальною ринковою вартістю, дійшов висновку, що позивачем не доведено в силу приписів статей 74, 75, 76, 77 ГПК обґрунтованість позовних вимог про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства, а тому у задоволенні позову відмовив. Окрім того, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства, у позові в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення із 23.08.2013 до дня ухвалення судового рішення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, суд апеляційної інстанції також відмовив.

3.12.Верховний Суд постановою від 16.02.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 скасував, а справу передав на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

3.13.Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, на підставі яких можна було б визначити вартість частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс".

3.14.За результатами останнього апеляційного перегляду Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.05.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі 902/710/16 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Едельвейс" на користь ОСОБА_1 45 240 грн вартості частки в статутному капіталі та 1 378 грн судового збору за подання позовної заяви, 1 515,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 7 432 грн судового збору за подання касаційних скарг, а також 316 790 грн витрат на проведення судових експертиз; позов в частині стягнення інфляційних та трьох відсотків річних залишив без розгляду.

3.15.Суд апеляційної інстанції надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам та встановив вартість частини майна товариства, що є пропорційною частці позивача у статутному капіталі товариства та підлягає виплаті позивачу на підставі фінансової звітності відповідача. Апеляційний суд зазначив, що вартість майна, пропорційна частці позивача у ТОВ "Едельвейс" розміром 39% становить 45 240 грн. Враховуючи, що діяльність ТОВ "Едельвейс" була збитковою, то частина прибутку, пропорційна частці позивача в статутному капіталі ТОВ "Едельвейс" станом на 31.12.2013, відсутня. Щодо позовних вимог в частині стягнення сум інфляційних та 3% річних за період з 23.08.2014 по день ухвалення судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що позов в цій частині необхідно залишити без розгляду з огляду на те, що позивач не подав документи в обґрунтування позову, а саме розрахунок інфляційних та 3 % річних, необхідний для вирішення спору в цій частині.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.2.Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції не призначив експертизу з власної ініціативи та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, зокрема про проведення додаткової експертизи та витребування документів, які мають значення для правильного вирішення справи, та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3 та 4 частини третьої статті 310 ГПК).

4.3.Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність викладених у ній доводів.

4.4. ТОВ "Едельвейс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 і залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у цій справі.

4.5.ТОВ "Едельвейс" підставою касаційного оскарження визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18, від 06.05.2021 у справі №910/6116/20, від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, стосовно застосування статей 126, 129 ГПК, норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Також скаржником зазначено про те, що судом не досліджено зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу).

4.6.Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Едельвейс".

4.7.У судовому засіданні, що відбулося 09.08.2023 колегія суддів дійшла висновку про необхідність в оголошенні перерви.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .

5.1.Направляючи справу на повторний апеляційний розгляд, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023, зокрема, зазначив, що:

- суд апеляційної інстанції не дав оцінки описовій частині висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022, зокрема в частині проведеного дослідження по першому питанню (в частині товарознавчого дослідження) щодо визначення вартості транспортних засобів ТОВ "Едельвейс" станом на 23.08.2013; в частині проведеного дослідження по другому-третьому питанню (економічне дослідження) щодо вартості майна, пропорційного частці учасника ТОВ "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39% у статутному капіталі товариства станом на 31.12.2013 з урахуванням наявності двох балансів товариства та, відповідно, здійснених експертами двох варіантів розрахунку;

- суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки іншим доказам, які містяться в матеріалах справи, а саме, що на виконання ухвал суду апеляційної інстанції уповноваженими органами було надано такі документи:

- копію Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2013, копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік, копію Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2013 рік, копію Звіту про власний капітал за 2013 рік, копію Приміток до річної звітності за 2013 рік;

- витяги з Державного земельного кадастру земельних ділянок, які належать ТОВ "Едельвейс", надані Відділом у Тульчинському районі Головного управління Держгеокадатру у Вінницькій області;

-лист №02-10/311 від 16.01.2019 від Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, в якому зазначено інформацію щодо 18 одиниць транспортних засобів, які станом на 15.01.2019 рахуються на обліку в реєстрі машин Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та належать ТОВ "Едельвейс";

- інвентаризаційні справи на об`єкти нерухомого майна, власником яких станом на 23.08.2013 є ТОВ "Едельвейс", що розташовані в Тульчинському районі в с.Кирнасівка, в смт.Шпиків та в смт.Холодівка, а саме за такими адресами: 1.) Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт.Кирнасівка, вул. Соборна (колишня вул.Леніна), 1 (інвентаризаційний №22-000431) на 245 арк.; 2.) Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт.Кирнасівка, вул. Соборна (колишня вул. Леніна), 1 (інвентаризаційний №22-000442) на 89 арк.; 3.) Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт.Кирнасівка, вул. Соборна (колишня вул.Леніна), 1 (інвентаризаційний №22-000586) на 79 арк.; 4.) Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт.Кирнасівка, вул.Соборна (колишня вул.Леніна), 39а (інвентаризаційний №22-000446/1) на 128 арк.; 5.) Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт.Кирнасівка, вул. Соборна (колишня вул.Леніна), 1 г (інвентаризаційний №22-000962) на 47 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, смт.Шпиків, вул.Шевченка,149 (інвентаризаційний №22-000309/1) на 49 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, смт.Шпиків, вул.Шевченка, 149 (інвентаризаційний № 22-000309/2) на 98 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, с. Холодівка, вул. Заводська, 8 (інвентаризаційний №22-000853) на 85 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, с. Холодівка, вул. Заводська, 10 (інвентаризаційний №22-000854) на 32 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, с. Холодівка, вул. Заводська, 12 (інвентаризаційний №22-000794) на 30 арк.; Вінницька область, Тульчинський район, с.Холодівка, вул.Заводська,14 (інвентаризаційний №22-000918).

5.2.Виконуючи наведені вище вказівки Верховного Суду, апеляційний господарський суд зазначив таке.

5.3.В описовій частині висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022, з огляду на неможливість встановлення ринкової вартості майна відповідача, було проведено аналіз його фінансової звітності та вказано, що до виплати позивачу підлягає:

1) 4 100 460 грн - вартість майна, пропорційна частці учасника ТОВ "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39 % та 3 949 920 грн - розмір прибутку, пропорційний частці учасника ОСОБА_1 в статутному капіталі. Вказані суми є актуальними, якщо виходити із Балансу, який наявний в томі 1 на 123 аркуші справи;

2) 45 240 грн - вартість майна, пропорційна частці учасника ТОВ "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39 %. При цьому, оскільки за даними Балансу, котрий наявний в томі 5 на 70 аркуші справи діяльність ТОВ "Едельвейс" була збитковою, то частина прибутку, пропорційна частці учасника ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Едельвейс" станом на 31.12.2013 відсутня.

5.4.Суд апеляційної інстанції врахував, що баланс наявний в томі 5 на 70 аркуші справи містить відмітку Головного управління статистики у Вінницькій області, датовану 04.01.2019. У вказаному штампі зазначено, що інформація відображена у формі №1 відповідає даним, представленим органам державної статистики станом на 2013 рік.

5.5.Водночас Баланс, наявний в томі 1 на 123 аркуші справи, не містить будь-яких відміток контролюючих органів.

5.6.З огляду на викладене, врахувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини щодо балансової вартості майна та прибутків товариства, вказані в Балансі, котрий наявний в томі 5 на 70 аркуші справи, є більш вірогідними, ніж такі ж обставини, котрі вказані в Балансі, котрий наявний в томі 1 на 123 аркуші справи.

5.7.Доводи скаржника про те, що Баланс у томі 5 на 70 аркуші справи є недопустимим доказом, оскільки такий складений 04.01.2019, колегія суддів відхиляє, оскільки цією датою було не складено зазначений баланс, а проставлено відтиск штампу Головного управління статистики у Вінницькій області, яке засвідчило, що інформація, відображена у вказаному балансі, відповідає даним, представленим органам статистики станом на 2013 рік. При цьому скаржник не наводить будь-яких інших доводів, які б у розумінні статті 77 ГПК могли б підтверджувати те, що зазначений Баланс є недопустимим доказом.

5.8.Крім того, виконуючи вказівки Верховного Суду, апеляційний суд також дослідив інші наявні в матеріалах справи докази для встановлення вартості частки, яка підлягає виплаті позивачу у зв`язку із його виходом з Товариства, а саме: копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік, копію Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2013 рік, копію Звіту про власний капітал за 2013 рік, копію Приміток до річної звітності за 2013 рік (т.5, а.с.71-78), витяги з Державного земельного кадастру земельних ділянок, які належать ТОВ "Едельвейс", наданих Відділом у Тульчинському районі Головного управління Держгеокадатру у Вінницькій області, лист Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №02-10/311 від 16.01.2019 (т. 5, а.с.107), інвентаризаційні справи на об`єкти нерухомого майна, власником яких є ТОВ "Едельвейс".

5.9.Отже, виконавши вказівки Верховного Суду та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів як в цілому, так і кожного окремо, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Едельвейс" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційній частці учасника ОСОБА_1 в статутному капіталі в сумі 45 240 грн.

5.10.Наведені скаржником доводи про те, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі висновку проведеної у справі комплексної судово-економічної експертизи №5304/18-21 від 29.10.2019, який є недопустимим доказом, колегія суддів також відхиляє, оскільки ці доводи не відповідають дійсності, адже як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови, визначення вартості частки позивача у товаристві здійснювалося апеляційним судом на підставі описової частини висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022 за результатами проведення комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночної-будівельної експертизи у господарській справі №902/710/16, фінансової звітності відповідача та інших наявних в матеріалах справи доказів, однак, не на підставі висновку проведеної у справі комплексної судово-економічної експертизи №5304/18-21 від 29.10.2019.

5.11.Отже, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови з підстав, визначених пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК, не знайшли підтвердження.

5.12.Щодо доводів скаржника про безпідставне відхилення судом клопотання про призначення додаткової комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночної-будівельної експертизи у справі №902/710/16 з метою визначення дійсної ринкової вартості всього майна ТОВ "Едельвейс" та визначення вартості частки позивача та частини прибутку товариства, які підлягає виплаті позивачу у зв`язку з його виходом з товариства, безпідставне непризначення судом такої експертизи самостійно, та відхилення клопотань щодо витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів зазначає таке.

5.13.Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2023 від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 вказував, що враховуючи наявні у матеріалах справи документи, які підтверджують наявність рухомого та нерухомого майна у ТОВ "Едельвейс" станом на 23.08.2013, вважає за необхідне:

- викликати в судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду за справою №902/710/16 судових експертів, які приймали участь у проведенні комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи від 07.09.2022 №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72, для надання пояснень щодо проведеної ними експертизи та можливих варіантів визначення ринкової вартості майна ТОВ "Едельвейс", пропорційної належній позивачу частці розміром 39 % в статутному капіталі ТОВ "Едельвейс", станом на 23.08.2013;

- витребувати з АТ "УкрСиббанк" відомості про всі наявні у даному банку рахунки, відкриті на ім`я ТОВ "Едельвейс" (код 30067623), та відомості про всі наявні грошові кошти на даних рахунках станом на 23.08.2013;

- витребувати повну інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за суб`єктом: ТОВ "Едельвейс" (код 30067623);

- витребувати реєстраційні справи, щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та виявлені в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Едельвейс" (код 30067623);

- призначити додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу з урахування сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 240 254 грн за проведення комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021;

- призначаючи додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу, забезпечити судовим експертам безперешкодний доступ до об`єктів дослідження та оцінки;

- призначаючи додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу, зобов`язати експертів провести фото та відео зйомку об`єктів дослідження та оцінки.

- витребувати у відповідача - повний перелік рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (код 30067623), яке підлягає оцінці станом на 23.08.2013, договори купівлі та чеки і квитанції а також паспорти на кліткове обладнання (3 і 5 ярусів), яке встановлене у всіх пташниках, а також встановлення системи вентиляції і весь перелік обладнання, наявного у відповідача станом на 23.08.2013.

27.04.2023 та 28.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшли: довідка №33 від 26.04.2023 із списком майна (т.9, а.с.53-54); Акти про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду (т.9, а.с.57-64).

5.14.Також, від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 19.05.2023, в якому позивач, з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 16.02.2023, враховуючи наявні у матеріалах справи документи, які підтверджують наявність рухомого і нерухомого майна у ТОВ "Едельвейс" станом на 23.08.2013, вважає за необхідне:

- витребувати лист 02-10/311 від 16.01.2019 від Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, в якому зазначено інформацію щодо 18 одиниць транспортних засобів, які станом на 15.01.2019 рахуються на обліку в реєстрі машин Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та належать ТОВ "Едельвейс";

- витребувати витяги з Державного земельного кадастру земельних ділянок, які належать ТОВ "Едельвейс", надані Відділом у Тульчинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області;

- витребувати з АТ "УкрСиббанк" відомості про всі наявні у цьому банку рахунки, відкриті на ім`я ТОВ "Едельвейс", код 30067623, та відомості про всі наявні грошові кошти на даних рахунках станом на 23.08.2013;

- витребувати повну інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за суб`єктом: ТОВ "Едельвейс", код 30067623;

- витребувати реєстраційні справи, щодо реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна та виявлені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Едельвейс", код 30067623;

- витребувати у відповідача повний перелік рухомого майна ТОВ "Едельвейс", код 30067623, (яке підлягає оцінці) станом на 23.08.2023, договори купівлі та чеки і квитанції а також паспорти на кліткове обладнання (3 і 5 ярусів), яке встановлене у всіх пташниках, а також встановлення системи вентиляції І весь перелік обладнання, наявного у відповідача станом на 23.08.2013.

5.15.Щодо заявлених позивачем клопотань від 27.03.2023 та 19.05.2023 суд апеляційної інстанції зауважив, що такі клопотання є подібними в частині деяких прохань позивача, і станом на 22.05.2023 невирішеними є прохання:

- витребувати з АТ "УкрСиббанк" відомості про всі наявні у даному банку рахунки, відкриті на ім`я ТОВ "Едельвейс" (код 30067623), та відомості про всі наявні грошові кошти на даних рахунках станом на 23.08.2013;

- витребувати лист 02-10/311 від 16.01.2019 від Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, в якому зазначено інформацію щодо 18 одиниць транспортних засобів, які станом на 15.01.2019 рахуються на обліку в реєстрі машин Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та належать ТОВ "Едельвейс";

- витребувати повну інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за суб`єктом: ТОВ "Едельвейс" (код 30067623);

- витребувати реєстраційні справи, щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та виявлені в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Едельвейс" (код 30067623);

- призначити додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу з урахуванням сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 240 254 грн за проведення комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи призначеної ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021;

- призначаючи додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу, забезпечити судовим експертам безперешкодний доступ до об`єктів дослідження та оцінки;

- призначаючи додаткову комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу, зобов`язати експертів провести фото та відео зйомку об`єктів дослідження та оцінки.

5.16.Розглядаючи вказані клопотання в частині витребування доказів (довідку про грошові кошти, лист №02-10/311 від 16.01.2019, інформаційну довідку щодо нерухомого майна відповідача, реєстраційні справи), апеляційний суд врахував наступне.

5.17.Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.18.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина четверта статті 74 ГПК).

5.19.За змістом статті 81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

5.20.Водночас клопотання позивача не містило обґрунтувань щодо неможливості самостійного і вчасного отримання відповідних доказів, із зазначенням вчинених ним самим дій (заходів) щодо їх отримання чи причин неможливості їх отримання самостійно.

5.21.Окрім того, суд апеляційної інстанції врахував, що:

- інформація про грошові кошти відповідача міститься у балансі (звіті про фінансові результати) на 31.12.2013 (т.5, а.с.70);

- лист 02-10/311 від 16.01.2019 Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області наявний в матеріалах господарської справи № 902/710/16 (т.5, а.с.107);

- матеріали справи містять інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.02.2017 (т.3, а.с.25-131).

5.22.З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказані клопотання в частині витребування доказів, не підлягали задоволенню.

5.23.Щодо клопотання про призначення додаткової комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з такого.

5.24.Відповідно до частини першої статті 99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

5.25.Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

5.26.За змістом частини першої статті 98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

5.27.В силу частини першої статті 107 ГПК якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

5.28.Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина друга статті 98 ГПК).

5.29.Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

5.30.Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21.

5.31.Апеляційний суд ухвалою від 10.04.2023 відклав розгляд справи на 01.05.2023 о 15:20 та викликав у судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: Волошина Андрія Анатолійовича; Буратевич Оксану Іванівну; Гунявого Віктора Сергійовича; Матвєєву Юлію Олександрівну; Богданович Ольгу Геннадіївну, для надання усних пояснень щодо висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022 за результатами проведення комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночної-будівельної експертизи у господарській справі №902/710/16

5.32.У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.05.2023 експертами були надані такі пояснення.

Експерт Волошин А.А. пояснив, що в частині товарознавчого дослідження, визначити вартість всього майна було неможливо, оскільки відсутній перелік усього майна відповідача в матеріалах справи.

Експерт Буратевич О.І. пояснила, що оціночно-будівельне дослідження не було проведене, з огляду на незадоволення клопотання експертів про надання додаткових матеріалів щодо переліку майна (будівель і споруд), технічної документації та інших документів, необхідних для розрахунків.

Експерт Гунявой В. С. підтримав пояснення Буратевич О. І. та пояснив, що не було надано витребуваних документів, а тому визначити вартість без вихідних документів неможливо. Вказав, що вартість можна визначити по вихідній інформації, якої не було надано. Зауважив, що в цьому випадку мала бути застосована ретроспективна оцінка, яка базується на основі документів, а не фізичного огляду об`єктів дослідження.

Експерт Матвєєва Ю.О. щодо економічного дослідження вказала, що була надана відповідь, що оскільки товарознавчими та оціночно-будівельними дослідженнями не встановлена вартість майна відповідача, то визначити вартість майна, пропорційну частці учасника ТОВ "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39 % у статутному капіталі, з урахуванням дійсної ринкової вартості усього майна ТОВ "Едельвейс", не видається за можливе.

Експерт Богданович О.Г. підтримала пояснення Матвєєвої Ю.О .

5.33.Водночас представник відповідача надавав пояснення в удових засіданнях суду апеляційної інстанції про те, що всі документи, котрі в нього наявні, він вже надав суду в цій справі.

5.34.Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції вказав, що різними колегіями суду апеляційної інстанції під час неоднаразових переглядів рішення суду першої інстанції призначалися у справі відповідні експертизи, з метою встановити реальну вартість частки позивача в статутному капіталі, однак, з огляду на неповноту матеріалів справи, встановити таку вартість частки є неможливим, тому під час останнього експертного дослідження було визначено її вартість на підставі фінансових звітів відповідача.

5.35.Суд констатував, що вказану неповноту матеріалів справи неможливо усунути і під час цього апеляційного перегляду, а також зазначив, що встановити дійсну (ринкову) вартість майна відповідача, на дату волевиявлення позивача вийти з товариства, не вдається за можливе, починаючи з 2017 року та до теперішнього часу.

5.36.Крім того, апеляційний суд також прийняв до уваги, що в цьому випадку має враховуватися особливість дослідження з визначення вартості об`єкта оцінки на минулий період (ретроспективна оцінка), тобто оцінювання має проводитись на дату, яка є віддаленою в минуле від дати проведення оцінки; а складність ретроспективного дослідження полягає в тому, що зробити повний моніторинг ринку, без фактичних відомостей щодо реального стану об`єкта дослідження на минулу дату, практично неможливо.

5.37.В той же час суд врахував, що спірні правовідносини виникли у 2013 році, а відповідний позов був поданий в 2016 році, що в сукупності з іншими обставинами ускладнює проведення досліджень.

5.38.З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними та належним чином обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про відсутність необхідності для призначення у цій справі додаткової комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи, оскільки призначення чергової експертизи під час четвертого апеляційного розгляду, за наявності декількох висновків експертів та повідомлення про неможливість визначити дійсну (ринкову) вартість майна відповідача на 23.08.2013, і, відповідно, вартість частки позивача в статутному капіталі відповідача, не досягне цілей її призначення та лише затягне час розгляду апеляційної скарги.

5.39.Разом з тим, колегія суддів також враховує, що направляючи справу на новий апеляційний розгляд постановою від 16.02.2023, Верховний Суд не надавав вказівки про необхідність проведення апеляційним судом повторної експертизи, натомість зазначив про обов`язок суду дослідити наявні у матеріалах справи докази та можливість самостійно встановити обставини, які мають правильне значення для правильного вирішення цього спору.

5.40.З огляду на викладене, врахувавши, що цей спір має розглядатися судом з огляду на реалізацію повноважень із суддівського розсуду та повинен спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, з метою захисту порушеного права позивача, з огляду на загальні засади цивільного законодавства та керуючись завданням господарського судочинства, маючи на меті справедливе вирішення цього спору та здійснення захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції, врахувавши також вказівки Верховного Суду, які містяться у постанові від 16.02.2023, дійшов правильних висновків, що вартість майна, пропорційна частці учасника ТОВ "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39 % може бути визначена на підставі фінансової звітності відповідача та з урахуванням інших наявних у матеріалах справи доказів судом самостійно.

5.41.Відтак, наведені ОСОБА_1 у його касаційній скарзі доводи щодо наявності підстав, визначених пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК, для скасування оскаржуваної постанови, також не знайшли підтвердження.

Щодо касаційної скарги ТОВ "Едельвейс"

5.42.У касаційній скарзі ТОВ "Едельвейс" останнє зазначає про неврахування апеляційним судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, та вказує на те, що суд апеляційної інстанції під час прийняття оспорюваної постанови, не дослідив обставин набуття позивачем права на частку та внесення останнім своєї частки до статутного капіталу товариства.

5.43.Колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи ТОВ "Едельвейс", оскільки висновки про неврахування яких зазначає скаржник викладені щодо правовідносин, які не є подібними з правовідносинами, які виникли між сторонами у справі №902/710/16.

5.44.Так, предметом спору у справі №909/1294/15 є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 13.05.2014 №13/05, та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю., здійсненої державним реєстратором. Позов мотивовано тим, що оспорювані рішення прийняті з порушенням права позивача на повідомлення його про скликання і проведення загальних зборів учасників товариства та за відсутності кворуму. Позивач посилався на обставини підроблення його підпису у заяві про вихід зі складу учасників товариства та передачу належної йому частки в статутному капіталі у розмірі 100 % на користь іншої особи, а також у протоколі загальних зборів учасників цього товариства. Крім того, стверджував, що оспорювані рішення порушують його права на частку в розмірі 100 % статутного капіталу товариства, оскільки він не складав, не підписував та не подавав заяву про передачу належної йому частки на користь іншої особи., а також не укладав жодного договору, спрямованого на відчуження належної йому частки.

5.45.Тобто, правовідносини у справі №909/1294/15 стосувалися захисту прав особи, яка вважає незаконним припинення її права на частку у статутному капіталі товариства.

5.46.Водночас, предметом спору у справі №902/710/16 є стягнення вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс" і з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад справи №902/710/16 до предмету доказування у цьому спорі не відноситься встановлення обставин правомірності припинення права на частку осіб, які володіли нею до ОСОБА_1 та встановлення обставин щодо можливого порушення прав цих осіб.

5.47.Крім того, під час вирішення спору у справі №902/710/16 встановлено, що у 2006 році у зв`язку з черговими змінами у розподілі статутного капіталу товариства учасник товариства ОСОБА_1 став власником частки у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс", яка на цей період вже існувала і була створена (внесена) у попередні періоди часу. Цей висновок підтверджується також наданими апеляційному суду доказами, зокрема Звітом про фінансові результати та баланс товариства за 2013 рік, які відображають наявність сформованого статутного капіталу.

5.48.У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №902/710/16 Суд дійшов висновку що у досліджуваних спірних правовідносинах відступлення права на частку мало місце шляхом подачі учасником товариства заяви про передачу частки іншим особам. У такий спосіб утворилась частка учасника товариства ОСОБА_1 , яка станом на час його виходу зі складу учасників ТОВ "Едельвейс", а саме 23.08.2013, становила 39 %. Таким чином, формування частки ОСОБА_1 у розмірі 39% відбулося шляхом подання іншими учасниками товариства заяв.

5.49.При цьому, Верховний Суд направив справу на новий апеляційний розгляд з підстав неналежного встановлення апеляційним судом вартості частки майна товариства, належної до сплати позивачу, а також вартості належної позивачу частки прибутку товариства.

5.50.Відповідно до частини п`ятої статті 310 ГПК висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи

5.51.Відтак, повторний розгляд справи №902/710/16 при таких висновках та вказівках Верховного Суду, які містилися у постанові від 06.03.2018, звівся саме до необхідності визначення розміру виплат, які належать позивачу, що також відображалось і в наступних постановах Верховного Суду у вказаній справі.

5.52.Так, у постанові від 15.04.2021 у справі №902/710/16 Верховний Суд, направляючи справу на повторний апеляційний розгляд виходив з того, що:

- позивач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання суду апеляційної інстанції, в якому була ухвалена оспорювана постанова, Північно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні, яке відбулося 23.12.2020, розглянув цю справу за відсутності позивача та / або його представника, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної позивачем постанови суду апеляційної інстанції;

- Північно-західний апеляційний господарський суд у своїй ухвалі від 17.03.2020 (т.6, а.с.155-163) фактично визнав висновок комплексної судово-економічної експертизи №5304/18-21 від 29.10.2019 неналежним доказом у справі. Проте, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції визнає цей документ належним доказом у справі та на підставі нього встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наведене свідчить про те, що висновки апеляційного господарського суду є суперечливими, а обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлені на підставі недопустимого доказу, про що правильно та обґрунтовано зазначив позивач у касаційній скарзі.

5.53.У постанові від 16.02.2023 у справі №902/710/16 Верховний Суд, направляючи справу на повторний апеляційний розгляд, виходив з того, що:

- виходячи зі змісту статті 148 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на дату виходу), статті 54 Закону України "Про господарські товариства" та пунктів 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 статуту, ОСОБА_1 має право отримати вартість майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, що складає "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу;

- до предмета доказування в цій справі входить визначення вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачу. При цьому, як було зазначено вище, сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів;

- суд апеляційної інстанції не дав оцінки описовій частині Висновку експертів №4230/4231/22-56/4232/22-72/4233/22-42/22853/22-72 від 07.09.2022, зокрема в частині проведеного дослідження по першому питанню (в частині товарознавчого дослідження) щодо визначення вартості транспортних засобів ТОВ "Едельвейс" станом на 23.08.2013; в частині проведеного дослідження по другому-третьому питанню (економічне дослідження) щодо вартості майна, пропорційного частці учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" ОСОБА_1 розміром 39 % у статутному капіталі Товариства станом на 31.12.2013 з урахуванням наявності двох балансів Товариства та відповідно здійснених експертами двох варіантів розрахунку;

- суд апеляційної інстанції не дав оцінки іншим наявним у матеріалах справи доказам щодо встановлення сум, які підлягають сплаті позивачу.

5.54.Отже, внаслідок зазначення Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 та від 16.02.2023 висновків щодо формування частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс", та надання апеляційному суду прямої вказівки на необхідності визначення розміру грошових сум, які має право отримати позивач у зв`язку із його виходом із товариства, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для повторного вирішення зазначеного питання (щодо формування частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Едельвейс") у межах спірних правовідносин.

5.55.Також, у касаційній скарзі ТОВ "Едельвейс" останнє зазначає про неправильне застосування апеляційним судом статей 126, 129 ГПК, оскільки позовні вимоги у справі були задоволені частково, однак усі судові витрати покладено на відповідача.

5.56.Обґрунтованість зазначених доводів скаржник вбачає у неврахуванні апеляційним судом наступних висновків Верховного Суду:

1) "Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим";

2) "Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним".

5.57.Відносно вказаних доводів колегія суддів зазначає таке.

5.58.Перший висновок, про неврахування якого зазначає скаржник, стосується питання відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, втім зазначений висновок не підлягає врахуванню при розподілі судових витрат зі сплати судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертиз.

5.59.Другий висновок, де Суд вказує на критерії визначення зловживання стороною процесуальними правами, скаржник наводить безвідносно того, як цей висновок має застосовуватися до обставин справи №902/710/16, однак наведення скаржником зазначених доводів в контексті посилань на невірний розподіл судових витрат, свідчить про незгоду із застосуванням апеляційним судом положень частини дев`ятої статті 129 ГПК щодо покладення на відповідача всіх судових витрат з підстав зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

5.60.Однак, оскільки за змістом оскаржуваної постанови, застосування апеляційним судом положень частини дев`ятої статті 129 ГПК було здійснено у зв`язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони (відповідача), водночас апеляційний суд не вказував про зловживання останнім чи його представником своїми процесуальними правами та не обґрунтовував цим застосування наведеної норми, посилання скаржника на неврахування наведених висновків Верховного Суду є безпідставним.

5.61.Відтак, наведені ТОВ "Едельвейс" у касаційній скарзі доводи в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови також не знайшли підтвердження під час здійснення касаційного перегляду справи.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.4.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів, наведених у касаційних скаргах, Суд не вбачає.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржників, які подали відповідні скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №902/710/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець