Рішення

від 25.05.2023 по справі 761/8829/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8829/21

Провадження № 2/761/3025/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

при секретарі: Панчоха Д.А.,

представник позивача Падалка К.В.,

представник відповідача-1,

третьої особи ФГВФО Сидоренко Ю.,

Представник третьої особи

Міністерства юстиції України Новіцька Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ТОВ «Карпатська Енергетична компанія», державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілова А.О., треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, ТОВ «Неопол-Ваші меблі», ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (позивач) з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (відповідач-1), ТОВ «Карпатська Енергетична компанія» (відповідач-2), державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілова А.О. (відповідач-3), треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1), Міністерство юстиції України (третя особа-2), ТОВ «Неопол-Ваші меблі» (третя особа-3), ОСОБА_2 (третя особа-4), про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності.

Позиція позивача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2014р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ніловою Ангеліною Олександрівною прийнято рішення №16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - нерухоме майно) за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на підставі Іпотечного договору, укладеного 31.05.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3265 (далі - Іпотечний договір).

Трикімнатна квартира, загальною площею 74,80 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , належить Позивачу та його дружині ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, оскільки були придбана у шлюбі. Положеннями статті 60 Сімейного Кодексу України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до Протоколу електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-27-000014-b, через електронний майданчик Торгової біржі «Українська Енергетична Біржа» 22.01.2020 року переможцем аукціону став учасник - ТОВ «Карпатська Енергетична Компанія» (код ЄДРПОУ 41254449).

В подальшому, з урахуванням проведеного вищезазначеного електронного аукціону, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія» 18 лютого 2020 року було укладено нотаріально посвідчений договір №815519 купівлі-продажу майнових прав.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 04.03.2020 року було внесено зміни до інформації про державну реєстрацію Іпотек та зазначено нового Іпотекодержателя - ТОВ «Карпатська Енергетична Компанія».

У відповідності до п.1.1 Іпотечного договору в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме:

- будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- земельну ділянку, на якій розташований будинок, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для припинення зобов`язання ОСОБА_2 за Іпотечним договором є припинення основного зобов`язання, тобто, зобов`язань ТОВ «Неопол-Ваші меблі» за Кредитним договором.

За вищеописаних обставин вбачається, що ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» не має права звернення стягнення на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , оскільки 08.07.2014 р. зобов`язання ТОВ "Неопол-Ваші меблі" за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. припинились.

Також, позивач зазначає, що майно, правовий статус якого оспорюється - було набуто подружжям під час шлюбу.

Позиція відповідача-1.

Відзив не надавав.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вирішено здійснювати Фондом безпосередньо.

Позиція відповідача-2.

Відзив не надавав.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1).

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-27-000014-b від 22.01.2020р. по лоту GL18N815519, складеного оператором електронного майданчика, через який надано найвищу цінову пропозицію, переможцем торгів: Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» було придбано пул активів що складається з права вимоги за кредитним договором, що укладений з суб`єктом господарювання, інших майнових прав за кредитними договорами.

18.02.2020р. між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Карпатська енергетична компанія» було укладено ряд Договорів.

З урахуванням проведеного вищезазначеного електронного аукціону, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» 18.02.2020 було укладено нотаріально посвідчений Договір №815519 купівлі-продажу майнових прав.

На виконання укладеного Договору від 18.02.2020, ТОВ «Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» здійснено реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке є предметом даної справи.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство юстиції України (третя особа-2).

Статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В свою чергу, слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Тобто, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за яке таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Однак, позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності укладеного шлюбу між ним та ОСОБА_2 , що в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги в цій частині, оскільки доказування, у відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора № 16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно не можуть бути звернені до державного реєстратора.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення відповідного права.

З урахуванням цих норм права, на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. А також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивачем не доведено належним чином порушення саме його прав на спірне нерухоме майно, адже вказане майно знаходилося на праві приватної власності ОСОБА_2 , а тому у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України право позивача не підлягає захисту судом.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ТОВ «Неопол-Ваші меблі» (третя особа-3), ОСОБА_2 (третя особа-4).

Пояснення не надавали.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

09 березня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія», Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Неопол-Ваші меблі», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності - передати на розгляд Ірпінському міському суду Київської області /08202, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7/.

30 червня 2021 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

26 липня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія», Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Неопол-Ваші меблі», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності, - залишено без руху.

06 серпня 2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

09 серпня 2021 року ухвалою суду у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

28.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

30 серпня 2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в загальному порядку. Почато підготовче провадження з моменту відкриття провадження по справі.

09.02.2022 від представника третьої особи-2 Міністерства юстиції України Новіцької Л.О. надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 27.04.2022 закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія», Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Неопол-Ваші меблі», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності. Призначено справу до судового розгляду по суті.

25.05.2023 від представника третьої особи-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1, третьої особи-1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Відповідач-2 та відповідач-3 у судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином. Відзив не надали.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Третя оосба-3 та третя особа-4 у судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином. Пояснення не надали.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, встановив такі обставини справи.

Як вбачається із позовної заяви, 15.10.2014р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ніловою Ангеліною Олександрівною прийнято рішення №16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - нерухоме майно) за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на підставі Іпотечного договору, укладеного 31.05.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3265 (далі - Іпотечний договір).

Трикімнатна квартира, загальною площею 74,80 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , належить Позивачу та його дружині ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, оскільки були придбана у шлюбі. Положеннями статті 60 Сімейного Кодексу України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

ФГВФО було розміщено на сайті з публічним доступом «PROZORO» паспорт відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ «ВіЕйБі Банк» 22.01.2020 року, а саме за № лоту GL18N815519 виставлено на продаж пул активів, що складається з права вимоги, а також нерухомого майна, в тому числі за кредитним договором №277 від 31.05.2010 року.

Відповідно до Протоколу електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-27-000014-b, через електронний майданчик Торгової біржі «Українська Енергетична Біржа» 22.01.2020 року переможцем аукціону став учасник - ТОВ «Карпатська Енергетична Компанія» (код ЄДРПОУ 41254449).

В подальшому, з урахуванням проведеного вищезазначеного електронного аукціону, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія» 18 лютого 2020 року було укладено нотаріально посвідчений договір №815519 купівлі-продажу майнових прав.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 04.03.2020 року було внесено зміни до інформації про державну реєстрацію Іпотек та зазначено нового Іпотекодержателя - ТОВ «Карпатська Енергетична Компанія».

У відповідності до п.1.1 Іпотечного договору в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме:

- будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- земельну ділянку, на якій розташований будинок, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Іпотечний договір був укладений з метою забезпечення виконання ТОВ «Неопол-Ваші меблі» зобов`язання за Кредитним договором № 277 від 31.05.2010 р., укладеним ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі - Кредитний договір).

Окрім Іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_2 , виконання зобов`язань ТОВ «Неопол-Ваші меблі» за Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. також забезпечувалось іпотекою ТОВ «Неопол-Ваші меблі» на підставі Іпотечного договору від 31.05.2010 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3261.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки №3261, з урахуванням договору про внесення змін № 2 від 17.08.2012 року, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: приміщення по виробництву меблів, додатковий цех по виробництву меблів та добудова складського приміщення А, загальною площею 2788 кв. м., котельня Б загальною площею 99,6 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

В ході господарської діяльності, внаслідок несприятливої економічної ситуації та поглиблення фінансової кризи, ТОВ «Неопол-Ваші меблі», не змогло виконувати належним чином та в повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором №277.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. по справі № 910/19285/13 було частково задоволено позовні вимоги банку, а саме вирішено:

«Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол - ваші меблі" (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, провулок Бишевський, 1, код ЄДРПОУ 32282230), Приватного підприємства "Етралюкс" (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 36176469), Приватного підприємства ".Мегабайт" (юридична адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирівська, буд. 7 оф. 1), Приватного підприємства "Неопол" (юридична адреса: 03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 19, кв. 53, код ЄДРПОУ 25635900), Приватного підприємства "Плиткомм" (юридична адреса: 04053. м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 34794686), Приватного підприємства "А.К.М." (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 22926755) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. по простроченому кредиту в розмірі 4 313 461 (чотири мільйони триста тринадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 51 коп., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 99 135 (дев`яносто дев`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 129 003 (сто двадцять дев`ять тисяч три) грн. 34 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 7170 (сім тисяч сто сімдесят) грн. 91 коп., заборгованість по 3% річних в сумі 32 601 (тридцять дві тисячі шістсот одну) грн. 93 коп., штрафні санкції в розмірі 5% від суми кредиту за порушення умов договору в розмірі 634 2 70 (шістсот тридцять чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 05 коп., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту -22 441 (двадцять дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 09 коп., 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору».

У результаті перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. по справі № 910/19285/13 в апеляційній та касаційній інстанціях, вказане рішення було залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. було видано наказ Господарського суду міста Києва №910/19285/13 від 17.12.2014 р.

Після вирішення господарської справи № 910/19285/13 судом першої інстанції, ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк» листом № 31/2-11866 від 12 серпня 2014 року повідомив ТОВ «Неопол-Ваші меблі» про те, що станом на 11.03.2014 року загальна заборгованість позичальника ТОВ «Неопол-Ваші меблі» перед Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк» за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року становила 5237503,18 гривень; у зв`язку із незадоволенням вимоги банку та непогашенням заборгованості ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» реалізовано право позасудового звернення на предмет іпотеки та до банку в порядку ст. ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку» в рахунок погашення заборгованості перейшло право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху по виробництву меблів та добудови складського приміщення, А, загальною площею 2788 кв. м.; котельня, Б, загальною площею 99,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м, земельна ділянка, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та трикімнатна квартира, загальною площею 74,80 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 були передані в іпотеку з ціллю забезпечення зобов`язань ТОВ "Неопол-Ваші меблі" за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. Зобов`язання за кредитним договором №277 від 31.05.2010р. припинилось 08.07.2014р. внаслідок того, що 08.07.2014 р. в позасудовому порядку ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернув стягнення на нерухоме майно ТОВ "Неопол - Ваші меблі", у зв`язку з чим зобов`язання ТОВ «Неопол-Ваші меблі" за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. припинилось.

Підставою для припинення зобов`язання ОСОБА_2 за Іпотечним договором є припинення основного зобов`язання, тобто, зобов`язань ТОВ «Неопол-Ваші меблі» за Кредитним договором.

За вищеописаних обставин вбачається, що ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» не має права звернення стягнення на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , оскільки 08.07.2014 р. зобов`язання ТОВ "Неопол-Ваші меблі" за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. припинились.

Також, позивач зазначає, що майно, правовий статус якого оспорюється - було набуто подружжям під час шлюбу.

Судом встановлено, що постановою правління НБУ № 188 від 19.03.2015 прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 22 лютого 2016 р. № 213, від 15 лютого 2018 року № 474, від 18.03.2020 № 618, від 02.04.2020 № 713, від 23 квітня 2020 року № 850, від 07 травня 2020 року № 906 про продовження строків ліквідації та повноважень ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вирішено здійснювати Фондом безпосередньо.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-27-000014-b від 22.01.2020р. по лоту GL18N815519, складеного оператором електронного майданчика, через який надано найвищу цінову пропозицію, переможцем торгів: Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» було придбано пул активів що складається з права вимоги за кредитним договором, що укладений з суб`єктом господарювання, інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, а також нерухомого майна, а саме: № 08/44-03 від 14.08.2009, № 388 від 20.12.2006, № 277 від 31.05.2010, № 485 від 14.09.2007, № 390 від 16.08.2007, № Z024 від 25.07.2007, № 89/05ф від 07.07.2005, № 34/06ф від 23.03.2006, №12/06ф від 14.02.2006, №294/06ф від 19.12.2006.

18.02.2020р. між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Карпатська енергетична компанія» було укладено ряд Договорів, а саме: Договір № 815519 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; Договір № 815519 купівлі-продажу майнових прав; Договори купівлі-продажу нерухомого майна за реєстр № 177-198.

До складу предмету Договору № 815519 купівлі-продажу майнових прав входили майнові права за кредитним договором від 31.05.2010 року, що був укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Неопол-Ваші меблі».

За даними ЄОІС ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 на дату підписання договору відступлення прав вимоги (18.02.2020) становила - 8 405 188,26 грн.

З урахуванням проведеного вищезазначеного електронного аукціону, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» 18.02.2020 було укладено нотаріально посвідчений Договір №815519 купівлі-продажу майнових прав.

На виконання укладеного Договору від 18.02.2020, ТОВ «Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» здійснено реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке є предметом даної справи.

Щодо вимоги про визнання права спільної сумісної власності на спірне нерухоме майно, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В свою чергу, слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як передбачено частинами 1, 3 статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 25.11.2015 року по справі №6-2333цс 15, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за яке таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Аналогічна правова позиція також викладена й в постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 по справі№6-79цс13.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина 1, 2 статті 71 СК України).

Однак, позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності укладеного шлюбу між ним та ОСОБА_2 , що в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги в цій частині, оскільки доказування, у відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо вимог до відповідача-3 державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової А.О., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац 4 частини 5 статті 3 Закону).

Тобто, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі№ 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду постанові від 13.01.2021 у справі № 753/905/18 (провадження № 61-12528св19).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16.01.2020 у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, на теперішній час з цього питання Верховним Судом сформульовано низку висновків.

Так, у постанові Касаційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19 зазначено, що виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Окремо варто зазначити, що у ст. 26 Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень законодавець також зазначив, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Застосовуючи в практичному аспекті зазначений припис, суди зазначають, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.11.2020 р. у справі №154/883/19).

Отже, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора № 16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно не можуть бути звернені до державного реєстратора.

З огляду на викладене, суд вважає, що державний реєстратор є неналежним відповідачем.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія» щодо обмеження права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільно розпоряджатись своєю власністю, суд дійшов наступного висновку.

За своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншого особою (відповідачем).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення відповідного права.

З урахуванням цих норм права, на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. А також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси.

В абзаці 2 пункту 11 постанови № 14 Пленуму «Про судове рішення» у цивільній справі від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органі та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивачем не доведено належним чином порушення саме його прав на спірне нерухоме майно, адже вказане майно знаходилося у приватній власності ОСОБА_2 , а тому у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України право позивача не підлягає захисту судом.

Також, суд зауважує, що до позовної заяви не надано жодного доказу щодо правомірності подання ОСОБА_1 позову у справі №761/8829/21 від імені ОСОБА_2 , здійснення ним представницьких функцій стосовно ОСОБА_2 , які оформлюються у передбаченому законом порядку та спосіб.

Таким чином, право Хайдук Гжегож, як власника вище вказаного майна, жодним чином не порушене та не могло бути порушене, оскільки позивач не є власником спірного нерухомого майна - тому вимога в частині визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська Енергетична Компанія» щодо обмеження права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільно розпоряджатись своєю власністю - також не підлягає задоволенню.

При цьому, Верховний Суд в справі № 910/8493/20 за позовною заявою ТОВ «Неопол-Ваші меблі» до ТОВ «Карпатська енергетична компанія» та ПАТ «ВіЕйБі Банк», за участю третьої особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання Договору № 815519 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 18.02.2020, що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Карпатська енергетична компанія», в частині продажу прав вимоги за кредитним договором № 2/7 від 31.05.2010, за результатами розгляду касаційної скарги ПАТ «ВіЕйБі Банк» виніс постанову від 19.01.2023, якою задовольнив касаційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк». Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 та рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2021 в справі № 910/8493/20 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. У рішенні Європейського суд з прав людини від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» (Заява № 61333/00), Європейський суд повторює, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Крім того, у даному рішенні зазначається, що завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи влади мають у принципі кращі, ніж міжнародний суд, можливості для оцінки того, що відповідає «суспільним інтересам». Отже, створена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок початкової оцінки як існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і проблеми необхідності заходів з усунення несправедливості (пункт 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976 року, серія A, № 24). Це означає, що в цій сфері, як і в інших сферах, на які поширюються гарантії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, національні органи влади мають певну свободу розсуду.

Проте, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 та від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право. У постановах Великої палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц та від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 викладена правова позиція про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Також, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Згідно ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.ст. 78, 89 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, відсутність предмету спору у позивача, який не є власником спірного нерухомого майна, його право, як власника у цьому спорі, не порушене, не підтверджено правомірність подання позову від імені іншої особи, відсутність у матеріалах справи достовірних, допустимих та належних доказів, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги - є необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 31, 32, 203, 215, 405, 655, 658, 659, 662 Цивільного кодексу України, ст. 21, 61, 69, 70 СК України, ст. 27 Закону України «Про нотаріат», ст. 4, 9, 15, 16, 17, 19, 24, 26, 27, 28, 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 328, 334, 386, 392, 509, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ТОВ «Карпатська Енергетична компанія», державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілова А.О., треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, ТОВ «Неопол-Ваші меблі», ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 05 червня 2023 року.

Суддя: