Ухвала

від 11.09.2023 по справі 357/9295/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 357/9295/21

провадження № 61-1020св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості, Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, третя особа - директор Київського обласного центру зайнятості Дармостук Денис Георгійович, про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив:

- визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 29 грудня 2020 року № 475-к про його звільнення з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновити його на посаді начальника відділу активної підтримки безробітних Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості з дня звільнення, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді;

- стягнути з Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2020 року по день ухвалення рішення суду.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2021 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Визнано протиправним та скасовано наказ Київського обласного центру зайнятості від 29 грудня 2020 року № 475-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу активної підтримки безробітних Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості.

Стягнено з Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 347 282,50 грн з відрахуванням усіх обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Виконання рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу Київського обласного центру зайнятості та Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2021 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

27 червня 2023 року справа № 357/9295/21 надійшла до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості, Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, третя особа - директор Київського обласного центру зайнятості Дармостук Денис Георгійович, про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко