Рішення

від 11.09.2023 по справі 420/17562/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17562/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-Б, офіс 12, код ЄДРПОУ 41510737) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОКУС-ЮГ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ ФОКУС-ЮГ № 90 від 04.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного отримання; визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, окрім посилання на подання документів, що не відповідають закону. Однак уже з відповіді № 15229/6/99-00-18-02-02-06 від 14.06.2023 року, вбачається, що платник нібито не подав до контролюючого органу певні документи, не отримавши які ДПС прийшла до висновків про необхідність відмови у реєстрації податкової накладної, хоча вказані документи навіть не є первинними. Позивач зазначив, що з огляду на неконкретність вказівки контролюючого органу щодо поданих документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а це свідчить про протиправність та необґрунтованість рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року. Також, позивач вказує, що зі змісту оскаржуваного рішення № 89205531/41510737 від 01.06.2023 року вбачається, що передбачена п. 17 Порядку № 1165 інформація не зазначається взагалі. При цьому, у відповіді № 15229/6/99-00-18-02-02-06 від 14.06.2023 року контролюючим органом не наведено обставин, які стали б обґрунтованою підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці. У свою чергу рішення № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року також містить посилання на певну податкову інформацію, яка не конкретизована. Отже, враховуючи викладене, позивач вважає, що підстав для не врахування таблиці ТОВ «ФОКУС- ЮГ» на момент прийняття оскаржуваних рішень не існувало, а тому такі підлягають скасуванню, а таблиця платника врахуванню.

Відповідачі - Головне управління ДПС в Одеській області, ДПС України, з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕП/32200/23 від 17.08.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що позивачем ТОВ «ФОКУС-ЮГ» на підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій, не було надано бухгалтерського документа (наприклад, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, тощо, Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для повивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)). Відповідач зазначив, що надані позивачем на розгляд Комісії платіжні доручення не містять усіх обов`язкових реквізитів, так як відсутні підписи відповідального виконавця, а також печатки банку. З огляду на результат проведеного моніторингу реєстрації ПН/РК, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 90 від 04.04.2023 року. Також, комісією центрального рівня прийнято рішення № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, в зв`язку із виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам; недотримання п. 13 Порядку тощо; виявленням відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку; недотримання п. 14 Порядку. Рішення № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято в зв`язку із наявністю у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій; встановлено невідповідність придбаного товару реалізованому.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/17562/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ зареєстроване в якості юридичної особи, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 09.08.2017 року, номер запису 15561020000063359. Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно штатного розкладу від 01.06.2023 року товариство налічує 11 працівників (директор, головний бухгалтер, бухгалтер (2 особи), торговельний представник (2 особи), організатор із збуту (2 особи), менеджер із логістики, логіст, адміністратор системи.

У користуванні товариства перебувають транспортні засоби: легковий універсал марки CITROEN, моделі BERLINGO, 2012 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за договором оренди автотранспортного засобу від 17.02.2023 року; легковий седан марки Mercedec-Benz E280, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 за договором оренди транспортного засобу легкового авто від 01.07.2022 року; загальний легковий седан-В марки CITROEN C-ELYSEE, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 за договором оренди транспортного засобу легкового авто від 08.06.2022 року. У володінні товариства також знаходиться причеп ПР-фургон легковий В. марки ПГМФ.

Про наявність вказаних активів контролюючий орган було повідомлено за формою № 20- ОПП повідомленнями від 02.06.2022 року, 03.05.2023 року, 29.05.2023 року та 29.05.2023 року, що були прийняті згідно доданих квитанцій.

01.06.2022 року між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та ТОВ «ЮГ-ТЕЛ» (код ЄДРПОУ 328168) була укладена угода про заміну сторони в договорі № 28 від 18.11.2009 року, за змістом якої всі права та обов`язки за договором, що належали ТОВ «ЮГ-ТЕЛ» як покупцю, передано ТОВ «ФОКУС-ЮГ». Додатковою угодою від 01.02.2023 року до договору № 28 від 18.11.2009 року ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та ТОВ «ФОКУС-ЮГ» погодили договір у новій редакції від 01.02.2023 року.

Згідно поточної редакції договору № 28 від 18.11.2009 року ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» як продавець постачає, а ТОВ «ФОКУС-ЮГ» як покупець приймає, оплачує і реалізує кінцевому покупцеві стартові пакети Vodafone, єдині ваучери та іншу продукцію, а також надає послуги з популяризації і просування продуктів ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», підвищення попиту на них у кінцевих споживачів в каналі активних продажів на території Одеської та Миколаївської області.

Пунктом 1.3 Договору № 28 передбачено, що до послуг, які надаються покупцем відносяться: ефективний пошук нових каналів реалізації продуктів ПрАТ «ВФ УКРАЇНА»; - ознайомлення кінцевих споживачів з особливостями продуктів ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» і порядком їх надання, тарифами на послуги, зоною покриття, акціями, які проходять в ПрАТ «ВФ УКРАЇНА»; популяризація торгових знаків VODAFONE, створення образу престижності знаку VODAFONE, а також продукції та послуг під знаком VODAFONE; формування образу інноваційності продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації продукції ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», в разі реалізації в одному пункті продажу аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв`язку; дотримання вимог продавця щодо обладнання місць продажу ПрАТ «ВФ УКРАЇНА»; підтримання візуалізації торгових роздрібних точок протягом періоду між візитами мерчандайзерів відповідно до стандартів продавця.

На підставі договору № 28 від 18.11.2009 року у лютому 2023 року ТОВ «ФОКУС-ЮГ» надало ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» послуги з популяризації та просування товару на суму 1 311 271,69 грн. (ПДВ 218 545,28 грн), про що 04.04.2023 року було складено Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 04/04/2023. ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» 05.04.2023 року здійснило оплату усієї вартості вказаних вище послуг, що підтверджується банківською випискою за 05.04.2023 року.

З урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «ФОКУС-ЮГ» було складено податкову накладну №90 від 04.04.2023 р., та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно отриманої квитанції № 9101230053 від 04.04.2023 року: - «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА». Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 04.04.2023 №90 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 82.99, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=4.4991%, "P"=18287.66 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на викладене, на виконання п. 11 Порядків №1165 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОКУС-ЮГ» було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №90 від 23.03.2023 року, реєстрацію якої зупинено. До повідомлення позивачем, серед іншого, додано: копія Виписки з ЄДР; копія Витягу з ПДВ; копія наказу про призначення директора; копія наказу на прийняття бухгалтера; копія Уставу; копія Угоди про заміну сторони; Копія договору поставки та надання послуг; копія актів виконаних робіт (наданих послуг) за період червень-грудень місяць 2022 р., та січень-квітень 2023 р.; платіжні доручення за період червень-грудень місяць 2022 р, та січень-квітень 2023 р.; додаткові угоди; договір оренди приміщення; квитанція про зупинення реєстрації.

Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області 11.05.2023 року було прийнято рішення №8794805/41510737 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №90 від 04.04.2023 р., якими відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН, у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

25.05.2023 року позивачем подано Таблицю даних платника податку на додану вартість із поясненнями № 11 та додатками: копія договору поставки та надання послуг; Додаткові угоди; договір оренди приміщення; договір оренди автотранспорту; договори купівлі продажу; договори надання послуг; рахунки-фактури; видаткові накладні; платіжні доручення; копія актів виконаних робіт (наданих послуг).

За результатами розгляду Таблиці контролюючим органом прийнято рішення № 8920531/41510737 вiд 01.06.2023 року про її неврахування. Рішення про неврахування таблиці обґрунтовано наступним: - «виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам; недотримання п. 13 Порядку тощо; виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та».

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОКУС-ЮГ» засобами електронного зв`язку було подано до Державної податкової служби України скаргу на Рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області: - від 11.05.2023 року №8794805/41510737 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №90 від 04.04.2022 р., яку рішенням Комісії ДПС України від 01.06.2023 № 47365/41510737/2 залишено без задоволення, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

28.06.2023 року ТОВ «ФОКУС-ЮГ» подано повторно Таблицю даних платника податку на додану вартість із поясненнями № 16 та додатками: виписка з ЄДР; копія договору поставки та надання послуг; договір оренди приміщення; договір оренди автотранспорту; договори купівлі продажу; копія статуту; додаткові угоди; договори надання послуг; рахунки-фактури та накладні на товар; видаткові накладні; копія актів виконаних робіт (наданих послуг); платіжні доручення.

За результатами розгляду Таблиці контролюючим органом прийнято рішення № 9151447/41510737 вiд 07.07.2023 року про її неврахування. Рішення про неврахування таблиці обґрунтовано наступним: - «наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність придбаного товару реалізованому».

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКУС-ЮГ» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ ФОКУС-ЮГ № 90 від 04.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного отримання; визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, перелік документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

Отже, з урахуванням наведеного, суд акцентує, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Зокрема, як встановлено судом, відповідно до квитанції № 9101230053 від 04.05.2023 року подана податкова накладна № 90 від 04.04.2023 року, прийнято, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачу запропоновано пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, судом зясовано, на виконання п. 11 Порядків №1165 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОКУС-ЮГ» було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №90 від 23.03.2023 року, реєстрацію якої зупинено. До повідомлення позивачем, серед іншого, додано: копія Виписки з ЄДР; копія Витягу з ПДВ; копія наказу про призначення директора; копія наказу на прийняття бухгалтера; копія Уставу; копія Угоди про заміну сторони; Копія договору поставки та надання послуг; копія актів виконаних робіт (наданих послуг) за період червень-грудень місяць 2022 р., та січень-квітень 2023 р.; платіжні доручення за період червень-грудень місяць 2022 р, та січень-квітень 2023 р.; додаткові угоди; договір оренди приміщення; квитанція про зупинення реєстрації.

Між тим, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення №8794805/41510737 від 11.05.2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №90 від 04.04.2023 р., якими відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН, у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Так, суд зазначає, що зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ, а отже, контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В протилежному випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, з підстав не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку, на думку суду, є суто формальною, та відповідно не може бути застосована.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Будченко проти України, рішення у справі Скордіно проти Італії

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зокрема, як зясовано судом, у Квитанції № 9101230053 від 04.04.2023 року податковим органом зазначено «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА». Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 04.04.2023 №90 в Єдиному реестрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 82.99, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=4.4991%, "P"=18287.66 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, в оскаржуваному Рішенні 8794805/41510737 від 11.05.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН, зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Втім, суд акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, відповідними законодавчими приписами. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, не підкреслено у відповідних графах які саме документи мав надати позивач, а отже, у порушення наведених законодавчих положень, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про їх не надання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

Так, у відзиві на позовну заяву податковий орган, серед іншого, наголосив, що позивачем ТОВ «ФОКУС-ЮГ» на підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій не було надано бухгалтерського документа (наприклад, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, тощо, Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для повивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Між тим, суд критично відноситься до посилань відповідача на ненадання позивачем жодного бухгалтерського документу (оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахунках рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку або їх аналогів), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій (наявність ділової мети), з огляду на наступне.

Так, згідно абз.11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткова накладна, які відповідно повинні містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.

Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

У п.2.1 Положення вказано, що первинні документи це документи, створені в письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження й дозволи адміністрації (власника) на їх проведення

Оборотно-сальдова відомість один із стандартних (загальних) звітів, який містить для кожного рахунку залишки на початок та на кінець періоду та обороти за дебетом і кредитом за обраний період та формується на підставі первинних документів.

Не являються первинними документами і аналізи або картки по субрахунках рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, плани рахунків бухгалтерського обліку тощо, про ненадання яких зазначає апелянт.

Таким чином, відповідач не підтвердив, що з наданих позивачем документів неможливо було встановити зміст і обсяг господарських операцій, в межах котрих позивач подав для реєстрації податкові накладні.

Суд звертає також увагу, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що після отримання від позивача відповідних письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Відносно доводів податкового органу, що надані позивачем на розгляд Комісії платіжні доручення не містять усіх обов`язкових реквізитів, так як відсутні підписи відповідального виконавця, а також печатки банку, суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до п. 2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 04.07.2018 р. №75 це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Проте Позивач не є банківською установою, а тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються.

Відповідач, розглядаючи надані платіжні доручення, повинен був керуватись положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 р. № 163, за якою ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції)..

Відповідно до п. 37 вищевказаної інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Отже, надані Відповідачу платіжні доручення були оформлені в електронному вигляді в системі клієнт-банк за допомогою технічних засобів, засвідчені електронним підписом та мали усі обов`язкові реквізити.

При цьому, платіжні доручення та інструкція, на які посилаються Відповідачі підтверджують господарські операції, що були здійснені у 2022 році, по яких податкові накладні вже зареєстровані, та які не мають будь-якого відношення до господарської операції, в межах якої складено податкову накладну № 90 від 04.04.2023 року. Тобто контролюючий орган не навів документів та доводів, які б свідчили про нереальність господарської операції від 04.04.2023 року.

Так, Верховним Судом у Постанові від 16.09.2022 по справі № 380/7736/21 наголошено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд також не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про не дотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості при винесенні оскаржуванихь рішень, виконання яких, при цьому, є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог контролюючого органу.

До того ж, не виконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб`єктами владних повноважень не доведено правомірність винесення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, спірних рішень, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.

Відтак, беручи до уваги вище окреслене, з урахуванням дослідження наданих Товариством з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ, та наявних у матеріалах справи первинних документів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, та наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року.

Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС.

Згідно з пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено необхідність реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: - Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено неправомірність прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного позивачем рішення № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року, задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ ФОКУС-ЮГ № 90 від 04.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання, - є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року, суд зазначає наступне.

Пунктами 12-14 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Згідно з пунктом 18 Порядку №1165, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Як вбачається з матеріалів справи 25.05.2023 року позивачем подано Таблицю даних платника податку на додану вартість із поясненнями № 11 та додатками: копія договору поставки та надання послуг; Додаткові угоди; договір оренди приміщення; договір оренди автотранспорту; договори купівлі продажу; договори надання послуг; рахунки-фактури; видаткові накладні; платіжні доручення; копія актів виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пунктів 15-16 Порядку №1165, Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

За результатами розгляду Таблиці контролюючим органом прийнято рішення № 8920531/41510737 вiд 01.06.2023 року про її неврахування. Рішення про неврахування таблиці обґрунтовано тим, що «виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам; недотримання п. 13 Порядку тощо; виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та».

28.06.2023 року ТОВ «ФОКУС-ЮГ» подано повторно Таблицю даних платника податку на додану вартість із поясненнями № 16 та додатками: виписка з ЄДР; копія договору поставки та надання послуг; договір оренди приміщення; договір оренди автотранспорту; договори купівлі продажу; копія статуту; додаткові угоди; договори надання послуг; рахунки-фактури та накладні на товар; видаткові накладні; копія актів виконаних робіт (наданих послуг); платіжні доручення.

За результатами розгляду Таблиці контролюючим органом прийнято рішення № 9151447/41510737 вiд 07.07.2023 року про її неврахування. Рішення про неврахування таблиці обґрунтовано тим, що «наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність придбаного товару реалізованому».

Відповідно до пункту 17 Порядку №1165, у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Як визначено пунктами 19-20 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Дослідивши оскаржувані рішення від № 8920531/41510737 вiд 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 вiд 07.07.2023 року про неврахування Таблиці даних ТОВ «ФОКУС-ЮГ» , суд вважає, що це рішення не містить чіткого обґрунтування відносно «наявності у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

У цьому рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття.

Рішення контролюючого органу не містить чітких правових підстав для неврахування таблиці даних платника, які і не містить конкретний перелік матеріалів, який би міг надати можливість прийняти рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідачем.

Тобто, у спірних рішеннях не вказано яка саме податкова інформація та які саме господарські операції, вчиненні позивачем, віднесено до ризикових та взяті до уваги при його прийнятті.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Разом з тим, податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які б могли свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Натомість, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№ К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 160/93/19 (№ К/9901/25783/19).

Таким чином, враховуючи контекст спірних правовідносин, встановлені судом фактичні обставини, та досліджені письмові докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, позаяк не відповідають критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, та які окреслені ч.2 ст.2 КАС України, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зокрема, на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. заявником до заяви додано копії наступних документів: копія договору про надання правової допомоги від 09.06.2023 року № 1; додаткова угода № 1 договору про надання правової допомоги від 09.06.2023 року № 1; копія Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.08.2023 року; рахунок № 1 від 18.08.2023 року.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з чим, з урахуванням відповідних обставин, у тому числі, ціни позову, суд може обмежити такий розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат, застосовно до предмета публічно правового спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспізмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Зокрема, дослідивши матеріали справи, та надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг), а отже, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, їх співмірності зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, враховуючи також, що дана справа, не належить до категорії складних справ, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд доходить висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 5 000,00 грн. на користь позивача, оскільки саме такий розмір гонорару, на думку суду, є справедливим, розумним, та співмірним.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-Б, офіс 12, код ЄДРПОУ 41510737) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 8794805/41510737 від 11.05.2023 року;

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ ФОКУС-ЮГ № 90 від 04.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8920531/41510737 від 01.06.2023 року, № 9151447/41510737 від 07.07.2023 року.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-Б, офіс 12, код ЄДРПОУ 41510737), судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-Б, офіс 12, код ЄДРПОУ 41510737) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко