Ухвала

від 01.04.2024 по справі 420/17562/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17562/23

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Шевчук О.А.,

суддів Бойка А.В., Федусика А.Г.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС-ЮГ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКУС-ЮГ про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду по справі №420/17562/23 задоволено. Зобов`язано Державну податкову службу України подати до суду протягом 30 днів, з дня отримання копії даної ухвали, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року по справі № 420/17562/23.

На зазначену ухвалу суду Державна податкова служба України подали апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме, для надання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній поважних підстав його пропуску, а також доказів у підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Державної податкової служби України 12.03.2024 року о 18:00.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду постановлена 15 лютого 2024 року.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 15.02.2024 року доставлена до електронного кабінету Державної податкової служби України 16.02.2024 року о 21:31.

Апеляційну скаргу разом з додатками було подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» 04.03.2024 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України п`ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а саме з дня складення повного судового рішення.

Апелянтом не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній поважних підстав його пропуску, а також доказів у підтвердження вказаних обставин, як це передбачено ч. 3 ст. 298 КАС України.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 25 березня 2024 року.

Станом на 01 квітня 2024 року Державна податкова служба України не виконали вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, а саме: не порушили питання про поновлення строку, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.А. ШевчукСудді А.В. Бойко А.Г. Федусик