Рішення

від 12.09.2023 по справі 580/5614/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року справа № 580/5614/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку загального позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Фенікс М до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

03.07.2023 адвокат Дубровний М.О. ( АДРЕСА_1 ) від імені Фермерського господарства Фенікс М (20411, Черкаська обл., Тальнівський р-н, с.Шаулиха, вул.Тараса Шевченка, буд.44; код ЄДРПОУ 24412368) (далі позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №4642/23-00-07-08-01, яким застосовано до нього штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3771000,26грн.

Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи зазначив, що оскаржуване рішення відповідач прийняв за наслідками перевірки, проведеної з порушенням процедури призначення та проведення відповідного виду перевірок, що зумовлює недопустимість визнання належним доказом акту, складеного за результатами такої перевірки. Зокрема, стверджує про відсутність обґрунтувань в запиті щодо надання документів та в наказі про призначення перевірки. Стверджує про безпідставність неврахування відповідачем мораторію на проведення податкової перевірки під час карантину, а також його претензійної роботи щодо невиконання його контрагентом умов контракту про своєчасність оплати експортованого товару. Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки прийняте без урахування наданих позивачем пояснень та додаткових документів.

Ухвалою від 10 липня 2023 року суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

25.07.2023 та 07.08.2023 суд постановив ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про його участь в судовому розгляді справи у режимі відео-конференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

01.08.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки спірне рішення винесене з дотриманням вимог закону за порушення строків розрахунку щодо зовнішньо-економічного контракту за експортований товар. Запит та наказ про призначення перевірки містили всі необхідні відомості. Перевірка проведена під час зупинення дії мораторію, а спірне рішення прийняте за допущене порушення позивача щодо відсутності достатніх дій недопущення несвоєчасності розрахунків за зовнішньо-економічні операції.

15.08.2023 позивач надіслав суду відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Наполягає, що в наказі та запитах вказані загальні формулювання без зазначення причин, які стали фактичною передумовою призначення перевірки, що перешкодило йому надати документи для уникнення спору. Вважає, що дії щодо проведення перевірки не відповідають вимогам закону, оскільки проведення перевірки було заборонено. У спірних правовідносинах не постало питання перевірки наявності форс-мажорних обставин. Також не встановлено вини позивача у вказаних порушеннях та безпідставно враховано день надходження коштів від нерезидента на розподільчий рахунок.

Під час підготовчого провадження суд долучив як докази всі подані сторонами документи. 16.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У відкритому судовому засіданні 07.09.2023 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника. Заслухавши вступне слово представника відповідача постановив ухвалу про перехід до розгляду справи правилами письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

07.04.2022 позивач уклав з SF AGRO S.R.O. (Словаччина) контракт №0329/V/1/2022 на експорт потягом протягом 11.04.2022-22.05.2022 насіння соняшнику високоолеїнового врожаю 2021 року походженням з України насипом вартістю 703євро/тон кількістю 1000тон+/-5%. У ст.11 контрагенти погодили умови оплати товару двома способами:

1) покупець відкриває безвідкличний, переданий, подільний документарний акредитив або банківську гарантію на користь покупця не пізніше, ніж за три дні до початку завантаження;

2) виплата авансів здійснюється за умови встановлення банківської гарантії або еквівалентної гарантії, що відповідає 100% суми авансу. Гарантія видається не пізніше ніж за два дні до початку завантаження.

01.11.2022 укладено додаткову Угоду №1 до Контракту, якою контрагенти додатково передбачили за порушення строку розрахунків пеню в розмірі 0,3% суми недоодержаних грошових коштів, яка нараховується після закінчення 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.

Протягом 2022 року позивач здійснив експорт вказаного товару згідно з відповідними митними деклараціями (далі МД). У зв`язку з простроченням оплати позивач направив контрагенту лист від 07.11.2022 вих.№61 та претензію від 06.02.2023 з вимогою оплатити товар.

На заяву позивача від 03.11.2022 Міністерство економіки України видало лист вих.№4432-10/79637 від 14.12.2022, яким повідомив про прийнятий наказ від 13.12.2022 №5156 про відмову у видачі висновку відповідно до вказаного Контрагента.

17.03.2023 відповідач видав наказ №507-п щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 21.04.2023 тривалістю п`ять робочих днів з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньо-економічних операцій контракту від 07.04.2022 №0329/V/1/2022 (за період 07.04.2022 до 16.02.2023) у зв`язку з отриманням податкової інформації Національного банку України, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями. У наказі зазначені посилання про виконання вимог підп.191.1.4 п.191.1 ст.191, підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.79.1-71.2 ст.79 розділу І, абз.3 п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Щодо цього направив позивачу повідомлення від 02.03.2023 №71/23-00-07-08-01 про призначену перевірку та повідомлення №4394/6/23-00-07-08-01 про запрошення позивача до контролюючого органу на 04.05.2023 о 13год. 00хв.

25.03.2023 відповідач вручив позивачу лист від 20.03.2023 №4398/6/23-00-07-08-07, в якому посилаючи на наказ, норми ПК України просив надати до 09год. 00хв. 18.04.2023 всі документи, пов`язані з предметом перевірки за період 07.04.2022-16.02.2023 (перелік не є виключним): договори уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньо-економічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), які підтверджують день виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин (в разі їх наявності); висновки цен6трального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження строків розрахунків ( в разі їх наявності); позовні заяви до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, або документи про їх стягнення в позасудовому примусовому порядку; інші документи, які стосуються виконання зовнішньо-економічних контрактів та пояснюють причини наявності або відсутності порушення.

Тією ж датою відповідач оформив позивачу повідомлення про запрошення на 13год. 00хв. 04.05.2023 до контролюючого органу встановленої наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №644 форми.

04.05.2023 відповідач склав акт про результати зазначеної перевірки №4394/23-00-07-08-01/24412368 (далі Акт перевірки). У ньому зафіксований аналіз отриманої інформації від НБУ та від позивача (пояснення, контракт, ввізні МД, виписки банку, картки рахунків №362, 714, 945, лист-попередження до нерезидента, лист-претензію), дані інформаційних систем ДПС України та Держмитслужби. В Описовій частині зазначено, що за експортним контрактом від 07.04.2022 №0329/V/1/2022 на поставку насіння соняшнику високоолеїнового врожаю 2021 року походження з України насипом вартістю 703євро/тон позивач експортував SF AGRO S.R.O. (Словаччина) товар на суму 733299,30євро (еквівалент 22616179,73грн) згідно з митними деклараціями від 10.06.2022, 06.07.2022, 01.08.2022, 11.08.2022, 13.09.2022, 28.09.2022, 08.11.2022, 07.12.2022, 27.12.2022, 28.12.2022, 29.12.2022,07.02.2023. Оплата товару надійшла з порушенням та без порушення граничних строків оплати.

Зокрема, з порушенням:

1) щодо МД від 22.05.2022 № UA305030/2022/000395 експортовано насіння соняшнику високоолеїнового на суму 375120,80 євро (еквівалент 11542016,87грн) з граничним строком розрахунків, встановленим НБУ 17.11.2022:

07.12.2022 50000,00євро (еквівалент 1924330,01грн) на 200-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 20 днів, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 113304,30грн (18.11.2022-07.12.2022);

27.12.2022 25000,00євро (еквівалент 971080,00грн) на 220-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 40 днів, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 113304,30грн (18.11.2022-27.12.2022);

28.12.2022 50000,00євро (еквівалент 1944260,00грн), з них 35120,80євро для зарахування оплати товару, експортованого МД №000395 або на 221-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 41 день, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 163152,84грн (18.11.2022-28.12.2022);-

2) згідно з МД від 23.05.2022 №UA305030/2022/000396 експортовано насіння соняшнику високоолеїнового на суму 358178,50 євро (еквівалент 11074162,86грн) з граничним строком розрахунків, встановленим НБУ 18.11.2022:

28.12.2022 50000,00євро (еквівалент 1944260,00грн), з них 14879,20євро для зарахування оплати товару, експортованого МД №000396 або на 220-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 40 днів, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 67435,09грн (19.11.2022-28.12.2022);

29.12.2022 30000,00євро (еквівалент 1168311,00грн) або на 221-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 41 день, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 139364,29грн (19.11.2022-29.12.2022);

07.02.2023 20000,00євро (еквівалент 788090,00грн) або на 261-й день з дати митного оформлення. Тобто, порушенням встановленого НБУ строку розрахунку за операціями з експорту товарів на 81 день, з огляду на що підлягає нарахуванню пеня в розмірі 183552,97грн (19.11.2022-07.02.2023).

Також станом на 16.02.2023 або на 270-й день з дати оформлення вказаної МД кошти в сумі 293299,30євро на рахунок позивача не надійшли. На рахунку 362 позивача рахується дебіторська заборгованість на цю суму. Отже, порушення граничного строку розрахунків становить 90 днів, а пеня в сумі 2990886,47грн підлягає нарахуванню за період 19.11.2022-16.02.2023.

У Висновку зазначено про виявлене порушення позивача ч.ч.1-2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 07.04.2022 №0329/V/1/2022 у розмірі 50000,00євро на 25000,00євро на 40днів, 35120,80євро на 41 день, 14879,20євро на 40днів, 30000,00євро на 41день, 20000євро на 81день та 293299,30євро на 90днів.

Акт не підписаний позивачем та направлений згідно з записом на ньому засобами поштового зв`язку. Відповідно до додатку №2 до нього для обчислення пені відповідач застосував курс валюти 1євро=37,7681грн, ставку пені 0,3%, внаслідок чого загальна її сума становить 3771000,26грн.

26.05.2023 відповідач виніс спірне ППР №4642/23-00-07-08-01 про застосування до позивача штрафної санкції у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3771000,26грн.

Тому позивач звернувся в суд зі вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дотримуючись вимог ст.ст.2-9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) урахував, що позивач не оспорює вказані в зазначеному вище Акті податкової перевірки факти щодо його правовідносин з суб`єктом зовнішньо-економічної діяльності, укладеного контракту, дат МД, вказаної кількості та вартості експортованого ним товару, дат та сум оплат його партій.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства регулює Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі ЗУ № 2473-VIII).

Положення ст.3 вказаного Закону приписують, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Згідно з ч.4 ст.11 ЗУ № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Норм пунктів 8-10 ст.11 ЗУ № 2473-VIII деталізують зміст валютного нагляду. Зокрема, агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Доводи позивача про порушення відповідачем процедури перевірки не обґрунтовані, що пояснюється наступним.

Згідно з підп.191.1.4 п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Тобто, відповідач діяв в межах владних повноважень.

Підпункт 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлює, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 79.1-71.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Вона проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п.79.3 вказаної статті ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Наказ про призначення перевірки містить посилання на норми ПК України, якими керувався відповідач, та окремо в п.2 зазначення підстав, що зумовили її проведення. Детальніше запропоновано запитами позивачу надати документи щодо ймовірного порушення валютного законодавства. Посилання в позовній заяві на відсутність таких відомостей в наказі та запитах спростовуються їх змістом. Відомостями про доставку рекомендованого повідомлення зі штрих-кодом 184300002121-1 підтверджується вручення наказу, повідомлення, запрошення та запиту позивачу 25.03.2023. Отже, позивачу було відомо привід і підстави, а також строки та межі податкової перевірки. Складання акту податкової перевірки у травні 2023 року доводить дотримання відповідачем вказаного вище передбаченого законом права та періоду для проведення таких дій.

Абзац третій п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлює, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем мораторію на перевірки не обґрунтовані та з викладених мотивів не враховані.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

24.02.2022 Правління Національного банку України ухвалило постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова НБУ №18), п.142 якої з урахуванням змін від 07.07.2022 № 142 встановив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, відповідно до п.14-3:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Вказаних винятків у спірних обставинах не встановлено. Порушення граничних строків розрахунків за експортоване для виконання згаданого вище Контракту насіння соняшника підтверджується відомостями МД та оплати.

Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення 5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пункт 23 розд. ІІ Положення 5 приписує, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, згідно з ч.4 ст. 13 ЗУ № 2473-VIII можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Відповідно до ч.5 вказаної статті Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Обчислення пені спірним рішенням відповідач виконав дотримуючись зазначеної норми права та офіційних відомостей про курс валют (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates).

Згідно з ч.13 ст.16 № 2473-VIII відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 9 квітня 2022 року № 426. Ця Постанова приписує заборону ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації, а також, що товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 року включно. Тобто, не поширюється на спірні правовідносини.

Водночас норми ч.6 передбачають зупинення її нарахування на період дії форс-мажорних обставин, підтверджених довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Крім того таке зупинення відповідно до ч.7 відбувається у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

Однак ані згаданого вище висновку, ані вказаного рішення суду чи уповноваженого органу відповідної країни для позивача не сформовано. Пропозицію їх надати відповідач вказав у вказаних вище листах-запитах позивачу. Натомість встановлені обставин свідчать, що Мінекономіки наказом відмовило позивачу в продовженні порушених граничних строків розрахунків. Претензійна робота, на яку посилається позивач, та відсутність особистої вини (умислу) постачальника (експортера) вказаним Законом не передбачені умовами звільнення від відповідальності за порушення строків зовнішньо-економічних розрахунків. Отже, притягуючи спірним рішенням позивача до відповідальності, відповідач діяв в межах, порядку та строки, визначені законом. Оскаржуване ППР правомірне та скасуванню не підлягає.

Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог повністю.

Зважаючи на результат вирішеного спору та відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.ст.132-139КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Фенікс М (20411, Черкаська обл., Тальнівський р-н, с.Шаулиха, вул.Тараса Шевченка, буд.44; код ЄДРПОУ 24412368) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №4642/23-00-07-08-01, яким застосовано штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3771000,26грн.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 12.09.2023.