Ухвала

від 12.09.2023 по справі 340/2522/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2023 року

м. Київ

справа №340/2522/21

адміністративне провадження №К/990/30067/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №340/2522/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Добровольського» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького про визнання протиправними дій, скасування приписів та постанов, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Добровольського» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького, в якому просило:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МР міста Кропивницького Пилипенка Віталія Володимировича щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Добровольського, 2-Н» щодо дотримання позивачем як суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил;

- скасувати припис Управління ДАБК МР міста Кропивницького №4-ю від 13.05.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Добровольського, 2-Н»;

- скасувати припис Управління ДАБК МР міста Кропивницького №5-ю від 13.05.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом негайного зупинення будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Добровольського, 2-Н»;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №4-Ю від 20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 839 900 грн.;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №5-Ю від 20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 150 грн.;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №6-Ю від 20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 204 300 грн.;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №7-Ю від

20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 113 500 грн.;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №8-Ю від 20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 181 600 грн.;

- скасувати постанову Управління ДАБК МР міста Кропивницького №9-Ю від 20.05.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 90 800 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8-Ю від 20.05.2021 року в частині накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «УК Добровольського» штрафу у сумі 140 740 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2023 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 в частині незадоволених позовних вимог скасовано, в цій частині заявлених вимог ухвалено нову постанову про задоволення позову. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 залишене без змін.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 в частині відмови у задоволенні позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 в частині задоволення апеляційної скарги.

Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне.

Касаційна скарга подана (здана на пошту) 29.08.2023, тобто після закінчення встановленого законом процесуального строку.

Заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, зазначаючи, що вперше звернувся до Верховного Суду 28.07.2023 (в межах строку на касаційне оскарження), однак ухвалою Верховного Суду 22.08.2023 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Вказану ухвалу заявник отримав 29.09.2023, після чого, в цей же день повторно звернувся до Верховного Суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи, що вперше касаційну скаргу було подано в установлений строк, право на повторне звернення реалізоване без зайвих зволікань, в найкоротші строки, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 КАС України, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що в такому випадку обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо можливості застосування пункту 7-1 Порядку №553, а також пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Суд зазначає, що формальне наведення в касаційній скарзі посилання на відсутність висновку Верховного Суду у взаємозв`язку з посиланням на неправильне застосування або тлумачення зазначених правових норм при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України без зазначення конкретної норми права, що була застосована неправильно судами першої та апеляційної інстанції, а також без обґрунтування того у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, заявник наводить перелік постанов Верховного Суду, які, на його думку «правомірно не враховано» судами попередніх інстанцій, вказує на те, що правовідносини у даній справі не є подібними до правовідносин, згідно позиції, викладеної Верховним судом у постанові від 12.10.2020 у справі №375/7136/17, зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Однак, таке обґрунтування пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України не є належним в розумінні вказаної норми закону.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.

Таким чином, скаржникам необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно уточнити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №340/2522/21.

Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №340/2522/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.І. Рибачук

Суддя Т.Г. Стрелець