Ухвала

від 12.09.2023 по справі 932/3570/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/3570/23

Провадження № 2-ві/932/17/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Овчиннікової О.С. від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.

07.09.2023 року до суду від представника позивача ТОВ «УКРМЕДІАСНАБ» - адвоката Антонова К.Д. надійшла заява про відвід судді Овчиннікової О.С. від розгляду даної справи. Заява про відвід обгрунтована тим, що 12.04.2023 року ним було подано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих в наслідок ДТП, в якому було зазначено, що правовідносини, які склалися між сторонами врегульовані, зокрема, ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову. Однак, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 року було відмовлено у відкритті провадження у справі № 932/3570/23 за позовом ТОВ «УКРМЕДІАСНАБ» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої в наслідок ДТП. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя Овчиннікова О.С. виходила з того, що позивач є юридичною особою та займається господарською діяльністю, відповідач є фізичною особою-підприємцем та займається господарською діяльністю у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі, а відтак спір про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди в дорожньо-транспортній пригоді за участі двох суб`єктів господарювання віднесений до юрисдикції господарського суду. Також роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства. Проте, на думку позивача та суду апеляційної інстанції такий висновок суперечить нормам процесуального права. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.08.2023 року у справі № 932/3570/23 скасовано вищевказану ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про відмову у відкритті провадження. Апеляційний суд зазначив, що спір виник не у зв`язку із здійсненням господарської діяльності сторонами, оскільки між сторонами відсутні будь-які господарські відносини, а тому спір щодо відшкодування шкоди, спричиненої в результаті ДТП, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на що не звернув увагу суд першої інстанції. Заявник зазначає, що йому знадобилось 4 місяці, 2600 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та час на написання та подання апеляційної скарги, щоб довести судді Овчинніковій О.С., що цивільна справа про відшкодування шкоди в наслідок ДТП повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства. Заявник вказує, що на його думку дії судді Овчиннікової О.С., що полягали у протиправній відмові у відкритті провадження, є наслідком непрофесіоналізму або наслідком зацікавленості судді і затягуванням розгляду справи.

Посилаючись на необхідність усунення будь-якої видимої упередженості судді Овчиннікової О.С., з погляду правових критеріїв, встановлених національним законодавством, а також з метою забезпечення права позивача на своєчасний, справедливий судовий розгляд, заявник просить в заяві відвести суддю Овчиннікову О.С. від розгляду даної справи № 932/3570/23.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.09.2023 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної заяви про відвід судді Овчиннікової О.С.

У відповідності до положень ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікової О.С. без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, ознайомившись з матеріалами цивільної справи №932/3570/23, суд вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст. 36 ЦПК України). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно до ч.8, 9, 11 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У відповідності до положень п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Встановлено, що 12.04.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 року для розгляду даної справи визначена суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікова О.С.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікової О.С. від 13.04.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої в наслідок ДТП, з посиланням на те, що даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікової О.С. від 13.04.2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.08.2023 року апеляційну скаргу представника позивача ТОВ «УКРМЕДІАСНАБ» - адвоката Антонова К.Д. на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 року задоволено; ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження розгляду. Підставою скасування вказаної ухвали апеляційного суду зазначено, що вбачається, що спір у даній справі виник не у зв`язку із здійсненням господарської діяльності сторонами, між сторонами відсутні будь-які господарські відносини, а тому спір щодо відшкодування шкоди, спричиненої в результаті ДТП, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2023 року дана справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікової О.С., якою ухвалою від 05.09.2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 12.10.2023 року.

Як зазначено вище, 07.09.2023 року до суду від представника позивача ТОВ «УКРМЕДІАСНАБ» - адвоката Антонова К.Д. надійшла заява про відвід судді Овчиннікової О.С. від розгляду даної справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2023 року під головуванням судді Овчиннікової О.С. заяву представника позивача - адвоката Антонова К.Д. про відвід судді у цивільній справі № 932/3570/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, визнано необгрунтованою та передано до канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеному в порядку ст.33 ЦПК України.

Зі змісту заяви представника позивача - адвоката Антонова К.Д. про відвід судді у цивільній справі № 932/3570/23 вбачається, що представник позивача вказує на те, що на його думку дії судді Овчиннікової О.С., що полягали у протиправній відмові у відкритті провадження у даній цивільній справі, є наслідком непрофесіоналізму або наслідком зацікавленості судді і затягуванням розгляду справи, та є підставою для відводу судді.

Суд вважає, що наведеним заявником в заяві про відвід обставинам щодо його сумніву в об`єктивності та неупередженості судді Овчиннікової О.С. при здійснені нею процесуальних дій під час вирішення питання про відкриття провадження у справі доказів не надано, а незгода заявника з процесуальними діями та рішеннями судді під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі у розумінні положень ч.4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді, оскільки вказаними положеннями законодавства передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, зважаючи на те, що заява про відвід не містить посилань на існування обставин, визначених саме ст. 36 ЦПК України, як підстав для відводу судді від розгляду даної цивільної справи, і наявних доказів упередженості судді при розгляді даної цивільної справи не надано та судом не встановлено, суд приходить до висновку, що дана заява про відвід судді є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36-40, ст. 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Овчиннікової О.С. від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДІАСНАБ» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, - відмовити.

Ухвала не оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кудрявцева