Ухвала

від 13.09.2023 по справі 2-3253/11

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.09.2023 2-3253/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Борисової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-3253/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2023 року ініційовано розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-3253/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 доПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м. Харцизька», третя особа ОСОБА_2 , реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору, закінченої ухваленням 27 червня 2013 року рішення Харцизького міського суду Донецької області.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно положень частини 2статті 247 ЦПКУкраїни, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі змісту ухвали вбачається, що представник стягувача, звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-3253/11. В обґрунтування заяви зазначає, що на підставі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня року видано виконавчий лист № 2-3253/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 192/519 від 10.06.2008 року в сумі 303 960,31грн, в рахунок повернення судового збору 1700,00 грн, усього 305 660,31грн, який в подальшому було пред`явлено для виконання до відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40208419.

Оскільки приміщення, матеріально-технічна база та документація Харцизького міського відділу ВДВС були захоплені в результаті проведення активної фази АТО, представник стягувача вважає, що оригінал виконавчого листа втрачено.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, визначена підсудність Добропільському міськрайонному суду Донецької області.

Згідно довідки завідувача архівом Добропільського міськрайонного суду Донецької області за архівними покажчиками (описи справ тимчасового, тривалого зберігання Харцизького міського суду Донецької області) цивільна справа № 2-3253/11 (2/0248/1/2013) за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була розглянута Харцизьким міським судом Донецької області 27 червня 2013 року до архіву Добропільського міськрайонного суду Донецької області на зберігання не надходила.

Верховний Суд України у пункті 38 постанови № 2 від 12 червня 2009 року Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що за правилами розділу ІХ ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Частиною 1статті 493 ЦПК Українивизначено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до положень ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV«Про доступ до судових рішень»для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Шляхом повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно доЗакону України «Про доступ до судових рішень», судом було отримано:

копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року (вступна та резолютивна частини) по справі №2-3253/11, електронну копію рішення зареєстровано у Єдиному державному реєстру судових рішень 01.07. 2013 року, оприлюднено 20.01.2014 року, номер судового провадження не визначено;

копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року по справі №2-3253/11, електронну копію рішення зареєстровано у Єдиному державному реєстру судових рішень 02.07. 2013 року, оприлюднено 04.07.2013 року, номер судового провадження не визначено.

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірних матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку на його думку, необхідно відновити.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відновити частково втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-3253/11, використавши копії вищезазначених судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень .

На підставі викладеного, керуючись ст.258-259, 263265, 353, 491-494 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-3253/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 доПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м. Харцизька», третя особа ОСОБА_2 , реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору, закінченої ухваленням 27 червня 2013 року рішення Харцизького міського суду Донецької області -вирішити частково.

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-3253/11 в частині:

змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року (вступна та резолютивна частини) по справі №2-3253/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору;

змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року по справі №2-3253/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення (вступна та резолютивна частини) Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року по справі №23253/11 в наступній редакції: «

23253/11

2/0248/1/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

27 червня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді - Нікіфорова М.Ю.

при секретарі Нікуліной Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору ,-

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов`язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає необхідним проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ур. м.Іловайськ Донецької обл., ІПН НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Харцизьк, вул.Прллетарська, 39, р\р НОМЕР_2 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором № 192/519 від 10.06.2008р. в сумі 303 960,31грн., в рахунок повернення судового збору 1700,00грн., усього 305 660,31грн.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя:»

Вважати встановленим зміст відновленого рішення (повне) Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року по справі №2-3253/11 в наступній редакції: «

2-3253/11

2/0248/1/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді - Нікіфорова М.Ю.

при секретарі Нікуліной Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду до відповідача із вказаним позовом, який мотивує тим, що між ними був укладений кредитний договір № 192/519 від 10 червня 2008 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 200 000,00 гривень під 25,0 % річних строком на 120 місяців на поточні потреби. Боржник у строки, встановлені кредитним договором, погашення кредиту не здійснює, чим порушує умови договору. Відповідно до умов договору банк має намір скористатися своїм правом на вимагання дострокового повернення кредиту. У зв`язку з чим після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 303 960,31грн та понесені судові витрати.

Відповідачка позов не визнала та подала до суду зустрічний позов до позивача, який мотивує тим, що 24 липня 2007 року між нею та ОСОБА_2 було укладено правочин купівлі-продажу житлового будинок, посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1535 приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Набока О.В. Відповідно до умов п. 3 цього Договору продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 168170 грн, які продавець за Договором одержить готівкою від покупця відповідно до Договору повністю після підписання цього договору. Факт повного розрахунку має бути підтверджено заявою продавця, що є невід`ємною частиною цього Договору, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально. П. 4 Договору визначено порядок виникнення права власності на нерухоме майно, отримане в результаті укладення даного договору, так цей договір підлягає державній реєстрації, право власності на майно у покупця виникає лише за умови сплати в повному обсязі ціни майна, що встановлена Договором.

Державну реєстрацію Договору було здійснено 28.05.2008 р. КП «БТІ м.Харцизька», про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18991202 від 28.05.2008р. Однак з заявою про проведення державної реєстрації до БТІ вона особисто не зверталась, третіх осіб на здійснення реєстрації не уповноважувала.

Заява про проведення повного розрахунку між нею та ОСОБА_5 було посвідчено 10.06.2008 року приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Старко О.П. Враховуючи те, що зазначена заява, яка є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу будинку, була посвідчена після проведення державної реєстрації, проведення державної реєстрації було здійснено з порушеннями вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV відповідно до якого державний реєстратор встановлює: відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав , наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Оскільки державну реєстрацію права власності проведено з порушеннями Закону, вона підлягає скасуванню, а скасування незаконної реєстрації права власності є приводом для визнання недійсним іпотечного договору № 7191 від 10 червня 2008 року, укладеного між нею та банком в забезпечення кредитного договору, оскільки його зміст суперечить ЦК та Закону і позичальник не мав права передавати в іпотеку майно, право власності на яке було зареєстровано з порушенням закону.

Також серед підстав для визнання недійсним іпотечного договору вважає те, що в частині змісту та розміру основного зобов`язання між умовами Кредитного та Іпотечного договорів встановлені розбіжності у вигляді різниці розміру сплати процентів за користування кредитом, так умовами Іпотечного договору визначено зобов`язання в частині сплати процентів за користування кредитом у розмірі 25 % річних, на умовах зазначених у Кредитному договорі, натомість у Кредитному договорі п.1.1 визначено зобов`язання в частині сплати процентів за користування кредитом у розмірі 23 % річних на момент укладення Кредитного договору.

Додатковим договором №1 від 08 жовтня 2010 року до Кредитного договору, внесено зміни до умов зобов`язання та збільшено розмір процентів за користування кредитом з 23% до 25%, що також є порушенням вимог законодавства, оскільки будь-яке збільшення основного зобов`язання або процентів за основним зобов`язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Умовами іпотечного договору збільшення процентів або зобов`язання не передбачене, тому п.1 про збільшення процентів за умовами Додаткового договору № 1 є також недійсним.

Просить визнати незаконним рішення державного реєстратора комунального підприємства « БТІ м. Харцизька» Грабар І.В. від 28.05.2008 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу р.№1535 від 24.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Набока О.В., зобов`язати державного реєстратора комунального підприємства « БТІ м. Харцизька» Грабар І.В скасувати запис №3352 в книзі 22 р.№ 17731309 в Державному реєстрі прав власності про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу р.№1535 від 24.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Набока О.В., визнати недійсним п. 1 додаткового договору №1 від 08 жовтня 2010 року до кредитного договору №192/519 від 10 червня 2008 року, укладеного між нею та банком, визнати недійсним іпотечний договір №7191 від 10 червня 2008 року, укладений між нею та банком.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримала повністю, просить його задовольнити. Зустрічний позов відповідачки не визнала та пояснила, що кредитний договір між ними було укладено на законних підставах і він є дійсним. При зазначенні процентної ставки в кредитному договорі допущена технічна помилка - вказано 23% замість процентної ставки 25% . Додатковим договором № 1 від 08.10.2010 р. до кредитного договору №192/519 від 10.06.2008 р. лише була виправлена технічна помилка щодо відсоткової ставки за кредитом та вказано проценту ставку за кредитом у розмірі 25%. Додатковий договір був підписаний відповідачкою без заперечень. Той факт, що кредит відповідачці надавався під 25% річних, підтверджується повідомленням про умови кредитування, де зазначається у графі «розмір відсоткової ставки» - 25%. Це повідомлення було заповнено та підписано власноруч ОСОБА_6 30 травня 2008 р. Кредитний договір було підписано 10 червня 2008 року, тобто позичальник мала можливість та час (з 30 травня по 10 червня 2008 року) об`єктивно оцінити умови кредитування та прийняти виважене рішення щодо вступу до кредитних правовідносин. Їй була надана та доведена повна, достовірна та детальна інформація щодо вартості кредиту (суми абсолютного подорожчання кредиту), процентної ставки за кредитом (у розмірі 25 %) та існуючих на момент звернення до банку умов кредитування. Кредитний договір був підписаний позичальником відповідачкою без заперечень. Також процентна ставка 25% річних була вказана і в іпотечному договорі №7191 від 10.06.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Старко О.П., який був укладений банком та відповідачкою в забезпечення виконання нею кредитних зобов`язань. Цей договір також був підписаний без зауважень. У витязі про реєстрацію іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек також зазначені відсотки у розмірі 25,0% річних, у розрахунку ефективної процентної ставки за кредитом, який є додатком до кредитного договору, вказано, що процентна ставка за договором складає 25,00%.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено іпотечний договір № 7191, посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу - Старко О.П., відповідно до якого в іпотеку передавалося таке майно: одноповерховий жилий будинок АДРЕСА_1 . Іпотечний договір було укладено у відповідності із ЗУ „Про іпотеку" , зокрема, вимоги закону в частині предмета іпотеки були виконані - право власності на предмет іпотеки належало тільки відповідачці на підставі договору купівлі-продажу та було зареєстровано у встановленому законом порядку. Так, 24 липня 2007 р. між відповідачкою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1535. Цей договір було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28 травня 2005 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та відміткою на договорі купівлі-продажу, зробленою на останньому аркуші договору. З заявою до БТІ м. Харцизька про проведення реєстрації права власності на жилий будинок звернулася саме відповідачка, що підтверджується тим самим витягом , в якому у графі «заявник» зазначено: ОСОБА_6 . Вказаний витяг саме відповідачка надала Банку для оформлення кредитного та іпотечного договорів. Також 28.05.2008 р. були внесені зміни до технічного паспорту на будинок - змінено власника жилого будинку з ОСОБА_7 на ОСОБА_6 . 29.05.2008 р. ОСОБА_6 звернулася до мікрорайону „Октябрський" за довідкою про склад сім`ї, необхідною для отримання кредиту в банку. 02.06.2008 р. ОСОБА_6 отримала довідку ПП „Харцизький центр земельного кадастру" щодо земельної ділянки та надала її до банку. 02.06.2008 р. вона уклала договір на проведення незалежної оцінки та отримала від суб`єкта оціночної діяльності звіт про незалежну оцінку житлового будинку, який був необхідний для отримання кредиту у банку. Усі ці факти свідчать про те, що саме ОСОБА_6 зареєструвала право власності на жилий будинок у БТІ м. Харцизька та самостійно здійснювала збирання необхідної документації для отримання кредиту у період з 28.05.2008 р. по 10.06.2008 р.

Крім того, вказує, що про обставини, на які посилається відповідачка у зустрічному позові, вона знала з 2008р., ще під час укладання кредитного та іпотечного договору, а відповідні позовні вимоги заявила тільки в грудні 2011р., тобто поза межами 3-річного строку позовної давності, поважних причин для поновлення їй цього строку немає.

За таких обставин вважає, що підстав для задоволення зустрічного позову немає, просить в його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні відповідачка первісний позов не визнала повністю, підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, дала пояснення аналогічні тим, що викладені в її позовній заяві. Просить в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник відповідачки повністю підтримав заперечення відповідачки, просить в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача за зустрічним позовом КП «БТІ м.Харцизька» позов не визнала та пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_4 заявлені поза межами строку позовної давності, оскільки вона зареєструвала право власності 28.05.2008, а зустрічний позов було подано лише 16.12.2011, тобто минуло З роки, 6 місяців і 18 днів, що є підставою для відмови у позові.

Крім того, державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", здійснюватиметься з 1 січня 2013 року . Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень вказаного Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. При цьому БТІ повинно користуватися Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. та зареєстрованим Міністерством юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445. Вказане положення не містить норм щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та не визначає відповідну процедуру. Тимчасове положення визначало перелік дій та повноважень при проведенні державної реєстрації, випадки відмови у реєстрації. На час проведення державної реєстрації права власності за позивачкою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку від 24.07.2007, р.№ 1535, станом на 28.05.2008 законодавством України не було передбачено проведення перевірки виконання умов договору, взагалі, перевірку платіжних документів, що підтверджують сплату вартості договору, зокрема. Підстав для відмови їй в реєстрації права власності на момент подання заяви не було. Усі вимоги, необхідні для реєстрації права власності на житловий будинок, були дотримані, надані необхідні документи. Державна реєстрація права власності була проведена з дотриманням чинного на той час законодавства.

Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що 24.07.2007р. між нею та ОСОБА_6 , яка зараз має прізвище ОСОБА_8 , було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Оплата за домовленістю здійснювалась в розстрочку. В 2008р. ОСОБА_1 повністю з нею розплатилась і вона в нотаріальній конторі підписала заяву про те, що оплата за договором купівлі-продажу будинку здійснена повністю, претензій вона немала. Заяву підписувала власноруч. Державну реєстрацію будинку повинна була здійснити покупець, тому їй нічого невідомо з цього приводу. З приводу отримання кредиту та іпотеки їй також нічого невідомо. Ніяких заперечень від ОСОБА_8 до неї з приводу купівлі-продажу будинку ніколи не надходило, з моменту укладання договору Тубольцева користується будинком.

Представник третьої особи реєстраційної служби Харцизького міського управляння юстиції в суд не прибув, надав заяву про слухання справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, дослідивши матеріали справи, знаходить первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, зустрічний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При вирішенні первісного позову суд виходить з наступного.

Згідно ст..526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається в письмовій формі.

Суд встановив, що між сторонами Банком та ОСОБА_1 , яка на час укладання кредитного договору мала прізвище ОСОБА_9 , був укладений кредитний договір № 192/519 від 10 червня 2008 року

Відповідно до п.1 кредитного договору позивач зобов`язався надати, а відповідач прийняти кредит у сумі 200 000,00 гривень, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 23,0 % річних. Кредит надається строком на 120 місяців на поточні потреби.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітнім, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1667,00грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості.

Згідно п.4.2.2 кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та процентами Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених договором та чинним законодавством та відшкодовують завдані збитки понад неустойку (пеню, штраф).

Відповідно до п.5.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язується сплатити на користь банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не менше денної відсоткової ставки за користування кредитом від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочки.

08.10.2010р. між сторонами було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору№ 192/519 від 10 червня 2008 року, відповідно до якого сторони погодились п.1.1 кредитного договору викласти в наступній редакції: слова « 23 відсотки» замінено на « 25 відсотків».

Вказані кредитний договір та додатковий договір до нього укладені в письмовій формі, підписані сторонами, що свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов вказаного виду договору.

Згідно розрахунку позивача по кредитному договору між ним та ОСОБА_6 дата останнього повернення кредиту - 10.06.2010р., станом на 15.11.2010р. заборгованість по кредиту 194 992,42грн., прострочені відсотки 102 305,61грн., пеня 6 662,28грн., усього 303 960,31грн.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази, суд вважає, що відповідачка неналежним чином виконувала узяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, а в подальшому взагалі припинила виконання зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. У зв`язку з порушенням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, банк скористався правом на вимагання дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, штрафних санкцій і стягнення заборгованості в примусовому порядку. Враховуючи, що в судовому засіданні сторони не заперечували, що банк надав, а позивачка отримала кредитні кошти та користується ними, а також те, що кредитний договір було укладено в письмовій формі, підписаний сторонами без заперечень, сторони не ставили питання про його недійсність, відповідачка частково виконувала свої зобов`язання за даним договором протягом певного часу, що свідчить про дійсність кредитного договору та згоду сторін на його виконання, ознайомлення із наслідками невиконання своїх зобов`язань, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 303 960,31грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00грн.

Вирішуючи зустрічний позов суд виходить з наступного.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, розпоряджається, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, із правочинів.

Згідно ст. 334 ЦК України в редакції закону станом на 10.06.2008р. право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину має відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України 2003р. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ст. 203 вказаного Кодексу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд встановив, що між сторонами Банком та ОСОБА_1 , яка на час укладання кредитного договору мала прізвище ОСОБА_9 , був укладений кредитний договір № 192/519 від 10 червня 2008 року

Відповідно до п.1 кредитного договору позивач зобов`язався надати, а відповідач прийняти кредит у сумі 200 000,00 гривень, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 23,0 % річних. Кредит надається строком на 120 місяців на поточні потреби.

08.10.2010р. між сторонами було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору№ 192/519 від 10 червня 2008 року, відповідно до якого сторони погодились п.1.1 кредитного договору викласти в наступній редакції: слова « 23 відсотки» замінено на « 25 відсотків».

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за даним кредитним договором між сторонами 10.06.2008р. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Старко О.П.,реєстровий № 2029, відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку позивачу нерухоме майно одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 49,70кв.м., житловою площею 27,60кв.м.

Вказаний іпотечний договір зареєстровано в державному реєстрі іпотек за № 7364832 10.06.2008р., що підтверджується відповідним витягом.

Вказаний житловий будинок належить іпотекодавцю відповідачці на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 24.07.2007р. приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Набока О.В. , реєстровий № 1535.

Договір купівлі-продажу житлового будинку зареєстрований Державному реєстрі правочинів за № 2235232 24.07.2007р., що підтверджується відповідним витягом.

Право власності за відповідачкою на житловий будинок зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.05.2008р. за № 17731309, що підтверджується відповідним витягом.

В судовому засіданні сторони не заперечують, що іпотечний договір було укладено 10.06.2008р. в їх присутності, підписаний ними особисто, посвідчений нотаріально. Під час укладання даного договору сторонами надавались необхідні документи, зокрема, відповідачка надала право установчі документи на житловий будинок, що підтверджували її право власності на неї. Заперечення щодо змісту та умов кредитного договору сторонами не виказувались ні в момент його підписання у нотаріуса, ні в подальшому в ході виконання зобов`язань за кредитним договором.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом з вимогами про визнання незаконною державної реєстрації її права власності на житловий будинок, що був переданий нею в іпотеку банку, та визнання відповідно недійсним іпотечного договору 16.12.2011р. після пред`явлення до неї банком позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що відповідачка звернулась до суду із цими позовними вимогами поза межами 3-річного строку позовної давності, оскільки про порушення своїх прав, захистити які вона на даний час просить суд, вона повинна і могла була дізнатися в червні 2008р. під час укладання кредитного договору та іпотечного договору, предметом якого виступав житловий будинок, який вона придбала за договором купівлі-продажу в 2007р., а реєстрація права власності на нього відбулася в травні 2008р. після повної оплати нею ж вартості придбаного житлового будинку. Як вже вказувалось, іпотечний договір укладався в присутності сторін, зокрема, відповідачки ОСОБА_1 , вона не заперечує, що під час його укладання вона була присутня у нотаріуса та підписувала договір, нотаріусом роз`яснювався зміст та умови іпотечного договору, заперечень з боку відповідачки щодо них не надходило. Для укладання іпотечного договору нотаріусу були надані право установчі документи на житловий будинок, який передавався відповідачкою в іпотеку банку, зокрема, нотаріально посвідчена копія договору купівлі-продажу від 24.07.2007р, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.05.2008р. Тому відповідачка, надаючи ці документи нотаріусу, не могла не знати, що вона не зверталась із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок і ця реєстрація відповідно є незаконною, чим могли бути порушені її права. Але до грудня 2011р. вона не зверталась ні до БТІ м.Харцизька, ні до суду з приводу незаконності державної реєстрації її права власності. Також про можливі порушення її прав під час укладання іпотечного договору вона також повинна була та могла дізнатися під час його укладання 10.06.2008р., але до грудня 2011р. не зверталась із відповідним позовом до суду, певний час виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, який був забезпечений іпотекою без заперечень.

Також судом не виявлено будь-яких порушень норм діючого законодавства, які б давали підстави для визнання іпотечного договору недійсним. Суд вважає, що при його укладанні дотримані вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропущенням строку позовної давності, оскільки про застосування позовної давності заявлено стороною у справі відповідачами по зустрічному позову, поважних причин для поновлення цього строку суд не знаходить, відповідачка не надала суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску нею строку позовної давності.

При вирішення питання про визнання недійсним п. 1 додаткового договору №1 від 08 жовтня 2010 року до кредитного договору №192/519 від 10 червня 2008 року суд вважає, що ці зустрічні позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що при укладанні вказаного кредитного договору також дотримані вимоги ст. 203 ЦК України, тобто він є дійсним, підстав для недійсності цього правочину судом не встановлено. Також суд враховує, що вказаний додатковий договір було підписано сторонами, в т.ч. відповідачкою, без заперечень. В судовому засіданні вона не заперечує, що дійсно підписувала цей договір, тобто була ознайомлена з його змістом та умовами. Підписання договору сторонами свідчить про те, що вони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, відповідно він є укладеним.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, підтверджуючих той факт, що даний додатковий договір був укладений з метою виправлення технічної помилки у зазначенні в тексті кредитного договору від 10.06.2008р. розмірі процентної ставки (замість 25% було вказано 23%), оскільки усі інші документи, підписані сторонами під час укладання кредитного договору свідчать, що фактично сторони домовились про застосування процентної ставки 25% з моменту укладання кредитного договору і така ставка фактично діяла увесь час дії кредитного договору. Вказаний додатковий договір не був направлений на реальну зміну процентної ставки за кредитним договором.

На підставі викладеного, первісний позов слід задовольнити повністю, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. 202,203,204,215,257,261,267,319,328,334,526,530,610,1054,1055 ЦК України, ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. м.Іловайськ Донецької обл.., ІПН НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Харцизьк, вул.. Прллетарська, 39, р\р НОМЕР_2 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором № 192/519 від 10.06.2008р. в сумі 303 960,31грн., в рахунок повернення судового збору 1700,00грн., усього 305 660,31грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 100004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», КП «Бюро технічної інвентаризації м.Харцизька», третя особа ОСОБА_2 , реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним іпотечного договору та окремого положення кредитного договору відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя:»

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.М. Левченко