Постанова

від 06.11.2007 по справі 10/312-пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/312-пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 листопада 2007 р.                                                                                   № 10/312-пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого,Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

за участю представників:

позивачаЛевченко В.М., дов. від 19.12.06р.

відповідача

третьої особи без самостійних вимог на предмет споруПлішко Т.О, дов. від 01.01.07р.

не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

третьої особи без самостійних вимог на предмет споруне з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  

Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання "Успіх"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р.

у справі№ 10/312-пн господарського суду Херсонської області

за позовомВиробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп"

доЗаготівельного виробничо-комерційного об'єднання "Успіх"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

- Херсонське бюро технічної інвентаризації; - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Херсонській області

проусунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням та виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належними йому нежитловими приміщеннями за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 40 шляхом виселення відповідача з приміщень, що зайняті ним без встановлених законом підстав, посилаючись на підтвердження правовстановлюючими документами належності спірних приміщень Виробничо-трикотажному товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп", статті 4, 48 Закону України "Про власність", статті 317, 318, 387 Цивільного кодексу України, що визначають способи захисту порушених прав власника.

Відповідач відхилив поданий позов з огляду на правомірність користування ним спірними приміщеннями, що належать саме йому на праві власності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.10.2006р. (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" задоволено; прийнято рішення про виселення Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання "Успіх" з нежитлових приміщень першого поверху і підвалу двоповерхової будівлі літера "А" за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 40, які належать Виробничо-трикотажному товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп"; з відповідача на користь позивача стягнуто 203грн. судових витрат.

Рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо набуття позивачем у встановленому законодавством порядку права власності на спірні приміщення, що підтверджується належними правовстановлюючими документами, відсутністю, натомість, права власності у відповідача на спірні приміщення, порушення останнім права власності позивача як власника спірних приміщень, що підлягає захисту у спосіб, передбачений статтями 317, 318 Цивільного кодексу України, статтею 48 Закону України "Про власність".

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007р. (судді –головуючий Мойсеєнко Т.В., Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.) рішення місцевого господарського суду змінено; резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: “Позовні вимоги задовольнити. Виселити заготівельне промислово комерційне об'єднання "Успіх", м. Херсон з нежитлових будівлі літ. "А", що розташована за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 40, які належать Виробничо-трикотажному товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп" та визначені згідно технічної документації станом на 1991р. за номерами             VI-12 (11,9кв.м.); VI-13 (6кв.м.); VI-14 (18,5кв.м.); VI-15 (128,1кв.м.). Стягнути з Заготівельного промислового комерційного об'єднання "Успіх", м. Херсон на користь Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", м. Херсон 85грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнути з Херсонського бюро технічної інвентаризації, м. Херсон на користь Державного бюджету України 700грн. штрафу.”  

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що судовими рішеннями, які є преюдиціальними для даної справи, встановлено відсутність у відповідача належних правовстановлюючих документів на спірні приміщення та те, що відповідач не є добросовісним набувачем вказаних приміщень. Також апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про набуття позивачем права власності на спірні приміщення, яке підлягає захисту відповідно до позовних вимог; змінюючи судове рішення першої інстанції апеляційний суд привів його у відповідність зі змістом позовних вимог, які позивачем в подальшому не змінювались та не уточнювались.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду, а позов залишити без розгляду в цілому, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийняття постанови без всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, без всебічної та належної оцінки наданих відповідачем документів.

Скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд не застосував статтю 145 Цивільного кодексу Української РСР, що діяла на момент укладення угоди про витребування майна від добросовісного набувача, неправильно застосував приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у справах, рішення за якими визнано преюдиціальними, різні сторони, а питання про дійсність договору міни не було предметом судового розгляду, а також неправильно застосував статті 4, 48 Закону країни "Про власність", статті 317, 319, 387 Цивільного кодексу України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив її доводи повністю, вказуючи на повне та всебічне дослідження судами обставин справи, правильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору не надали відзив на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.07.2001р. позивачем та Регіональним відділенням фонду державного майна України у Херсонській області було укладено договір купівлі-продажу державного майна, посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за № 1982, відповідно до умов якого регіональне відділення фонду, як продавець, зобов'язалось передати у власність позивача (покупця) нежитлове приміщення, а саме літ. "А", "А1", "Б" –основні, літ. "В" –прохідна, літ. "Г" –компресорна, літ. "Д" -  котельна, що знаходяться за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 40, а позивач зобов'язався прийняти це майно. Право власності на майно переходить з моменту нотаріального посвідчення договору, а саме майно було передано позивачу за актом № 31 прийому-передачі державного майна від 23.07.2001р.

Розглянувши надані відповідачем у підтвердження його права власності на спірні приміщення, а саме: свідоцтво про власність та реєстраційне посвідчення про належність вказаних приміщень ВАТ "Херсонвзуття", договір купівлі-продажу від 19.01.1996р. та договір міни від 29.09.1997р., суди встановили наступне.

У позовній заяві позивач просить усунути перешкоди у користуванні належним йому наступним майном будівлі літ. "А" - VI-12 (11,9кв.м.); VI-13 (6кв.м.); VI-14 (18,5кв.м.); VI-15 (128,1кв.м.).  

З пояснень представника регіонального відділення Фонду державного майна та інвентарних матеріалів вбачається, що будівля за адресою м. Херсон, вул.              Радянська, 40, складається з двоповерхової та одноповерхової частини та підвалу; спірні приміщення знаходяться у двоповерховій частині будівлі.

Згідно плану приватизації орендного підприємства “Херсонська взуттєва фабрика” від 10.08.1994р. до статутного фонду ВАТ "Херсонвзуття" передавався цех № 3 фабрики, будівля якого була одноповерховою.

На підставі рішення арбітражного суду Черкаської області від 20.09.1995р. у справі № 5/1 ПС-849/7 за АТ фірмою "Херсонвзуття" було зареєстровано право власності на перший поверх та підвал будівлі літер "А" "Б" і "В" по вул.                Радянській, 40 у м. Херсоні, по що видано реєстраційне посвідчення № 187 від 06.10.1995р.

Водночас постановою наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 26.04 1996р. у справі № 041/4к/5/1-ПС-3/38 було скасовано рішення арбітражного суду Черкаської області від 20.09.1995р. у справі № 5/1 ПС-849/7 та направлено справу на новий розгляд до арбітражного суду Одеської області; за результатами нового розгляду справи пунктом 2 резолютивної частини рішення арбітражного суду Одеської області від 08.07.1996р. у справі № 5/1ПС-849/7-1/65 визнано недійсним установчий договір про створення ВАТ "Херсонвзуття" в частині передачі приміщень першого поверху та підвалів двоповерхової будівлі у його статутний фонд.

19.01.1996р. ВАТ "Херсонвзуття" та Заготівельним виробничо-комерційним об'єднанням "Успіх" було укладено договір купівлі-продажу приміщення, що знаходиться в м. Херсоні по вул. Радянській 40, предметом якого є 11/100 частин з літери "А", що належить ВАТ "Херсонвзуття".

29.09.1997р. ВАТ "Херсонвзуття" та Заготівельним виробничо-комерційним об'єднанням "Успіх" було укладено договір № 103 обміну належних ВАТ "Херсонвзуття" приміщень, які розташовані за адресою вул. Радянська, 40 у м. Херсоні та складають 37/100 частин з літ. "А".

Положення договорів вказують у якості документу, що посвідчує право власності ВАТ "Херсонвзуття" на спірні приміщення, реєстраційне посвідчення            № 187 від 06.10.1995р.

Також судами встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2005р. в адміністративній справі № 32/582-45/53, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України  від 31.01.2007р., відмовлено у позові Заготівельному виробничо-комерційному об'єднанню "Успіх" до Херсонської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження від 20.04.2001р. № 442 про доручення здійснити продаж спірного майна; вказаним рішенням встановлено, що на момент укладання договору обміну від 29.06.1997р.               № 103 ВАТ "Херсонвзуття" не мало права продавати чи обмінювати частину спірної будівлі, а відповідач повинен був знати про це, що спростовує його статус добросовісного набувача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2002р. у справі            № 10/31-0-7/2-ПС, що набуло чинності у встановленому законодавством порядку, відмовлено у позові Виробничо-комерційного об'єднання "Успіх" до регіонального відділення Фонду державного майна України та ТОВ "Олімп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1982 від 18.07.2001р. та встановлено відсутність у Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання "Успіх" правовстановлюючих документів на володіння спірними приміщеннями.

На підставі вищевказаних обставин, встановлених судами згідно належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні та наявних у матеріалах справи, господарські суди дійшли висновків щодо належності спірних приміщень позивачу; прийнявши факти, встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2002р. у справі № 10/31-0-7/2-ПС, як преюдиціальні для вирішення даного спору відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій вказали про відсутність  у відповідача доказів у підтвердження підстав набуття ним права власності на спірні приміщення та відсутність у нього статусу добросовісного набувача цих приміщень.

При цьому суди застосували приписи статей 321, 387, 388 Цивільного кодексу України та статей 2, 4, 48, 50 Закону України "Про власність", згідно з якими право власності є непорушним, а власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Задовольняючи позов, суди встановили, що позивач обрав спосіб захисту його порушених прав шляхом звернення з віндикаційним позовом, тобто, відповідно до способу, визначеного чинним законодавством.

Судова колегія погоджується з висновками апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, право власності господарських товариств, як право колективної власності, виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Вказана норма кореспондується з приписами статті 327 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Водночас право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд належить лише власнику (частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України).

Суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що особа, на правочини з якою, як на підстави набуття права власності на спірне майно, посилається відповідач,  не була власником спірних приміщень, відповідно із закону прямо випливає неможливість правомірного набуття права власності від особи, у якої таке право відсутнє, що спростовує доводи касаційної скарги про неповноту оскаржуваних судових рішень в силу відсутності у них оцінки правовстановлюючих документів відповідача.

Доводи касаційної скарги про незастосування судами положень чинного законодавства, що регулюють порядок витребування майна у добросовісного набувача, не може бути прийнято до уваги, оскільки судами встановлено відсутність такого статусу у відповідача.

Також апеляційний господарський суд правильно застосував приписи статті 35 Господарського кодексу України щодо визначення фактів, що не потребують повторного доведення, при цьому тотожність правового статусу осіб, що приймали участь у вирішенні спору, рішення за яким визнано преюдиціальним, їх правовому статусу у даній справі (також відповідачами чи позивачами) ним правомірно не визнано необхідним.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України  всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що їх регулюють.

Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства; доводи стосовно неповноти дослідження обставин справи фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами апеляційної  та першої інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження; отже, підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статті 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання "Успіх" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007р. у справі № 10/312пн господарського суду Херсонської області залишити без змін.        

Головуючий                                                                                          Т.Дроботова

Судді:                                                                                                    Н.Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач