Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/12802/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/12802/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком"

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р.

у справі № 910/12802/22 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком"

про стягнення 243796,78 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" про стягнення 243796,78 грн заборгованості за договором про надання послуг будівельної техніки № 01-02/2022 від 01.02.2022 р., з яких: 165750,00 грн основної заборгованості, 3633,04 грн 3% річних, 35314,91 грн інфляційних втрат та 39098,84 грн пені.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги будівельної техніки не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2022 р. відкрито провадження у справі № 910/12802/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р. у справі № 910/12802/22 (з урахуванням ухвали Господарського суду м. Києва від 07.03.2023 р. про виправлення описки) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 165750,00 грн основного боргу, 29607,95 грн пені, 3633,04 грн 3% річних, 35314,91 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайлком" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про повну відмову в позові.

Також у тексті апеляційної скарги відповідачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та клопотання про розгляд апеляційної скарги з повідомленням сторін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Пайлком" за надані послуги будівельної техніки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/12802/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/12802/22.

До суду 10.04.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/12802/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/12802/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12802/22, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (документа) на відповідні електронні адреси, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 р. процесуальних строків на подачу відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

01.02.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пайлком" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР (далі - виконавець) був укладений договір про надання послуг будівельної техніки № 01-02/2022 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги будівельної техніки (далі - техніка), зазначені в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника, а замовник зобов`язується приймати виконані послуги та оплачувати їх вартість на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 виконавець надає послуги за даним договором на підставі замовлення замовника, в якому зазначається місце проведення робіт, вид робіт, тип необхідної техніки, дату початку робіт, термін роботи. Замовлення здійснюється замовником письмово, електронною поштою або в усній формі не пізніше ніж за 3 доби до початку надання послуг.

Як передбачено п. п. 2.3, 2.4 договору, по закінченню звітного періоду, в якому було надано послуги техніки, сторонами складається акт здачі-приймання послуг, в якому зазначається вид послуг, період їх надання, обсяг та вартість. Звітним періодом є тиждень, декада, місяць. Замовник зобов`язується не пізніше п`яти робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання послуг підписати його та надати виконавцеві його примірник або надати обгрунтовану відмову у його підписанні, в протилежному випадку або у випадку необгрунтованості відмови у підписанні акта - акт вважається підписаним сторонами, а послуги наданими належної якості та в повному об`ємі згідно відомостей та даних первинної облікової документації.

За п. п. 3.1, 3.2 договору вартість послуг зазначається у додатках до цього договору та є орієнтовною, що пов`язано зокрема із можливими змінами вартості витратних матеріалів (за винятком палива), об`ємів надання послуг, об`ємів інтенсивності та остаточно визначається у рахунку-фактурі та/або акті здачі-приймання послуг. Сума оплати за роботу техніки визначається на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання послуг чи/або первинної облікової документації, виходачи з вартості послуг, визначених у п. 3.1 договору та додатках до нього, які є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 3.3 договору розрахунок за послуги виконується протягом 3-х (трьох) банківських днів після підписання актів здачі-приймання послуг, підписаних сторонами у відповідності до п. 2.4 цього договору шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі.

Згідно з п. 3.6 договору загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, визначених у всіх підписаних сторонами актах здачі-приймання послуг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 р., а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання (п. 7.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивач виконав роботи (надав послуги) будівельної техніки на загальну кількість 255 машино/годин, на загальну суму 165750,00 грн, що підтверджується актами надання послуг, а саме:

- акт надання послуг № 42 від 18.02.2022 р. на суму 88400,00 грн;

- акт надання послуг № 41 від 11.02.2022 р. на суму 70850,00 грн;

- акт надання послуг № 49 від 28.02.2022 р. на суму 6500,00 грн.

Вказані акти підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками без зауважень щодо об`єму, якості та строків наданих послуг.

Також за період з 01.02.2022 р. по 29.09.2022 р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 29.09.2022 р. заборгованість на користь позивача становить 165750,00 грн.

Однак відповідач надані позивачем послуги не оплатив, докази зворотнього у матеріалах справи відсутні.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не виконав свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги будівельної техніки, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачем послуг будівельної техніки відповідачу у розмірі 165750,00 грн підтверджується актами надання послуг № 42 від 18.02.2022 р., № 41 від 11.02.2022 р., № 49 від 28.02.2022 р. та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2022 р. по 29.09.2022 р.

Докази оплати відповідачем за надані послуги позивача на суму 165750,00 грн у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг будівельної техніки № 01-02/2022 від 01.02.2022 р. у розмірі 165750,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3633,04 грн 3% річних за період з 17.02.2022 р. по 15.11.2022 р. та 35314,91 грн інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3633,04 грн 3% річних за період з 17.02.2022 р. по 15.11.2022 р. та 35314,91 грн інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2022 року є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають задоволенню.

За неналежне виконання зобов`язання позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача 39098,84 грн пені за період з 04.03.2022 р. по 15.11.2022 р.

Пунктом 5.2 укладеного договору сторони погодили, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З розрахунку позивача за первісним позовом вбачається, що при нарахуванні пені останнім, в порушення ч. 6 ст. 232 ГК України, було нараховано пеню за період з 04.03.2022 р. по 15.11.2022 р., тобто за період, що перевищує шестимісячний строк.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 29607,95 грн за період з 04.03.2022 р. по 04.09.2022 р.

Доводи скаржника про те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів неоплати відповідачем за надані послуги, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не вказано, які саме докази він має на увазі. У свою чергу, відповідачем не надано доказів оплати за надані йому послуги.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р. у справі № 910/12802/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р. у справі № 910/12802/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 р. у справі № 910/12802/22.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайлком".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран