Рішення

від 12.09.2023 по справі 909/82/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/82/16 (909/639/23)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз"

(вул. Герцена, 16, с. Майське,

Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД"

(вул. Холодноярська, буд. 3, м. Кропивницький,

Кіровоградська область, 25018)

про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 108 802, 90 гривень, в тому числі: 39 596, 00 гривень основна сума боргу, 20 190, 79 гривень інфляційних втрат, 44 377, 36 гривень пеня, 4 638, 75 гривень 3 % річних,

поданої в межах справи № 909/82/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз",

за участі:

від позивача: Сироткіна Сергія Станіславовича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Куксова Владислава Генадійовича (в режимі відеоконференції).

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У липні 2023 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 108 802, 90 гривень, в тому числі: 39 596, 00 гривень основна сума боргу, 20 190, 79 гривень інфляційних втрат, 44 377, 36 гривень пеня, 4 638, 75 гривень 3 % річних.

5. Ухвалою від 13.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в межах справи № 909/82/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз"; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 08.09.2023; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

6. 14.08.2023 за вх. № 11695/23, через підсистему "Електронний суд", від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача. Водночас, судом залучено останнього у справу як представника відповідача та надано доступ до електронної справи № 909/82/16 (909/639/23) в підсистемі "Електронний суд".

7. 23.08.2023 за вх. № 12300/23, через підсистему "Електронний суд", від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. 28.08.2023 за вх. № 12419/23 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. надійшла заява аналогічного змісту.

8. 24.08.2023 за вх. № 12315/23, через підсистему "Електронний суд", від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", адвоката Сироткіна С. С. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

9. Ухвалою від 28.08.2023 суд (суддя Валєєва Т. Е.) задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. (вх. № 12300/23 від 23.08.2023) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та надав представнику відповідача можливість участі у судовому засіданні призначеному на 08.09.2023 та всіх наступних судових засіданнях по справі № 909/82/16 (909/639/23) в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10. Ухвалою від 29.08.2023 суд (суддя Валєєва Т. Е.) задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", адвоката Сироткіна С. С. (вх. № 12315/23 від 23.08.2023) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та надав представнику позивача можливість участі у судовому засіданні призначеному на 08.09.2023 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11. 04.09.2023 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12725/23) та заява про застосування строку позовної давності (вх. № 12726/23).

12. В судовому засіданні 08.09.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", адвокат Сироткін С. С. заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні. В тому ж судовому засіданні, суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 12.09.2023 до 16:00 год.

13. 08.09.2023 за вх. № 13042/23 через підсистему "Електронний суд", від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", адвоката Куксова В. Г. надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов.

14. 12.09.2023 за вх. № 13184/23 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", адвоката Сироткіна С. С. надійшла відповідь на відзив.

15. За наслідком судового засідання 12.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

16. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди (найму) об`єктів нерухомості № А-327 від 01.06.2018 в частині сплати орендних платежів за вересень місяць 2019 року, що призвело до виникнення боргу у розмірі 39 596, 00 гривень, внаслідок чого, на підставі пункту 4.7. Договору, статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

17. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позов відповідач наявність основного боргу в сумі 39 596, 00 гривень не заперечив. Разом із тим, відповідач зазначив, що позивачем арифметично невірно розраховано 3 % річних та інфляційні втрати, у зв`язку із чим ним подано до суду альтернативний розрахунок. Відтак, у задоволенні 3 % річних в сумі 111, 47 гривень та інфляційних втрат в сумі 3 037, 33 гривень просив відмовити. Водночас, посилаючись на положення статті 343 Господарського кодексу України та статтю 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" відповідачем вказано на нарахування позивачем пені в більшому розмірі аніж встановлено законодавством, а також подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, у їх задоволенні просив відмовити у повному обсязі.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. 01.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (далі - орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (далі - орендар) уклали договір оренди (найму) об`єктів нерухомості № А-327 (далі - договір).

19. Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оплатне тимчасове користування нежилі приміщення (далі по тексту договору "Об`єкт оренди"), які складаються з:

- нежилих приміщень в нежитловій будівлі, розташованих за адресою: м. Кропивницький, пр-т Інженерів, буд. 8, що знаходиться на території майнового комплексу орендодавця, надалі "Територія", згідно Схеми розташування Об`єкту оренди, яка є невід`ємною частиною даного договору (Додаток № 1).

20. Згідно із пунктом 1.2. договору, вартість об`єкту оренди з урахуванням індексації становить: всього 330 555, 47 гривень.

21. Об`єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем на протязі 3-х днів з моменту підписання даного договору. Передача орендодавцем і приймання орендарем об`єктом оренди оформлюється відповідним актом прийому-передачі (Додаток № 2), який підписується орендодавцем та орендарем. З цього моменту починається обчислення строку договору (пункти 2.1., 2.2. договору).

22. Згідно із п. 3.1. договору, строк оренди за даним договором становить - 2 (два) роки 11 місяців з моменту приймання Об`єкту оренди за актом прийому-передачі у відповідності до п. 2.2. даного договору.

23. Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розмір орендної плати встановлюється згідно протоколу узгодження договірної ціни, який являється невід`ємною частиною договору (Додаток № 3).

24. Згідно із п. 4.2. договору, орендна плата за даним договором підлягає індексації в порядку та строки, погоджені сторонами, відповідно до діючого законодавства.

25. Пунктом 4.4. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця протягом усього терміну оренди, починаючи з дати підписання акта прийому-передачі Об`єкту оренди згідно п. 2.2 даного договору - по дату повернення об`єкту оренди орендодавцеві, згідно підписаного сторонами акта прийому-передачі.

26. Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця щомісяця, за 5 днів до початку наступного місяця оренди (п. 4.5. договору).

27. Відповідно до п. 4.6. договору, розмір, порядок і форма розрахунків за даним договором можуть бути змінені за погодженням сторін.

28. Пунктом 4.7. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендарем орендної плати та/або вартості спожитих орендарем комунальних платежів та/або сум відшкодування орендодавцю втрат електричної енергії, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0, 5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

29. Відповідно до п. 7.1. договору, орендар зобов`язаний, зокрема, вчасно вносити орендні платежі.

30. По закінченню терміну оренди, встановленого п. 3.1, або у разі припинення (розірвання) цього договору, орендар у термін десять днів з дня закінчення терміну оренди (дня припинення, розірвання договору) зобов`язаний передати орендодавцеві Об`єкт оренди по акту прийому-передачі, який підписується орендодавцем та орендарем, у якому вказується технічний стан Об`єкта оренди, його недоліки й ушкодження (п. 9.1. договору).

31. Згідно із п. 11.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту підписання орендодавцем та орендарем акту прийому-передачі, зазначеному у п. 8.1. даного договору.

32. На виконанням умов договору 01.06.2018 сторони підписали Акт приймання-передачі (додаток № 2 до договору), згідно якого: орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення в нежитловій будівлі; об`єкт оренди знаходиться за адресою: м. Кропивницький, Проспект інженерів, 8; загальна площа об`єкту оренди, переданого орендарю складає 1 653, 2 м. кв.; технічний стан об`єкту оренди у момент його передачі є задовільний та такий, що відповідає технічним і санітарним вимогам. Ніяких зауважень або вимог від орендаря до орендодавця немає.

33. Протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2018 (додаток № 3 до договору) сторони досягли згоди щодо розміру щомісячної плати за суборенду об`єкту в розмірі 49 596, 00 гривень.

34. Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" було частково оплачено за оренду нежитлового приміщення в період вересня місяця 2019 року в загальній сумі 10 000, 00 гривень, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1741 від 06.02.2020 на суму 1 000, 00 гривень, № 801 від 21.02.2020 на суму 1 000, 00 гривень, № 1798 від 28.02.2020 на суму 1 000, 00 гривень, № 812 від 05.03.2020 на суму 1 000, 00 гривень, № 1862 від 16.03.2020 на суму 2 000, 00 гривень, № 852 від 01.04.2020 на суму 2 000, 00 гривень, № 929 від 17.07.2020 на суму 2 000, 00 гривень.

35. Відповідно до розрахунку заборгованості долученими позивачем до даної позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за договором оренди (найму) об`єктів нерухомості № А-327 від 01.06.2018 за період вересня місяця 2019 року в сумі 39 596, 00 гривень.

36. Відтак, зважаючи на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість в сумі в сумі 39 596, 00 гривень, яка станом на момент звернення до суду не сплачена, що стало підставою для звернення позивачем за захистом порушеного права до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

37. На розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії санації перебуває справа № 909/82/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", розгляд справи здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

38. Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

39. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

40. Приписами частини 1 та абзаців 1 - 3 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

41. Таким чином, з огляду на вказані законодавчі положення розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

42. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

43. У відповідності до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

44. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

45. Згідно положень статті 759 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

46. Частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

47. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

48. Так судом встановлено, що відповідно до умов п. 4.1. договору сторони визначили, що розмір орендної плати встановлюється згідно протоколу узгодження договірної ціни, який являється невід`ємною частиною договору (Додаток № 3). Протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2018 визначено розмір щомісячної плати за суборенду об`єкту в розмірі 49 596, 00 гривень.

49. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в статтях 179, 193 Господарського кодексу України.

50. Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов`язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

51. Як встановлено вище, згідно із пунктами 4.4., 4.5. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця протягом усього терміну оренди, починаючи з дати підписання акта прийому-передачі Об`єкту оренди згідно п. 2.2 даного договору - по дату повернення об`єкту оренди орендодавцеві, згідно підписаного сторонами акта прийому-передачі. Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця щомісяця, за 5 днів до початку наступного місяця оренди.

52. Положеннями частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

53. Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

54. Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

55. Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

56. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

57. Частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

58. Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

59. Беручи до уваги зазначені законодавчі положення та встановлені обставини справи, а також враховуючи те, що відповідач доводів позивача не заперечував та не спростував, не надав доказів виконання договору в частині сплати орендної плати в обумовленому договором порядку і розмірі, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 39 596, 00 гривень основної заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

60. Враховуючи порушення відповідачем строків сплати орендних платежів за вересень місяць 2019 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 20 190, 79 гривень інфляційних втрат, 4 604, 93 гривень 3 % річних та 6 700, 46 гривень пені.

61. Частина 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

62. Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

63. Згідно із частиною 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

64. Пунктом 4.7. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендарем орендної плати та/або вартості спожитих орендарем комунальних платежів та/або сум відшкодування орендодавцю втрат електричної енергії, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0, 5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

65. З розрахунку суми пені, здійсненого позивачем у позовній заяві, судом встановлено, що пеня в сумі 44 377, 36 гривень нарахована на суму боргу 39 596, 00 гривень (в розмірі 0, 5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення відповідно до п. 4.7. договору) за період прострочення зобов`язання з 26.09.2019 до 26.03.2020.

66. Разом із тим, суд звертає увагу, що за приписами частини 2 статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

67. Тобто, якщо в укладеному сторонами договорі передбачено вищий розмір пені, ніж у зазначених нормах, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки Національного Банку України.

68. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що позивач не врахував положення статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Зокрема, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 6 700, 46 гривень, що має наслідком часткове задоволення цієї вимоги.

69. При цьому, відповідачем заявлено про застосування судом спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

70. Відповідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

71. Як зазначено у частині 1 статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

72. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

73. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

74. За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

75. Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

76. Так, 11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020.

77. У подальшому карантин неодноразово продовжувався. Так, в останнє Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236, карантин продовжено до 30.06.2023.

78. Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

79. Таким чином, вищевказаним законом строк позовної давності продовжено на строк дії карантину.

80. Крім цього, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в подальшому продовжувався Указами Президента України та він діє до даного часу.

81. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

82. За цих обставин, суд приходить до висновку, що позивач звернувся з вимогою про стягнення пені у межах позовної давності.

83. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

84. 14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в рамках справи № 924/532/19, досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3 % річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

85. Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

86. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ № 1078). При обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

87. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

88. Перевіривши розрахунок позивача, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що інфляційні втрати становлять 21 013, 53 гривень, а позивачем розраховано інфляційних втрат на суму 20 190, 79 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

89. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 20 190, 79 гривень є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

90. Здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки при здійсненні вказаного розрахунку.

91. Таким чином, в цій частині позов слід задовольнити частково, тому до стягнення підлягають три відсотки річних в розмірі 4 604, 93 гривень, в решті нарахувань трьох відсотків річних, зокрема, в розмірі 33, 82 гривень, належить відмовити.

92. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

93. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

94. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

95. У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

96. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

97. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

98. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 684, 00 гривень (платіжна інструкція № 5000 від 29.06.2023).

99. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 930, 27 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 1 753, 73 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 108 802, 90 гривень, в тому числі: 39 596, 00 гривень основна сума боргу, 20 190, 79 гривень інфляційних втрат, 44 377, 36 гривень пеня, 4 638, 75 гривень 3 % річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (вул. Холодноярська, буд. 3, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25018; ідентифікаційний код: 36653985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (вул. Герцена, 16, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511; ідентифікаційний код: 31761141) 71 092, 18 гривень (сімдесят одну тисячу дев`яносто дві гривні вісімнадцять копійок) заборгованості за договором оренди, з яких: 39 596, 00 гривень основна сума боргу, 20 190, 79 гривень інфляційних втрат, 6 700, 46 гривень пеня, 4 604, 93 гривень 3 % річних, а також 1 753, 73 гривень (одну тисячу сімсот п`ятдесят три гривні сімдесят три копійки) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 37 676, 90 гривень пені та 33, 82 гривень 3 % річних - відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 930, 27 гривень залишити за позивачем.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повний текст рішення складено - 13.09.2023.

Суддя В. В. Михайлишин