Рішення

від 12.09.2023 по справі 925/1066/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1066/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ"

про стягнення 59954,32 грн

Представники учасників справи:

Позивач: не з`явився;

Відповідач: не з`явився.

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.

1.1.04.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" (ідентифікаційний код: 44894443, адреса місцезнаходження: 39740, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Рокитне, вул. Сковороди, буд 56Б, офіс 1) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" (ідентифікаційний код: 39553347, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1).

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення 59954,32 грн, зокрема 52376,72 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 6.1 договору №09032023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 09.03.2023 та 4435,00 грн інфляційних втрат, 3142,60 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

1.3.У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які згідно з доданим до позову попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору та 40000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.

1.4.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ствердив, що у строк до 24.04.2023 включно відповідач не виконав своє зобов`язання за договором №09032023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 09.03.2023 з повернення позики у розмірі 7000000 грн, а повернув лише 4000000 грн, внаслідок чого позивач за прострочення виконання зобов`язання нарахував та просив стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

1.5.07.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1066/23, ухвалив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив на 06.09.2023 на 09 год. 00 хв.

1.6.Ухвалу суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, яке 11.08.2023 вручено відповідачу (а.с. 64) і 18.08.2023 вручено позивачу (а.с. 86) та електронною поштою, які 07.08.2023 доставлені до електронних скриньок позивача та відповідача (а.с. 62-63).

1.7. 05.09.2023 представник відповідача адвокат Горобець Сергій Олександрович подав до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 77) у зв`язку з тим, що 05.09.2023 відповідач уклав з ним договір про професійну правничу допомогу і виникла необхідність у ознайомленні з матеріалами справи, оскільки відповідач позову з додатками не отримував.

1.8.У судовому засіданні 06.09.2023 взяла участь представник позивача адвокат Олійник Юлія Романівна у режимі відеоконференції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.9.06.09.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні на 12.09.2023 на 10 год. 30 хв.

1.10.Ухвалу суду від 06.09.2023 про відкладення розгляду справи суд надіслав позивачу та його представнику адвокату Олійник Ю.Р., відповідачу та його представнику адвокату Горобцю С.О. електронною поштою, яку 06.09.2023 доставлено до їх електронних скриньок (а. с. 83-84). 06.09.2023 суд повідомив представника відповідача адвоката Горобця С.О. про відкладення розгляду справи на 12.09.2023 на 10 год. 30 хв. телефонограмою (а.с. 85).

1.11.11.09.2023 представник відповідача адвокат Горобець С.О. подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 87-89), у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв`язку з нарахуванням позивачем штрафних санкцій на суму, яка сплачена відповідачем до подання позивачем позовної заяви до суду. Отже, відповідач повністю виконав зобов`язання за договором. Нарахування позивачем штрафних санкцій не відповідає принципу обґрунтованості, тому позов задоволенню не підлягає. Щодо строку на подання відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що представник відповідача ознайомився із змістом позовної заяви 05.09.2023, оскільки вказану позовну заяву засобами поштового зв`язку відповідачем отримано не було, що підтверджується трекінгом із сайту "Укрпошта" (а.с. 90-92). Отже, останнім строком для подання відзиву є 20.09.2023. Враховуючи, що відповідач 11.09.2023 надіслав відзив на адресу суду, то вважає, що строк ним дотриманий. Щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат зазначив, що розмір орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн;

1.12.Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 11.08.2023. Встановлений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву розпочався 12.08.2023 та закінчився 28.08.2023 перший робочий день, після вихідного дня, на який припав останній день встановленого судом строку. Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив на позовну заяву відповідач подав 11.09.2023. З клопотанням про продовження строку для подання відзиву відповідач до суду не звертався. 12.09.2023 суд, керуючись частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив залишити відзив на позовну заяву без розгляду.

1.13.12.09.2023 позивач подав до суду клопотання (а.с. 101-102, 106-107), у якому просив залишити відзив відповідача без розгляду та розглянути справу за наявними матеріалами, які подані позивачем разом з позовною заявою. Просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

1.14.12.09.2023 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 99), просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

1.15.У судове засідання 12.09.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.16.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.18.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

1.19.Суд ухвалив розглядати справу без участі учасників справи за наявними в ній матеріалами.

1.20.12.09.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі.

1.21.Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав рішення без його проголошення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 52376,72 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 6.1 договору №09032023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 09.03.2023 та 4435,00 грн інфляційних втрат, 3142,60 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та надання відповідачу 7000000,00 грн позики; виконання відповідачем частково зобов`язань з повернення позики у розмірі 4000000,00 грн у строк встановлений договором до 23.03.2023. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору позики; невиконання відповідачем зобов`язання з повернення позики у строк встановлений договором; тривалість прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.09 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" (позикодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" (позичальник) уклали договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09032023-ФД (а.с. 23-24), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових-коштів (далі по тексту - позика) у визначені ним договором строк та умовах.

Відповідно до умов договору сторони домовилися про таке:

п. 1.2- сторони домовились, що позикодавець надає позичальнику позику без сплати процентів за користування позикою (безпроцентний договір);

п. 2.1 - сума позики за даним договором становить 7000000,00 (сім мільйонів) гривень 00 копійок;

п. 2.2 - позика, за вибором позичальника, може бути надана в готівковому або безготівковому порядку;

п. 2.4 - кінцевий строк надання позики в розмірі, визначеному п. 2.1 цього договору, становить 09.03.2023;

п. 3.1 - позика в розмірі фактично отриманих позичальником грошових коштів має бути повернена позикодавцю в термін до 23.03.2023 включно;

п. 4.1 - сума позики, визначена п. 2.1 даного договору, може бути повернена позичальником позикодавцю достроково в будь-який час протягом строку дії договору, але не пізніше строку, вказаного в п. 3.1 даного договору;

п. 4.2 - до настання строку або в день настання строку повернення позики, який встановлений п. 3.1 даного договору, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у вигляді грошової суми коштів у такому самому розмірі, що була фактично передана позичальнику за цим договором, шляхом визначеним позикодавцем;

п. 4.3 - позика вважається повернутою в момент зарахуванню/передачі грошових коштів позикодавцю;

п. 5.1 - даний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до повного та належного виконання їх сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, зокрема до виконання позичальником грошового зобов`язання щодо повернення позики, але в будь-якому випадку договір діє до 23.03.2023 включно;

п. 5.2 - закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання покладених на них договором обов`язків, які виникли під час строку дії цього договору;

п. 6.1 порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позичальника у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої у строк позики за кожний день прострочення повернення до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі;

п. 8.6 - сторони, незалежно від можливості врегулювати спір в досудовому порядку, мають право звернутися до суду за захистом свого порушеного права чи інтересу в будь-який час не чекаючи поновлення таких прав чи інтересів іншою стороною, яка допустила їх порушення.

3.1.2.На виконання договору 09.03.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача 7000000,00 грн поворотної фінансової допомоги на підставі платіжної інструкції №14 (а.с. 25).

3.1.3.Відповідач на виконання умов договору перерахував на рахунок позивача у строк встановлений договором до 23.03.2023: 16.03.2023 1000000,00 грн на підставі платіжної інструкції №13 (а.с. 26) та 20.03.2023 3000000,00 грн на підставі платіжної інструкції №187 (а.с. 27); з порушенням строку, встановленого договором, після 23.03.2023: 27.03.2023 2000000,00 грн на підставі платіжної інструкції №191 (а.с. 28), 21.04.2023 565000,00 грн на підставі платіжної інструкції №49614 (а.с. 29), 28.04.2023 350000,00 грн на підставі платіжної інструкції №65754 (а.с. 30) та 12.05.2023 85000,00 грн на підставі платіжної інструкції №221 (а.с. 31).

3.1.4.Перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача 16.03.2023, 20.03.2023, 27.03.2023, 21.04.2023, 28.04.2023 та 12.05.2023 підтверджується довідкою ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" про рух коштів на рахунку від 13.07.2023 №29 (а.с. 32).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази подані позивачем суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими позивач доводить позовні вимоги, а тому суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідач також не надав суду доказів існування інших обставин ніж ті, що встановлені судом під час судового розгляду справи. З огляду на це суд визнає обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, доведеними.

4.5.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.6.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.6.1.Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09032023-ФД від 09.03.2023;

4.6.2.Позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та надав відповідачу позику у розмірі 7000000,00 грн;

4.6.3.Відповідач виконав свої зобов`язання з повернення позики у розмірі 4000000,00 грн у строк встановлений договором до 23.03.2023 та 3000000,00 грн з порушенням строку, встановленого договором;

4.6.4.Початком прострочення виконання грошового зобов`язання є 24.03.2023;

4.6.5.За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач на підставі п. 6.1 договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09032023-ФД від 09.03.2023 нарахував та просив стягнути з відповідача на його користь 52376,72 грн пені та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 4435,00 грн інфляційних втрат, 3142,60 грн 3% річних.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини позики.

5.8.Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

5.9.Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

5.10.Згідно із статтею 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

5.11.Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

5.12.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.13.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.14.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.15.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.16.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.17. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.18.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.19.Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.

5.20.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17,

6.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09032023-ФД від 09.03.2023.

6.2.Причиною виникнення спору є неповернення відповідачем позики у строк встановлений договором до 23.03.2023 включно.

6.3.Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право на повернення позики у строк встановлений договором та отримати компенсацію за порушення строку виконання відповідачем грошового зобов`язання.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини позики.

6.5.За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками..

6.6.На виконання умов договору позивач надав відповідачу позику у розмірі 7000000,00 грн.

6.7.У пункті 3.1 договору сторони передбачили, що позика в розмірі фактично отриманих позичальником грошових коштів має бути повернена позикодавцю в термін до 23.03.2023 включно.

6.8.Відповідач на виконання умов договору перерахував на рахунок позивача у строк встановлений п.3.1.договору до 23.03.2023: 16.03.2023 1000000,00 грн та 20.03.2023 3000000,00 грн; з порушенням строку, встановленого п. 3.1. договору: 27.03.2023 2000000,00 грн, 21.04.2023 565000,00 грн, 28.04.2023 350000,00 грн та 12.05.2023 85000,00 грн.

6.9.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.10.Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

6.11.Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.

6.12.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

6.13.Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

6.14.Способи захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника

6.15.Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

6.16.Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються, зокрема шляхом застосування штрафних санкцій.

6.17.Відповідно до пункту 6.1 договору порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позичальника у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої у строк позики за кожний день прострочення повернення до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

6.18.За розрахунком позивача (а.с. 8-10) розмір пені становить 52376,72 грн за період з 24.03.2023 по 11.05.2023 з урахуванням обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (12328,77 грн за період з 24.03.2023 по 26.03.2023 (3000000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 3 днів (прострочення) : 100) + 34246,58 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 25 днів (прострочення) : 100) + 4171,23 грн за період з 21.04.2023 по 27.04.2023 (435000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 7 днів (прострочення) : 100) + 1630,14 грн за період з 28.04.2023 по 11.05.2023 (85000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 14 днів (прострочення) : 100).

6.19.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, суд дійшов висновку, про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу.

6.20.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 52376,72 грн пені, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.21.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.22.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

6.23.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.24.Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.25.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.26.Отже, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.27.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.28.Розмір інфляційних втрат становить 4435,00 грн (а.с. 10-11) за період з 27.03.2023 по 31.05.2023 включно за прострочення виконання грошового зобов`язання (2000,00 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 (сума боргу) x 1.00200000 - 1000000,00) + 2435,00 грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (87000,00 (сума боргу) x 1.00500000 - 85000,00).

6.29.Розмір 3% річних становить 3142,60 грн (а.с. 10) за період з 24.03.2023 по 11.05.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання (739,73 грн за період з 24.03.2023 по 26.03.2023 (3000000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 3 дні : 365 : 100) + 2054,79 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 25 днів : 365 : 100) +250,27 грн за період з 21.04.2023 по 27.04.2023 (435000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 7 днів : 365 : 100) + 97,81 грн за період з 28.04.2023 по 11.05.2023 (85000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 14днів : 365 : 100).

6.30.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.31.Отже, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач за період з 27.03.2023 по 31.05.2023 включно повинен сплатити позивачу 4435,00 грн інфляційних втрат та 3142,60 грн 3% річних.

6.32.Відповідно до стаття 14 Господарського процесуального кодексу України: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

6.33.Враховуючи межі позовних вимог та керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3142,60 грн 3% річних та 4435,00 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.У позові позивач просив відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

7.2.За подання позову до суду позивач на підставі платіжної інструкції №140 від 25.07.2023 сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн (а. с. 18).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Керуючись статтями 129, 130, 185, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" (ідентифікаційний код: 39553347, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" (ідентифікаційний код: 44894443, адреса місцезнаходження: 39740, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Рокитне, вул. Сковороди, буд 56Б, офіс 1) 52376,72 грн (п`ятдесят дві тисячі триста сімдесят шість гривень 72 копійки) пені, 4435,00 грн (чотири тисячі чотириста тридцять п`ять гривень 00 копійок ) інфляційних втрат, 3142,60 грн (три тисячі сто сорок дві гривні 60 копійок) 3% річних, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун