Постанова

від 23.01.2024 по справі 925/1066/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 925/1066/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2023

у справі №925/1066/23 (суддя Гладун А.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ"

про стягнення 59954, 32 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" про стягнення 59954,32 грн, з яких 52376,72 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 6.1 договору №09032023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 09.03.2023 та 4435,00 грн інфляційних втрат, 3142,60 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України.

У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які згідно з доданим до позову попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору та 40000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" 52376, 72 грн пені, 4435, 00 грн інфляційних втрат, 3142, 60 грн 3% річних, 2684, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 по справі №925/1066/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем нараховано штрафні санкції не зважаючи на те, що зобов`язання з повернення безповоротної фінансової допомоги виконано ним до звернення позивачем з даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 апеляційну скаргу у справі №925/1066/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 05.10.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №925/1066/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 витребувано з господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1066/23.

13.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1066/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/1066/23, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2023 за власною ініціативою розгляд апеляційної скарги ТОВ "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/1066/23 ухвалено здійснювати з повідомленням учасників справи, справу №925/1066/23 призначено до розгляду на 23.01.2024 о 12 год. 15 хв.

01.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечував проти її задоволення з огляду на те, що викладені в ній твердження є безпідставними. Також заявлено, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції складе приблизно 25000 грн.

28.11.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких:

1) судом не враховано дію воєнного стану та факт настання непереборної сили;

2) заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є надмірними.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, в зв`язку з перебуванням судді Кропивна Л.В. у відпустці, апеляційну скаргу у справі №925/1066/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі колегії суддів.

23.01.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його уповноваженого представника.

Також, 23.01.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони апелянта. В клопотання відповідач зазначив, що усі аргументи і доводи стосовно спору стороною апелянта викладено у тексті апеляційної скарги, вимоги викладені у апеляційній скарзі сторона апелянта підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Просить суд проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності апелянта.

У судовому засіданні 23.01.2024, колегія суддів порадившись на місці ухвалила, клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за відсутності їх представників задовольнити, розглядати справу у відсутності уповноважених представників, оскільки явка представник сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а в матеріалах справи достатньої належних та обґрунтованих доказів для розгляду справи у відсутності уповноважених представників сторін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09 березня 2023 року між ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД", як позикодавцем та ТОВ "БІОТРЕЙДІНВЕСТ", як позичальником укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09032023-ФД, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових-коштів (далі - позика) у визначені ним договором строк та умовах (а.с. 23-24 том 1).

У п. 1.2 Договору визначено, що сторони домовились, що позикодавець надає позичальнику позику без сплати процентів за користування позикою (безпроцентний договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору сума позики за даним договором становить 7 000 000,00 грн.

Кінцевий строк надання позики в розмірі, визначеному п. 2.1 цього договору, становить 09.03.2023 (п. 2.4 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору позика в розмірі фактично отриманих позичальником грошових коштів має бути повернена позикодавцю в термін до 23.03.2023 включно.

Даний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до повного та належного виконання їх сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, зокрема до виконання позичальником грошового зобов`язання щодо повернення позики, але в будь-якому випадку договір діє до 23.03.2023 включно (п. 5.1 Договору).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання договору 09.03.2023 позивач перерахував відповідачу 7 000 000,00 грн поворотної фінансової допомоги на підставі платіжної інструкції №14 (а.с. 25).

На виконання умов договору Відповідач перерахував на рахунок позивача у строк встановлений договором до 23.03.2023: 16.03.2023 - 1 000 000,00 грн. на підставі платіжної інструкції №13 (а.с. 26) та 20.03.2023 - 3000000,00 грн на підставі платіжної інструкції №187 (а.с. 27); з порушенням строку, встановленого договором, після 23.03.2023: 27.03.2023 - 2000000,00 грн. на підставі платіжної інструкції №191 (а.с. 28), 21.04.2023 - 565000,00 грн. на підставі платіжної інструкції №49614 (а.с. 29), 28.04.2023 - 350000,00 грн. на підставі платіжної інструкції №65754 (а.с. 30) та 12.05.2023 - 85000,00 грн. на підставі платіжної інструкції №221 (а.с. 31).

Крім того, перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача 16.03.2023, 20.03.2023, 27.03.2023, 21.04.2023, 28.04.2023 та 12.05.2023 підтверджується довідкою ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" про рух коштів на рахунку від 13.07.2023 №29 (а.с. 32).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов`язання з повернення у строк до 23.03.2023 включно позики у розмірі 7000000 грн. за договором №09032023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 09.03.2023, а повернув лише 4000000 грн., внаслідок чого позивач за прострочення виконання зобов`язання нарахував та просив стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт порушення обов`язку з повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у визначений договором строк, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із статтею 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Укладеним Договором сторонами погоджено зобов`язання позивача надати відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу у визначеному договором розмірі, якому кореспондується зобов`язання відповідача з її повернення у повному обсязі до 23.03.2023 включно.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується факт виконання позивачем свого зобов`язання з надання відповідачеві безповоротної фінансової допомоги.

Також матеріалами справи підтверджується те, що відповідач виконав зобов`язання з повернення суми фінансової допомоги з порушенням встановленого договором строку (до 23.03.2023 включно), а саме: 16.03.2023 1000000,00 грн., 20.03.2023 3000000,00 грн., 27.03.2023 2000000,00 грн, 21.04.2023 565000,00 грн, 28.04.2023 350000,00 грн та 12.05.2023 85000,00 грн. (а.с.26 - 31,32 т.1)

Вказане свідчить про те, що останні 4 платежі здійснено відповідачем з порушенням визначеного договором терміну.

У п. 6.1 Договору визначено, що порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позичальника у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої у строк позики за кожний день прострочення повернення до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

Враховуючи викладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт виконання частини зобов`язання з порушенням визначеного договором строку, що відповідно до положень чинного законодавства є простроченням виконання грошового зобов`язання, за що таким договором та законодавством передбачено відповідальність у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, про те, що факт повного виконання зобов`язання (здійсненого з порушенням визначеного договором строку), не може свідчити про належне виконання зобов`язання відповідачем та відповідно не звільняє його від встановленої договором та визначеної законодавством відповідальності, чим спростовуються твердження скаржника у вказаній частині.

Також колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та такі, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції твердження скаржника про неврахування судом обставин воєнного стану та форс-мажору з огляду на те, що: 1) на такі обставини в процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач не посилався; 2) доказів існування таких обставин відповідача не надав.

При цьому, саме по собі введення воєнного стану не є самостійною підставою для звільнення відповідача від визначеної договором та законодавством відповідальності.

Так, укладений сторонами договір не містить положень про порядок дій сторін у випадку настання форс-мажорних обставин, з огляду на що до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 617 ЦК, які можна використати у разі настання обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно .

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк відповідач міг виконати свої зобов`язання за договором, чи були виконані дії, передбачені умовами договору для того, щоб сторона договору могла підпадати під дію форс-мажору, а також якими доказами підтверджується неможливість виконання своїх обов`язків за договором, оскільки підстави для звільнення від обов`язків за договором у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість звільнення сторони від виконання своїх обов`язків за договором має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

Саме по собі існування листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

В той же час, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і не наведено причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов`язань за вказаним договором.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про повне зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача у зв`язку із веденням військового стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань за договором.

Також, матеріали справи не містять і доказів того, що відповідач повідомив позивача про неспроможність виконати зобов`язання (їх частину) по цьому Договору у зв`язку із обставинами непереборної сили, з огляду на що твердження скаржника про неврахування судом першої інстанції існування форс-мажорних обставин не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а відповідно висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати пені, 3% та інфляційних втрат є обґрунтованими.

За несвоєчасне виконання зобов`язання з повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню у розмірі становить 52376,72 грн за період з 24.03.2023 по 11.05.2023 (а.с. 8-10).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такий розрахунок є арифметично вірним та здійснено з урахуванням періоду нарахування та сумі боргу, яка існувала у такий період, а також з урахуванням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України обмеження: (12328,77 грн за період з 24.03.2023 по 26.03.2023 (3000000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 3 днів (прострочення) : 100) + 34246,58 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 25 днів (прострочення) : 100) + 4171,23 грн за період з 21.04.2023 по 27.04.2023 (435000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 7 днів (прострочення) : 100) + 1630,14 грн за період з 28.04.2023 по 11.05.2023 (85000,00 грн (сума боргу) x (2 x 25,00: 365) x 14 днів (прострочення) : 100).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 52376,72 грн пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладено правову позицію, відповідно до якої у кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Таким чином, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення (а.с. 10-11):

- інфляційних втрат у розмірі 4435,00 грн за період з 27.03.2023 по 31.05.2023 включно за прострочення виконання грошового зобов`язання (2000,00 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 (сума боргу) x 1.00200000 - 1000000,00) + 2435,00 грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (87000,00 (сума боргу) x 1.00500000 - 85000,00);

- 3% річних у розмірі 3142,60 грн. за період з 24.03.2023 по 11.05.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання (739,73 грн за період з 24.03.2023 по 26.03.2023 (3000000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 3 дні : 365 : 100) + 2054,79 грн за період з 27.03.2023 по 20.04.2023 (1000000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 25 днів : 365 : 100) +250,27 грн за період з 21.04.2023 по 27.04.2023 (435000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 7 днів : 365 : 100) + 97,81 грн за період з 28.04.2023 по 11.05.2023 (85000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 14днів : 365 : 100).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такий розрахунок є арифметично вірним та здійснено з урахуванням періоду нарахування та сумі боргу, яка існувала у такий період, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 4435,00 грн. інфляційних втрат та 3142,60 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/1066/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/1066/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/1066/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4.Матеріали справи №925/1066/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 26.01.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко