Ухвала

від 13.09.2023 по справі 170/12/22

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 170/12/22

провадження № 1-кп/166/9/23

УХВАЛА

12 вересня 2023 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021035560000364, відомості про яке внесено до ЄРДР 20 листопада 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України,

встановив:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заявила клопотання про призначення судово-ветеринарної експертизи трупа тварини породи козуля, що була об`єктом незаконного полювання, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що надані прокурором матеріали не містять висновку експерта або спеціаліста про причини загибелі тварини.

Вказала, що судом досліджено протокол розтину трупа тварини, складений 20.11.2021 ветлікарем без письмового доручення дізнавача, де зазначено загальні та патолого-анатомічні дані козулі з фіксацією, зокрема наявності глибокої рани довжиною 10 см в задній частині стегна та інших пошкоджень у грудній та черевній порожнинах (механічне пошкодження цілісності правої легені, розрив тонкого і товстого відділу кишечника, згустки крові, множинні крововиливи, гематоми, кровонаповненість легень та діафрагми). У цьому ж документі зафіксовано твердження про наявність у паренхімі легень двох металевих частин, ймовірно від однієї кулі та сформульовано діагноз: розрив тонкого і товстого відділів кишечника, запалення черевної порожнини, набряк і розрив легень.

Зазначила, що у протоколі розтину трупа тварини латентно сформульовано висновок про те, що причиною загибелі тварини стало пошкодження внутрішніх органів, які спричинені попаданням сторонніх металевих предметів (ймовірно кулі), втрата великої кількості крові. Вважає такий висновок ветеринара сумнівним.

На думку захисника, протокол розтину трупа від 20.11.2021 не є процесуальним документом органу досудового розслідування у розумінні КПК України, оскільки складений начальником Шацької РДЛВМ ОСОБА_7 , що не є уповноваженою особою проводити слідчі дії.

Необхідність у призначенні експертизи мотивує відмінністю показань представника потерпілого та свідків, допитаних судом, які посвідчили про різний характер ушкоджень, які були виявлені на трупі козулі. Із показань представника потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що у козулі було поранення у верхній частині тулуба в спину, «від лопатки до середини», «від правої передньої ноги ближче до середини»; свідка ОСОБА_8 - «в районі задніх стегон була рвана, велика вхідна дирка», свідка ОСОБА_9 - «розірвана частина задньої ділянки туші»; свідка ОСОБА_10 - «була пошкоджена задня частина тварини, розірвана», свідка ОСОБА_11 - «була рана в задній частині кози», «по рані можливо це був і вихід, бо для входу велика дуже рана була», «лікар при розтині наголошував, що ніби тут є ще один отвір, а чи дійсно він є я не бачив»; свідка ОСОБА_12 - «на задній частині було видно пошкодження шкіри, десь приблизно до 10 сантиметрів, може більше, менше, порушена цілісність».

Незрозумілим, на думку захисника, є встановлений лікарем-ветеринаром час загибелі козулі: «давність смерті 5-6 годин від з моменту загибелі». Свідок - ветлікар ОСОБА_13 дав показання про те, що «перші ознаки задубіння настають десь за чотири години, це залежить від температури, від багатьох факторів, у тварини ще задубіння не було». Причиною загибелі козулі назвав велику втрату крові, розрив кишечника.

Вказала, що ні у протоколах огляду місця події, ні у протоколі розтину трупа козулі не

зафіксовано вологості, температури повітря, а також інших зовнішніх чинників та ознак на трупі козулі, з чого можна було б зробити висновок про час смерті козулі.

Зазначила, що вогнепальні рани різноманітні за розмірами і глибиною застосування чинників, що викликають їх. У наданих прокурором документах не зафіксовано (не описано) чи то вхідного, чи то вихідного отвору від кулі (величину, глибину, інше), ні характер каналів поранення, ні розміщення канонічного кінця кулі.

На думку захисника, якщо дійсно мало місце кульове поранення козулі, то обов`язково мав би бути опис вхідного отвору від кулі, оскільки такий має зазубрені краї і число зазубрин має відповідати нарізам ствола зброї, а канонічний кінець кулі вказує на її напрямок, що важливо для встановлення обставин, з якої зброї та звідки був здійснений постріл, якщо такий мав місце.

У протоколі розтину трупа тварини від 20.11.2021 року не описано країв рани - лінійні, рвані тощо. Більшість свідків посвідчили, що за своїм характером на козулі була велика рвана рана.

Вважає, що відсутність у протоколах огляду місця події та протоколі розтину трупа точного опису характеру ушкоджень на трупі козулі, даних про те, чи є прижиттєвим походження того чи іншого ушкодження, унеможливлюють встановлення дійсних причин та часу смерті козулі.

Зазначила, що для з`ясування обставин, що потребують доведення у кримінальному провадженні, необхідні спеціальні знання в області судової ветеринарії, в інший спосіб неможливо отримати дані про причину та точний час смерті козулі, механізм утворення тілесних ушкоджень.

Просить призначити судово-ветеринарну експертизу трупа тварини породи козуля, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Яка причина смерті тварини (смерть тварини була природньою чи насильницькою)?

2.Чи є на трупі тварини тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, локалізація і механізм нанесення?

3. Який ступінь тяжкості спричинених ушкоджень тварини?

4. Яка давність виникнення ушкоджень тварини?

5. Якими є ушкодження тварини: прижиттєвими чи посмертними?

6. Який причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженнями і причиною смерті тварини?

7. Який час могла жити після отримання ушкоджень тварина? Чи була здатна тварина при житті після отриманих травм самостійно переміщуватись? Якщо так, то на яку відстань?

8. Чи свідчить характер травм на трупі тварини про наявність дії певних чинників зовнішнього середовища?

9. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на трупі тварини, утворитись від укусів або інших дій диких тварин?

10. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на трупі тварини, утворитись від пострілів вогнепальної зброї?

Для проведення експертного дослідження просить надати експерту матеріали кримінального провадження і труп козулі, місце зберігання якої визначено у ВОС «Лісова пісня»; експертизу призначити у Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, що знаходиться за адресою: Львів, вул. Пекарська, 50).

Прокурор, представник потерпілого проти задоволення клопотання заперечили, мотивуючи тим, що усі відповіді на питання здобуто у ході дослідження наданих прокурором доказів.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступного висновку.

За правиламистатті 94КПК Українислідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно із ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст.242 цього ж Кодексу експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У силу ст.238 КПК України огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов`язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи. Після огляду труп підлягає обов`язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Норма статті 238 КПК України, на думку суду, є застосовною й щодо правил огляду трупа тварини.

Відповідно до п. 1.2.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема судово-ветеринарна експертиза.

Відповідно до ст.244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого

судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Із пояснень захисника вбачається, що на стадії досудового розслідування з огляду на скорочені строки дізнання із таким клопотанням сторона захисту звернутися можливості не мала.

Суд констатує, що з метою об`єктивного й всебічного розгляду кримінального провадження задля встановлення достовірної причини та часу смерті тварини, можливості утворення тілесних ушкоджень від уражаючої дії вогнепальної зброї з огляду на суперечливість показань свідків щодо характеристики рани як вхідного чи вихідного отвору від дії кулі, наявності інших зовнішніх ушкоджень на шкірі тварини, дотримуючись принципу змагальності судового процесу, належить призначити судову ветеринарну експертизу.

Керуючись ст.ст.91, 93, 94, 242, 332 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення судово-ветеринарної експертизи трупа тварини задовольнити.

Призначити судово-ветеринарнуекспертизу трупатварини породикозуля, проведенняякої доручитиекспертам Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (м. Львів, вул. Пекарська, 50), на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Яка причина смерті тварини (природня чи насильницька)?

2.Чи є на трупі тварини тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, локалізація і механізм нанесення?

3.Яка давність виникнення ушкоджень тварини?

4.Якими є ушкодження тварини: прижиттєвими чи посмертними?

5.Який причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженнями і причиною смерті тварини?

6.Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на трупі тварини, утворитись від пострілів вогнепальної зброї?

Надати у розпорядження експертам матеріали кримінального провадження.

Зобов`язати прокурора забезпечити доставку до місця проведення експертизи трупа козулі, місце зберігання якої визначено у ВОС «Лісова пісня».

Роз`яснити експертам права та обов`язки, передбачені ст.69 КПК України, та попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Дата проголошення повної ухвали 16 год 30 хв 13 вересня 2023 року.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1