Ухвала

від 11.09.2023 по справі 380/17247/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 вересня 2023 рокусправа № 380/17247/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) про визнання протиправними дій і бездіяльності, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) (далі - відповідач), в якій просить (мовою оригіналу):

"1. Звільнити від сплати судового збору та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

2. Витребувати та оглянути матеріали виконавчого провадження ВП №66005920.

3. Визнати протиправними дії, бездіяльність Буського ВДВС у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) щодо неналежного проведення виконавчого провадження у ВП№66005920, чим грубо порушено ч.2 ст.63 та ч.1 ст.75 ЗУ "Про виконавче провадження"

Ухвалою від 31.07.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: - надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн або копії документів на підтвердження майнового стану (довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат за 2022 рік; - довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат за 2022 рік;

- зазначити номер засобів зв`язку або адресу електронної пошти;

- надати до суду власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав заяву, у якій зазначає, що «…Через мій важкий майновий стан та скрутне матеріальне становище я не спроможний сплатити судовий збір, який у мене вимагає суд, що підтверджується копією довідки ДФС у Львівській області, яка була надана суду разом із позовною заявою…

Я ніколи копії паспорта та ІПН судам не надавав, а суд не вказує на підставі якої вимоги Закону я зобов`язаний це зробити, тому вважаю таку вимогу надмірним формалізмом. У разі відкриття провадження у справі з викликом сторін, оригінали таких документів будуть надані суду в судовому засіданні для особистого ознайомлення…».

Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R(81)7.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Приписами частини 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Так, звертаючись з позовною заявою, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження відсутності доходів позивачем до клопотання долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24.02.2023, згідно яких у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 по 4 квартал 2022 року доходи відсутні.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону та враховуючи майновий стан сторони, суд має право на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Серед підстав для залишення позовної заяви без руху, було не сплата позивачем судового збору та відсутність належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища. У зв`язку із зазначеним позивачу було запропоновано на підтвердження важкого матеріального стану надати суду відповідні копії документів, зокрема, довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат за 2022 рік; - довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат за 2022 рік.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом наголошено, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків (копія яких була долучена позивачем як доказ скрутного матеріального становища) не виключають можливості отримання особою інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.

Зазначене узгоджується із правовою позицію Великої Палати Верховного суду, висловленою в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.

Попри зазначене, позивач в заяві про усунення недоліків наполягав на тому що докази скрутного матеріального становища, а саме довідка ДФС у Львівській області, була долучена ним до позовної заяви. При цьому, позивач не зазначив причини неможливості подання інших доказів, підтверджуючих його майновий стан.

Як зазначалось вище, положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому, КАС України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом зазначено про відсутність у цьому випадку, обставин, які б відповідали критеріям, визначеним у ст.8 ЗУ «Про судовий збір», узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Окрім того, суд надав позивачеві можливість звернутися до суду та надати інші докази на підтвердження свого скрутного матеріального становища. Проте, позивач жодних інших доказів на адресу суду не надав.

Варто зазначити, що у постанові від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21 Верховний Суд зазначив: «Суд враховує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).»

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстави для звільнення, оскільки наданих позивачем доказів не достатньо для висновку щодо наявності випадків, встановлених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір».

Окрім зазначеного судом встановлено, що позивачем не долучено до позовної заяви копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності), що унеможливлює встановлення особи позивача та його права на звернення до суду, як це передбачено п.1 ч.1 ст.171 КС України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк .

Аналізуючи зазначені норми та у зв`язку з не усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі суду від 31.07.2023, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) про визнання протиправними дій і бездіяльності повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна