Постанова

від 22.12.2023 по справі 380/17247/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 рокуСправа № 380/17247/23 пров. № А/857/20744/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Буського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) про визнання протиправними дій і бездіяльності, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (суддя Морська Г.М., м.Львів),

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Буського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) (далі ВДВС, ЗМУ відповідно) в якому просив:

визнати протиправними дії, бездіяльність ВДВС щодо неналежного проведення виконавчого провадження ВП №66005920, чим грубо порушено частину другу статті 63 та частину першу статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги вказує, що ним було подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (далі Реєстр), з якого видно, що в скаржника за період 1 по 4 квартали 2022 року відсутні доходи. Однак, суд першої інстанції вказав, що вказані докази є не достатніми для підтвердження важкого матеріального становища позивача.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстави для звільнення, оскільки наданих позивачем доказів не достатньо для висновку щодо наявності випадків, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI). Окрім зазначеного судом встановлено, що позивачем не долучено до позовної заяви копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності), що унеможливлює встановлення особи позивача та його права на звернення до суду, як це передбачено пунктом 1 частини першої статті 171 КАС.

Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими, з таких міркувань.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала постановлена з підстав необхідності:

надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн або копії документів на підтвердження майнового стану (довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат за 2022 рік; - довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат за 2022 рік;

зазначити номер засобів зв`язку або адресу електронної пошти;

надати до суду власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

надання копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 31 липня 2023 року позивач подав заяву, у якій зазначає, що «…Через мій важкий майновий стан та скрутне матеріальне становище я не спроможний сплатити судовий збір, який у мене вимагає суд, що підтверджується копією довідки ДФС у Львівській області, яка була надана суду разом із позовною заявою…

Я ніколи копії паспорта та ІПН судам не надавав, а суд не вказує на підставі якої вимоги Закону я зобов`язаний це зробити, тому вважаю таку вимогу надмірним формалізмом. У разі відкриття провадження у справі з викликом сторін, оригінали таких документів будуть надані суду в судовому засіданні для особистого ознайомлення…».

Відповідно до частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною третьою статті 161 КАС передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

При цьому, Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 120/3505/22.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Як уже вказано вище, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 31 липня 2023 року позивач разом з позовом надавав суду довідку Державної податкової служби, які містять відомості з Реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартали 2022 року від 24.02.2023 №1305-23-03905, в якій вказано про відсутність доходів за вказаний період.

Тобто, з наданих скаржником доказів вбачається, що позивач, на виконання вимог статті 8 Закону № 3674-VI надав суду відомості, які свідчать що розмір судового збору не тільки перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а взагалі фактично свідчать про відсутність виплачених доходів у позивача - фізичної особи за календарний рік, який передував зверненню позивача із цим позовом.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що надані позивачем відомості з Реєстру, не можуть безперечно свідчити, що у особи відсутні кошти на сплату судового збору.

Такі висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо розглядуваного питання, яка викладена у постанові від 2 листопада 2023 року у справі №120/6039/22.

Відносно того, що позивачем до позовної заяви не подано копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) та паспорта громадянина України, то необхідно вказати, що вимогами статей 160 та 161 КАС не передбачено необхідності обов`язково подавати такі документи, потрібно зазначити відомості, що у них наведені, як от номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта. Позивачем цих вимог дотримано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк .

За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви, з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний