Постанова

від 13.09.2023 по справі 520/483/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 р. Справа № 520/483/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/483/23

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка", в якому просив суд:

- визнати незаконною бездіяльність приватного акціонерного товариства «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

- зобов`язати приватне акціонере товариство «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ: 00225911) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 79550, яка знаходиться по провул. Сіриківському, 1-а в м. Харкові з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, а саме:

- обладнати приміщення захисної споруди системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення про пожежу відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- провести капітальний ремонт захисної споруди відповідно до вимог, передбачених у п.6 глави 3 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

- укомплектувати в повному обсязі захисну споруду необхідним майном згідно вимог, передбачених у п.6 глави 1 розділу VII наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист;

- укомплектувати медичні аптечки лікарськими засобами та медичними виробами;

- судові втрати покласти на відповідача;

- судовий збір стягнути з відповідача за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність приватного акціонерного товариства «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки є такою, що не відповідач вимогам чинного законодавства України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року адміністративний позов Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність приватного акціонерного товариства «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Зобов`язано приватне акціонере товариство «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ: 00225911) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 79550, яка знаходиться по провул. Сіриківському, 1-а в м. Харкові з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, а саме: обладнати приміщення захисної споруди системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення про пожежу відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; провести капітальний ремонт захисної споруди відповідно до вимог, передбачених у п.6 глави 3 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; укомплектувати в повному обсязі захисну споруду необхідним майном згідно вимог, передбачених у п.6 глави 1 розділу VII наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; укомплектувати медичні аптечки лікарськими засобами та медичними виробами.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду. Прокурор просив суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду, проте він не навів жодної причини та обставини (поважної чи неповажної) пропуску строку звернення до суду та не надав жодного доказу поважності причин чи обставин пропуску строку. Всупереч частинам 1-2 статті 123 КАС України, суд першої інстанції не прийняв ані ухвали про залишення без руху, ані ухвали про повернення позовної заяви.

Також, судом першої інстанції, всупереч вимогам статті 242 КАС України, не застосовано статтю 19 Конституції України, статтю 17-1 (підпункт 48 частини 2 статті 17-1) Кодексу цивільного захисту та порушено вимоги статті 46 КАС України). Зокрема, судом проігноровано те, що Головному управлінню ДСНС України у Харківській області не надано повноважень щодо звернення до суду саме з такими позовними вимогами, як то про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вичинити певні дії (провести капітальний ремонт захисної споруди, тощо).

Звернув увагу на те, що захід реагування "повне або часткове зупинення роботи" не є тотожним заходу реагування, який застосовано судом першої інстанції та про який просив прокурор, а саме визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, як то провести капітальний ремонт захисної споруди.

Вважає, що суд першої інстанції мав би повернути позовну заяву прокурору або ж відмовити йому у задоволенні позовних вимог, проте суд цього не зробив, оскільки завчасно зайняв позицію прокурора та надав перевагу одним доказам перед іншими.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на балансі відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка" (далі - ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка») знаходиться захисна споруда цивільного захисту № 79550 розташована за адресою:м. Харків, провул. Сіриківський, 1-А. Балансоутримувачем даної споруди є ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», відповідно до паспорту захисної споруди.

Згідно паспорту вказаної захисної споруди, сховище розташоване за адресою: м. Харків, провул. Сіринківський, 1-А. Дата прийняття в експлуатацію 30.12.1976. Сховище вбудоване в одноповерхову будівлю та має 1 вхід. Площа сховища складає 411,6 кв.м. загальний об`єм 1848 куб.м. розрахована на укриття 200 осіб. Балансоутримувачем захисної споруди є ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА», якому на праві приватної власності належать вищевказані нежитлові приміщення за зазначеною адресою.

У січні 2020 року Холодногірським РВ у м. Харкові проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено Акт від 21.01.2020 № 8 та надано відповідачу припис від 21.01.2020 № 8 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, в якому визначено перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС під час здійснення планової перевірки, а саме:

- приміщення захисної споруди обладнати системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення про пожежу відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (в строк до 01.04.2020);

- провести капітальний ремонт захисної споруди відповідно до вимог, передбачених у п.6 глави 3 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (в строк до 01.04.2020);

- захисну споруду в повному обсязі укомплектувати необхідним майном згідно вимог, передбачених у п.6 глави 1 розділу VII наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (в строк до 01.04.2020);

- укомплектувати медичні аптечки лікарськими засобами та медичними виробами згідно вимог передбачених у п.6 глави 1 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (в строк до 01.04.2020).

Строк виконання припису встановлено до 01.04.2020.

Зауваження або заперечення до проведеного перевірочного заходу складеного акту перевірки і наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили.

Відповідно до складеного самостійно (без залучення представників територіального підрозділу ДСНС) акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 79550 від 20.10.2021, балансоутримувачем якої є відповідач, станом на 28.09.2020 сховище № 79550 не готове до використання за призначенням та підлягає реставрації та ремонту.

Також судом встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на виконання доручення Харківської обласної прокуратури, Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Холодногірського району м. Харкова.

З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у зазначеному вище приписі, що стосуються вказаної захисної споруди, окружною прокуратурою направлено запит до ГУ ДСНС у Харківській області.

Згідно відповіді ГУ ДСНС у Харківській області від 21.11.2022 №65010-3867/65103 та наданої в додатку до вказаної відповіді, копії листа ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» від 25.03.2020 №99, наданого у відповідь на вищевказаний припис, встановлено, що проведення капітального ремонту захисної споруди з укомплектуванням необхідним майном і медичними та лікарськими засобами було заплановано на II-IV квартали 2020 року при наявності фінансування.

Інші акти оцінки стану готовності вказаної захисної споруди балансоутримувачем не складалися, а інформації щодо стану усунення порушень, зазначених у приписі, до теперішнього часу на адресу відповідних органів не надано.

З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що невжиття відповідачем - ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА», визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №79550, розташованої за адресою: м. Харків, провул. Сіриківський, 1-А до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, а отже позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Останній триває й досі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс), є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 18 Кодексу встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

До завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пп. 15, 16 ч. 1 ст. 20 Кодексу).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення (ч. 1 ст. 32 Кодексу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч. 4 ст. 32 Кодексу визначено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 6 ст. 32 Кодексу проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми".

Положеннями ч. 8 ст. 32 Кодексу передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно пункту 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу ІI «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимоги).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (підпункт 2 пункту 2 розділу VI Вимоги).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Про проведення перевірки працездатності обладнання захисних споруд, їх оглядів та оцінки стану готовності робиться запис у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), форму якого наведено в додатку 12 до цих Вимог.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

Як свідчать матеріали справи на балансі відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка" (далі - ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка») знаходиться захисна споруда цивільного захисту № 79550 розташована за адресою:м. Харків, провул. Сіриківський, 1-А. Балансоутримувачем даної споруди є ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», відповідно до паспорту захисної споруди.

Згідно паспорту вказаної захисної споруди, сховище розташоване за адресою: м. Харків, провул. Сіринківський, 1-А. Дата прийняття в експлуатацію 30.12.1976. Сховище вбудоване в одноповерхову будівлю та має 1 вхід. Площа сховища складає 411,6 кв.м. загальний об`єм 1848 куб.м. розрахована на укриття 200 осіб. Балансоутримувачем захисної споруди є ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА», якому на праві приватної власності належать вищевказані нежитлові приміщення за зазначеною адресою.

Отже, саме на відповідача, як балансоутримувача, покладено обов`язок утримання захисної споруди в належному стані.

Судом встановлено, що у січні 2020 року Холодногірським РВ у м. Харкові проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено Акт від 21.01.2020 № 8 та надано відповідачу припис від 21.01.2020 № 8 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, в якому визначено перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС під час здійснення планової перевірки, а саме:

- приміщення захисної споруди обладнати системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення про пожежу відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (в строк до 01.04.2020);

- провести капітальний ремонт захисної споруди відповідно до вимог, передбачених у п.6 глави 3 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (в строк до 01.04.2020);

- захисну споруду в повному обсязі укомплектувати необхідним майном згідно вимог, передбачених у п.6 глави 1 розділу VII наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захист (в строк до 01.04.2020);

- укомплектувати медичні аптечки лікарськими засобами та медичними виробами згідно вимог передбачених у п.6 глави 1 розділу VI наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (в строк до 01.04.2020).

Зауваження або заперечення до проведеного перевірочного заходу складеного акту перевірки і наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили.

Відповідно до складеного самостійно (без залучення представників територіального підрозділу ДСНС) акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 79550 від 20.10.2021, балансоутримувачем якої є відповідач, станом на 28.09.2020 сховище № 79550 не готове до використання за призначенням та підлягає реставрації та ремонту.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на виконання доручення Харківської обласної прокуратури, Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Холодногірського району м. Харкова.

З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у зазначеному вище приписі, що стосуються вказаної захисної споруди, окружною прокуратурою направлено запит до ГУ ДСНС у Харківській області.

Згідно відповіді ГУ ДСНС у Харківській області від 21.11.2022 №65010-3867/65103 та наданої в додатку до вказаної відповіді, копії листа ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» від 25.03.2020 №99, наданого у відповідь на вищевказаний припис, встановлено, що проведення капітального ремонту захисної споруди з укомплектуванням необхідним майном і медичними та лікарськими засобами було заплановано на II-IV квартали 2020 року при наявності фінансування.

Інші акти оцінки стану готовності вказаної захисної споруди балансоутримувачем не складалися, а інформації щодо стану усунення порушень, зазначених у приписі, до теперішнього часу на адресу відповідних органів не надано.

Незадовільний експлуатаційний стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 79550, що знаходиться на балансі у відповідача, зумовило звернення Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до суду з цим позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСУНС у Харківській області.

Зі змісту долученої до позовної заяви копії акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, складеного за участю відповідача 20.10.2021, вбачається, що перебувають в незадовільному стані, зокрема: каналізаційна система; санвузли, резервуари для збирання фекальних вод; стан гідроізоляції. Насосів відкачування немає в наявності. У зв`язку з неготовністю до використання за призначенням захисна споруда підлягає реставрації та ремонту.

Про факт невикористання вказаної споруди у зв`язку з постійним затопленням ґрунтовими водами у згаданому акті не вказано, а лише зазначено про наявність ознак затоплення. При цьому, у випадку підвищення рівня ґрунтових вод та затоплення споруди, яка перебуває на балансі відповідача, саме з вини КП «Харківводоканал», про що стверджує у відзиві відповідач, вказане питання підлягає вирішенню відповідачем в установленому законом порядку. Належних та допустимих доказів наявності аварійної ситуації та наявності обставин непереборної сили, які б унеможливлювали приведення захисної споруди у стан готовності відповідачем не надано.

Водночас, обов`язок з утримання сховища у придатному до експлуатації стані має виконуватися відповідачем протягом усього часу перебування сховища в реєстрі фонду захисних споруд цивільного захисту.

У відзиві на позов відповідач вказує про свою готовність здійснення капітального ремонту захисної споруди та приведення її у належний стан, однак безпідставно ставить таку готовність у залежність від дій інших осіб - прокурора, ГУ ДСНС України в Харківській області, КП "Харківводоканал" (забезпечення ліквідації аварійної ситуації), перекладаючи у такий спосіб на останніх власну відповідальність за утримання сховища.

Враховуючи встановлені судом обставини та викладені норми права, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що невжиття відповідачем - ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА», визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №79550, розташованої за адресою: м. Харків, провул. Сіриківський, 1-А до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Отже позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 79550, яка знаходиться по пров. Сіриківському, 1-А в м. Харкові до стану готовності є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що Головному управлінню ДСНС України у Харківській області Законом не надано повноважень щодо звернення до суду саме з такими позовними вимогами, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, у яких хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом п. 5 ч. 5 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом частин 3, 4 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту визначені ч. 2 ст. 17-1 Кодексу, зокрема, здійснює безпосереднє управління заходами з переведення єдиної державної системи цивільного захисту з режиму функціонування в мирний час на функціонування в умовах особливого періоду; здійснює координацію, організацію та методичне керівництво щодо визначення стану готовності функціональних і територіальних підсистем до вирішення завдань цивільного захисту у мирний час та в особливий період; реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення) (ч. 3 ст. 17-1 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 68 наведеного Кодексу, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 16.12.2015 № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту.

Положеннями пп. 30 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661) (далі - Положення), ГУ ДСНС у Харківській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Згідно з пп. 35 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення доведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

У справі, що розглядається, керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСУНС у Харківській області, який є територіальним органом ДСУНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог зазначеного законодавства на відповідній території.

Колегія суддів зазначає, що форма реагування, як звернення до суду на виконання владних управлінських функцій, витікає безпосередньо з повноважень позивача у відповідній сфері, в тому числі з передбачених п.16 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України повноважень щодо реалізації державної політики з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію з приводу того, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави (постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20).

Твердження відповідача про те, що прокурором не надано доказів звернення до уповноваженого органу держави для вжиття відповідних заходів з метою належного виконання цим органом своїх повноважень, оскільки у своєму зверненні прокурор, як стверджує відповідач, лише просив надати інформацію, спростовується змістом долученого до позовної заяви повідомлення керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова від 22.09.2022 вих. № 52-99-1619 вих.-22 на адресу ГУ ДСНС у Харківській області в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», в якому повідомлено уповноважений орган про неготовність захисної споруди цивільного захисту до використання за призначенням, роз`яснено положення чинного законодавства, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також запропоновано самостійно вжити заходи щодо пред`явлення відповідного позову до ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА», про що проінформувати окружну прокуратуру. Одночасно повідомлено позивача, що у разі неподання ним відповідного позову прокурор відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» використає своє право на звернення із позовом до суду з метою захисту порушених інтересів держави.

Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення) розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Отже, суд апеляційної інстанції зауважує, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом № 1697-VII повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час дії воєнного стану.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 122, 123 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Закон не передбачає переліку причин пропуску згаданого строку, які можуть бути визнані поважними. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Так, зі змісту позовної заяви прокурора та доданих до неї матеріалів убачається, що заступником керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова на адресу ГУ ДСНС у Харківській області направлено лист від 25.10.2022 №52-99-2157 вих.-22 з метою з`ясування актуальних відомостей про стан усунення недоліків (наведених у приписі зі строком виконання до 01.04.2020), що стосуються відповідної захисної споруди. Лише після надходження відповіді ГУ ДСНС у Харківській області від 21.11.2022 №65010-3867/65103 та наданої в додатку до вказаної відповіді копії листа ПАТ «Харківський завод «ОРГТЕХНІКА» від 25.03.2020 вих. № 99, надісланого у відповідь на вищевказаний припис, встановлено, що, за інформацією згаданого товариства, проведення капітального ремонту захисної споруди з укомплектуванням необхідним майном і медичними та лікарськими засобами було заплановано на ІІ-ІV квартали 2020 року при наявності фінансування.

З позовом до суду позивач звернувся 29.12.2022 про що свідчить опис вкладення у лист та штамп пошти на поштовому конверті, в якому позовну заяву було направлено до суду, тобто в межах тримісячного строку, передбачено ст. 122 КАС України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначена у позові бездіяльність з боку відповідача має триваючий характер і в межах спірних відносин не припинилась на момент звернення із позовом.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №242/924/17).

Наявність триваючого порушення не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення. Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної діяльності.

Судом першої інстанції підстави для поновлення пропущеного строку, у тому числі з урахуванням доводів прокурора з цього приводу, наведених у відповіді на відзив відповідача, неповажними не визнавалися, у зв`язку з чим, під час розгляду справи судом першої інстанції були відсутні стверджувані апелянтом підстави для залишення позову прокурора без руху, повернення позовної заяви або залишення її без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року по справі№ 520/483/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 по справі № 520/483/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва