Постанова

від 13.09.2023 по справі 420/6183/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6183/23

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 08.06.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство Лазерит» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство Лазерит» (позивач, ТОВ «Науково виробниче підприємство Лазерит») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №8303013/33865750 від 21.02.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №19 від 18.02.2022 року;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято протиправно та безпідставно, оскільки позивачем було направлено пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною, що підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів. Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам. В рішенні Комісією не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Також позивач наголошує, що оскаржуване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Тобто, Комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з передбачених нормами чинного законодавства підстав, обґрунтовано.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року адміністративний позов ТОВ «Науково виробниче підприємство Лазерит» задоволено повністю та стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області на зазначене вище судове рішення подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву, відповідач наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства №19 від 18.02.2022р., оскільки платником не було надано копій документів відповідно до п.5 Порядку №520 у підтвердження інформації щодо відображеної у зазначеній вище податковій накладній господарської операції. Апелянт також вказує на те, що підприємство повинно було подати до контролюючих органів повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.№20-ОПП). Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520, однак позивачем ТОВ «НВП Лазерит» в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Також, на підтвердження реальності господарських операцій Позивачем не було надано документів, що підтверджували б зберігання комплектуючих (договори складського зберігання та/або інвентаризаційні описи).

Також, апелянт вважає передчасною вимогу позивача про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

25.07.2023р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін мотивуючи зокрема тим, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань правомірності прийняття оскаржуваного рішення, наявності для його прийняття підстав, не містить спростувань висновку суду першої інстанції про задоволення позову.

07.09.2023р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, в тому числі податкової накладної №19 від 18.02.2022р., з доказами на підтвердження направлення цього клопотання з додатками на адресу відповідачів у справі.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» зареєстровано у встановленому законом порядку. Основний вид діяльності товариства - виробництво металообробних машин (код КВЕД 28.41).

Мiж ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» та ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС» було складено Договiр № 160222 від 16.02.2022 року на виробництво Лазерного комплексу для маркування "Л-30-110", що відповідає Статуту ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» та зареєстрованим видам діяльності.

Відповідно до п.п. 4.1.1. вищезазначеного договору була здійснена передплата від ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС» на суму 114408,00 грн, у т.ч. ПДВ 19068 грн.

В свою чергу, ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ», на виконання Договору, уклало контракт № 160222 від 16.02.2022р. з JINAN DEREK LASER TECHNOLOGY CO.,LTD., та зробило замовлення необхідних компонентів.

18.02.2022 року, JINAN DEREK LASER TECHNOLOGY CO.,LTD, виставило інвойс DRK22000207 на оплату замовлення.

21.02.2022 року, ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» здійснило передплату за вищевказаним інвойсом.

Як зазначив позивач, інші комплектуючі на виробництво Лазерного комплексу для маркування "Л-30-110" є стандартними для подібних верстатів, тому були замовлені та проплачені заздалегідь, як витратні. Ці компонуючі не були ввезені на територію України до початку повномасштабного вторгнення, та з причини неможливості виконання постачальниками своїх обов`язків через військовий стан України, не були ввезені протягом 2022 року.

Крім того, ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ», згідно п.8 Договору, отримало від ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС» листа вх. №6, від 04.04.2022 року, з проханням про призупинення дії Договору 160222.

Таким чином, по Договору № 160222 була здійснена тільки передплата. Виробництво, продаж Лазерного комплексу для маркування не здійснено.

За даною оплатою була виписана податкова накладна №19 від 18.02.2022 року.

18.02.2022 Покупцем було перераховано Постачальнику грошові кошти у сумі 114408,00 грн.

Також, суд першої інстанції встановив, що згідно штатного розкладу, на підприємстві працює 3 осіб, що свідчить про наявність достатніх трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Договору №5 оренди нежитлових приміщень від 01.02.2022 року ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» орендує у ТОВ «КОПІЙКА-2012» нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Шота Руставелі, 7.

Як встановлено судом, 18.02.2022 позивачем було виписано податкову накладну №19 на загальну суму 114408 грн. (в т.ч. ПДВ 19068 грн.) по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42266337), яка була направлена для реєстрації в ЄРПН.

Однак, в подальшому, позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8456 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Вказаною квитанцією також пропонувалось надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Скориставшись своїм правом, позивачем було направлено пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною, що підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів.

21.02.2022 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісія) прийняла Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8303013/33865750 від 21.02.2023 року, згідно якого відмовила у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських, документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». В графі «Додаткова інформація» відсутнє будь-яке обґрунтування прийнятого рішення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації датою її отримання, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про протиправність зупинення реєстрації податкової накладної товариства на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної ТОВ «Науково виробниче підприємство Лазерит» №19 від 18.02.2022р., контролюючий орган не визначав конкретного переліку необхідних для подання документів, у зв`язку із чим позивач самостійно надав документи на власний розсуд, які на його думку, підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній №19 від 18.02.2022р.

Проаналізувавши приписи Порядку №1165 та врахувавши, що на пропозицію контролюючого органу платник податку надав письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження інформації по господарській операції, зазначеній у податковій накладній №19 від 18.02.2022р., та такі документи були прийняті податковим органом, жодних зауважень про недостатність поданих документів, або до їх змісту (неповноту відображених у таких документах даних, тощо), контролюючим органом не вказувалось, суд першої інстанції вважав недоведеними відповідачем наявності підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН вказаної вище податкової накладної.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкової накладної №19 від 18.02.2022 року була зупинена з підстав відсутності Коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8456 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п. 1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як визначено п. 25 порядку №1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Відповідно до п.п. 9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі також ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 18.02.2022р. відповідач визначив - ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Про ненадання таких документів, як зазначено вище, зауважує апелянт і у своїй апеляційній скарзі, в якості обґрунтувань правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене в системному аналізі з матеріалами справи та приписами Порядку №520, колегія суддів вважає, що відповідачем зазначено лише загальні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, визначені у п. 5 Порядку №520.

На думку судової колегії, доводи апеляційної скарги не доводять наявності обґрунтованих підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, адже матеріалами справи підтверджено, що отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач в межах визначеного законом строку до податкового органу направляв повідомлення про надання пояснень з копіями документів у підтвердження інформації, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній №19 від 18.02.2022р., реєстрація якої була зупинена.

У своїх поясненнях Товариство розкрило суть відображеної у податковій накладній господарської операції, виклало пояснень щодо обґрунтувань правомірності свої поведінки як платника податків у спірних правовідносинах.

Разом з поясненнями Товариство надало до податкового органу пакет документів, зокрема: інвойс на стандартні комплектуючі, протокол та наказ призначення директора, контракт 160222 від 16.02.2022р. спеціф…, виписка з ЄДРПОУ, довідка ЄДРПОУ, лист від ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС», накази працівників, договір оренди №5 від 01.02.2022р., Статут, договір з ТОВ «ЛОГІК ПЛЮС», рахунок-фактура (а.с. 67).

Між тим, не зважаючи на надані пояснення та документи, у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 18.02.2022р. №19 відповідач відмовив.

При цьому, відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити та підтвердити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарської операції, відображеної у зазначеній вище податковій накладній позивача, її числових показників, тощо.

Будь-яких зауважень з приводу наданих документів та пояснень відповідачами у справі, ані під час прийняття спірного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ані під час розгляду судом цієї справи, не зазначалось.

Про такі не йдеться й у апеляційній скарзі.

Надані платником документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у вказаній вище податковій накладній.

Отже, така підстава для прийняття спірних у справі рішень податкового органу як ненадання первинних документів, в тому числі щодо оплати, спростовується матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про невмотивованість та помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого прийнятого відповідачем рішення.

Крім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

До того ж, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної від 18.02.2022р. №19.

Зі змісту оскаржуваного у межах даної справи позивачем рішення не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку №520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було, на що також ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку №520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні, при цьому з урахуванням суті господарської операції, по якій складено податкову накладну від 18.02.2022р. №19.

Апеляційний суд вважає також доцільним зазначити, що з огляду на наведені вище законодавчі приписи, зокрема з п.7 Порядку №1165 та п.1 Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Водночас, відповідач, як свідчать матеріали справи, здійснив зупинення реєстрації податкової накладної, пославшись на відсутність у таблиці даних платника ПДВ товарів/послуг за кодом УКТЗЕД/ДКПП « 8456», як пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

При цьому, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Також, після отримання від платника пояснень та документів, контролюючий орган не вказував про їх недостатність, про будь-які недоліки у поданих документах, чи їх невідповідність законодавчим вимогам, чи про необхідність надання додаткових документів та яких саме.

Поряд з цим слід також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарської операції, відображеної в податковій накладній №19 від 18.02.2022р., копії яких були надані до контролюючого органу, складені у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, що підтверджують інформацію (числові показники) по відображеній у цій податковій накладній господарської операції.

За вказаного, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №19 від 18.02.2022р.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення від 21.02.2022 №8303013/33865750 що свідчить на користь обґрунтованості висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування, оскільки таке не відповідає критеріям, визначеним у ст.2 КАС України та порушує права позивача як платника.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновок про протиправність свого рішення.

Враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «Науково виробниче підприємство Лазерит шляхом прийняття відповідного (оскаржуваного) рішення, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 18.02.2022р.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем, чим спростовують доводи апелянта про передчасність задоволення судом таких вимог позивача.

Відтак у цій частині доводи апеляційної скарги також є неґрунтовними.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №420/6183/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян